2Г. Щіточковий самомасаж. На распечатках

2Д. Фітбол-гімнастика.

Нетрадиційна методика  фітболгімнастики є чи не найпростішою у застосуванні та викликає велике емоційне задоволення у дитини.  Фітболгімнастика включає виконання гімнастичних вправ на великих надувних еластичних м’ячах різного діаметру і конфігурації. Гімнастичні м’ячі та їх аналоги є багатофункціональним обладнанням, що забезпечує реалізацію загальнорозвивальних і профілактичних завдань. Ці м'ячі являють собою пусті гумові камери, які мають якості  еластичності, незвичайної форми,   яскраве забарвлення, приємний запах, спеціальну поверхню, що не дозволяє легко зсковзнути з м'яча. Перераховані якості гімнастичних м'ячів допомагають створити позитивну емоційну атмосферу, викликати жвавий інтерес у дітей до виконання фізичних вправ і рухів. Спільна робота рухового, вестибулярного, зорового і тактильного аналізаторів, що включаються при виконанні вправ з м’ячем, підсилює якість виконання рухів. Рухові дії з гімнастичними м’ячами зміцнюють м’язи спини й черевного пресу, але головне формують навички правильної постави. Крім того, така діяльність сприяє вдосконаленню функцій рівноваги і рухового контролю, а також зміцненню та розслабленню груп м'язів і можуть бути використані для тренування серцево-судинної та дихальної систем. Гімнастичні м'ячі ефективно застосовувати також і в роботі з дітьми, які мають відхилення в стані здоров'я: при порушенні координації рухів; при надлишковій вазі; при захворюваннях органів дихання; при слабкості м'язів; при порушеннях постави тощо. Проте, ця робота вимагає від вихователя врахування певних особливостей. Наприклад, при порушеннях постави у дітей стрибки на м'ячі слід включати тільки в кінці комплексу фітболгімнастики, а саме, після вправ, що зміцнюють відповідні групи м'язів. При виборі м'ячів для фітболгімнастики необхідно пам'ятати про їх оптимальні розміри:  

- для дітей 3-4 років - діаметр 45 см;  

- для дітей 5-6 років - діаметр 50 см;        

-  для дітей 7-8 років - діаметр 55 см. Варто звернути увагу і на колір обраного м’яча, оскільки кольорова гама   по різному може впливати на психічний стан і фізіологічні функції організму людини. Теплий колір (червоний, жовтогарячий) підвищує активність, підсилює збудження центральної нервової системи. Холодний колір (синій, фіолетовий) навпаки заспокоює. Жовтий і зелений кольори сприяють прояву витривалості. Врахування цього аспекту у підборі обладнання для фітболгімнастики надасть можливість різноманітно впливати на психоемоційний стан дитини. Вправи на м’ячах можна використовувати у навчально-виховному процесі під час різних організаційних форм роботи з дітьми як на заняттях з фізичної культури, фізкультпаузах, валеохвилинках, святах, розвагах тощо, так і на прогулянках. Це сприятиме забезпеченню активної й змістовної рухової діяльності дітей та їхнього оздоровлення.  Вправи фітболгімнастики можливо виконувати з різних вихідних положень: сидячи на м’ячі, лежачи на м’ячі обличчям вниз з опорою на кисті рук та стопи ніг, стоячи, тримаючи м’яч в руках. Для уникнення перевтоми дітей під час виконання певної вправи важливо враховувати фізіологічні особливості розвитку дитини дошкільного віку. Наприклад, дітям складно утримувати рівновагу на великому м'ячі, тому тривалість виконання вправи, сидячи на м'ячі, повинна бути:-  для дітей 3-5 років не більше 3-4 хв;- для дітей 5-7 років не більше 5-7 хв. Фітболгімнастику можна використовувати в усіх вікових групах, проводиться вона як зі всією групою дітей, так і по підгрупам (5-7 чоловік) та індивідуально. Підвищує ефективність виконання фізичних вправ на м’ячах використання музичного супроводу, художнього слова та наявність сюжету, яким об’єднані всі рухові дії. Зокрема, обирати сюжети можна з літературних джерел (оповідання, казки, віршовані твори); з навколишнього життя (побут, трудова діяльність дорослих, об’єкти та явища природи. Використання сюжету забезпечує ігровий характер рухів, що в свою чергу, надає їм привабливості і виразності. Саме завдяки цьому у дітей підвищується інтерес до виконання фізичних вправ і рухових дій, покращується якість їх виконання. Слід пам’ятати про те, що застосування різноманітних ефективних профілактичних, оздоровчих технологій та діагностичних методик у навчально-виховному процесі і постійне здійснення моніторингу стану здоров’я дітей є своєрідною запорукою створення здоров’язберігаючого середовища, тобто середовища, в якому дитині приємно і безпечно знаходитися, що стимулює її розвиток, забезпечує комфортні умови для формування здоров’я і є оптимальним для її зростання.

Лекція 16А. Основи психічного здоров’я дитини (4 години)

План

1. Визначення поняття психічне здоров’я та зміст його компонентів.

2. Специфіка психологічного здоров'я дитини та фактори його ризику.

3. Психологічні основи формування в дошкільників позиції творця відносно свого здоров'я.

1. Визначення поняття психологічне здоров’я та зміст його компонентів.

И.В. Дубровина ввела в науковий лексикон цей термін. Отже, психологічне здоров'я – це аспекти психічного здоров'я, що ставляться до особистості в цілому, що й перебувають у тісному зв'язку з вищими проявами людського духу. Психологічне здоров'я є необхідною умовою повноцінного функціонування й розвитку людину в процесі його життєдіяльності. Воно є умовою адекватного виконання людиною своїх вікових, соціальних і культурних ролей, а також забезпечує людині можливість безперервного розвитку протягом усього його життя. Таким чином, психологічно здоровіша дитина – веселий, активний, самостійний і доброзичлив, що допомагає й допитливий, ініціативний і певен у собі, відкритий і сопереживающий. А які ж завдання групової психологічної підтримки? Для цього необхідно розглянути структуру психологічного здоров'я. Автори вважають, що психологічне здоров'я можна описати як систему, що включає аксиологический, інструментальний і потребностно-мотивационнный компоненти. Розберемо подробней кожний компонент:

1. Аксиологический компонент. Цей компонент змістовно представлений цінностями власного Я людину й цінностями Я інших людей. Йому відповідає як абсолютне прийняття ( при досить повному знанні) самого себе, так і прийняття інших людей незалежно від підлоги, віку, культурних особливостей і т.п. безумовною передумовою цього є особистісна цілісність, а також уміння прийняти й вступити в діалог зі своїм «темним початком». Крім того, необхідними якостями є вміння розглянути в кожному з навколишніх «світлий початок», навіть якщо воно не відразу помітно, уміння по можливості взаємодіяти саме із цим «світлим початком» і надати право на існування «темному початку» в іншому так само, як і в собі.

2. Інструментальний компонент припускає, що людей володіє рефлексією як засобом самопізнання, здатністю концентрувати своя свідомість на собі, своєму внутрішньому світі й своєму місці у взаєминах з іншими. Йому відповідає вміння розуміти й описувати свої емоційні стани й стану інших людей, можливість вільного й відкритого прояву почуттів без заподіяння шкоди іншим, усвідомлення причин і наслідків як своєї поведінки, так і поведінки навколишніх.

3. Потребностно-мотиваційний компонент визначає наявність у людини потреби в саморозвитку. Це означає, що людей стає суб'єктом своєї життєдіяльності, має внутрішнє джерело активності, що виступає двигуном його розвитку. Він повністю ухвалює відповідальність за свій розвиток і стає автором власної біографії.  

Підводячи підсумки розмові про виділені авторами компонентах психологічного здоров'я – позитивнім самовідношенні й відношенні до інших людей, особистісної рефлексії, потреби в саморозвитку, - необхідно зупинитися на їхньому взаємозв'язку або, точніше сказати, динамічній взаємодії. Як відомо, для розвитку позитивної, а не невротичної рефлексії необхідна наявність у людини позитивного самовідношення. У свою чергу, саморозвиток людини сприяє зміні самовідносини. А особистісна рефлексія є механізмом саморозвитку. Відповідно можна зробити висновок, що самовідношення, рефлексія й саморозвиток взаимообусловливают один одного, перебувають у постійній взаємодії.

 

Відповідно в заняттях можна виділити наступні основні напрямки.

Аксиологическое напрямок припускає формування вміння ухвалювати самого себе й інших людей, при цьому адекватно сприймаючи свої й чужі гідності й недоліки.

 Інструментальний напрямок вимагає формування вміння усвідомлювати свої почуття, причини поведінки, наслідку вчинків, будувати життєві плани, тобто формування особистісної рефлексії.

Потребностно-Мотиваційний напрямок містить формування вміння знаходити у важких ситуаціях сили усередині самого себе, ухвалювати відповідальність за своє життя на самого себе, уміння робити вибір, формування потреби в самозміні й особистісному росту.

Розвиваючий напрямок припускає для дошкільників адекватний рольовий розвиток, а також формування емоційної децентрации й довільної регуляції поведінки.