ЗКТ_підручник

(ДС); усім залізницям, дирекціям, станціям щомісячно встановлюються технічні норми експлуатаційної роботи.

9.3. Основні нормативні документи та їх призначення

На усій мережі залізниць України діють однакові вимоги до залізничних споруд, застосовується суворо регламентований порядок руху поїздів, встановлена єдина система сигналізації.

Ці положення узаконені такими нормативними документами: Статутом залізниць [1], Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) [2] Інструкцією з руху поїздів та маневрової роботи [3], Інструкцією з сигналізації [4] та ін. Ці документи обов’язкові для усіх підрозділів, а також робітників залізничного транспорту. Вони забезпечують злагоджену, чітку та безперебійну роботу усіх ланок залізничного транспорту, а також безпеку руху поїздів. Їх також використовують на під’їзних коліях підприємств інших галузей народного господарства (клієнтури залізниць), враховують при розробленні своїх регламентуючих документів.

УСтатуті залізниць [1] наведені вимоги до підприємств та органів управління ними при взаємодії з клієнтурою.

УПТЕ визначені основні положення роботи залізниць, основні розміри та вимоги до найважливіших споруд та пристроїв, у галузі технічної роботи станцій та дільниць [2].

В Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи [3] викладені правила приймання, відправлення та пропуску поїздів у різних умовах, а також правила здійснення маневрової роботи.

В Інструкції з сигналізації [4] вказані усі сигнали, які застосовуються на залізничному транспорті. Вказано вид сигналу, де встановлюється та використовується сигнал, що він означає.

9.4. Основні показники експлуатаційної роботи

Основні кількісні показники обсягу роботи: відправлення вантажів у тоннах, навантаження в середньому за добу у тоннах і вагонах, розвантаження у тоннах та розвантаження в середньому за добу у вагонах, вантажообіг, відправлення пасажирів, пасажирообіг, передача вагонів із залізниці на залізницю, робота мережі, залізниці, дирекції, грошові надходження і витрати на перевезення [5].

Використання рухомого складу характеризують якісні показники використання вагонів та локомотивів, з яких основними є: статичне та динамічне навантаження вагона, середня вага поїзда, дільнична та технічна швидкість руху поїздів, обіг вагона та його елементи, середньодобовий пробіг вагона та локомотива, середньодобова продуктивність вагона та локомотива, собівартість одиниці (тонно-кілометри, пасажиро-кілометри,

198

відправленого вагона і т. ін.), продуктивність праці одного працівника тощо.

9.5. Загальна характеристика технічних норм експлуатаційної роботи

Технічне нормування в сучасних умовах є складовою частиною управління перевізним процесом і базується на даних місячного плану перевезень, керівних документах, що враховують план формування поїздів, графік руху поїздів, технологічні процеси роботи станцій, договори з вантажовідправниками. Воно складається з технічних норм експлуатаційної роботи з вагонами, технічних норм роботи та використання локомотивів, технічних норм забезпечення перевізними засобами. На їх базі та у відповідності до фактичної ситуації здійснюється оперативне планування перевезень (п.п. 10.1-10.2).

При реструктуризації роботи залізничного транспорту передбачається перерозподіл функцій управління між апаратом працівників залізниць та апаратом працівників її регіонів (дирекцій). Тому розрахунки технічних норм виконуються для залізниць, з розподілом по регіонах з метою майбутнього аналізу причин невиконання тих або інших технічних норм. Також розрахунки технічних норм здійснюються для вагонів у міждержавному сполученні, власності інших держав СНД, власності підприємств.

9.6. Визначення технічних норм роботи і використання вагонів

Визначаються три групи показників технічних норм експлуатаційної роботи з вагонами (для вагонів міждержавного сполучення):

-середньодобові кількісні показники, що визначають роботу з парком вантажних вагонів (навантаження, вивантаження, приймання, здачу по стиках, число відправлених вагонів з вузлів, вагонообіг, вантажообіг);

-якісні показники, що визначають рівень експлуатаційної діяльності залізниці (регіону) – обіг вагона загального парку, порожнього, місцевого; транзитного та його елементи, середньодобовий пробіг, продуктивність вагона, локомотива, середній склад поїзда, його маса та ін.;

-норми забезпечення перевізними засобами (потрібний робочий парк вагонів за структурою і типом, резерв вагонів, експлуатований парк локомотивів, ліміт палива та електроенергії на тягу поїздів та ін.).

Основним джерелом даних про роботу вагонів є транспортна таблиця, яка наведена на рис. 9.1. Абсолютна більшість кількісних показників у ній наведена, крім вагонообігу та вантажообігу. На базі цієї таблиці складається принципова схема експлуатаційної роботи регіону А (рис. 9.2) з вказаними інтенсивностями перевезень між стиковими

199

пунктами Ю, З і Б та дільницями А-Б, А-З, А-Ю. Як видно з рис. 9.2, на регіоні залізниці потрібно 308 вагонів з-під вивантаження переставити під навантаження, здати 365 порожніх вагонів по регулювальному завданню, отримавши собі 127 порожніх; важливим для регіону буде своєчасне регулювання потоків транзитних вантажних та порожніх вагонів. Користуючись рис. 9.1 – 9.2, визначають регулювальний розрив як різницю між прийманням та здачею порожніх вагонів із збереженням знака. Знак (+) визначає отримання додаткових порожніх вагонів під навантаження.

Uмс – місцеве сполучення

Рис. 9.1. Структура транспортної таблиці дирекції залізниці

Знак (-) визначає відправлення (здачу) додаткових порожніх. Регулювальний розрив має бути однаковим, незалежно від способу обчислення: як різниця між ввезенням і вивезенням порожніх,

200

Рис. 9.2. Інтенсивність експлуатаційної роботи дирекції залізниці А

Кількість відправлених вагонів завантажених і порожніх з технічних станцій визначається згідно з оптимальним варіантом плану формування в непарному та парному напрямках по кожній з таких станцій. Потім знаходиться загальна сума Σ Uтех. Так, для умов роботи дирекції А вона буде для технічних станцій А і Ю:

∑ U тех = 2469 + 3108 = 6677ваг .

Пробіги вагонів ∑ns, ваг.км визначають по кожній дільниці для вантажних і порожніх вагонів, потім їх складають та визначають загальні пробіги на регіоні. З метою прискорення розрахунків пробіги місцевих вагонів на дільниці визначають від її геометричного центра (1/2 довжини). Інтенсивність транзитного вагонопотоку множимо на довжину дільниці, а інтенсивність місцевого вагонопотоку – на 1/2 довжини дільниці. Приклад розрахунків вагоно-кілометрів наведений у табл. 9.1.

202

станціях, год; Uн + Uв

U– коефіцієнт місцевої роботи;

vсрділ – середньовагова дільнична швидкість за даними графіку руху,

км/год;

tгр – технологічна норма знаходження вагона під однією вантажною операцією на станціях вантаження-вивантаження, год;

tтех, – технологічна норма простою вагона на технічних станціях згідно з технологічним процесом та графіком руху, год.

Потрібний робочий парк вагонів визначається за формулою, ваг. діб

табл. 9.2.

Нормування робочого парку як важливої частини перевізних засобів доцільно здійснювати за методикою, що розроблена на кафедрі УЕР УкрДАЗТ (п. 10.2). Вона дозволяє ретельніше проаналізувати фактори, що впливають на обсяг перевізних засобів, та визначити потребу в них.

Робочий парк, ваг/доб, визначають за формулою

203

де ∑ nt діл – вагоно-години знаходження вагонів у поїздах на всіх дільницях регіону;

∑nt тех – вагоно-години знаходження вагонів на технічних станціях;

∑nt нв – вагоно-години знаходження вагонів на станціях навантаження – вивантаження.

Таблиця 9.2 Технічні норми експлуатаційної роботи з вагонами на дирекції залізниці А

Вагоно-години в поїздах на дільницях визначають за формулою

204

Вагоно-години знаходження вагонів на технічних станціях визначають як суму вагоно-годин транзитних вагонів без переробки та транзитних вагонів з переробкою за формулою

tпер- простій транзитного вагона з переробкою, год, згідно з технологічним процесом та графіком руху поїздів.

µ =1

де nμ – кількість місцевих вагонів на і-станції;

tμ – норма знаходження місцевого вагона на і-станції вузла або дільниці.

Для технічних станцій вузла (для станції А) норма знаходження місцевого вагона складає, год,

Приклад. Визначимо робочий парк за вказаною методикою, прийнявши вже відомі вихідні дані

tтр = 1,27 год, tпер = 4,79 год, nтр = 5437 ваг, nпер = 1903 ваг; tма= 11,80 год, tма-б = 14,57 год, tма-з = 17,6 год, tма-ю = 18,0 год;

t ван = 7085,5 = 8,88год 798

205

При даному способі робочий парк вагонів складає 2286 ваг. діб, що в цілому достатньо для забезпечення технологічного процесу роботи підрозділів та в цілому регіону, він практично дорівнює робочому парку

(табл. 9.2).

Якщо при знаходженні вагоно-кілометрів пробігу вагонів у регіоні деталізувати їх за сполученнями – транзит, ввезення, вивезення, місцеве сполучення, можна знайти додаткові значення роботи, обігу, робочого парку вагонів за вказаними сполученнями.

Визначення обігу вагона за сполученням відповідає розрахунку за формулою (10.1), але з даними для відповідного сполучення.

Обіг здаточного вагона, діб,

206

Uвиві – чисельність завантажених вагонів вивезення;

Uпорзд – чисельність порожніх вагонів, що здаються на вивезення; Uмісцн – навантаження вагонів у місцевому сполученні.

9.7. Визначення технічних норм роботи і використання локомотивів

Для одноколійної дільниці, де локомотив вантажного руху має повний обіг, потрібний експлуатований парк локомотивів (як правило тепловозів) визначається за формулою, лок,

де N – розміри руху на дільниці в парах поїздів переважного напрямку, що визначаються згідно з ГРП (без урахування резервних локомотивів протилежного напрямку);

Qn – час повного обороту локомотива, год; Мзб – кількість тепловозів для збірних поїздів.

Для двоколійної дільниці, де локомотиви мають лише експлуатований обіг у вантажному русі, визначаються локомотиво-години, що зв’язані з рухом поїздів, а парк локомотивів встановлюється за формулою

де ∑ МТосн – витрати локомотиво-годин знаходження локомотивів на станції приписки;

∑МТділ – витрати локомотиво-годин у пробігу на дільниці;

∑МТтех – витрати локомотиво-годин знаходження на технічних станціях.

На кількість локомотиво-годин знаходження локомотивів на станції

приписки впливає кількість локомотивів, що проходять операції технічного обслуговування (ТО-ПР), їх слід розрахувати за формулою

де Nmax- максимальне число поїздів, що прибуло або відправилось зі станції депо приписки, лок/доб;

207