Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ЗКТ_підручник

.pdf
Скачиваний:
728
Добавлен:
10.04.2015
Размер:
17.29 Mб
Скачать

При комплексно-оздоровчому ремонт, який призначається на головних і станційних коліях в проміжки між середніми та капітальними, виконуються: суцільне виправлення і рихтування колії з використанням машинних комплексів; очищення забрудненого щебеню в місцях виплесків; зняття пучинних карток і регулювальних прокладок; заміна дефектних рейок, непридатних шпал і перевідних брусів, скріплень, протиугонів; суцільне змащення і закріплення болтів; очищення водовідвідних споруд; при необхідності – ремонт пристроїв рейкових кіл та ін.

Роботи з суцільної заміни рейок і металевих частин стрілочних переводів новими або старопридатними переслідують мету поновити або підсилити рейки та стрілочні переводи.

При капітальному ремонті залізничних переїздів виконується заміна або перевлаштування насипу, ремонт підходів, водовідводів, шлагбаумів, переїзних постів і обладнання світлофорної, звукової та загороджувальної сигналізації. Проводиться цей ремонт у комплексі з одним із видів ремонту колії або окремо.

Поточне утримання колії, яке призначене для нагляду за станом колії та забезпечення її стану у межах встановлених норм і допусків, виконується безперервно протягом року на всій довжині колії. Основним принципом при цьому є запобігання появі несправностей, а також усунення їх на початковій стадії з одночасною ліквідацією причин, що викликали несправності.

Періодичність ремонтів, згідно з “ Положенням про проведення планово-запобіжних ремонтно-колійних робіт на залізницях України” [16], встановлюється у мільйонах тонн брутто пропущеного тоннажу або у роках, в залежності від категорії колії, якості рейок, конструкції колії (безстикова або ланкова) з урахуванням критеріїв, яки характеризують фактичний стан колії. У проміжках між модернізаціями колії або капітальними ремонтами проводяться 1-2 середніх та 2-4 комплекснооздоровчих ремонтів колії. Наприклад, для колії 3 категорії з вантажонапруженістю більше 15 млн т км брутто/км/р. на рейках без термозміцнення ланкової конструкції ремонтний цикл може виглядати так, як показано на рис. 2.6.

28

М

 

С

 

 

М

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОР 1

КОР2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КР

КР

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пропущений тоннаж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

не більше

0

125

250

375

500

млн т брутто,

0

5

 

10

15

20

Термін експлуатації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

років, не більше

Рис. 2.6. Ремонтний цикл утримання колії: М – модернізація колії; КР – капітальний ремонт; С – середній ремонт; КОР – комплекснооздоровчий ремонт

2.4. Дистанції колії та технологія їх роботи

Загальна довжина колій, яку обслуговує дистанція колії (ПЧ), вимірюється приведеною довжиною, складовими якої є довжина перегінних, головних та станційних колій, а також кількістю стрілочних переводів.

Головна задача ПЧ – це поточне утримання колій, при якому безперервно зберігають колію та споруди у справному стані, що забезпечує пропуск поїздів з встановленим навантаженням та швидкостями, при цьому забезпечуються тривалі строки служби усіх елементів колії.

Найбільш тісно дистанція колії пов’язана з колійною машинною станцією (КМС), яка виконує капітальний ремонт, модернізацію, а при незначному завантаженні – середній та комплексно-оздоровчий, з використанням важких колійних машин.

В процесі експлуатації елементи верхньої будови колії зношуються, відновлення їх проводять колійні дорожні майстерні.

Трудомісткість поточного збереження колії залежить від стабільності земляного полотна, навантаження на вісі рухомого складу, плану та профілю лінії, швидкості руху, режиму ведення поїздів, характеру та інтенсивності впливу на колії рухомого складу, від погодно-кліматичних, інженерних та геологічних умов.

29

Дистанції колії виконують планово-попереджувальні роботи згідно з робочими технологічними процесами з урахуванням технологічного стану колії на підставі “ Правил та технології виконання основних робіт”.

При комплексно-оздоровчому ремонті колії виконуються роботи: виправлення колії з підбиттям шпал електрошпалопідбійкою, рихтування колії, розгін зазорів, розрядження температурних напружень у безстиковій колії.

Усі ці роботи виконуються без закриття перегону з виданням попередження локомотивним бригадам та огородженням місця робіт (див.

п. 2.5).

Виправлення колії проводиться у поздовжньому профілі та у плані. При підйомному ремонті та поточному збереженні колії виправлення

проводяться з усуненням несправностей: відхилення у взаємному розташуванні рейкових ниток по рівню, видимих у поздовжньому напрямку просадок рейкових ниток по рівню або поздовжніх просадок.

Виправлення колій є найбільш трудомісткою роботою поточного утримання колії.

Способи виправлення колії: ущільнення баласту під шпалами важкими колійними машинами, електрошпалопідбійками, підсипання баласту під нижню постіль шпал, підстилання прокладок між підошвою рейки та прокладкою при клемному скріпленні, між прокладкою та шпалою при костильному скріпленні та замерзлому баласті – достатньо різноманітні. Найчастіше виправлення колії провадять у поздовжньому профілі шляхом підйому рейко-шпальної решітки домкратами з послідовним ущільненням баласту під шпалами.

Положення рейкових ниток по рівню вимірюють колійним шаблоном. Глибину та межу просадок знаходять візуванням колії оптичним приладом.

До виправлення звіряють стан зазорів у стиках. При наявності двох або більше злитих зазорів поруч при рейках довжиною 25 м провадити роботи з виправлення заборонено, щоб уникнути викидання колії.

Технологія виправлення колії з підбиттям шпал електрошпалопідбійкою (ЕШП) така: добивають костилі з вивішенням шпал для усунення просвітів. При клемному скріпленні підтягують ослаблені клемні та закладні болти. Картки, які були укладені раніше, усувають. Відривають баласт із шпальних ящиків, піднімають колію домкратами, підбивають колію ЕШП. Використовують 8 або 4 ЕШП.

При чотирьох ЕШП монтери колії спочатку підбивають кінці шпал протягом усього ланцюга або просідання, а потім у зворотному напрямі підбивають шпали у середині колії. При восьми ЕШП виключають зайві проходи, робота монтерів колії більш продуктивна.

Після підбиття рихтують колію, засипають шпальні ящики баластом, трамбують баласт та оправляють баластну призму.

30

Місце робіт при виправленні з підійманням колії до 2 см огороджують знаком “ С”, і поїзди прямують без зниження швидкості. Якщо підіймають колію від 2 до 6 см, місце робіт огороджують сигналом зменшення швидкості.

При поточному збереженні колії з роздільним скріпленням (окрім залізобетонних шпал) набуло поширення виправлення регулюючими прокладками.

Рихтування колії – це переміщення рейко-шпальної решітки у поперечному напрямку для виправлення положення колії у плані. Рихтування колії провадять важільними приладами: ломом або гідравлічним домкратом, який є більш ефективним. Рихтування здійснює бригада із 3-8 людей.

Послідовність робіт така. Місце робіт огороджують знаком “ С”, розпушують або відривають баласт на кінцях шпал у напрямі здвижки, готують місця у шпальних ящиках для встановлення приладів. Потім у відриті заглиблення встановлюють гідравлічні домкрати або заводять під рейки важільні прилади, зсувають колію, один монтер засипає порожнини та трамбує баласт по кінцях шпал.

Після рихтування перешивають колію.

Зазори вимірюють мірним клином. Розігнання зазорів провадять гідравлічними приладами. З одного встановлення переміщують 3-5 рейок.

У колії можуть виникати значні поздовжні зусилля, тому у безстиковій колії розряджають температурні напруги.

Мета розрядження – розподілити нормальні напруги по всій довжині рейкової пліті, щоб колія була стійкою та цілою. Роботу виконують у “ вікна” зі значним зниженням швидкості руху поїздів до 15-20 км на годину.

При поточному утриманні колії широко застосовуються різноманітні колійні механізовані інструменти, які використовуються, коли неможливо або недоцільно з економічних міркувань залучати високопродуктивні колійні машини.

Класифікація колійних інструментів та механізмів наведена на рис. 2.7. Найбільш розповсюдженими є такі електричні інструменти:

шпалопідбійки

(рис. 2.8, а),

рейкорізні,

рейкосверлільні

та

рейкошліфувальні

станки,

гайкота шуруповерти (рис. 2.8, б),

електродрилі та ін. Їм властиві такі переваги, як економічність, надійність, високі екологічні показники. До недоліків відносяться збільшена маса у порівнянні з пневматичними, а також необхідність забезпечення заходів з захисту працюючого персоналу від ураження електричним струмом.

Перевагами гідравлічних інструментів є те, що вони дозволяють при невеликій масі та компактності, плавності ходу робочого органу розвивати зусиллям одного працівника значні робочі навантаження (до 250 кН). До них відносяться гідравлічні домкрати для вивішування рейко-шпальної решітки, рихтувальники для поперечного зсуву колії у плані (рис. 2.8, в), розгінники рейкових зазорів та ін.

31

Колійні механізми та інструменти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з механічним приводом

 

 

з ручним приводом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

електричні

 

 

 

гідравлічні

 

гідравлічні

 

 

важільні, гвинтові

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з автономним бензиновим двигуном

Рис. 2.7. Класифікація колійних інструментів

2.5. Колійні машинні станції та технологія їх роботи

Основні роботи з модернізації колії, капітального, середнього та комплексно-оздоровчого ремонтів виконуються спеціалізованими підприємствами системи колійного господарства – колійними машинними станціями (КМС), в яких зосереджена найбільш складна, важка та високопродуктивна колійна техніка. КМС мають власний план робіт, який розробляється у кількісних та у вартісних показниках.

У розпорядженні КМС є широка номенклатура машин і устаткування стаціонарного та мобільного (пересувного) типу: енергетичне устаткування (електростанції, компресори, перетворювачі, кабельна арматура); колійні машини (щебенеочищувальні; електробаластери; колієукладальні та колієрозбиральні поїзди та ін.); вантажопідйомні машини (крани, домкрати та ін.); землерийні машини (бульдозери, скрепери, котлованокопачі та ін.); транспортні засоби (автомобілі, трактори, платформи, дрезини та ін.); ланкоскладальні стаціонарні лінії та пересувні комбайни; рейкозварювальні машини; колійний механізований інструмент; контрольно-вимірювальні прилади та засоби зв’язку.

Значна кількість підготовчих та основних технологічних операцій на сучасних КМС виконується на стаціонарних виробничих базах з метою значного зниження часу зайняття перегону. Застосування при цьому напівавтоматичних поточних ліній (рис. 2.9) значно підвищує продуктивність та поліпшує умови праці робочого персоналу КМС. При капітальному ремонті безстикової колії такі роботи становлять 47%, а при середньому з укладанням колійної решітки на залізобетонних шпалах – до 80% загальної трудомісткості всього комплексу робіт.

32

Ремонти колії виконують у “ вікна” за заздалегідь розробленими робочими кресленнями, технологічними процесами, сітьовими графіками робіт (рис. 2.10).

а)

б)

 

 

 

 

в)

Рис. 2.8. Колійні інструменти для поточного утримання колії: а) електрошпалопідбійка ШПВЕ – 2; б) гідравлічний рихтувальний

прибор ГР – 12; в) колійний електрогайковерт ПГК – 1

Найбільш ефективно використовують колійні машини при проведенні сумісних “ вікон”, коли, наприклад, на одному перегоні дистанція колії виконує роботи з комплексно-оздоровчого ремонту, а на другому КМС – з капітального.

33

Перегін закривають для руху поїздів, місце проведення робіт огороджують згідно з “ Інструкцією з сигналізації на залізницях України” [2] незалежно від того, очікується поїзд або ні. Схема огородження місця виконання ремонтних робіт наведена на рис. 2.11.

Рис. 2.9. Технологічна лінія типу ТСЛ для складання колійної решітки із залізобетонними шпалами: 1 – рейки; 2 – шпали; 3 – бункери із скріпленнями; 4 – залізничні колії; 5,7 – пристрої для завертання гайок та болтів; 6 – склад ланок; 8,9,11 – пристрої для розкладання болтів, накладок, прокладок та підкладок; 10 – козлові крани; 12 – базова колія; 13 – колія – стенд

Рис. 2.10. Технологічна схема виконання робіт у “ вікно” при капітальному ремонті колії: 1 – колієрозбиральний поїзд; 2 – щебенеочищувальна машина типу БМС на тракторній тязі; 3 – колієукладальний поїзд; 4 – хопер-дозаторна вертушка; 5 – виправно-підбивно-оздоблювальна машину типу ВПО-3000; МПД – моторна дизельна платформа; УК – укладальний кран

34

Рис. 2.11. Схема огородження місць виконання ремонтних колійних робіт на перегонах при фронті робіт 200 м та менше: а) на одноколійній ділянці; б) на одній з колій двоколійної ділянки

Відстані Б від переносних сигналів Ч (прямокутний щит червоного кольору) до місця укладання першої з трьох петард призначаються в залежності від крутизни керівного спуску та максимально припустимої швидкості руху поїздів в інтервалі 1000–1700 м, а при керуючих спусках крутіше 10‰ – встановлюються особисто начальником залізниці.

Переносні сигнали Ж зменшення швидкості (квадратний щит жовтого кольору) та петарди мають знаходитись під охороною сигналістів. Переносні червоні сигнали мають знаходитись під наглядом керівника робіт.

Для виконання колійних робіт зі складних видів ремонту КМС має відповідний парк високопродуктивної важкої колійної техніки.

При капітальному ремонті застосовують колієрозбиральний та колієукладальний поїзд (рис. 2.12). У їх складі основною машиною є укладальні крани УК-25/9 або УК-25/18 вантажопідйомністю відповідно 9

та 18 т (рис. 2.13).

Для дозування баласту та підіймання колії використовують електробаластери типу ЕЛБ-1, ЕЛБ-3, ЕЛБ-3М. Електробаластеррихтувальник (ЕЛБР) дозволяє одночасно виконувати виправлення положення колії у плані.

35

Хопер-дозатори, що являють собою піввагони бункерного типу з керованим пневмоприводним розвантаженням сипкого вантажу через нижні люки, призначені для перевезення баласту та вивантаження його рівномірним шаром як на усю ширину колії, так і на різні її частини.

Рис. 2.12. Колієукладальний поїзд: 1 – самохідний укладальний кран; 2 – платформа з роликовим конвеєром та пакетом ланок рейко-шпальної решітки; 3 – самохідна моторна платформа МПД; 4 – локомотив

Рис. 2.13. Укладальні крани УК 25/9 та УК25/18: 1 – вантажна обойма; 2 – крановий візок; 3 – вантажопідйомна лебідка; 4 – пост керування; 5 – тяглова лебідка; 6 – ферма; 7 – портальна рама; 8 – кабіна керування платформою; 9 – силова установка; 10 – лебідка для протягування пакетів; 11 – рама

Для очищення баласту від бруду використовуються щебенеочищувальні машини на залізничному ходу типу ЩОМ декількох модифікацій. При необхідності очищення баласту при знятій рейкошпальній решітці, як на (рис. 2.10), застосовується машина БМС на колісному ходу (котках) на тракторній тязі.

Виправлення колії та підбивання баласту виконується машинами циклічної дії типу ВПР-1200 (рис. 2.14) та ВПРС-500 продуктивністю відповідно 1200 та 500 шпал за годину. На прямих ділянках колії при роботі машини ВПР-1200 з метою підвищення якості застосовується лазерний пристрій наведення. Недоліком таких машин є циклічний принцип їх дії.

36

Найбільшого розповсюдження набула виправно-підбивно- оздоблювальна машина безперервної дії типу ВПО-3000 (рис.2.15), яка має продуктивність до 3000 м за годину.

В останній час, окрім вітчизняних машин, у колійному господарстві Укрзалізниці використовується колійна техніка відомих закордонних фірм,

наприклад “GEISMAR”, “DUOMATIC”, “STUMEC”, “ROBEL”, “MTH” та ін.

2.6. Основні показники та сучасний стан колійного господарства

Показники, що характеризують категорійність, пропускну спроможність, фактичне навантаження, стан колії, пов’язані з такими факторами, як маса поїздів, число поїздів, що проходять по колії за добу, швидкість руху пасажирських та вантажних поїздів.

Категорія колії (вища, перша, друга, третя або четверта) встановлюється в залежності від вантажонапруженості та швидкості пасажирських і вантажних поїздів (див. 2.2).

Вантажонапруженість визначається кількістю тонно-кілометрів брутто перевізної роботи, яка припадає на один кілометр колії за рік,

 

 

Г =

рl

 

(2.2)

 

 

Lе

,

 

 

 

 

 

 

де

pl

сумарний річний вантажообіг залізниці, т км;

 

 

Lе

загальна експлуатаційна довжина колій

залізниці між

 

станціями, км.

 

 

 

 

 

Приведена вантажонапруженість враховує також пасажирські

перевезення

 

 

 

 

 

 

Гпр =

pl + kAl

(2.3)

 

 

 

Lе

,

 

 

 

 

 

 

де

k – коефіцієнт приведення, k≈1;

 

 

 

 

Al

сумарний річний пасажирообіг залізниці, пас.км.

Пропускною спроможністю колії називається число пар поїздів встановленої маси, яке може бути пропущено на даній ділянці за одиницю часу, наприклад, добу. Цей показник є узагальнюючим показником

потужності колії.

37