38.Форми теперішнього часу дієслів старослов’янської мови.

Форми теперішнього часу, для форм дієслів, що відбувалися в мові постійно, регулярно, або поза часом.Творилися шляхом додавання особових закінчень. При цьому могли відбуватися чергування приголосних в корені, які пов’язані з палаталізацією, та ЗСС. МОГ(юс великий)-МОЖЄШИ

36.Порядкові та збірні числівники.

Порядкові здебільшого утворені від кількісних. За морфологічними ознаками подібні прикметникам, мають коротку і довгу форму. Відмінювалися за іменниковим чи займенниковим типом. Повні форми творилися додаванням И, аз йотований, єсть йотоване.

Збірні числівники.

У старослов’янській мові їх було тільки 9, утворювалися від першого десятка кількісних. Відмінювалися як родові займенники МОИ,ТВОИ, крім числівників ЧЄТВЄРО і ДЄС*ТЄРО, які відмінювалися, як короткі прикметники і мали усі числові форми.

У поєднанні зі збірними іменниками множини чи двоїни,також мали форму множини і двоїни і узгоджувалися у відмінках.

Якщо збірні іменники мали форму однини, то словосполучення мало такий вигляд:

Числівник сер. Роду однини+ іменник Р.в. однини: ЧЄТВЄРО БРАТИ(юс малий йотований).

37.Основні граматичні категорії дієслова в старословянській мові. Поділ дієслів на класи за типами основ

Дієслово сформувалося досить рано і більшість граматичних категорій на період формування старослов’янської мови вважаються сформованими.

ЧАС, ОСОБА, РІД, СТАН, СПОСІБ;ВИД.

КАТЕГОРІЯ СПОСОБУ(дійсний, умовний, наказовий)

Умовний та наказовий - ірреальні, оскільки називають дію, що не відбулася. Характеризуються відсутністю часових форм.

КАТЕГОРІЯ ЧАСУ.

Система часових форм дуже розгалужена. Дієслово мало форми теперішнього часу:

ПятьКюсмалий-ПятьЧятьШИ

Вчені виділяють від 3-5 форм майбутнього часу:

-майбутній простий

-майбутній складений 1

-майбутній складений 2(передмайбутній).

І чотири форми минулого:

-Аорист

-Імперфект

-Перфект

-Плюсквамперфект.

Розгалужена система часових форм дієслова запозичена старослов’янською мовою з праслов’янської. Наявність великої кількості форм минулого та майбутнього часу пов’язана з тим, що тоді ще остаточно не сформувалася категорія виду, тому деякі форми несуть часове і видове значення.Граматичне значення часу у старослов’янській мові виражається афіксами, службовими словами та флексіями.

КАТЕГОРІЯ ВИДУ.Виділяли слова, що мали граматичне значення доконаного чи недоконаного виду.ТВОРИТИ-СТВОРИТИ.Була певна кількість слів, що могли виражати значення як доконаного так і недоконаного виду ИТИ,значення виду с контексту.

СТАН.Категорія визначає об’єкт - субєктні відносини, що виражаються синтаксично або морфологічно.Виділяють:активний і пасивний стан, дослідники виражають ще й зворотно середній, форми я кого творяться шляхом додавання до дієслова займенника С(юс малий).

ОСОБА

Мали три особи.Дієслова ділилися на відмінюванні та невідмінюванні(інфінітив, супін, дієприслівники)

Дієслова розподіляються на 5 класів в залежності від основи при відмінюванні.

1—основа теп. Часу( О//Е);основа інфінітиву ---приголосний, голосний, суфікс А; ПАСЄТЬ—ПАСТИ;ИДЄТЬ-ИТИ

2—основа теп. Часу (NО//NЕ);основа інфінітиву--- нон(Н+юс)

3—основа теп. Часу (jo//je);основа інфінітиву--- могла закінчуватися на будь-який голосний, на приголосний Р,Л, могли мати суфікс АЗ,ЯТЬ,ВА, ОВА в інфінітиві.

4—основа теп. Часу (і);основа інфінітиву-суфікси і, аз, ять.ХВАЛИТИ-ХВАЛИТ

5—атематичні дієслова, мають різне закінчення БЫТИ, ЄСМЬ.

Дієслова 1-3 класу, а також слова БЫТИ та ИМЄТИ, належать до 1 дієвідміни.