
- •1.Поняття про старослов’янську мову й значення її вивчення. Походження старослов’янської писемності. Діяльність Кирила та Мефодія.
- •10. Періодизація праслов’янської мови. Поняття про порівняльно-історичний метод.
- •41.Складені форми минулого часу.
- •2.Старословянська мова в системі слов’янських мов. Діалектна основа старослов’янської мови. Питання про походження двох слов’янських азбук.
- •3.Загальна характеристика кирилиці.Числове значення кириличних літер.Надрядкові знаки.
- •4.Основні глаголичні й кириличні пам’ятки.
- •7.Фонетична структура складу в старослов’янській мові 9-11ст. Особливості вживання голосних на початку слова.
- •5.Склад голосних фонем старослов’янської мови 9-11ст.
- •6.Редуковані голосні та їх позиції. Втрата редукованих голосних.
- •8.Склад приголосних фонем старослов’янської мови 9-11ст.
- •11.Вихідна звукова система, що лежить в основі старослов’янської мови.
- •12.Найдавніші зміни індоєвропейських голосних у праслов’янській мові раннього періоду.
- •13.Найдавніші зміни індоєвропейських приголосних у праслов’янській мові раннього періоду.
- •14.Монофтонгізація дифтонгів
- •17. Зміна приголосних у кінці слова, як наслідок дії звс. Спрощення у групах приголосних як наслідок дії звс.
- •18. Палаталізація задньоязикових приголосних і сполучень *kt, *gt.
- •19. Зміни сполучень твердих приголосних з наступним *j у праслов’янській мові та в групах слов’янських діалектів.
- •20. Чергування голосних у різні періоди існування праслов’янської мови.
- •21. Загальна характеристика морфологічної системи старослов’янської мови. Основні граматичні категорії іменників старослов’янської мови.
- •22. Відмінювання іменників з давньою основою на *а, *ja.
- •28.Словотвір іменників старослов’янської мови.
- •29.Розряди займенників за значенням.
- •30.Відмінювання особових та зворотнього займенників.
- •31.Відмінювання не особових(родових) займенників.
- •32.Розряди прикметників за значенням і за будовою.
- •33.Іменні та займенникові форми прикметників.
- •34.Ступені порівняння якісних прикметників.
- •35.Творення та відмінювання кількісних числівників.
- •38.Форми теперішнього часу дієслів старослов’янської мови.
- •36.Порядкові та збірні числівники.
- •37.Основні граматичні категорії дієслова в старословянській мові. Поділ дієслів на класи за типами основ
- •39.Форми майбутнього часу дієслів старослов’янської мови.
- •40.Прості форми дієслів минулого часу старослов’янської мови.
- •41.Складені форми минулого часу.
- •42.Умовний спосіб дієслів старослов’янської мови.
- •43.Наказовий спосіб дієслів старослов’янської мови.
- •46. Прислівники у старослов’янській мові.
- •47. Прийменники, сполучники, частка та вигук в старослов’янській мові.
- •48. Порядок слів у реченні. Особливості вираження підмета і присудка.
- •49. Конструкції з «подвійними відмінками». Особливості вираження заперечення у старослов’янській мові.
17. Зміна приголосних у кінці слова, як наслідок дії звс. Спрощення у групах приголосних як наслідок дії звс.
У кінці слова у праслов’янській мові діяли особливі закономірності, пов’язані із ЗВС. Особливістю було послаблення (редукція) кінцевих звуків та їх комбінації. Ступінь послаблення залежав від: значення слова, наголосу, від функції слова у реченні, форми слова і т.д.Зміни кінцевих звуків праслов’янської мови:
1. У зв’язку з дією ЗВС кінцеві приголосні, що закривали склад, втрачалися (*s, *t, *d, *r). Наприклад, *slowos – СЛОВО, *semen – СЄМюз малий2. У кінцевому складі *о короткий ставав ще більш огубленим і згодом перейшов у звук *u короткий. Наприклад, *stolos – *stolus – СТОЛЪ. Якщо слово закінчувалося на em, en або s, то голосний перед ними ставав коротким.
3. Якщо слово закінчувалось комбінацією приголосних, то голосний перед ними подовжувався, після чого втрачалися кінцеві приголосні. Наприклад, *sununs - *sununs - *sunus - *sunu – СЫNЫ.
ЗВС регулював сполучення приголосних всередині слова, і якщо ці сполучення не відповідали ЗВС – вони спрощувалися.
1.Щілинний + щілинний (*nesson – NЂСЪ)
2.Проривний + проривний: відбувалась дисиміляція (розподібнення) *dt, *tt (*kradti – КРАСТИ, *pletti – ПЛЄСТИ, плести – плету, красти – краду).
3.Проривний + щілинний: *ps, *bs – С. Наприклад, *оpsа – ОСА
4.Проривний + носовий: *pn - N, *bn - N, *tm – М. Наприклад, *dubno – ДЪNО
5.Губний + губний: *obloko – ОБЛАКО
6.Проривний + плавний: *dl, *tl – Л. Наприклад, *pletlъ – ПЛЄЛЪ
18. Палаталізація задньоязикових приголосних і сполучень *kt, *gt.
У період існування праслов’янської мови відбувається три перехідні палаталізації задньоязикових.1і2були регресивними,більш регулярними,3-прогресивна.1пал.хронолог.відбув.до змін,сприч.звс
При І перехідній палаталізації задньоязикові *g, *k, *ch перед голосними переднього ряду переходили в Жмяк, Чмяк, Шмяк:
*g – Ж: *nogьka – NОЖЬКА
*k – Ч: *reketъ – РЄЧЄТЪ
*ch – Ш: *tichina – ТИШИNА
При І палаталізації у позиції перед е довг,крім палат.пригол.,відбув. перехід у А:gerь-ЖАРЪ
2 пал.хронолог.пізніша 1.При ІІ палаталізації відбув.помякш. Перед И та ять,які походять від дифтонга
*g – З’: *drugi – ДРОУЗИ
*k – Ц’: *kena – ЦЂNА
*ch – С’: *pastuchi – ПАСТОУСИ
результати 2 палат.состер.у певних грам.формах:форма мн ім.,ім.Жр Д.в,ім.Чр.М.в одн і множ.
При ІІІ палаталізації (Закон Бодуена де Куртене) попередній звук впливав на наступний: *g – З’,*k – Ц’, *ch – С’, коли *g, *k, *ch стояли ПІСЛЯ голосних переднього ряду. ВИНЯТОК, коли після *g, *k, *ch стояли И або Ы, то переходу не відбувалось: *starьkъ – СТАРЬЦЬ.
У праслов’янській мові сполучення *kt, *gt також не могли стояти перед голосними переднього ряду і вони також змінювалися: *kt – ШТ: *nokt – NОШТЬ
*gt – Ч
19. Зміни сполучень твердих приголосних з наступним *j у праслов’янській мові та в групах слов’янських діалектів.
Пригол. J був завжи мяким, тому міг поєднуватися не з усіма пригол.Задньоязикові *g, *k, *ch не могли у праслов’янській мові сполучатисяз ним. Якщо такі сполучення з’являлись у слові, то з них утворювались нові звуки: *gj – Ж(storgja-СТРАЖА), *kj – Ч (*sekja – CЄЧА «битва»), *chj – Ш (*douchja – ДОУША). Крім задньоязикових, зі звуком *j не могли сполучатися звуки *s та *z. На місці таких сполучень виникали такі нові звуки: *zj – Ж (*nozjь – NОЖЬ), *sj – Ш (*nosja – NОША). Не могли сполучатись з *j також *b, *p, *v,m: *bj – БЛ’(grebja-ГРЕБЛя), *pj – ПЛ’(kapja-КАПЛя), *vj — ВЛ(lovja-ЛОВлюс вел.йотов)’,mj-МЛ(zemja-ЗЕМЛя)
Приголосні передньоязикові не могли сполучатися з *j:
У Пд. слов’ян: *tj - ШТ (*pitja – ПИШТА), *dj – ЖД (*wodjь – ВОЖДЬ).
У Сх. слов’ян: *tj – Ч (*pitja – ПИЧА), *dj – Ж (*wodjь – ВОЖЬ).
Р,Л,Н+j=випадав й,пригол.помякш. volja-ВОЛя