ЗКТ_підручник

відправляють на дільницю. Графік встановлює час прибуття, тривалість зупинки та час відправлення збірного поїзда по кожній проміжний станції.

На станції від збірного поїзда відчіпляють групу вагонів, що подають та розставляють по фронтах навантаження – вивантаження, раніш завантажені та розвантажені вагони, які підлягають прибиранню, збирають з вантажних пунктів та причіпляють до состава.

Іноді розвантаження або завантаження вагонів виконують безвідчепно.

На електрифікованих лініях збірні поїзди обслуговуються, як правило, тепловозами, тому що не всі колії у вантажних фронтів обладнані контактною мережею. Якщо електрифіковані всі колії, то збірні поїзди обслуговуються електровозами. Технологічний графік обробки збірного поїзда наведено на рис. 6.5.

Черговий по станції повинен так організувати роботу збірного поїзда, щоб тривалість її не перевищувала намічену планом поїзного диспетчера, а поїзд відправився зі станції без запізнення.

Рис. 6.5. Технологічний графік обробки збірного поїзда

109

Дільничні станції. Основне призначення дільничних станцій – прийняття та обробка вантажних та пасажирських поїздів, зміна локомотивів та локомотивних бригад, технічне обслуговування рухомого складу, формування та розформування дільничних та збірних поїздів. На цих станціях передбачають: обслуговування пасажирів; відстоювання зворотних пасажирських та приміських поїздів; комерційний огляд составів; обслуговування автономних рефрижераторних вагонів; прийняття, зберігання та видача вантажів; подача вагонів на навантажувально – розвантажувальні пункти та прибирання їх звідти; навантаження та вивантаження, зважування вантажів, подача несправних вагонів до місць ремонту; підготовка вагонів до перевезень.

Вантажні поїзди, що прибувають на дільничну станцію, поділяються на транзитні, транзитні з частковою переробкою та поїзди, що надходять в переробку (розбірні). Транзитні поїзди приймають на станцію, обробляють в технічному та комерційному відношенні та відправляють. У поїздів з частковою переробкою, крім того, змінюють групи вагонів, збільшують та зменшують состав. Поїзди, що надходять в переробку (дільничні та збірні), після обробки з прибуття розформовують, при цьому одночасно формують наскрізні поїзди та відправницькі маршрути.

Дільничні станції класифікують за кількістю головних колій на прилеглих дільницях (одноколійні та двоколійні), в залежності від ролі в тяговому обслуговуванні (з основним депо, зі зворотнім депо або пунктом обігу локомотивів) та роду тяги (електрична, тепловозна, змішана). До основного депо приписаний певний локомотивний парк, тому такі станції мають розвинуте локомотивне господарство з ремонтною базою. Станції обігу знаходяться на межах дільниці обігу локомотивів.

На дільничних станціях споруджуються пристрої, призначені для обслуговування пасажирського та вантажного руху, а також локомотивного та вагонного господарств, господарства колії, СЦБ та ін.

Число приймально – відправних колій залежить від розмірів руху вантажних поїздів, що приймаються на станцію та відправляються з неї. Якщо зміни локомотива у транзитних составів немає, то колійний розвиток обирається у відповідності до табл. 6.1.

Принципова схема розташування пристроїв на дільничній станції наведена на рис. 6.6.

Довжина всіх цих колій залежить від найбільшого числа вагонів, що надходять на них. Конструкція горловин повинна забезпечити добру маневреність, найбільшу пропускну спроможність та безпеку руху. Це досягається ізоляцією маршрутів для прямування поїздів та виконання маневрової роботи, що дозволяє одночасно робити декілька операцій [1].

Вантажні операції, що виконуються на дільничних станціях – обслуговування промислових підприємств, що не мають своїх під`їзних колій, та населення міста, – виконуються на вантажному районі. Його розташовують так, щоб подача вагонів із сортувального парку та

110

прибирання їх після вивантаження та навантаження не перетиналися з маршрутами приймання та відправлення поїздів. При невеликих розмірах місцевої роботи вантажний район дозволяється розташовувати з боку пасажирської будівлі.

Таблиця 6.1

Число приймально-відправних колій для вантажного руху при відсутності зміни локомотивів у поїздів

Рис. 6.6. Принципова схема розташування пристроїв на дільничній станції

Локомотивне господарство (ЛХ) служить для ремонту в спеціальних приміщеннях основного депо та екіпіровки локомотивів на екіпірувальних коліях ЕК. Колійний розвиток локомотивного господарства забезпечує подачу (прибирання) тепловозів та електровозів на ремонту базу та екіпірувальні пристрої.

Із пристроїв вагонного господарства на дільничних станціях в безпосередній близькості до приймально-відправних парків розташовують ПТО; там, де змінюють локомотиви, розташовують ПКТО; на станціях масового навантаження, вивантаження та формування відправницьких маршрутів – ППВ. На вузлових дільничних станціях, якщо за обсягом

111

роботи необхідне вагонне депо, його доцільно кооперувати з локомотивним депо, щоб використовувати загальну ремонту базу та комунікації. На дільничних станціях, розташованих на маршрутах руху рефрижераторного рухомого складу, для контролю за його технічним станом розташовують спеціалізовані пункти обслуговування автономних рефрижераторних вагонів (АРВ), ремонті майстерні, а також склади для матеріалів та запасних частин.

Господарства дистанції колії, СЦБ та зв`язку, енергодільниці розташовують біля окремих тупиків станції.

На колії відправлення з поїздом виконують такі операції [2]: технічне обслуговування та комерційний огляд вагонів; усунення виявлених несправностей; причеплення поїзного локомотива; конвертування та пересилку поїзних документів в приймально-відправний парк; вручення документів локомотивній бригаді; проба автогальм та відправлення.

Після відправлення поїздів на станції призначення передається по міжмашинному обміну телеграма – натурний лист. Технологічні графіки обробки составів наведені на рис. 6.7 – рис. 6.9.

Сортувальні станції. Сортувальні станції призначені для розформування та формування составів вантажних поїздів: наскрізних, дільничних, збірних, передаточних, вивізних. Через сортувальні станції проходить велика кількість транзитних поїздів. Тут проводиться зміна локомотивів та локомотивних бригад. Сортувальні станції – головні опорні пункти в організації вагонопотоків на мережі залізниць. Вони в більшості визначають план перевезень. Розташовані сортувальні станції в місцях масового зародження (наприклад, Красний Лиман, Дебальцеве – Сортувальне, Ясинувата в Донбасі) та погашення вагонопотоків, як правило, в крупних вузлах (Дарниця в Київському, Основа в Харківському та ін.). Крупні промислові центри отримують значну кількість вантажів, які мають складну кореспонденцію вагонопотоків. Тому у вузлах, що обслуговують ці центри, споруджують сортувальні станції. В промислових районах країни сортувальні станції розташовані ближче одна до одної.

Сортувальні станції класифікуються в залежності від значення в роботі мережі (основні або опорні сітьового значення, районні, допоміжні): за типом сортувальних пристроїв (гіркові та безгіркові); за кількістю сортувальних комплектів (односторонні та двосторонні); за взаємним розташуванням основних парків (з послідовним, паралельним та комбінованим розташуванням). Основні станції сітьового значення розташовують у вузлах, де перетинаються найважливіші магістралі, в районах масового навантаження та вивантаження; можливість переробки за добу в кожній сортувальній системі складає 3-4 тис. вагонів, а в деяких випадках до 7,5 тис. ваг. Головна задача станції – формування наскрізних поїздів дальніх призначень. Районні сортувальні станції формують поїзди ближніх призначень, в основному на полігон мережі до сусідньої сортувальної станції. Вагонопотік, що переробляється на таких станціях

112

менший, ніж на опорних. Допоміжні розташовані у вузлах, виконують ще менший обсяг роботи, в основному на допомогу основним та районним станціям.

Рис. 6.7. Технологічний графік обробки транзитного поїзда при виконанні укрупненого ремонту вагонів

113

Рис. 6.9. Технологічний графік обробки поїзда свого формування в парку відправлення в режимі КСЄОД

115

Основні парки сортувальної станції спеціалізовані для виконання окремих операцій: приймання поїздів, що надходять в розформування, – парк приймання; накопичення вагонів на состави різних призначень, закінчення формування – сортувальний парк; виведення готових составів та підготовки їх до відправлення – парк відправлення. Парк приймання, сортувальна гірка, сортувальний парк, витяжні колії та парк відправлення складають сортувальну систему (сортувальний комплект). На односторонніх сортувальних станціях весь вагонотопотік, що надходить в переробку, зі всіх прилеглих напрямків розформовують на одному сортувальному пристрої (в одну сторону). Двосторонні станції мають два комплекти парків з двома сортувальними пристроями, один із яких переробляє вагонопотік непарного, а другий – парного напрямку.

Парки в комплекті можуть бути розташовані послідовно: спочатку парк приймання, за ним сортувальний, а потім парк відправлення, паралельно та в комбінованій схемі – один із парків приймання або відправлення розташовують паралельно сортувальному, а другий – послідовно з ним. Головні колії перегонів можуть проходити через станцію з однієї її сторони, з двох сторін – охоплюючи розташування – або між системами парків.

На сортувальній станції гірка (або дві) можуть бути підвищеної, великої, середньої або малої потужності.

Сортувальні станції повинні бути обладнані засобами зв`язку між парками та цехами, в тому числі: диспетчерським внутрішньостанційним зв`язком; маневровим та іншими видами станційного радіозв`язку; пристроями сповіщення для передачі вказівок про маневрові переміщення, для переговорів маневрових диспетчерів, чергових по станції, складачів поїздів, машиністів маневрових локомотивів, працівників станційного технологічного центру (СТЦ), ПТО, дистанцій колії та ін.

Пристрої, їх розташування та використання повинні передбачати необхідну пропускну та переробну спроможність станції, мінімальний час знаходження вагонів на ній, зменшення собівартості переробки вагонів, покращення умов та підвищення продуктивності праці.

Принципова схема сортувальної станції наведена на рис. 6.10. Транзитні вагони розпускають на гірці, а на коліях сортувального

парку накопичують состави нових призначень у відповідності до плану формування поїздів. У них включають і місцеві вагони після вантажних та комерційних операцій. Накопичення вагонів до повного состава відбувається досить тривалий період часу. На нього приходиться дві третини загального часу знаходження на станції вагонів, що переробляються.

116