- •1. Світогляд, його структура, рівні, види
- •2. Предмет філософії та особливості філософського мислення
- •3. Філософія Стародавньої Індії
- •4. Становлення філософської думки у стародавньому Китаї
- •5. Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості (значення не нашла((( простите)
- •7. Висока класична доба античної філософії(антична класика)
- •8. Філософія Середньовіччя
- •9. Філософія Відродження
- •10. Філософія Нового часу
- •11. Філософія Просвітництва у Франції
- •12 Гносеологія та етика і. Канта
- •13/ Філософська система та метод Гегеля
- •14.Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •15. Філософські погляди Маркса та їх впливи на світову філософію
- •16. Філософія позитивізму, етапи її розвитку.
- •17. Філософія життя.
- •18. Екзистенціалізм.
- •19. Неотомізм
- •20. Герменевтика як напрямок сучасної філософії
- •Розвиток філосовської думки в Україні… Філософська герменевтика.
- •22. Філософські традиції києво-могилянської академії
- •23. Філософські погляди г.Сковороди.
- •24. Філософія України (кінець XIX — початок XXI ст.)
- •25. Філософський та життєвий зміст проблеми буття. Онтологічна проблема в історії філософії.
- •26. Форми буття та їх специфіка
- •Поняття про категорії
- •28. Категорії: рух, простір, час
- •28.Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення
- •29.Явище і сутність
- •30.Необхідність і випадковість
- •31. Категорії причини і наслідку
- •32. Категорії одиничного, особливого і загального
- •33. Проблема пізнання у філософії Суб'єкт, об'єкт пізнання.
- •34. Практика, її роль та форми у пізнанні
- •35. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •36 Методи теоретичного пізнання
- •37. Проблема істини у філософії. Критерії істини.
- •38. Сенс життя людини
- •39. Проблема антропосоціогенезу у філософії і в сучасній науці
- •40. Ознаки свідомості
- •41. Структура свідомості
- •42. Мова і мислення
- •43. Природа і суспільство
- •44/ Матеріальні основи розвитку суспільства
- •45 Суспільство як об'єкт філософського аналізу
- •46. Соціальна структура суспільства —
- •47. Феномен політики (філософський аспект). Держава, як елемент політичної системи
- •48. Специфіка філософського осмислення історії
- •49.Людина і історичний процес
- •50.Культу́ра
- •51. Цінності ядро духовного світу людини.
- •53.Взаємовідношення філософії і науки
- •54. Наука в системі культури
- •55. Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія
- •55 Філософія суспільного виробництва
- •4.1. "Своє" і "власне"
- •57 Особливості розвитку науки як феномена культури
- •58.Сучаcна Наука
- •59 Інформаційне суспільство….
- •60 Україна в глобальному інформаційному просторі
46. Соціальна структура суспільства —
це сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою соціальних груп, спільностей та інститутів, пов'язаних між собою відносно сталими відносинами.
Отже, соціальна структура суспільства являє собою будову цієї соціальної системи, визначає характер взаємозв'язків і взаємовідносин між її складовими частинами.
Сутність соціальної структури суспільства найбільш повно виражається у її загальних рисах, до яких можна віднести:
• багатоманітність соціальних елементів, що утворюють соціальну структуру суспільства (соціальний інститут, соціальна група, соціальна спільність тощо);
• різний ступінь впливу кожного складового елемента соціальної структури суспільства на соціальні процеси і явища, відмінність їхніх соціальних ролей;
• наявність відносно стабільних зв'язків між складовими елементами соціальної структури суспільства, взаємозалежність останніх. Це означає, що жоден елемент соціальної структури не може існувати в суспільстві автономно. В будь-якому випадку він поєднаний соціальним зв'язком з іншими структурними підрозділами суспільства. У цьому випадку є цікавою історія про Робінзона Крузо, який навіть опинившись на безлюдному острові, перебував у тісному зв'язку з суспільством (користувався речами, що виготовили інші люди, займався тими ж видами занять, що і в Англії — облаштовував власну оселю, вирощував сільськогосподарські культури, молився Господові тощо);
• взаємопроникність елементів, що забезпечує цілісність соціальної структури, тобто одні й ті ж соціальні суб'єкти можуть бути частинами різних складових одиниць суспільства. Наприклад, одна і та ж особистість може бути включена до різних соціальних груп та спільностей;
• багатофункціональність і стабільність — кожен елемент соціальної структури суспільства виконує свої специфічні функції, які є відмінними від ролей інших соціальних елементів, що й передбачає значну кількість соціальних функцій суспільства. У зв'язку з вищесказаним можна зробити висновок, що основними складовими суспільства є соціальні спільності, оскільки їх вплив на соціальні процеси є незрівнянно більший ніж участь окремої особистості. Що стосується соціальних організацій та соціальних інститутів, то вони формуються у результаті діяльності і взаємодії соціальних спільностей та груп, є похідними від них*1. Важливим елементом соціальної структури суспільства є також соціальні групи.
Таким чином, соціальна структура суспільства має два основних компонента: наявність складових елементів та соціальних зв'язків, що виникають між цими елементами.
Більшість сучасних соціологів у структурі суспільства виділяє ряд окремих підструктур, які і є основними складовими елементами суспільства. Проте ці підструктури є лише відносно незалежними між собою, оскільки як і всі соціальні елементи — складові суспільства - пов'язані між собою відносно стабільними соціальними зв'язками. Підструктури суспільства ґрунтуються на основних формах соціальних спільнот, що діють в суспільстві, і це також наштовхує на думку, що провідними складовими елементами соціальної структури суспільства є саме соціальні спільноти.
Отже, основними підструктурами (елементами) суспільства є:
• соціально-етнічна структура;
• соціально-демографічна структура;
• соціально-професійна структура;
• соціально-класова структура;
• соціально-територіальна структура.
Кожна із названих підструктур характеризується найперше тим, що включає до свого складу відповідні спільності. З іншого боку, кожна підструктура має усі ті самі складові частини, ознаки і характеристики, що й соціальна структура суспільства загалом.
Тобто, усі елементи в соціальних підструктурах так само пов'язані між собою стабільно діючими соціальними зв'язками і відносинами. Потрібно нагадати, що стосунки між усіма суб'єктами соціального життя ґрунтуються на певних цінностях та правилах поведінки (соціальних нормах), що є характерними для даного типу суспільства і відрізняють його від інших. Тому слід зауважити, що соціальні норми, власне як і соціальний контроль, є опорою для соціальної структури суспільства, оскільки вони впливають на характер соціальних зв'язків і відносин, що діють в соціальній структурі суспільства. Важливо також зазначити, що на зв'язки і відносини між складовими соціальної структури суспільства впливають також і соціальні статуси та ролі, мова про які піде далі, тож і вони є підґрунтям соціальної структури суспільства. Тому, загальну схему соціальної структури можна зобразити приблизно так, як показано на рис.
Складність побудови соціальної структури полягає ще й в тому, що у суспільстві є відносини соціальної рівності і нерівності. Типовий приклад — пересічний службовець чи студент прирівнюються законом України за своїми конституційними правами до Президента України, адже Конституція нашої держави передбачає рівність громадян. Разом з тим, абсолютно зрозуміло, що за правами і пільгами ці категорії громадян значно відрізняються між собою. Соціальні ролі і статуси, соціальна рівність і нерівність — питання, що є предметом розгляду наступних підрозділів даної теми.
(тут все важное, ребят)