
- •1.Поняття про старослов’янську мову й значення її вивчення. Походження старослов’янської писемності. Діяльність Кирила та Мефодія.
- •10. Періодизація праслов’янської мови. Поняття про порівняльно-історичний метод.
- •41.Складені форми минулого часу.
- •2.Старословянська мова в системі слов’янських мов. Діалектна основа старослов’янської мови. Питання про походження двох слов’янських азбук.
- •3.Загальна характеристика кирилиці.Числове значення кириличних літер.Надрядкові знаки.
- •4.Основні глаголичні й кириличні пам’ятки.
- •7.Фонетична структура складу в старослов’янській мові 9-11ст. Особливості вживання голосних на початку слова.
- •5.Склад голосних фонем старослов’янської мови 9-11ст.
- •6.Редуковані голосні та їх позиції. Втрата редукованих голосних.
- •8.Склад приголосних фонем старослов’янської мови 9-11ст.
- •11.Вихідна звукова система, що лежить в основі старослов’янської мови.
- •12.Найдавніші зміни індоєвропейських голосних у праслов’янській мові раннього періоду.
- •13.Найдавніші зміни індоєвропейських приголосних у праслов’янській мові раннього періоду.
- •14.Монофтонгізація дифтонгів
- •17. Зміна приголосних у кінці слова, як наслідок дії звс. Спрощення у групах приголосних як наслідок дії звс.
- •18. Палаталізація задньоязикових приголосних і сполучень *kt, *gt.
- •19. Зміни сполучень твердих приголосних з наступним *j у праслов’янській мові та в групах слов’янських діалектів.
- •20. Чергування голосних у різні періоди існування праслов’янської мови.
- •21. Загальна характеристика морфологічної системи старослов’янської мови. Основні граматичні категорії іменників старослов’янської мови.
- •22. Відмінювання іменників з давньою основою на *а, *ja.
- •28.Словотвір іменників старослов’янської мови.
- •29.Розряди займенників за значенням.
- •30.Відмінювання особових та зворотнього займенників.
- •31.Відмінювання не особових(родових) займенників.
- •32.Розряди прикметників за значенням і за будовою.
- •33.Іменні та займенникові форми прикметників.
- •34.Ступені порівняння якісних прикметників.
- •35.Творення та відмінювання кількісних числівників.
- •38.Форми теперішнього часу дієслів старослов’янської мови.
- •36.Порядкові та збірні числівники.
- •37.Основні граматичні категорії дієслова в старословянській мові. Поділ дієслів на класи за типами основ
- •39.Форми майбутнього часу дієслів старослов’янської мови.
- •40.Прості форми дієслів минулого часу старослов’янської мови.
- •41.Складені форми минулого часу.
- •42.Умовний спосіб дієслів старослов’янської мови.
- •43.Наказовий спосіб дієслів старослов’янської мови.
- •46. Прислівники у старослов’янській мові.
- •47. Прийменники, сполучники, частка та вигук в старослов’янській мові.
- •48. Порядок слів у реченні. Особливості вираження підмета і присудка.
- •49. Конструкції з «подвійними відмінками». Особливості вираження заперечення у старослов’янській мові.
39.Форми майбутнього часу дієслів старослов’янської мови.
Простий майбутній- синтетична форма. Твориться так само, як майбутній час доконаного виду у сучасній мові.
БЫТИ---
однинаБОНДОН БОНДЄШИ БОНДЄТЬ
МножинаБОНДЄМЪ БОНДЄТЄ БОНДОНТЬ
двоїнаБОНДЄВ(ять)БОНДЄТА БОНДЄТЄ
Складений 1—аналітична форма. Творилася за допомогою допоміжних слів: NАЧЕНТИ, ХОТ(ять)ТИ, ИМ(ять)ТИ,
При цьому NАЧЕНТИ, ХОТ(ять)ТИ,зберіглисвое лексичне значення, а ИМ(ять)ТИ несло тільки граматичне значення.
Складений 2- передмайбутній, оскільки називав дію, що відбувається перед іншою дією в майбутньому. Аналітична форма. Творився шляхом поєднання БЫТИ+ ДІЄПРИКМЕТНИК З СУФІКСОМ «Л»:
БОНД(ять)ШИ ЗNАЛЪ
При цьому дієприкметник змінювався за родами і числами.
40.Прості форми дієслів минулого часу старослов’янської мови.
С-ма форм минулого часу представл 4 формами,2 з яких були синтетичними(простими):аорист і імперфект.
Найбільш поширеним був аорист-форма простого мин.часу,називала тривалу завершену дію в минулому.Аорист перрекл.дієсл.мин.часу док виду.Аорист мав 2 різновиди:
1)Аорист простий безсуфіксний-завершена дія, що відбувалася в минулому, вживається для опису послідовних дій у минулому. ТВОРИТЬСЯ: від дієслів 1і 3 класу із додаванням до цієї основи особових закінчень. Суфікс НОН, у першій особі однини випадає: ДОСТИГЬНОН-ДОСТИГЪ
Утворювалися ці форми від прасловянських основ на приголосний: МОШТИ---mogti----МОГЪ.В 1 особі однини аориста дієслова мали закінчення:Ъ, а 2-3 особа-Є.
Множина: ОМЪ, ЄТЄ, ОН(юс великий)
Двоїна: ОВ(ять), ЄТА, ЄТЄ.
2)Аорист сигматичний.Творився таким чином:ІНФІНІТИВНА ОСНОВА + СУФІКС:
С--- 2 особа множини, 2,3 особа двоїни, Х--- 1 особа усіх чисел.
Ш--- 3 особа множини.
Якщо основа закінчувалася на приголосний, аорист міг творитися 2 способами: Архаїчним(від дієслів 1 класу), та НОВИМ (з допомогою поєднувального голосного (О)
ІМПЕРФЕКТ: тривала або повторювана дія у минулому .
ТВОРИТЬСЯ: основа інфінітива + АХ до дієслів з основою на А, та ять!3 клас—А , 4 клас—ять .
+ятьАхвід дієслів 1 класу з основою не на А.ВЄЗТИ---vedti---ВЄДятьАх
Якщо основа закінчувалася на задньоязиковий відбувалася палаталізація.
Від дієслів 2 класу: ДВИГНОНТИ----ДВИГНять ах.
Від дієслів 4 класу : і----j ---йотований аз АХ:ЛЮБЛ йотований аз АХ.
41.Складені форми минулого часу.
Перфект:
ТВОРИТЬСЯ: дієрикметник + БЫТИ у формі теперішнього часу.
Позначалася результативна дія в минулому,що пов’язана з теперішнім часом.службове дієслово могло стояти як перед дієприкметником так і після.
Якщо поєднувалося з часткою Nять, то ця частина поєднувалася з дієсловом:БЫТИ: NятьСМЬ.
Плюсквамперфект.
Називав дію в минулому, що відбулася раніше ніж інша дія в минулому.
ТВОРИТЬСЯ: дієприкметник +БЫТИ у формі імперфекту(БятьАХЬ): БятьАХЪ ТВОРИЛЪ.
42.Умовний спосіб дієслів старослов’янської мови.
Аналітична форма. Творився поєднанням дієприкметника на Л та допоміжного дієслова БЫТИ в особливій формі. ПИСАЛ БИ
Новий: однина 1. БЫХЪ 2.БЫ 3.БЫ
МножинаБЫХОМЪ БЫСТЄ БЫШЕн(юс малий)
Двоїна БЫХОВЄ БЫСТА БЫСТЄ
Архаїчний:
Однина 1.БИМЬ 2.БИ 3.БИ
Множина БИМЪ БИСТЄ БИШюс малий
Двоїна БИВять БИСТА БИСТА