ПЛАН

Вступ

1. Поняття та принципи міжнародної правової допомоги

2. Види міжнародної правової допомоги

3. Організаційно-правові форми співробітництва у галузі міжнародної правової допомоги. Спільні слідчо-оперативні групи

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Актуальність проблем у сфері боротьби зі злочинністю стала потенційною небезпекою як для нашої держави, так і для всіх країн світу, вимагає прийняття неординарних рішень, кардинальних змін стереотипних підходів до їх розв'язання, розроблення нових методів та форм розкриття, розслідування і запобігання злочинам, враховуючи пріоритетність прав та інтересів людини. Вказане висуває перед наукою важливі завдання, потребує залучення об'єднаних зусиль світового співтовариства, адже якісно новим формам злочинності необхідно протиставити відповідні заходи реагування правоохоронних органів.

Незважаючи на різні форми територіального устрою, належність до відмінних правових систем та особливостей їх функціонування, структуру і функції органів у боротьбі зі злочинністю, міжнародні правоохоронні органи та правоохоронні органи України мають багато спільного, їх поєднують пріоритетні завдання боротьби з глобальними загрозами безпеці всього людства (тероризм, організована, економічна, комп'ютерна, злочинність, торгівля людьми тощо). Чинне міжнародне і національне законодавство, прагнення до взаємодії відкривають перспективи для плідної співпраці нашої держави із світовим співтовариством у боротьбі зі злочинністю, для забезпечення прав і свобод людини.

Видатні вчені, зокрема В.Весельський, Ю. Грошевий, В. Коновалова, В.Маляренко, В. Нор, М. Смирнов, В. Тертишник, В. Шепітько та інші, доклали значних зусиль до наближення, адаптації вітчизняного кримінально-процесуального законодавства, засобів і методів діяльності з розслідування злочинів до міжнародних демократичних стандартів, удосконалення взаємодії держав у боротьбі зі злочинністю. Сучасний стан суспільства, поширення злочинної діяльності на стратегічно важливі сфери в економіці, державному житті, набуття нею організованого транснаціонального характеру вимагають нових підходів.

Тенденції сучасної злочинності визначають необхідність розроблення ефективних механізмів і процедур надання (отримання) міжнародної (взаємної) правової допомоги у розслідуванні злочинів. Ефективність виконання міжнародних зобов’язань залежить від наявності дієвого механізму реалізації норм міжнародних договорів. Це зумовлює необхідність удосконалення національного законодавства, глибокого наукового осмислення процесуальних, організаційно-тактичних проблем міжнародного співробітництва у кримінальних справах.

Сьогодні Україна у діяльності з розслідування злочинів активно взаємодіє з іноземними правоохоронними органами, але з істотними розбіжностями у процесуальній формі, особливостях проведення процесуальних, слідчих дій. Національне кримінально-процесуальне законодавство не містить механізмів регулювання проблем застосування іноземного законодавства на своїй території, не передбачає порядку реалізації багатьох положень, зазначених у міжнародних договорах, що ускладнює їх виконання на практиці. Тому, вказане вище у поєднанні з інтересом, який нині виявляється до удосконалення і розвитку нових видів міжнародного співробітництва правоохоронних органів, особливостей надання правової допомоги у кримінальних справах, додає актуальності розглядуваним питанням.