Міністерство освіти і науки України Харківсь

45. Струков вчинив злочин, передбачений ст. 111 Кримінального кодексу України, коли був у неповнолітньому віці. На момент винесення вироку йому виповнилося 20 років.

Чи можливе у цьому випадку визначення позбавлення волі у виправній колонії максимального рівня безпеки?

Теми рефератів:

1.Які існують критерії класифікації осіб, засуджених до позбавлення волі?

2.Назвіть види класифікації осіб, позбавлених волі.

Те м а 9. РЕЖИМ В УСТАНОВАХ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ

1.Поняття режиму в установах виконання покарань, його каральне і виховне зна-

чення.

2. Зміст режиму, його основні вимоги, елементи. Технічні засоби нагляду і конт-

ролю.

3.Оперативно-розшукова діяльність в колоніях.

4.Режим особливих умов у колоніях.

5.Підстави застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї.

6.Понятті прогресивної системи відбування покарання, її форми, види і елементи.

4.Способи забезпечення режиму в місцях позбавлення волі.

5.Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування і предметів

першої потреби.

6.Придбання засудженими до позбавлення волі літератури і письмового приладдя.

7.Побачення засуджених до позбавлення волі з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови.

8.Короткострокові виїзди за межі виправних і виховних колоній.

9.Одержання засудженими до позбавлення волі посилок (передач) і бандеролей; одержання і відправлення грошових переказів. Листування засуджених до позбавлення волі.

10.Особливості режиму в різних видах кримінально-виконавчих установах (виправних центрах, виправних колоніях).

11.Особливості режиму в спеціальних виховних установах (виховних колоніях).

12.Характеристика діяльності по виконанню покарань державною виконавчою службою; кримінально-виконавчими інспекціями; військовими частинами, гауптвахтами; арештними домами.

13.Застосування до засуджених заходів медичного характеру. Виконання примусового лікування.

Література:

Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – Статті 102-

106.

Кримінально-виконавче право України: Підручник для студ. юрид. спеціальн. Вищих навч. закладів / За ред. проф. А. X. Степанюка. - X.: Право, 2005. - 256 с.

Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А. X., Яковець І. С.; За заг. ред. Степанюка А.X. - X.: ТОВ «Одіссей», 2005. - 560 с.

Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України /ІГ. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін.; За заг. ред докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.

Лисодєд О.В., Черненок М.П. Термінологічний довідник із застосуванням кримінально-виконавчого законодавства /За заг. ред. А.Х. Степанюка. – Х.: вид-во «Кроссроуд», 2010. - 92 с.

Степанюк А.Х., Трубников В.М. Виконання покарання у вигляді позбавлення волі й особистості постпенітенціарної адаптації звільненого: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1993.

– 88 с.

Степанюк А.Х., Трубников В.М. Режим відбування позбавлення волі в установах виконання покарань: Конспект лекції. – Харків: Укр. юрид. акад., 1994. – 60 с.

Кучера Г.М. Оцінка ефективності діяльності виправно-трудових установ, виконуючих покарання у відношенні осіб, засуджених вперше до позбавлення волі: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – К., 1993. – 24 с.

Скоков С. Рецидивна злочинність та ефективність покарання у виді позбавлення волі //Право України. – 1999. – № 2. – С. 85.

Правила внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 5 червня 2000 р. № 110 “Про затвердження та введенню в дію Правил внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ”. – К., 2000. – 85 с.

Леконцев Ю. Краткосрочные выезды осужденных //Воспитание и правопорядок. 1984. - № 10. – С. 64-66.

Інструкція з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у випра- вно-трудових колоніях. Затверджено наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 27 квітня 2000 р. № 70. – К.: 2000. – 89 с.

Про затвердження Інструкції з організації охорони виправно-трудових колоній //Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 9 червня 2000 р. № 125. – Київ, 2000. – 73 с.

Саленков І.В. Оперативно-розшукова діяльність як засіб забезпечення режиму в колоніях//Державна політика у сфері кримінальної юстиції та забезпечення правопорядку в Україні: Матер. наук.-практ. семінару (28 лютого 2008 року), Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ). – Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2008. – 232 с. (С. 196-198).

Саленков І.В. Шляхи розвитку пенітенціарної системи України //Право і безпека. – 2007. № 6'2. – С. 183-185.

Саленков І.В. Порівняльно-правовий аналіз режиму виконання і відбування покарання у вигляді позбавлення волі // Вісник Харківського національного університету внутрішні справ. Вип. 41. – Х.: 2008. – С. 62-68.

Саленков І.В. Поняття режиму позбавлення волі у кримінально-виконавчому праві України // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія Право. Вип. 9. – Х.: 2007. – С. 140-145.

Саленков И.В. Основания применения мер физического воздействия, специальных средств и оружия к осужденным, отбывающим лишение свободы //Проблемы противодействия преступности в России и Украине: сб. материалов Международного круглого стола к 15-летию принятия Конституции РФ 1993 г. и 15-летию основания юридического факультета (23 мая 2008 г.) /отв. ред. Н.И. Архипцев. – Белгород: Изд-во БелГУ, 2009. – 124 с. (С. 98-102).

Саленков І.В. Оперативно-розшукова діяльність в колоніях // «Від громадянського суспільства – до правової держави»: Тези доповідей ІУ міжнародної науково-практичної конференції. – Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2009. – 455 с. (С. 372-375).

Саленков І.В. Режим у колоніях та його основні вимоги //Вісник Харк. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. № 872. Серія «Право», випуск 6. – Харків, 2009. – С. 200-204. (305 с.).

За в д а н н я

46.В одній з установ виконання покарань через обмежені технічні можливості засуджені не змогли скористатися послугами телефонного зв'язку. На прохання засуджених голова ради колективу установи виконання покарань звернувся до начальника УВП з пропозицією замінити невикористані телефонні переговори побаченнями, зважаючи на те, що чотири телефонні розмови дорівнюють одному довгостроковому побаченню.

Чи можлива така заміна?

47.Кравчука було засуджено до 5 років позбавлення валі в колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Після відбування 4 місяців покарання він звернувся зі скаргою до прокурора на те, що адміністрація колонії відмовляє йому в одержанні посилок.

Чи має підстави така скарга засудженого?

48.Після відбування одного місяця покарання в колонії середнього рівня безпеки засуджена Шевченко звернулася з проханням до адміністрації надати їй одне тривале побачення з чоловіком та дітьми, які вже прибули на короткострокове побачення.

Яке рішення може прийняти адміністрація?

49.Засуджений Гончар, що вже відбув половину строку покарання в колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і який не допустив за цей строк порушень режиму, постійно виконував норми виробітку, звернувся з проханням до адміністрації колонії дозволити йому щомісяця витрачати кошти на придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності у розмірі мінімальної зарплати.

Чи може адміністрація дозволити це?

50.Засуджений Карпенко, який відбував покарання в колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, звернувся зі скаргою до прокурора на дії начальника колонії, який не дозволив йому короткостроковий виїзд за межі місця позбавлення волі у зв'язку зі смертю матері.

Чи обґрунтована скарга засудженого?

51.Начальник установи виконання покарання не дозволив переміщення без конвою засудженому Табачнику, тому що за півроку до цього останнього було позбавлено права переміщення без конвою за межами УВП у зв'язку зі зміною характеру робіт.

Чи мотивоване рішення прийняв начальник установ виконання покарання?

52.З особової справи засудженого Плюща, який відбуває покарання в одній з колоній м. Харкова, встановлено, що він вчинив злочин у м. Харкові і засуджений Київським районним судом м. Харкова до 5-ти років позбавлення волі за ч. 3 ст. 186 КК України. До вчинення злочину Плющ мав постійне місце проживання у м. Харкові у своїх близьких родичів. Враховуючи те, що засуджений твердо став на шлях виправлення і відбув третину строку покарання, начальник колонії дозволив Плющу переміщення без конвою.

Чи правомірний такий дозвіл?

53.Начальник загону Лебідь виявив порушення правил внутрішнього розпорядку, яке вчинив засуджений Станкевич. За присутності засуджених начальник загону оголосив Станкевичу стягнення у виді позбавлення чергового побачення.

Чи правомірні дії начальника загону?

54.Гриньову було засуджено за ч. 1 ст. 110 КК України до 2 років. Комісія з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (регіональна комісія) направила її для відбування покарання у виправну колонію середнього рівня безпеки. Засуджена почала відбувати покарання у дільниці реабілітації. Через один місяць за грубе порушення режиму її було переведено у дільницю посиленого контролю (як засіб стягнення). Засуджена звернулася зі скаргою до прокурора, посилаючись на те, що вона вагітна.

Яке рішення має прийняти прокурор?

55.Марченко, який був засуджений з відбуванням покарання у виправній колонії максимального рівня безпеки за злочин, який вчинив у місці позбавлення волі, перші 2 місяці тримався у приміщенні камерного типу. Під кінець другого місяця перебування у цій колонії за злісне порушення дисципліни йому (за мотивованою постановою начальника колонії) було визначено новий строк тримання у приміщенні камерного типу, тривалістю 5 місяців.

Чи правильна така постанова?

56.Адміністрація установи виконання покарань подала до спостережної комісії матеріали на трьох засуджених, які допустили порушення режиму, про переведення їх до дільниці посиленого контролю. Розглянувши одержані матеріали, спостережна комісія погодилася з адміністрацією установи тільки щодо двох засуджених, а відносно третього - не направляти його до дільниці посиленого контролю, оскільки в цьому випадку не були застосовані всі наявні засоби впливу на засудженого.

Який порядок застосування такого засобу стягнення, як переведення до дільниці посиленого контролю?

57.Адміністрація колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання звернулася до апеляційної комісії з клопотанням про переведення Лук'яненка в колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами. З матеріалів справи видно, що Лук'яненка було засуджено за ст. 257 КК України до 6 років позбавлення волі, з яких він вже відбув 3 роки. Протягом усього строку відбування покарання Лук'яненко неодноразово заохочувався адміністрацією колонії, сумлінно виконував свої обов'язки, чесно працював, а все це дозволяє стверджувати, що засуджений твердо став на шлях виправлення.

Яке рішення має прийняти апеляційна комісія?

58.Засуджений Романюк, що відбував покарання в колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, був представлений адміністрацією до переведення

уколонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Апеляційна комісія держдепартаменту пенітенціарної служби під час ознайомлення з особовою справою засудженого звернула увагу на те, що в медичній картці Романюка записано про наявність

унього венеричного захворювання. Зважаючи на те, що Романюк має можливість продовжувати лікування у колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання (де, як і в інших місцях позбавлення волі, організовано необхідні заходи в справі охорони здоров'я), комісія дійшла висновку, що в даному випадку немає перешкод для переведення засудженого.

Чи правильне рішення прийняла апеляційна комісія?

59.Засуджена до 5 років позбавлення волі Дем'яненко після відбування 2 років визначеного строку покарання допустила порушення режиму. За це постановою начальника установи виконання покарань до засудженої були застосовані стягнення у виді позбавлення права на одержання чергової посилки чи передачі і заборона на строк до одного місяця купувати продукти харчування та предмети першої потреби.

Чи правомірні дії начальника УВП?

60.Пінчук, відбуваючи покарання у виховній колонії, твердо став на шлях виправлення, довівши це зразковою поведінкою та чесним ставленням до праці і навчання. Начальник виховної колонії прийняв рішення в порядку заохочення перевести вихованця до виправної колонії мінімального рівня безе з полегшеними умовами тримання.

Чи можливе таке переведення?

61.Мельника було засуджено до 12 років позбавлення волі з відбуванням перших чотирьох років у виправній колонії максимального рівня безпеки. Через 5 років після переведення засудженого з колонії максимального рівня безпеки у колонію середнього рівня безпеки адміністрація колонії звернулася до апеляційної комісії з клопотанням про переведення Мельника у колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.

Яке рішення має прийняти апеляційна комісія?

62.Засуджений Чорновіл, який неодноразово припускався порушень режиму у колонії, був переведений у виправну колонію максимального рівня безпеки стоком на 3 роки. Надалі засуджений почав сумлінно ставитися до праці і після відбування половини строку позбавлення волі адміністрація колонії максимального рівня безпеки за узгодженням зі спостережною комісією звернулася до апеляційної комісії з клопотанням про дострокове переведення засудженого у колонію середнього рівня безпеки для подальшого відбування покарання.

Яке рішення має прийняти апеляційна комісія?

63.Нечитайленко, що був засуджений до 8 років позбавлення волі і направлений розподільною регіональною комісією відбувати покарання у колонію середнього рівня безпеки, грубо і неодноразово порушував правила внутрішнього розпорядку. За клопотанням адміністрації колонії і спостережної комісії апеляційна комісія своїм рішенням перевила засудженого до колонії максимального рівня безпеки строком на 4 роки з подальшим відбуванням покарання в колонії середнього рівня безпеки.

Чи правильне таке рішення апеляційної комісії?

64.Після відбування половини строку позбавлення волі в колонії максимального рівня безпеки засудженого Мороза переведено до колонії середнього рівня безпеки. Прибувши до цієї колонії, Мороз став грубо порушувати встановлені правила режиму, за що його двічі було поміщено до штрафного ізолятора. Однак на застосування цих та інших заходів стягнення засуджений не реагував. Начальник колонії суворого режиму звернувся до суду з клопотанням про повернення Мороза до колонії особливого режиму.

Чи правильне рішення прийняв начальник колонії?

65.Засуджений Білозір був переведений з колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання в колонію мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Через 3 місяці засуджений самовільно вийшов за межі колонії після вживання спиртних напоїв, і його було затримано лише через три доби. Апеляційна комісія відмовила у поверненні Білозіра до колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання на тій підставі, що правопорушення було одиничним і раніше в колонії до Білозіра дисциплінарні стягнення не застосовувалися.

Чи обґрунтоване таке рішення апеляційної комісії?

66.У клопотанні до апеляційної комісії щодо засуджених Ященка та Павленка адміністрація колонії поставила питання про переведення їх в колонію максимального рівня безпеки як осіб, що вчинили злісне порушення режиму. З матеріалів видно, що Павленко з хуліганських спонукань вдарив кулаком контролера Іваненка, а засуджений Ященко вдарив ножем засудженого Сутака.

Яке рішення повинен прийняти апеляційна комісія щодо цього клопотання?

За яких умов можливе переведення засуджених з інших колоній до виправної колонії максимального рівня безпеки?

67.Засуджений Стеценко злісно порушував правила розпорядку, відмовляючись від виходу на роботу. У зв'язку з цим начальник УВП віддав розпорядження застосувати до засудженого гамівну сорочку.

Чи правильні дії начальника УВП?

У яких випадках застосовується гамівна сорочка?

68.У зв'язку з епізоотією ящера адміністрація сільськогосподарської колонії звернулася до начальника Управління Державної пенітенціарної служби України у цій області за дозволом на введення в установі особливого режиму на період літніх місяців.

За яких умов і на який строк можливе введення особливого режиму в місцях позбавлення волі?

Теми рефератів:

1. Поняття режиму в установах виконання покарань, його каральне і виховне зна-

чення.

2. Зміст режиму, його основні вимоги, елементи. Технічні засоби нагляду і конт-

ролю.

3.Оперативно-розшукова діяльність в колоніях.

4.Режим особливих умов у колоніях.

Тема 10. Суспільно корисна праця в установах виконання покарань

1.Суспільно корисна праця як засіб виховного впливу на засуджених.

2.Залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці. Індивідуалізація трудового виховання засуджених, яких тримають у різних видах установ виконання покарань.

3.Принципи і форми організації праці засуджених до позбавлення волі.

4.Умови праці засуджених до позбавлення волі.

5.Оплата праці засуджених до позбавлення волі.

6.Відрахування із заробітку або іншого доходу засуджених до позбавлення волі.

7.Пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі.

8.Продуктивність праці засуджених до позбавлення волі.

Література:

Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – Глава 18. Праця засуджених до позбавлення волі (ст.ст. 118-122).

Кримінально-виконавче право України: Підручник для студ. юрид. спеціальн. Вищих навч. закладів / За ред. проф. А. X. Степанюка. - X.: Право, 2005. - 256 с.

Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А. X., Яковець І. С.; За заг. ред. Степанюка А.X. - X.: ТОВ «Одіссей», 2005. - 560 с.

Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України /ІГ. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін.; За заг. ред докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.

Лисодєд О.В., Черненок М.П. Термінологічний довідник із застосуванням кримінально-виконавчого законодавства /За заг. ред. А.Х. Степанюка. – Х.: вид-во «Кроссроуд», 2010. - 92 с.

Серова О.В. Трудове виховання та професійна підготовка як складові процесу ресоціалізації засуджених. // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. - 2001. - № 6. - С. 238-244.

Усенко В.Ф., Гречанюк С.К. Підприємницька діяльність засуджених до позбавлення волі // Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества. Часть 1. Сборник материалов международной научно-практической конференции. – Чернигов: Украинско-Российский институт (филиал) Московского государственного открытого университета в г. Чернигове, 2005. - С. 19-24

Юлдашев О.А., Наборский В.М., Харкевич Г.Ю. Трудовая терапия больных наркоманиями в условиях стационара и ее роль в восстановлении трудоспособности в спец. ИТК // Актуальные вопросы и положительный опыт организации принудительного лечения больных наркоманиями в ИТУ и ЛТП. Сборник передового опыта № 8. - Домодедово: ВИПК МВД СССР. - 1988. - С. 39-44.

Гладкевич А.И. Организация труда осужденных и экономика исправительных учреждений: Курс лекций. – Мн.: Академия МВД Республики Беларусь, 2002. – 134 с.

Бродер Джонатан. Ударно работают зэки в тюрьмах США //Известия, 4 февраля

1993 г.

Дерюга Н., Петров А. Эффективен ли труд осужденных? (опыт конкретного социологического исследования) //Соц. законность. – 1991. - № 11. – С. 66-68.

Усенко В.Ф., Гречанюк С.К. Організаційно-правові аспекти підприємницької діяльності засуджених до позбавлення волі // Науковий вісник Національної академії ДПС України – 2004. – № 5(27) – С. 254-258

Усенко В.Ф., Гречанюк С.К. Підприємницька діяльність засуджених до позбавлення волі // Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества. Часть 1. Сборник материалов международной научно-практической конференции. – Чернигов: Украинско-Российский институт (филиал) Московского государственного открытого университета в г. Чернигове, 2005. - С. 19-24

Стефанов С.О. Анализ некоторых показателей трудовой деятельности осуждённых //Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. – Одеса: Астропринт, 2000. – Вип. 7. – С. 255-263.

Труд как мера карательного воздействия при исполнении уголовных наказаний в истории украинского государства (период до 1900 г.) //Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2000. – Вип. 9. – С. 431-437.

Взаимосвязь трудовой занятости и правового положения осуждённых //Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 10-11. – С. 244-248.

Влияние трудовой занятости осуждённых на их правовое положение (по результатам социологического исследования) //Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Одеса: Юридична література, 2001. – Вип. 12. – С. 453-462.

Тема 11. Соціально-виховна робота в установах виконання покарань

1.Завдання і організація соціально-виховної роботи в місцях позбавлення волі.

2.Основні напрями, форми і методи соціально-виховної роботи із засудженими до позбавлення волі.

3.Самодіяльні організації засуджених до позбавлення волі.

4.Богослужіння і релігійні обряди в колоніях.

5.Вільний час засуджених до позбавлення волі.

6.Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі.

7.Порядок застосування заходів заохочення до осіб, позбавлених волі.

8.Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі.

9.Злісний порушник установленого порядку відбування покарання.

10.Порядок застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі.

11.Посадові особи, які застосовують заходи заохочення і стягнення, та обсяг їх повноважень.

Література:

Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – Глава 19. Виховний вплив на засуджених до позбавлення волі (ст.ст. 123-137).

Кримінально-виконавче право України: Підручник для студ. юрид. спеціальн. Вищих навч. закладів / За ред. проф. А. X. Степанюка. - X.: Право, 2005. - 256 с.

Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А. X., Яковець І. С.; За заг. ред. Степанюка А.X. - X.: ТОВ «Одіссей», 2005. - 560 с.

Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України /ІГ. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін.; За заг. ред докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.

Лисодєд О.В., Черненок М.П. Термінологічний довідник із застосуванням кримінально-виконавчого законодавства /За заг. ред. А.Х. Степанюка. – Х.: вид-во «Кроссроуд», 2010. - 92 с.

Положення про відділення карантину, діагностики і розподілу засуджених установи виконання покарань //Основні положення про організацію соціально-психологічної роботи із засудженими до позбавлення волі /Уклад.: С. Скоков, О. Янчук, Ю. Олійник. – К., 2000. – 35 с.

Про Програму правової освіти населення України: Пост. Кабінету Міністрів України від 29 травня 1995 р. № 366 //ЗП України. – 1995. – № 8. – Ст. 198.

Синьов В.М., Радов Г.О., Кривуша В.І., Беца О.В. Педагогічні основи ресоціалізації злочинців. – К.: МП "Леся", 1997. – 272 с.

Основні положення про організацію соціально-психологічної роботи із засудженими до позбавлення волі (Збірник методичних документів) /Уклад.: С. Сколов, О. Ярчук, Ю. Олійник/. – Київ, 2000. – 35 с.

Гречанюк С.К. Шляхи удосконалення діяльності персоналу пенітенціарних установ при організації виховно-виправного процесу // Підприємництво, господарство і право – 2005. - № 3 – С. 134-137.

Тема 12. Загальноосвітнє і професійно-технічне навчання засуджених до позбавлення волі

1.Завдання і організація загальноосвітнього та професійно-технічного навчання в установах виконання покарань

2.Організація і форми загальноосвітнього і професійно-технічного навчання засуджених в установах виконання покарань.

Література:

Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – Статті 125,

126.

Кримінально-виконавче право України: Підручник для студ. юрид. спеціальн. Вищих навч. закладів / За ред. проф. А. X. Степанюка. - X.: Право, 2005. - 256 с.

Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А. X., Яковець І. С.; За заг. ред. Степанюка А.X. - X.: ТОВ «Одіссей», 2005. - 560 с.

Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України /ІГ. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін.; За заг. ред докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.

Лисодєд О.В., Черненок М.П. Термінологічний довідник із застосуванням кримінально-виконавчого законодавства /За заг. ред. А.Х. Степанюка. – Х.: вид-во «Кроссроуд», 2010. - 92 с.

Про професійно-технічну освіту: Закон України від 10 лютого 1998 р. № 103/98ВР //Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 32. – Ст. 215.

Про освіту: Закон України від 23 травня 1991 р. № 1060-Х11 // Бюл. законодавства і юрид. практики України. – 1999. – № 9. – С. 31-55.

Крахмальник Л.Г., Прокопов М.П. Проблемы общеобразовательного и профессио- нально-технического обучения осужденных к лишению свободы. В сб. «Проблемы совершенствования сов. законодательства». – Труды 18. – М., 1980. – С. 200-210.

Клімов М.В. Концептуальна модель системи пенітенціарної освіти // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. - 1999. - № 4. - С. 177-189.

Клімов М.В. Персонал установ виконання покарань як предмет науково-педагогіч- ного дослідження // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. - 2001. - № 6. - С. 340-347.

Клімов М.В. Побудова та застосування моделей пенітенціарного персоналу як нау- ково-педагогічна проблема // Проблеми пенітенціарної теорії та практики. Бюлетень КІВС. - 2000. - № 5. - С. 231-238.

Тема 13. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками

1.Порядок і умови відбування покарання засудженими вагітними жінками, мате- рями-годувальницями і жінками, які мають дітей віком до трьох років.

2.Проживання жінок, засуджених до позбавлення волі, за межами виправної коло-

нії.

Література:

Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2003. – Статті 141,

142.

Кримінально-виконавче право України: Підручник для студ. юрид. спеціальн. Вищих навч. закладів / За ред. проф. А. X. Степанюка. - X.: Право, 2005. - 256 с.

Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А. X., Яковець І. С.; За заг. ред. Степанюка А.X. - X.: ТОВ «Одіссей», 2005. - 560 с.

Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України /ІГ. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін.; За заг. ред докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.

Лисодєд О.В., Черненок М.П. Термінологічний довідник із застосуванням кримінально-виконавчого законодавства /За заг. ред. А.Х. Степанюка. – Х.: вид-во «Кроссроуд», 2010. - 92 с.

Жінка як суб'єкт кримінальної відповідальності: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / В.О. Меркулова / Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2003. — 33 с.

Жіноча злочинність в Україні (кримінально-правові та кримінологічні проблеми): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / В.В. Федусик / Одес. нац. юрид. акад. — О., 2001. — 22 с.

Денисова Т. Запобіжна функція кримінального покарання щодо жінок, позбавлених волі // Аспект. Інформаційний бюлетень. – 2004. - № 3. - С. 5-7.

Кальна Н. Механізм соціальної реабілітації засуджених жінок //Аспект. Інформаційний бюлетень. – 2001. - № 2 (3). – С. 8-13.

Степанюк А, Умови відбування покарання засудженими жінками // Аспект. - 2005. - № 1 (14). - С. 4-13.

Резніченко Г. С. Міжнародні правові стандарти щодо виконання покарання у вигляді позбавлення волі щодо вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей (проблеми імплементації) / Г. С. Резніченко // Південноукраїнський правничий часопис. - 2006. - № 2. - С. 74-77.

Резніченко Г. С. Окремі аспекти кримінально-правової характеристики жінок, засуджених до позбавлення волі / Г. С. Резніченко // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - 2007. - Т. 10. - Вип. 14. - Ч. І. - С. 208-214.

Резніченко Г. С. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі вагітними жінками та жінками, які мають дітей у віці до трьох років / Г. С. Резніченко // Вісник Одеського ін-ту внутр. справ. - 2005. - № 4 (II). - С. 10-15.

Резніченко Г. С. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками відповідно до вікових особливостей / Г. С. Резніченко // Південноукраїнський правничий часопис. - 2007.- № 3.- С. 81-83.

Резніченко Г. С. Особливості застосування заходів заохочення до жінок, засуджених до позбавлення волі / Г. С. Резніченко // Право і безпека. - 2006. - Т. 5. - № 2. - С. 6670.

Тема 14. Особливості виконання і відбування покарання у виді довічного позбавлення волі

1. Порядок і умови відбування і виконання покарання у виді довічного позбавлення

волі.

2.Застосування до засуджених до довічного позбавлення волі основних засобів виправлення і ресоціалізації (режиму, суспільно корисної праці, соціально-виховної роботи, загальноосвітнього і професійно-технічного навчання, громадського впливу).

3.Підстави і умови (матеріальні і формальні посилки) заміни засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавленні волі на позбавлення волі на певний строк.

Література:

Кримінально-виконавчий кодекс України. – Х.: ТОВ „Одісей”, 2003. – Статті 150,

151.

Кримінально-виконавче право України: Підручник для студ. юрид. спеціальн. Вищих навч. закладів / За ред. проф. А. X. Степанюка. - X.: Право, 2005. - 256 с.

Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / Степанюк А. X., Яковець І. С.; За заг. ред. Степанюка А.X. - X.: ТОВ «Одіссей», 2005. - 560 с.

Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України /ІГ. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін.; За заг. ред докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – 344 с.

Лисодєд О.В., Черненок М.П. Термінологічний довідник із застосуванням кримінально-виконавчого законодавства /За заг. ред. А.Х. Степанюка. – Х.: вид-во «Кроссроуд», 2010. - 92 с.

Трубников В.М. Новий кримінальний кодекс України і довічне позбавлення волі //Пожизненное заключение. Международные стандарты и практика в Украине и за

рубежом. /Составитель А.П. Букалов. – «Донецкий Мемориал», Донецк: 2001. – C. 51-56. Заключенные, приговоренные к длительному или пожизненному сроку лишения

свободы. Информационный материал, подготовленный Международным Центром Тюремных Исследований, Великобритания, по поручению организации «Международная тюремная реформа» для Правительства Республики Казахстан. – Донецк, 2002. – 27 с.

Бобылева И.Ю. Факторы влияющие на достижение цели исправления и перевоспитания, в отношении лиц, осуждённых к длительным срокам лишения свободы // Проблемы дифференциации исполнения наказаний. Сборник научных трудов. – М.: ВНИИ МВД

СССР, 1991. – С. 61-67.

Антонов О.А. Правовое регулирование назначения и исполнения наказания в виде пожизненного лишения свободы: Автореф. канд. дисс….Ростов-на-Дону, 1998. – 19 с.

Беца О.В. Довічне ув’язнення: яким йому бути //Міжнародні стандарти утримання осіб, засуджених до довічного ув’язнення. Матеріали семінару 18-19 червня 2001 р., м. Донецьк. – Донецьк, 2001. – С. 100-105.

Мостепанюк Л.О. Відбування довічного позбавлення волі в Україні та за кордоном: проблеми і перспективи // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 5. - С. 121125.

Мостепанюк Л.О. Довічне позбавлення волі: історія і сучасність // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 8. - С. 131-133.

Мостепанюк Л. О. Історичні аспекти застосування найтяжчих видів покарання // Науковий пошук, розв'язання актуальних проблем юридичної науки - сутність життя вченого і педагога. До 90-річчя академіка Академії правових наук України, заслуж. діяча науки і техніки України, доктора юридичних наук, професора П. П. Михайленка: 36. наук. пр. / За ред. проф. Я. Ю. Кондратьєв. – К.: НАВСУ, 2004. - С. 134-138.