- •Міністерство освіти і науки україни
- •1 Множина комплексних чисел. Дії з комплексними числами
- •1.5 Задачі для самостійного розв’язання
- •2.5 Задачі для самостійного розв’язання
- •3 Основні властивості груп
- •3.5 Задачі для самостійного розв’язання
- •4 Підгрупи
- •4.5 Задачі для самостійного розв’язку
- •5 Циклічні групи
- •5.5 Задачі для самостійного розв’язання
- •6 Перестановки
- •6.5 Задачі для самостійного розв’язання
- •7 Гомоморфізм груп
- •7.5 Задачі для самостійного розв’язання
- •8 Суміжні класи
- •8.5 Задачі для самостійного розв’язання
- •9 Фактор-групи
- •9.5 Задачі для самостійного розв’язання
- •10 Основні властивості кілець і полів
- •10.5 Задачі для самостійного розв’язання
- •11 Гомоморфізм кілець. Ідеали
- •11.5 Задачі для самостійного розв’язання
- •12 Операції над ідеалами. Фактор-кільця
- •12.5 Задачі для самостійного розв’язку
- •13 Кільце лишків. Алгоритм евкліда
- •13.5 Задачі для самостійного розв’язання
- •Термінологічний словник
- •Рекомендована література
9.5 Задачі для самостійного розв’язання
1. Розгляньте
фактор-групу
.
Доведіть, що операція фактор-групи
визначає на наведеній системі залишків
за модулем![]()
операцію додавання за модулем
:![]()
.
2. Знайти
фактор-групу адитивної групи цілих
чисел, кратних чотирьом
за підгрупою цілих чисел, кратних
дванадцяти
.
Чи буде фактор-група циклічною? Визначити
її порядок.
3. Знайти
фактор-групу адитивної групи цілих
чисел, кратних трьом
за підгрупою цілих чисел, кратних
дванадцяти
.
Чи буде фактор-група циклічною? Визначити
її порядок.
4. Знайти
фактор-групу адитивної групи цілих
чисел, кратних п’ятьом
за підгрупою цілих чисел, кратних
двадцяти
.
Чи буде фактор-група циклічною? Визначити
її порядок.
5. Знайти
фактор-групу адитивної групи цілих
чисел, кратних двом
за підгрупою цілих чисел, кратних десяти
.
Чи буде фактор-група циклічною? Визначити
її порядок.
6. Знайти
фактор-групу мультиплікативної групи
коренів 6-го степеня з одиниці за підгрупою
.
7. Доведіть,
що фактор-група адитивної групи
векторів площини, що виходять із початку
координат, за підгрупою
векторів, що лежать на осі
ізоморфна групі
векторів,
що лежать на осі
.
8. Доведіть ізоморфізм зазначених груп:
1)
; 2)
;
3)
,
де
–
множина точок, які належать одиничному
колу;
4)
; 5)
;
6)
; 7)
.
8)
;
9)
.
10 Основні властивості кілець і полів
10.1 Мета заняття
Розглянути конкретні приклади кілець і полів; навчити студентів виконанню операцій у кільцях, особливо в некомутативних; звернути увагу студентів на специфіку кілець, відмінних від числових кілець, передусім, на наявність дільників нуля.
10.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи
За темою «Основні властивості кілець і полів» студент повинен: знати поняття кільця, поля, їхні основні властивості, а також поняття абелевої групи, підкільця, комутативного кільця; вміти роз’язувати задачі за темою [3, c. 172-178].
10.3 Контрольні запитання
1. Що називається кільцем; тілом; полем?
2. У чому відмінність поля від кільця?
10.4 Приклади розв’язання аудиторних задач
Приклад 1. З’ясувати, чи буде множина матриць вигляду
![]()
кільцем або полем відносно звичайних операцій додавання й множення матриць.
Розв’язок.Нагадаємо,
що непуста множина
,
на якій задані дві алгебраїчні операції
додавання і множення, називається
кільцем
,
якщо виконані три умови:
1)
– абелева група;
2)
– полугрупа;
3) операції додавання і множення зв’язані дистрибутивним законом:
та
.
Якщо у кільці множення комутативне, то кільце називається комутативним. Одиничний елемент за додаванням називається нульом кільця, одиничний елемент за множенням – одиницею кільця.
Поле
– це комутативне кільце з одиницею, в
якому міститься не менше двох елементів
і кожен ненульовий елемент має обернений
відносно множення. Тобто щоб алгебраїчна
структура була полем
,
необхідно невиконання умов:
1)
– абелева група;
2)
– абелева група;
3) операції додавання і множення зв’язані дистрибутивним законом:
та
.
Перевіримо
.
Перевіряємо аксіоми групи:
1) замкненість даної множини матриць відносно додавання:
![]()
![]()
+
=![]()
, тому що
та
;
2) властивість
асоціативності
перевіряти не потрібно, тому що вона
справедливі для будь-якої множини
матриць
;
3) наявність
одиничного елемента
.
Одиничний елемент – нульова матриця
;
4) наявність
оберненого елемента
.
Обернений елемент – матриця:
;
5)
комутативний закон виконується
.
Отже
– абелева група.
Так
само перевіряємо
.
1) замкненість даної множини матриць відносно множення:
![]()
![]()
=![]()
,
тому що
та
.
2) властивість
асоціативності
перевіряти не потрібно, тому що вона
справедлива для будь-якої множини
матриць
.
3) одиничний
елемент – одинична матриця
.
4) обернений елемент – обернена матриця
.
Обернені існують для всіх елементів, крім нульової матриці.
5)
комутативний закон виконується
.
![]()
=
.
Отже
– абелева група.
Дистрибутивний
закон теж виконується. Висновок:
- поле.
Приклад 2. Елемент
,
називається нільпотентним, якщо
.
Довести, що якщо g нільпотентний, то
елемент
оборотний.
Розв’язок.Перевіримо,
що
є оберненим до
відносно множення. Дійсно,![]()
,
тому що
.
Аналогічно
.
Отже, елемент
оборотний (тобто має обернений відносно
множення) та елемент
.
Приклад 3. Доведіть, що в довільному, не обов'язково комутативному кільці K справедливі рівності:
1.
;
2.
;
3.
.
Доведення.Доведемо, що 1.
і
2.
.
Відомо, що
.
Скористаємося дистрибутивністю множення
відносно додавання, одержимо
та![]()
.
Із цих рівностей одержимо
та
.
.
Доведемо, що 3.
. Маємо
,
з огляду, що
,
далі одержуємо
.
Приклад 4. Доведіть,
що в кільці зnелементів
.
Розв’язок.За
додаванням кільце – абелева група.
Нехай елемент
має порядок
.
Тоді циклічна підгрупа
має порядок
.
За теоремою Лагранжа порядок підгрупи
є дільником порядку групи, тобто
.
Отримуємо,
.
Приклад 5. Доведіть,
що якщо
,
,
,
то
й
необоротні.
Доведення.Нехай
,
тоді
.
Використовуючи асоціативність, запишемо
,
,
,
що суперечить умові. Отже, елемент
необоротний. Аналогічно доводиться, що
елемент
необоротний.
Приклад 6. Знайдіть всі оборотні елементи кілець:
1)
;
2)
.
Розв’язок.1. Складемо таблицю Келі для операції множення за модулем 7.
-

0
1
2
3
4
5
6
0
0
0
0
0
0
0
0
1
0
1
2
3
4
5
6
2
0
2
4
6
1
3
5
3
0
3
6
2
5
1
4
4
0
4
1
5
2
6
3
5
0
5
3
1
6
4
2
6
0
6
5
4
3
2
1
З
таблиці Келі випливає, що
,
,
,
,
,
,
тобто всі елементи, крім нуля, оборотні.
Отже, множина оборотних елементів кільця
є
.
2.
Для кільця
множина оборотних елементів
,
що випливає з таблиці Келі.
-

0
1
2
3
4
5
0
0
0
0
0
0
0
1
0
1
2
3
4
5
2
0
2
4
0
2
4
3
0
3
0
3
0
3
4
0
4
2
0
4
2
5
0
5
4
3
2
1
Приклад 7.Знайдіть
усі підкільця кілець
,
і
.
Розв’язок.Будь-яка
підгрупа адитивної групи кільця
є підкільцем кільця
.
Отже, підкільцями кільця
є підгрупи
,
,
,
;
кільця
:
,
,
,
,
,
;
поля
:
,
.
