- •1. Світогляд, його структура, рівні, види
- •2. Предмет філософії та особливості філософського мислення
- •3. Філософія Стародавньої Індії
- •4. Становлення філософської думки у стародавньому Китаї
- •5. Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості (значення не нашла((( простите)
- •7. Висока класична доба античної філософії(антична класика)
- •8. Філософія Середньовіччя
- •9. Філософія Відродження
- •10. Філософія Нового часу
- •11. Філософія Просвітництва у Франції
- •12 Гносеологія та етика і. Канта
- •13/ Філософська система та метод Гегеля
- •14.Антропологічний матеріалізм л. Фейєрбаха
- •15. Філософські погляди Маркса та їх впливи на світову філософію
- •16. Філософія позитивізму, етапи її розвитку.
- •17. Філософія життя.
- •18. Екзистенціалізм.
- •19. Неотомізм
- •20. Герменевтика як напрямок сучасної філософії
- •Розвиток філосовської думки в Україні… Філософська герменевтика.
- •22. Філософські традиції києво-могилянської академії
- •23. Філософські погляди г.Сковороди.
- •24. Філософія України (кінець XIX — початок XXI ст.)
- •25. Філософський та життєвий зміст проблеми буття. Онтологічна проблема в історії філософії.
- •26. Форми буття та їх специфіка
- •Поняття про категорії
- •28. Категорії: рух, простір, час
- •28.Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення
- •29.Явище і сутність
- •30.Необхідність і випадковість
- •31. Категорії причини і наслідку
- •32. Категорії одиничного, особливого і загального
- •33. Проблема пізнання у філософії Суб'єкт, об'єкт пізнання.
- •34. Практика, її роль та форми у пізнанні
- •35. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання
- •36 Методи теоретичного пізнання
- •37. Проблема істини у філософії. Критерії істини.
- •38. Сенс життя людини
- •39. Проблема антропосоціогенезу у філософії і в сучасній науці
- •40. Ознаки свідомості
- •41. Структура свідомості
- •42. Мова і мислення
- •43. Природа і суспільство
- •44/ Матеріальні основи розвитку суспільства
- •45 Суспільство як об'єкт філософського аналізу
- •46. Соціальна структура суспільства —
- •47. Феномен політики (філософський аспект). Держава, як елемент політичної системи
- •48. Специфіка філософського осмислення історії
- •49.Людина і історичний процес
- •50.Культу́ра
- •51. Цінності ядро духовного світу людини.
- •53.Взаємовідношення філософії і науки
- •54. Наука в системі культури
- •55. Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія
- •55 Філософія суспільного виробництва
- •4.1. "Своє" і "власне"
- •57 Особливості розвитку науки як феномена культури
- •58.Сучаcна Наука
- •59 Інформаційне суспільство….
- •60 Україна в глобальному інформаційному просторі
28.Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення
Рух – це будь-які зміни взагалі. З цієї точки зору розрізняють:
• механічний, як переміщення предметів;
• фізичний – на рівні атомарних і між атомарних взаємодій;
• хімічний – на рівні молекулярних взаємодій;
• біологічний – на рівні взаємодії клітин;
• соціальний – на рівні суспільного життя, його економічних, культурних, політичних процесів;
• мислення – як рух думки, ідеальних продуктів свідомості.
Це схоже на дробину Платона – вища форма руху вбирає в себе нищі; від нищої форми через ускладнення до вищих форм.
Рух – атрибут матерії (мислення теж має матеріальну природу. Це певний вид поля, який ми ще не можемо розгадати).
Простір – це спосіб існування матеріальних тіл одного біля іншого. Простір – є атрибутом матеріального існування. Хоча в метафізиці середніх віків, Нового часу, в механістичному матеріалізмі (особливо у Ньютона) простір розглядався як пустота. Це наївне уявлення.
Ейнштейн казав, що простір і Всесвіті має викривлену природу, бо існує гравітація.
1. Класичне розуміння простору – класична геометрія Евкліда, через 2 точки можна провести лише одну пряму, 2 паралельні прямі ніколи не перетнуться, простір є однорідний (гомоморфний).
2. У 19 ст – з’являється некласична геометрія. Лобачевский довів, що між 2 точками можна провести безліч прямих, 2 паралельні прямі коли-небудь перетнуться. Після Ейнштейна це можна зрозуміти, якщо простір розуміти як викривлену сферу через гравітацію.
3. Геометрія Евкліда – це геометрія звичних просторів – простір людини, а в мікро і макрокосмосі – там інша геометрія, там інша природа простору.
Час – спосіб існування матеріальних тіл одного після іншого. Це атрибутивна характеристика саморозгортання матерії. Вважалось, що до творення світу часу як такого не було.
Розрізняють 3 виміри часу:
• минуле;
• теперішнє;
• майбутнє.
Августин Блаженний вважав, що існує тільки теперішнє, в сенсі теперішнього минулого і теперішнього майбутнього. Екзистенціальне переживання часу завжди теперішнє.
Традиційне уявлення про час – його прямолінійний характер з минулого в майбутнє.
Існує ще одна концепція: майбутнє протікає через нас, рухаючись в минуле. Це теологічна точка зору, в майбутньому вже все є. Життя – це плівка, яка прокручується з майбутнього в минуле. В майбутньому моделюють минуле.
Гайдеггер ототожнював буття з часом. Бути – це існувати в часі.
З точки зору теорії відносності Ейнштейна, час теж має відносний характер, може прискорюватися, гальмуватися. При великих швидкостях час гальмується. 2 близнеця, з космосу – молодше.
Є психічний час – 5 хвилин цілуватися, чи 5 хвилин тримати гарячу сковороду.
Біологічний час – зберігають молодість чи старіють неоднаково.
Простір і час – це такі атрибути матерії, які мають світоглядне значення. Від того, як ми розуміємо простір і час, залежить наше розуміння світу, людини.
Помпадур: «Після нас хоч потоп».
Як розумієш простір і час (по колу, спиралевидний), так і живеш. Чи живеш тут на всю катушку, чи підготовлюєш себе для вічного життя.