Міністерство освіти і науки України Харківсь
.pdfТема 5. ПРАВОВИЙ СТАТУС ЗАСУДЖЕНИХ
1.Поняття правового статусу засуджених. Основи правового статусу засуджених.
2.Основні права засуджених.
3.Основні обов’язки засуджених.
4.Право засуджених на особисту безпеку.
5.Правовий статус осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.
3.Спеціальні обов’язки і права осіб, позбавлених волі.
4.Дисциплінарна, матеріальна і кримінальна відповідальність засуджених до позбавлення волі.
5.Правовий статус засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
Література:
Конституція України. – Х.: ФОЛІО, 1998.
Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – Статті 7-10,
107.
Кримінально-виконавче право України. Загальна частина /В.М. Трубников, В.М. Харченко, Л.П. Оніка. - Навч. посібник. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Глава У (С. 76-96).
Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. Загальна та Особлива частини /В.М. Трубников, Л.П. Оніка, А.Х. Степанюк, В.М. Харченко, О.В. Лисодєд; За ред. В.М. Трубникова. - Х.: Право. – 2001.
Кримінально-виконавче право України: Підручник для студ. юрид. спеціальн. вищих навч. закладів / За ред. проф. А.X. Степанюка. - X.: Право, 2005. - 256 с.
Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А. X., Яковець І. С.; За заг. ред. Степанюка А.X. - X.: ТОВ «Одіссей», 2005. - 560 с.
Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України /ІГ. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін.; За заг. ред докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.
Лисодєд О.В., Черненок М.П. Термінологічний довідник із застосуванням кримінально-виконавчого законодавства /За заг. ред. А.Х. Степанюка. – Х.: вид-во «Кроссроуд», 2010. 92 с.
Степанюк А.Ф., Трубников В.М. Исполнение наказания в виде лишения свободы и особенности постпенитенциарной адаптации освобожденных (Минимальные стандартные правила обращения с заключенными). - К.: 1992. - С. 76-93.
Пустобаєва Ю.А. Загальне визначення поняття правового статусу людини та громадянина і співвіднесення його з поняттям правового становища засуджених //Вісник Національного університету внутрішніх справ. Випуск 22. – Харків, 2003. – С. 213-218.
Бандурка А.М., Севастьянов В.П. Правовое положение осужденных к лишению свободы: Пособие. – Х.: Основа, Ун-т внутр. дел, 1997. – 242 с.
Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щоріч. доп. Уповноваж. Верхов. Ради України з прав людини. – К., 2000. – 378 с.
Трубников В.М., Чеботарьова Ю.А. Правовий статус засуджених до позбавлення волі: Монографія. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. – 367 с.
З а в д а н н я
10.Звєрєв, який відбував покарання у виді позбавлення волі у виправній колонії максимального рівня безпеки, та громадянка Онуфріенко звернулися до адміністрації колонії з проханням дозволити їм реєстрацію шлюбу.
Яке рішення повинен прийняти начальник колонії?
11.Засуджений до позбавлення волі Бобенко звернувся до начальника виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання із заявою про надання йому можливості поїхати до місця його проживання з метою складання угоди купі- влі-продажу автомобіля "Мерседес", власником якої є засуджений. Продаж автомобіля е необхідним для утримання і допомоги його маленьким дітям, які залишилися без батьків.
Як повинна бути розглянута заява засудженого?
12.Засуджений Іванов звернувся зі скаргою до прокурора на те, що від нарахованого йому заробітку проводяться відрахування за комунально-побутові та інші послуги.
Яке рішення повинен прийняти прокурор?
Які діють правила відшкодування вартості харчування, одягу, взуття, постільної білизни та якою правовою нормою цей порядок передбачено?
13.Козленко 9 травня 2010 р. був затриманий і засуджений, йому пред'явлено звинувачення у вчиненні крадіжки. 29 березня 2011 р. його виправдали, тобто кримінальна справа була припинена за відсутністю у діях цього громадянина складу кримінального злочину (ст. 6 п. 2 Кримінально-процесуального кодексу України), і звільнили із залу суду.
Козленко звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків, заподіяних незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
Яке рішення повинен прийняти суд?
14.Засуджений Букалов, який відбував покарання у виправній колонії середнього рівня безпеки, звернувся до начальника колонії з проханням дозволити йому відпустку для поїздки додому. На прийомі у начальника колонії він пояснив, що бажає вступити до вищого технічного навчального закладу.
Яке рішення може (чи повинен) прийняти начальник колонії?
Які можливості існують у колонії для набуття засудженими освіти і підвищення виробничої кваліфікації?
Чи можуть засуджені до позбавлення волі набувати вищої освіти?
15.Під час обговорення кандидатури на вакантну посаду начальника загону Волобуеву було відмовлено у прийнятті на цю роботу за браком документа про освіту за психологічним або педагогічним фахом. Волобуєв звернувся до вищої посадової особи зі скаргою.
Яке рішення повинно бути прийняте за цією скаргою? ' Чи є обов'язковою вимога наявності психологічної або педагогічної освіти у
начальників відділень соціально-психологічної служби?
16.Тарасенко звернувся зі скаргою до прокурора на те, що його лист, направлений керівнику обласної державної адміністрації, не був ним особисто розглянутий, а був переданий іншій посадовій особі і фактично по суті його прохання не було розглянуто. Йому також було роз'яснено, що особисто керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій та підприємств зобов'язані розглядати заяви, листи та скарги тільки громадян України окремої групи (Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці тощо), а всі інші категорії громадян України такого права не мають.
Як повинен діяти прокурор?
Поясніть зміст ст. 14, 15 і 16 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 р. (Відомості Верховної Ради України. –1996. - № 47. – Ст. 256), ст. 24 Конституції України.
17.Засуджений Губанов, який відбував покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки, звернувся до начальника колонії з проханням перевести його у небез-
печне місце, тому що однокамерники погрожують його вбити за те, що він не повертає картярський борг.
Яке рішення повинен прийняти начальник колонії?
Які права на особисту безпеку мають засуджені до позбавлення волі?
18.Засуджений Шевчук звернувся з письмовою скаргою у Комітет ООН по правах людини. Через деякий час він дістав відповідь, що у зв'язку з вступом України до Ради Європи, йому доцільно звернутися тепер до Європейського суду чи Європейської комісії по правах людини.
Чи має право засуджений Шевчук звертатися зі скаргою до міжнародних інстанцій? Назвіть підписані Україною правові акти, які захищають права та інтереси людини. Який існує порядок звернення громадян України до Європейського суду?
19.Дружина засудженого Лаврова подала заяву в суд про розлучення. У шлюбі вони перебувають три роки. Засуджений є інвалідом III групи, ліквідатором аварії на Чорнобильській атомній електростанції, до арешту 17 років працював водієм автобуса. Проживав із сім'єю у двокімнатній квартирі. Має автомобіль, дачну ділянку.
Засуджений звернувся з листом до прокурора, де запитує, скільки часу він має право не давати згоди на розлучення?
Яке рішення повинен прийняти прокурор?
20.Бойко звернувся до начальника колонії з проханням стягнути з особового рахунку Плугова і перерахувати на його особовий рахунок 30 грн., які Плутов винен Бойку. У заяві зазначено, що 6 місяців тому засуджений Бойко продав засудженому Плугову свою електробритву за 30 грн., але покупець досі не віддає йому гроші.
Як повинен діяти начальник колонії?
21.Бойченко повернувся із виправної колонії, де відбував 2 роки позбавлення волі,
ізвернувся до суду з позовом відновити його попереднє місце роботи у магазині, де він працював розчинником м'яса до засудження.
Яке рішення повинен прийняти суд?
22.Під час роботи засуджених на домобудівному комбінаті виникла пожежа, збитки від якої склали 900 грн. З'ясувалося, що пожежа сталася тому, що засуджений Ковальов палив у цеху, а недопалок кинув у дерев'яні стружки. На допиті Ковальов сказав, що він знав про заборону палити у цеху, про можливі наслідки, але думав, що нічого не скоїться. Ковальов був притягнутий до кримінальної відповідальності.
У якому порядку і розмірі будуть відшкодовані збитки із засудженого Ковальова?
23.Клименко, який відбував покарання у виправній колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання , звернувся до начальника колонії з проханням зареєструвати шлюб з громадянкою Сидоровою, з якою він був у фактичних шлюбних стосунках протягом останніх декількох років. З таким проханням до адміністрації звернулася також засуджена Сидорова. Яке рішення буде прийнято?
Тема реферату: Характеристика спеціальних прав та обов'язків осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі
Тема 6. УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ВИПРАВЛЕННІ І РЕСОЦІАЛІЗАЦІЇ ЗАСУДЖЕНИХ
1.Значення і правова природа участі громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених. Громадський контроль за дотриманням прав засуджених під час виконання кримінальних покарань.
2.Форми участі громадськості у діяльності установ і органів держави, що виконують кримінальні покарання. Правове регулювання діяльності громадськості.
3.Спостережні комісії та їх роль у виправленні засуджених.
4.Служби по справах дітей, їх роль у виправленні засуджених.
5.Шефство трудових колективів та громадських організацій над установами виконання покарань. Права та обов'язки шефів.
6.Рада громадськості у виховній колонії. Громадські вихователі неповнолітніх засуджених.
7.Інші форми участі громадськості у виправленні засуджених.
Теми рефератів:
1.Роль громадських об’єднань, правозахисних організацій у справі виправлення та ресоціалізації засуджених.
2.Форми виховної роботи із засудженими неповнолітніми батьківських комітетів, інших благодійних і правозахисних організацій.
Література:
Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.: ТОВ „Одісcей”, 2003. – Стаття 22. Кримінально-виконавче право України. Загальна частина /В.М. Трубников, В.М.
Харченко, Л.П. Оніка. - Навч. посібник. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Глава УІ (С. 96-104).
Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. Загальна та Особлива частини /В.М. Трубников, Л.П. Оніка, А.Х. Степанюк, В.М. Харченко, О.В. Лисодід; За ред. В.М. Трубникова. - Х.: Право. – 2001.
Кримінально-виконавче право України: Підручник для студ. юрид. спеціальн. Вищих навч. закладів / За ред. проф. А. X. Степанюка. - X.: Право, 2005. - 256 с.
Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А. X., Яковець І. С.; За заг. ред. Степанюка А.X. - X.: ТОВ «Одіссей», 2005. - 560 с.
Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України /ІГ. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін.; За заг. ред докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.
Лисодєд О.В., Черненок М.П. Термінологічний довідник із застосуванням кримінально-виконавчого законодавства /За заг. ред. А.Х. Степанюка. – Х.: вид-во «Кроссроуд», 2010. 92 с.
Трубников В.М. Направления сотрудничества администрации УИН со священнослужителями при проведений воспитательной работы с осужденными // Международный семинар по проблемам организации духовной работы с лицами, отбывающими наказание в местах лишения свободы МВД Украины 29-31 октября 1996 г. - X.: 1997.
Трубников В.М., Иващенко В.В. Опыт работы наблюдательных комиссий //Рад. право. – 1981. - № 12. - С. 56-59.
Трубников В.М. Правова природа спостережних комісій //Збірник доповідей та тез конференції «Громадський контроль за діяльністю пенітенціарної системи в України – як гарантія дотримання прав і законних інтересів засуджених 22-23 березня 2007 р. – Чернігівський жіночий правозахисний центр. – Видавництво СПД Чаус В.О. – Святогорськ, Донецької області. - 2007. – С. 9-20 (116 с.).
Трубников В. Правова природа спостережних комісій //Аспект. Інформаційний бюлетень, № 2 (17), 2006. – 60 с. (С. 33-36).
Об органах та службах по делам детей и специальных учреждениях для детей: Закон Украины //Ведом. Верхов. Совета Украины. - 1995. - № 6. - Ст. 35.
Положение о наблюдательных комиссиях при исполнительных комитетах местных Советов народных депутатов, утвержденное Указом Президиума Верховного Совета УСС
от 28 февраля 1967 г. (Ведомости Верховного Совета УССР, 1967 г., № 10, ст. 89; 1970 г., № 32, ст. 238; 1972 г., № 8, ст. 43; 1973 г., № 15, ст. 111; 1985 г., № 2, ст. 29).
Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. № 1835-ІІІ //Офіц. вісн. України. – 2000. – № 30. – Ст. 1248.
Канибер Ю.Н. Наблюдательные комиссии: проблемы и перспективы //Проблемы совершенствования законодательства и практики его применения в современных условиях. – К.: УМК ВО. – 1992. – С. 41-47.
Яковець І. С. Закріплення в законодавстві України механізму реалізації спостережними комісіями основних функцій по забезпеченню прав засуджених і звільнених та участі в діяльності органів і установ виконання покарань: Посібник для спостережних комісій України /1. С. Яковець. - М. : РШ, 2007. - С. 23-39.
Громадські організації, які співпрацюють з установами пенітенціарної системи. Довідник. – Донецьк, 2003. – 44 с.
Гречанюк С. Організаційні аспекти взаємодії кримінально-виконавчих установ з громадськими правозахисними організаціями // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 4. - С. 133-135.
Гречанюк С. Шляхи удосконалення діяльності персоналу пенітенціарних установ при організації виховно-виправного процесу // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 3. - С. 134-136.
За в д а н н я
24.Начальник колонії подав у спостережну комісію матеріали про переведення Алхімова у приміщення камерного типу. Розглянувши ці матеріали, спостережна комісія не погодилася з рішенням адміністрації, вказавши при цьому, що Алхімов уперше вчинив порушення режиму і що до нього не були застосовані інші, більш м'які засоби впливу.
Чи правильне рішення спостережної комісії?
Чи може начальник колонії перевести Алхімова у приміщення камерного типу (ПКТ) всупереч рішенню спостережної комісії?
25.Начальник виправної колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання звернувся до районної державної адміністрації з проханням закріпити за колонією шефів - міський Палац культури та лікеро-горілчаний завод, які свого часу ухилялися від шефської роботи. Районна державна адміністрація відмовила, мотивуючи рішення тим, що у цих установ немає необхідної матеріальної бази.
Чи обґрунтоване таке рішення районної державної адміністрації?
26.Створюючи службу по справах дітей, до її складу були рекомендовані співробітник кримінальної міліції у справах дітей і старший вихователь виховної колонії Колбасов. Після затвердження складу служби рішенням райвиконкому, прокурор виніс протест, де було зазначено, що служба була створена з порушенням встановленого законом порядку, тобто до складу служби не можуть залучатися робітники виховної колонії.
Чи обґрунтований протест прокурора?
Який порядок створення, завдання та функції служби по справах дітей, кримінальної міліції по справах дітей та судів?
27.Кузнєцов після звільнення з виховної колонії тривалий час ніде не працював, не вчився і потрапив під вплив рецидивіста Салопаева. Батьки Кузнєцова звернулися до служби по справах дітей. За її допомогою Кузнєцов став працювати на заводі токарем. Згідно
зсудовим рішенням у Кузнєцова з'явився громадський вихователь - студент юридичної академії. Через два тижні після прийнятого судом рішення Кузнєцову виповнилося вісімнадцять років, і він переїхав мешкати в інше місто до родичів.
Які засоби впливу на Кузнєцова мають бути прийняті службою по справах дітей? Який існує порядок призначення, права та обов'язки громадських вихователів
неповнолітніх?
У яких випадках припиняється робота громадського вихователя?
Тема 7. Особливості правового регулювання кримінально-виконавчого права
взарубіжних країнах
1.Сучасні теорії науки кримінально-виконавчого права в зарубіжних державах
2.Пенітенціарні системи в сучасних зарубіжних державах
Література:
Трубников В.М. Уголовно-исполнительное право Украины. Общая часть: Учеб. пос. – Х.: «Рубикон», 1998. – 144 с.
Кримінально-виконавче право України: Підручник для студ. юрид. спеціальн. вищих навч. закладів / За ред. проф. А. X. Степанюка. - X.: Право, 2005. - 256 с.
Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А. X., Яковець І. С.; За заг. ред. Степанюка А.X. - X.: ТОВ «Одіссей», 2005. - 560 с.
Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України /ІГ. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін.; За заг. ред докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.
Лисодєд О.В., Черненок М.П. Термінологічний довідник із застосуванням кримінально-виконавчого законодавства /За заг. ред. А.Х. Степанюка. – Х.: вид-во «Кроссроуд», 2010. 92 с.
Пенитенциарные системы зарубежных стран: учебно-практическое пособие /Сост. В.И. Гуржий М.П. Мелентьев. – К.: РИО МВД Украины, 1993. – 104 с.
Трубников В. Проблеми соціальної адаптації звільнених від покарання в зарубіжних країнах //Вісн. Акад. прав. наук України. – № 2 (9). – Х.: Право, 1997.
Гришаев П., Пипия А. Частные тюрьмы во Франции //Сов. юстиция. – 1990. - № 12.
– С. 25-26.
Лисодєд О., Степанюк А. Умови відбування покарання у тюрмах Швеції // Вісн. прокуратури. – 2003. - № 6. – С. 111-116.
Лисодєд О., Степанюк А. Покарання та громадські санкції у діяльності Служби тюрем і апробації Швеції // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2003. - № 4(35). – С. 99-109.
Хавронюк М. Види кримінальних покарань - досвід європейських держав // Прокуратура. Людина. Держава. - 2005. - № 3. - С. 95-102.
Розділ ІІ. Особлива частина
Тема 8. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ТА ЇХ РОЗПОДІЛ ПО ВИДАХ УСТАНОВ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ
1.Поняття класифікації засуджених до позбавлення волі, її значення та критерії.
2.Визначення Державним департаментом України з питань виконання покарань виду виправної колонії та відповідного режиму.
3.Переміщення засуджених до позбавлення волі. Залишення в слідчому ізоляторі чи направлення у виправну колонію максимального рівня безпеки засуджених до позбавлення волі для роботи з господарського обслуговування. Тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі і переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.
4.Направлення та порядок прийняття засуджених до позбавлення волі до виправних і виховних колоній.
5.Роздільне тримання засуджених до позбавленні волі у виправних і виховних колоніях.
6.Відбування засудженими всього строку покарання в одній виправній чи виховній
колонії.
7.Структурні дільниці виправних і виховних колоній.
8.Порядок і умови тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці карантину, діагностики і розподілу.
9.Порядок і умови тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці ресоціалізації.
10.Порядок і умови тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці посиленого контролю.
11.Порядок і умови тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної адаптації.
12.Порядок і умови тримання засуджених до позбавлення волі в дільниці соціальної реабілітації.
13.Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі. Переведення засуджених до позбавлення волі.
Література:
Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – Стаття 18. Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юридичних спеці-
альностей вищих закладів освіти. Загальна та Особлива частини /В.М. Трубников, Л.П. Оніка, А.Х. Степанюк, В.М. Харченко, О.В. Лисодід; За ред. В.М. Трубникова. - Х.: Право. – 2001.
Кримінально-виконавче право України: Підручник для студ. юрид. спеціальн. вищих навч. закладів / За ред. проф. А.X. Степанюка. - X.: Право, 2005. - 256 с.
Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А.X., Яковець І.С.; За заг. ред. Степанюка А.X. - X.: ТОВ «Одіссей», 2005. - 560 с.
Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України /ІГ. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін.; За заг. ред докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.
Лисодєд О.В., Черненок М.П. Термінологічний довідник із застосуванням кримінально-виконавчого законодавства /За заг. ред. А.Х. Степанюка. – Х.: вид-во «Кроссроуд», 2010. - 92 с.
Трубников В.М. Практика назначения видов исправительно-трудовых учреждений лицам, осужденным к лишению свободы //Рад. право. – 1978. - № 1. - С. 38-41.
Василь Трубников. Визначення виду кримінально-виконавчої установи //Вісник Академії прокуратури України. – 2006. - № 4. – С. 69-75.
Василь Трубников. Поняття класифікації засуджених до позбавлення волі, її значення і критерії //Вісник Академії прокуратури України. – 2006. - № 2. – 112 с. (С. 41-46).
Коваленко В.В. Классификация лиц, впервые осужденных к лишению свободы, и проблемы дифференциации исполнения наказания в исправительно-трудовых колониях: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 1991. – 19 с.
Яковець І.С. Деякі питання розподілу до установ виконання покарань засуджених за умисне вбивство / Право і безпека: науковий журнал / Гол. ред. О. М. Бандурка.- X.: НУВС, 2005. - № 4'2. - С. 118-121.
Яковець І.С. Класифікація засуджених до позбавлення волі за віком і статтю / Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я.Тацій. - X.: Нац. юрид. акад. України, 2004. - Вип. 70. - С. 184-190.
Яковець І.С. Класифікація засуджених до позбавлення волі за станом здоров'я, працездатністю і родом занять до арешту / Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - X.: Нац. юрид. акад. України, 2003. - Вип. 64. - С. 153-159.
Яковець І.С. Поняття та види класифікації засуджених до позбавлення волі / Право і безпека: науковий журнал / Гол. ред. О. М. Бандурка - X.: НУВС, 2004. - № 3'4. - С. 119124.
Яковець І.С. Порівняльна характеристика деяких положень Кримінальновиконавчого кодексу України 2003 р. та Виправно-трудового кодексу України 1970 р. / Право і безпека: науковий журнал / Гол. ред. О. М. Бандурка. - X.: НУВС, 2004. - № 3'2. -С. 121-125.
Яковець І.С. Про деякі аспекти концепції державної політики у сфері виконання покарань // Аспект. Інформаційний бюлетень. - Д.: Вид «Східний видавничий дім», 2007. - № 1. - С. 37-40.
Яковець І.С. Проблеми визначення виду режиму установи виконання покарань / Право України, 2003. - № 11.- С. 120-123.
Про затвердження нормативно-правових актів з питань тримання і поведінки осіб, взятих під варту, і засуджених у слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань виконання покарання //Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20 вересня 2000 р. № 192. – Київ, 2000. – 57 с.
Гель А. П. Інститут зміни умов тримання засуджених до позбавлення волі в межах однієї установи в кримінально-виконавчому законодавстві України: історичний та порівняльний аспекти // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 6. - С. 130-135.
Гель А.П. Переведення засуджених до дільниці посиленого контролю виправної колонії: проблеми правової регламентації // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - № 2. - С. 131-134.
Бодюл Є. М. Особливості ізоляції в колоніях-поселеннях // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - 2001. - № 6. - С. 193-198.
Бодюл Є. М. Специфічні завдання інституту колоній-поселень // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - 2000. - № 5. - С. 42-49.
Бодюл Є. М. Юридична природа інституту колоній-поселень // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - 1999. - № 4. - К.: РВВ КІВС. - С. 15-21.
Бодюл Є. М., Джужа О. М. Концептуальні засади і загальна характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України // Право України. - 2004. - № 7. - С. 80-84.
За в д а н н я
28.Районним судом м. Донецька Савкін був засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 8 років позбавлення волі. Розподільна регіональна комісія направила його для відбування покарання у виправну колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Цей злочин Савкін вчинив у стані сп'яніння, що спричинило тяжкі наслідки (смерть однієї особи, вчинення менш тяжких тілесних ушкоджень іншим особам).
Чи правильно визначена установа відбування покарання?
29.Районним судом 14 квітня 2010 р. Ахба був засуджений до позбавлення волі за
ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України до 5 років, за ч. 2 ст. 135 КК України - до 2 років, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України - до позбавлення волі строком до 5 років. Розподільна регіональна комісія направила його для відбування покарання у виправну колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Раніше Ахба відбував покарання у виді позбавлення волі від 10 квітня 2009 р. за ч. 2 ст. 286 КК України, за яким він був засуджений до одного року позбавлення волі.
Чи правильно визначений цій особі режим виправної колонії?
30.Столбова було засуджено до 5 років позбавлення волі за злісне хуліганство за ст. 286 ч. 2 КК України. Розподільна регіональна комісія направила його для відбування покарання у колонію мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. На момент винесення вироку йому виповнилося 60 років. Через тиждень після прибуття його
до колонії, виявилося, що Столбов раніше, двадцять років тому, відбував покарання за такий самий злочин, крім того, коли він був неповнолітнім, притягався до кримінальної відповідальності за ст. 186 ч. 2 КК України до одного року позбавлення волі у колонії.
Як слід діяти у цьому випадку?
У якій колонії Столбов буде відбувати покарання?
31.Морозова було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України і за ч. 3 ст. 152 КК України до позбавлення волі. Розподільна регіональна комісія направила його для відбування покарання у виправну колонію середнього рівня безпеки. Раніше, 15 грудня 2005 р., Морозов притягався до кримінальної відповідальності за ст. 215 КК України до одного року виправних робіт. За рішенням розподільної регіональної комісії від 20 вересня 2010
р.згідно зі ст. 389 КК України він був направлений у виправну колонію мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання на не відбутий строк покарання у зв'язку з тим, що злісно порушував вимоги режиму під час відбування виправних робіт.
Чи правильно визначено вид колонії?
Чи може Морозов відбувати покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки?
32.Перевіряючи стан дотримання законності у виправній колонії середнього рівня безпеки, прокурор встановив, що у цій колонії тримається засуджена Пономарьова, яка раніше двічі відбувала покарання у виді позбавлення волі за ст. 155 та 156 Кримінального кодексу України і знову була засуджена за ч. 3 ст. 133 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі. У касаційному порядку справа не розглядалася.
Чи на законній підставі Пономарьова відбувала покарання у цій колонії? Яке рішення повинен прийняти прокурор?
33.У колонію середнього рівня безпеки прибув для відбування покарання засуджений за ст. 14 і ч. 2 ст. 152 Кримінального кодексу України до 5 років позбавлення волі Клопов. Раніше він двічі був засуджений до позбавлення волі, покарання відбув. Судимість за ці злочини була погашена.
Як повинна діяти адміністрація колонії при прийнятті засудженого?
34.Під час прийняття засуджених начальник спеціальної частини виправної колонії середнього рівня безпеки по матеріалах особових справ встановив, що у колонію направлений Медник, засуджений за ст. 115 Кримінального кодексу України до 10 років позбавлення волі. Він неодноразово засуджувався до позбавлення волі. Судимість за всі злочини не була погашеною або знятою.
У якому виді установи виконання покарань повинен відбувати покарання засуджений Медник і як слід діяти адміністрації колонії при його прийнятті?
35.Корецький був засуджений за ст. 286 ч. 2 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі. Розподільна регіональна комісія направила його для відбування покарання у виправну колонію середнього рівня безпеки. Через 3 місяці адміністрація виправної колонії встановила, що Корецький неодноразово був засуджений до позбавлення волі, але всі судимості були погашені. Адміністрація колонії сповістила про це прокурора.
Яких заходів має вжити прокурор? Чи є Корецький особою, яка раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі?
36.Засудженому Рукову за особливо злісне хуліганство до шести років позбавлення волі розподільна регіональна комісія визначила відбування покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки, мотивуючи прийняте рішення тим, що він систематично зловживав спиртними напоями, вчиняв сварки та бійки, негативно характеризувався за місцем роботи та проживання, притягувався до відповідальності за дрібне хуліганство.
Чи обґрунтовані мотиви прийнятого розподільною регіональною комісією рішення? У якій установі виконання покарань повинен відбувати покарання Руков?
37.Гамарник, який раніше відбував покарання у колонії був засуджений за вбивство до 15 років позбавлення. Розподільна регіональна комісія направила його для відбування покарання у колонію середнього рівня безпеки. Прокурор виніс протест про зміну
вироку в тій частині, де йдеться про вид колонії, зазначивши, що Гамарник повинен відбувати покарання у колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, тому що позбавлення волі у колонії в минулому не може само по собі бути підставою для визначення колонії з більш суворим режимом.
Чи обґрунтовані висновки прокурора? У якій установі виконання покарань повинен відбувати покарання Гамарник?
38.У 2000 р. вирок суду, за яким Яремчук був засуджений до позбавлення волі, у касаційному порядку, був змінений: строк покарання було зменшено до строку, на протязі якого він тримався під вартою як запобіжного заходу. У 2006 р. Яремчук за вбивство був засуджений до 12 років позбавлення волі.
В якій установі виконання покарань повинен відбувати покарання Яремчук?
39.Колов був засуджений до 2 років позбавлення волі і був звільнений з випробуванням (ст. 75 Кримінального кодексу України) з іспитовим строком до 3 років. Через 2 роки він вчинив крадіжку особистого майна, за що був засуджений до 2 років позбавлення волі. До цього покарання суд приєднав ще один рік позбавлення волі, який був визначений за першим вироком. Зважаючи на те, що це є другим засудженням Колова до позбавлення волі, розподільна регіональна комісія визначила йому відбування покарання
уколонії середнього рівня безпеки.
Чи правильно визначений вид установи виконання покарань?
40.Під час ознайомлення з особовими справами засуджених, які тримаються у колонії максимального рівня безпеки, прокурор встановив, що Боков, раніше двічі засуджений за хуліганство, знову засуджений за ст. 121 ч. 1 до 4 років позбавлення волі і відбував перші два роки у колонії максимального рівня безпеки, а решту - у колонії середнього рівня безпеки.
Чи правильно діяла адміністрація колонії максимального рівня безпеки, коли приймала засудженого? Яке рішення повинен ухвалити прокурор?
41.Приймаючи засуджених, які прибули із слідчого ізолятора, начальник спеціальної частини колонії середнього рівня безпеки звернув увагу на те, що Блудов має декілька судимостей. Розподільні регіональна комісія держдепартаменту пенітенціарної служби у резолютивній частині свого рішення не висловила своєї думки з цього приводу, обмежуючись лише визначенням засудженому колонії середнього рівня безпеки.
Яке рішення повинна прийняти адміністрація УВП?
42.Алтухов у неповнолітньому віці був засуджений за грабіж за обставин, що обтяжують відповідальність до 3 років позбавлення волі. По досягненні вісімнадцятирічного віку апеляційною комісією він був переведений із виховної колонії у виправну колонію мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. За втечу, вчинену з цієї колонії, Алтухов був засуджений за ст. 393 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі з відбуванням покарання у колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
Чи правильно визначений Алтухову вид установи виконання покарання при переведенні його з колонії та при повторному засудженні?
43.Михайлюк був засуджений до 10 років позбавлення волі за те, що вбив тещу із помсти. Розподільна регіональна комісія держдепартаменту пенітенціарної служби визначила, щоб він перші 5 років відбував у колонії максимального рівня безпеки, а решту - у колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання.
Чи правильно у даному випадку визначений вид установи виконання покарання? Чи можливе визначення засудженому на весь строк позбавлення волі декількох ви-
дів установ виконання покарань?
44.Петренко засуджена до 6 років позбавлення волі за незаконний аборт. Розподільна регіональна комісія направила її відбувати покарання у виправній колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.
Чи правильно визначений вид УВП?