Інвестиції у професійне навчання персоналу

Вид інвестицій	Суб’єкти
	Роботодавець	Працівники
Прямі матеріальні витрати	фінансові витрати, пов’язані з оплатою за навчання; витрати на мотивацію до навчання; витрати на адаптацію персоналу після навчання; витрати на атестацію	фінансові витрати, пов’язані з оплатою за навчання; витрати на пошук інформації, літератури; витрати на адаптацію
Втрачені доходи	втрачений доход від недостатнього виробництва товарів (послуг) через відволікання працівників	втрачені заробітки під час навчання
Моральні втрати	проведення атестації персоналу; стресові ситуації через хвилювання про неокупність витрат на навчання	стресові ситуації, пов’язані з адаптацією до нового оточення; хвилювання під час контролю знань; втрата вільного часу

Наведені матеріальні та моральні втрати доводять необхідність розуміння мотивів (фр. motif, від латин. moveo – рухаю) інвестицій у професійне навчання персоналу, під яким слід розуміти свідоме спонукання роботодавця та працівників нести певні витрати на професійне навчання для підвищення власної конкурентоспроможності та підприємства. Основні мотиви суб’єктів інвестиційної діяльності стосовно професійного навчання наведено у табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Мотиви суб’єктів інвестиційної діяльності професійного навчання

Мотиви	Суб’єкти
	Роботодавець	Працівники
Матеріальні: прямі	досягнення економічного ефекту управління персоналом; підвищення доходів підприємства, продуктивності праці, інноваційної активності; зниження плинності кадрів; підвищення мобільності працівників	підвищення власної конкурентоспроможності, інноваційної активності, рівня заробітної плати; розвиток творчого підходу до праці; кар’єрне зростання; зниження ризику вивільнення; підвищення стабільності робочого місця
непрямі	досягнення організаційного, соціального ефектів управління персоналом; підвищення ефективності процесу управління рухом персоналу	можливість самореалізації, самоствердження; отримання престижної професії, посади; покращання трудових перспектив; можливості власного розвитку; спілкування з людьми; набуття нових ділових зв’язків; соціальні гарантії
Моральні	покращення соціально-психологічного клімату; удосконалення організаційної культури; покращення комунікацій; зменшення конфліктів	задоволення від професії та навчання; можливість займатися більш цікавою та змістовною працею; закріплення та стабільність на робочому місці

3. Методи навчання

Дотримуючись курсу “менеджмент персоналу”, визначимо особливості інвестицій у персонал організації (мікроекономічний рівень).

Інвестиції у персонал організації – це вкладення роботодавця у розвиток працівників, навчання на робочому місці – on-the-job training (OJT), в межах якого виділяють:

• загальне навчання – general on-the-job training (GOJT) – спрямоване на отримання певних знань та навиків, пов’язаних з роботою на комп’ютері, обробкою документації тощо. Такі навики є необхідними як в межах даної організації, так і на інших підприємствах. Для того, щоб знизити ризик інвестицій у загальне навчання, роботодавцю доцільно заключати контракт, в якому мають відображені обов’язки після такого навчання (наприклад, відпрацювати певний час у даній організації).¹²

спеціалізоване навчання – specific on-the-job training (SOJT) – спрямоване на отримання специфічних знань та навиків, корисних лише в у даній організації. При такій постановці питання, ризик інвестицій мінімізовано.

При всіх різновидах методів навчання варто дотримуватись їх поділу на навчання на робочому місці та навчання поза межами робочого місця.

До першого виду навчання відносять: інструктаж та “копіювання”, наставництво, делегування повноважень, метод задач, що ускладнюються, переміщення працівників з метою підвищення їх мобільності, гуртки якості тощо.

Перевагами даного виду розвитку персоналу є незначні фінансові витрати, проходження безпосередньо на робочому місці.

До негативних варто віднести – відсутність можливості набуття досвіду працівників інших організацій, відчуття конкуренції серед колег.

До другого виду навчання відносять: ділові ігри, тренінги, моделювання ситуацій, курси підвищення кваліфікації та т. інш.

Позитивним аспектом у даному випадку є обмін передовим досвідом, негативними є фінансові витрати на оплату курсів тощо, невідповідність отриманої інформації очікуванням працівників та керівництва організації тощо.