ГЛАВА 47

ДОГОВІР ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАННЯ

§1. Поняття та загальна характеристика договору транспортного експедирування

Правова природа транспортного експедирування була предметом обговорення радянських учених-цивілістів протягом довгого часу. Найбільш бурхливі дискусії про природу договору транспортної експедиції відбувалися в 70-ті рр.1

Деякі автори не згодні були із включенням договору транспортної експедиціїдопоняттятранспортнихдоговорів2. Договорутранспортної експедиції традиційно відводилася вузька допоміжна роль у перевезенні вантажів3. Інакше й не могло бути, оскільки функцією транспорту булонестількирегулюванняцивільногообороту, скількираціоналізація розподілу матеріальних цінностей в умовах планової економіки. Хоча номінально транспортне право і належало до сфери цивілістики, фактично регулювання мало скоріше адміністративний характер.

Незважаючи на відмінності у поглядах вчених, радянська правова доктрина була одноголосна в тому, що договір експедиції істотно відрізняєтьсявіддоговоруперевезеннярядомознак, зокрема: консенсуальною природою цього договору, допоміжним характером експедиції стосовно перевезення, посередницькоюсутністюцьоготипудоговорутощо.

На практиці операції з перевезення й експедиції були чітко розмежовані. Експедитор не міг бути визнаний перевізником за жодних умов.

1Див., наприклад: Иоффе, О. С. Обязательственное право [Текст] / О. С. Иоффе.

–М. : Юрид. лит., 1975; Хаснутдинов, А. И. О соотношении договора экспедиции и договоранапересылкупочтовойителеграфнойкорреспонденции[Текст] / А. И. Хаснутдинов // Правоведение. – 1973. – № 3; Александров-Дальник, М. Содержание договора экспедиции [Текст] / М. Александров-Дальник // Сов. государство и право. – 1970. – № 11.

2Див.: Хаснутдинов, А. И. Понятие транспортного договора [Текст] / А. И. Хаснутдинов // Правоведение. – 1990. – № 3.

3Див.: Мартемьянов, В. Хозяйственное право [Текст] / В. Мартемьянов. – 1994.

–Т. II. – С. 120.

421

Розділ ХІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням послуг

О. С. Іоффевиділяввокремукатегоріюдоговірповноготранспортноекспедиційногообслуговування, зауважуючи, однак, щотакідоговори зустрічаються порівняно рідко1. За цим типом договору експедитор приймає на себе виконання всього циклу робіт із транспортування вантажу, діючи від свого імені.

Думки вчених вплинули на практику, тому що інститут експедиції законодавчо закріплений не був.

У французькому праві інститутом, що відповідає експедиції, є інститут транспортної комісії. Що ж являє собою інститут комісії на транспорті? По-перше, він відрізняється від власне договору комісії насампередтим, щокомісіонерповиненбутипрофесіоналом, здійснювати повний цикл транспортування від відправника вантажу до вантажоодержувача й мати певну свободу у виборі маршруту й способу здійснення перевезень. На відміну від перевізника транспортний комісіонер не зобов’язується сам здійснювати перевезення. Комісіонер одержуєвідкомітентавідшкодуванняпонесенихзбитківівинагороду. До того ж комісіонер має заставне право на перевезений вантаж2.

Розвиток економічних відносин перш за все пов’язаний з рухом товарів, а тому відповідно зі здійсненням різноманітних перевезень. У свою чергу, перевезення як послуга може надаватися разом з додатковими послугами, зокрема забезпеченням відправки і одержанням вантажу, а також іншими послугами, які прямо не належать до власне перевезення, але пов’язані з ним. Ці специфічні послуги надаються численними комерційно-підприємницькими структурами, які займаються бізнесом, у тому числі у сфері транспортного експедирування. Автотранспортніпідприємствачиспеціальностворюванітранспортноекспедиційні організації беруть на себе весь комплекс операцій з відправлення вантажів залізничним, водним та повітряним транспортом, одержання від них вантажів і доставки їх одержувачам, проведення розрахунків за перевезення тощо. Відносини цих організацій з клієнтурою та іншими транспортними підприємствами оформлюються договором транспортного експедирування.

Смисл цього договору в тому, щоб звільнити відправника і одержувачів від виконання невластивих їм операцій з організації й супроводу процесу перевезення вантажу. Відповідно основна функція, по-

1Иоффе, О. С. Обязательственное право [Текст] / О. С. Иоффе. – М. : Юрид. лит., 1975. – С. 547–548.

2Див.: Якушев, В. Экспедитор и перевозчик в российском праве: прошлое, настоящее и будущее [Текст] / В. Якушев // Хозяйство и право. – 1996. – № 1. – С. 86.

422

Глава 47. Договір транспортного експедирування

кладена на експедитора, полягає в тому, щоб за дорученням клієнта відправляти або одержувати вантажі, а також надавати інші супутні цьому послуги.

Поширеність цих послуг обумовила закріплення в гл. 65 ЦК Українидоговорутранспортногоекспедируванняяксамостійногоцивільноправового договору.

Норми, щорегламентуютьдоговіртранспортногоекспедирування, містятьсятакожуГосподарськомукодексіУкраїнитауЗаконіУкраїни «Протранспортно-експедиторськудіяльність» від1 липня2004 р. Крім того, окремі питання, що виникають у ході здійснення транспортноекспедиторськоїдіяльності, врегульованізаконамиУкраїни«Протранзит вантажів» від 20 жовтня 1999 р., «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р., «Про залізничний транспорт» від 4 липня 1996 р., «Про автомобільнийтранспорт» від5 квітня2001 р., Кодексомторговельного мореплавства від 23 травня 1995 р., Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р., Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. та нормативно-правовими актами, що видані відповіднодостатутузалізниць, СтатутомвнутрішньоговодноготранспортуСоюзуРСР, затвердженимпостановоюРМСРСРвід15 жовтня 1955 р. та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК за договором транспортного екс-

педирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату

іза рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконаннявизначенихдоговоромпослуг, пов’язанихзперевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування (від лат. еxpeditio — послання, відправлення) відносять до договорів про надання послуг. В юридичній літературі договори про надання послуг прийнято поділяти на такі категорії: 1) договори про надання юридичних послуг — тобто такі, які пов’язані зі встановленням, зміною або припиненням цивільних прав та обов’язків замовника та з наданням замовнику допомоги в реалізації належних йому прав або виконанні обов’язків (договори доручення, комісії); 2) договори з приводу надання фактичнихпослуг, тобтопослуг, щоспоживаютьсявпроцесіїхньогонадання

іне пов’язані зі встановленням, зміною або припиненням прав та обов’язків замовника (договір зберігання); 3) договори з приводу надання послуг, що поєднують у собі ознаки юридичних та фактичних

423

Розділ ХІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням послуг

послуг(договіртранспортногоекспедирування)1. ЯкзазначаєО. С. Кужко, юридичні та фактичні дії, які здійснює експедитор за договором транспортного експедирування, не створюють певного матеріального результату та не відокремлені від діяльності експедитора. Тобто договір транспортного експедирування належить до договорів про надання послуг, а саме послуг юридичного та фактичного характеру2.

Договіртранспортногоекспедируванняєдвостороннім, взаємним,

оплатним та консенсуальним.

Договіртранспортногоекспедируванняналежитьдодвосторонніх договорів. Двостороннімвінєтому, щоекспедиторзобов’язуєтьсявиконати чи організувати виконання визначених договором транспортногоекспедируванняпослугзавинагородутазарахунокклієнта. Однак обов’язки останнього не обмежуються здійсненням оплати послуг експедитора, оскільки клієнт бере на себе також обов’язок надання експедитору документів та іншої необхідної інформації, зокрема, про властивостівантажутаумовиперевезення. Прицьомувиконанняекспедитором свого обов’язку має відносно виконання обов’язку клієнта зустрічний характер (ч. 3 ст. 933 ЦК: у разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконаннясвоїхобов’язківзадоговоромтранспортногоекспедирування до надання документів та інформації в повному обсязі).

Договір транспортного експедирування є оплатним договором. Частина 5 ст. 626 ЦК закріплює презумпцію оплатності цивільноправового договору. Оплатним визнається договір, за яким сторона повинна одержати плату чи інше зустрічне надання за виконання своїхобов’язків. Усвоючергу, зустрічненадання— цеблаго, щопередаєтьсяоднієюстороноюіншійстороніусилувизначених, передбачених договоромчизакономпідстав3. Такимчином, експедиторзадоговором зобов’язаний надати клієнту транспортно-експедиційні послуги, а останній контрагенту — встановлену договором або законом плату за ці послуги.

Консенсуальнийхарактердоговорутранспортногоекспедирування полягає в тому, що за указаним договором експедитор зобов’язується

1Див.: Красавчиков, О. А. Советское гражданское право [Текст] : в 2 т. / О. А. Кра-

савчиков. – М. : Высш. шк., 1968. – Т. 2. – С. 490.

2Кужко, О. С. Особливості послуг, що надаються за договором транспортного експедирування [Текст] / О. С. Кужко // Хмельницький : Вид-во Хмельниц. ун-ту упр.

іправа. – 2007. – № 1. – С. 148.

3Див.: Новікова, В. В. Безоплатні договори у цивільному праві України [Текст] / В. В. Новікова. – Х. : Ксилон, 2008. – С. 17.

424

Глава 47. Договір транспортного експедирування

за винагороду й за рахунок іншої сторони виконати або організувати виконання визначених договором транспортного експедирування послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Отже, зобов’язання виникаютьчерезсамийфактпідписаннявідповідноїугодиміжекспедитором іклієнтом, законодавствоніякнезв’язуємоментвиникненнявказаних правовідносинзнеобхідністюпередачівантажуекспедитору, щомогло б бути ознакою реального договору.

Щодоознаки консенсуальностій реальностів теоріїведутьсядискусіїдотепер. Деякіавторихарактеризуютьданийдоговірякзпогляду консенсуальногохарактеру, такіреального, зазначаючиприцьому, що договір транспортного експедирування «може бути або консенсуальним, коли експедитор організує виконання експедиційних послуг, або реальним, коли він виконує їх із ввіреним йому вантажем (зокрема, коли експедитором виступає перевізник)»1. Таким чином, ознака реальності розуміється автором саме в тому ракурсі, що з переданням вантажу укладається договір. Але така думка перш за все суперечить самому визначенню договору транспортного експедирування, що дається в законодавстві (ч. 1 ст. 929 ЦК). Цей приклад підтверджує консенсуальний характер договору транспортного експедирування.

При наданні послуг експедитор вправі виступати від свого імені або від імені клієнта (абз. 2 ч. 1 ст. 929 ЦК). Не можна погодитися з думкою Є. М. Ворожейкіна про те, що експедитор завжди діє від імені клієнта2. Необхідно чітко розмежовувати два ряди правових відносин, у яких в різній якості може брати участь одна й та сама особа (наприклад, професійнаекспедиторськаорганізація). Такаорганізація має право від власного імені відправляти або одержувати вантажі, що належать іншим особам. Для цього вона укладає договір перевезення вантажу з перевізником і набуває стосовно нього статус сторони договоруперевезення— відправникаабо, якщомовайдепроодержання вантажу, третьої особи, на користь якої укладений договір. У цьому випадку така особа вправі відправляти або одержувати вантаж від свого імені. Не виступаючи від імені клієнта, вона зберігає статус експедитораувідносинахзнимвіншомудоговорі— договоріекспедиції, за умовами якого йому доручено відправляти або одержувати вантаж від свого імені.

1Див.: Гражданское право [Текст] : учебник : в 3 т. Т. 2. / Е. Ю. Валявина, И. В. Елисеев и др. ; отв. ред. А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби : Проспект, 2004. – С. 479.

2Ворожейкин, Е. М. Обязательство по транспортно-экспедиционному обслуживанию [Текст] / Е. М. Ворожейкин. – М., 1957. – С. 87–94.

425

Розділ ХІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням послуг

Алеможливайіншаситуація, колиекспедиторневступаєвдоговір перевезеннявантажуйвідправляєабоодержуєвантажвідіменіклієнта. При такому положенні він виступає тільки як суб’єкт договору транспортного експедирування.

§2. Елементи договору транспортного експедирування

Сторонамидоговорутранспортногоекспедируванняєклієнт(кредитор) таекспедитор(боржник). ОднакЦКневстановлюєспеціальних вимогдосторіндоговорутранспортногоекспедирування. Детальніше це питання врегульоване у Законі України «Про транспортноекспедиторську діяльність» від 1 липня 2004 р.1 Зокрема, вказаний Закон містить визначення понять клієнта та експедитора. Так, відповіднодост. 1 Законуклієнт— цеспоживачпослугекспедитора(юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконаннявизначенихдоговоромтранспортногоекспедируванняпослугта оплачує їх, включаючи плату експедитору. Аналіз законодавства дає підстави зробити висновок, що клієнтом може бути як юридична, так

іфізична особа. Хоча на практиці зазвичай клієнтами виступають саме юридичні особи або фізичні особи — підприємці, які мають необхідність у здійсненні систематичних перевезень. Клієнтом у договорі транспортного експедирування може бути як відправник, так

іодержувачвантажу, атакожіншіособи: власниквантажу, перевізник та інші суб’єкти, інтереси яких пов’язані з перевезенням внаслідок наявності договірних відносин з відправником чи одержувачем вантажу. Експедитор (транспортний експедитор), у свою чергу, визначається як суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортноекспедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Таким чином, експедитором може бути лише юридична особа, яка спеціалізується у транспортно-експедиційному обслуговуванні та має організаційні, матеріально-технічні та інші передумови для надання транспортно-експедиційних послуг іншим учасникам цивільних відносин.

1 Відом. Верхов. Ради України. – 2004. – № 52. – Ст. 562.

426

Глава 47. Договір транспортного експедирування

Експедиторська діяльність підпадає під регулювання п. 35 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», відповідно до якого ліцензуванню підлягає здійснення господарської діяльності з надання послуг по перевезенню пасажирів, вантажів залізничним транспортом, якщо такі послуги надаються юридичними або фізичними особами (роз’яснення ВГСУ у листі від

25 жовтня 2000 р. № 01-8/570).

ЛіцензуванняперевезеньвантажівіпасажиріввУкраїніобумовлено насамперед специфікою цих послуг, надання яких повинне передбачати виконання правил екологічної, пожежної безпеки, схоронність перевезенихвантажів, захистздоров’ялюдей, охоронупраці, санітарноепідеміологічне благополуччя населення й безпеку руху, особливо під час перевезення небезпечних вантажів. Мета ліцензування полягає в тому, щоб на ринку надання транспортних послуг працювали тільки ті підприємства, які можуть виконувати вимоги ліцензійних умов і гарантувати якість та безпеку при перевезеннях, забезпечити безпеку господарської діяльності на транспорті.

Отже, відповідно до чинного законодавства підприємства, що займаються експедируванням вантажів, а також виконують транспортні операції в інтересах клієнтів на залізничних коліях не загального користування, зобов’язанімати ліцензіюна наданняпослуг зперевезення вантажів у частині організації перевезення вантажів і розрахунків заціперевезення, алеперевезеннявантажівівиконаннятехнологічних операцій, пов’язаних з перевізним процесом в інтересах самого підприємства, ліцензуванню не підлягає.

Від сторін договору транспортного експедирування необхідно від- різнятиучасниківтранспортно-експедиторськоїдіяльності. Колоостанніх не обмежується лише експедитором та клієнтом, оскільки до нього належать усі особи, задіяні у процесі перевезення вантажу, обслуговування якого здійснюється на підставі договору транспортного експедирування.

Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» до учасниківтранспортно-експедиторськоїдіяльностівідноситьклієнтів, перевізників, експедиторів, транспортних агентів, порти, залізничні станції, об’єднаннятаспеціалізованіпідприємствазалізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митних брокерів та інших осіб, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Предметомдоговорутранспортногоекспедируванняєтранспортноекспедиційні послуги. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про

427

Розділ ХІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням послуг

транспортно-експедиторськудіяльність» транспортно-експедиторська послуга — це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Наведене визначеннямаєряднедоліків. Уцивільномуправівизначається, щопослугитарезультатиробіт— цеокреміоб’єктицивільнихправ(ст. 177 ЦК). Традиційно розмежування між роботами та послугами прийнято проводити за критерієм наявності чи відсутності уречевленого результату. Такий поділ бере свій початок ще в римському праві, в якому застосовувалося два окремих види договорів: договір найму послуг (locatioconductio operarum) і договір найму робіт (locatio-conductio operas).

За договором транспортного експедирування експедитор вчиняє комплекс дій, пов’язаних із перевезенням вантажу. Для цих дій характерною є відсутність уречевленого результату, а їх корисний ефект полягаєузадоволенніпотребклієнтаворганізаціїперевезення. Отже, такі дії слід відносити саме до послуг, а не до робіт. Тому визначення транспортно-експедиторських послуг у запропонованій Законом редакції, тобтовизначенняїхчерезкатегорію«роботи», єнеправильним, оскільки призводить до змішування різних понять.

Такимчином, предметомдоговорутранспортногоекспедирування єсамепослуги, якіпов’язанізперевезеннямвантажутаспрямованіна організацію чи забезпечення перевезення вантажу протягом усього етапу або на окремій його стадії (транспортно-експедиторські послуги)1.

Послуги, що надаються експедитором, поділяються на основні та додаткові. Доосновнихпослугналежитьорганізаціяперевезеннявантажу транспортом, включаючи укладення договорів. До додаткових послуг відносять ті, що охоплюють інші питання, пов’язані з перевезенням вантажу.

Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» містить такий перелік послуг експедитора: забезпечення оптимального транспортного обслуговування, а також організація перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних державвідповіднодоумовдоговорів; фрахтуваннянаціональних, іноземнихсудентазалученняіншихтранспортнихзасобівізабезпечення їхподачівпортитаназалізничністанції, усклади, терміналиабоінші об’єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснення робіт,

1 Див.: Луцик, М. Предмет договору транспортного експедирування [Текст] / М. Луцик // Підприємництво, госп-во і право. – 2007. – № 12. – С. 43.

428

Глава 47. Договір транспортного експедирування

пов’язаних з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведення обліку надходження та відправлення вантажів; організація охорони вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організація експертизи вантажів; здійснення оформлення товарнотранспортної документації; надання в установленому законодавством порядкуучасникамтранспортно-експедиторськоїдіяльностізаявкина відправлення вантажів та наряди на відправлення; забезпечення виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізника; здійснення страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечення підготовки та додаткового обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечення оптимізації руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача

зметоюдосягненнямінімальногорівнявитрат; здійсненнярозрахунків

зпортами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформлення документів та організація робіт відповіднодомитних, карантиннихтасанітарнихвимогтанаданняінших допоміжних та супутніх перевезенням транспортно-експедиторських послуг, щопередбаченідоговоромтранспортногоекспедируванняіне суперечать законодавству.

Ціна у договорі транспортного експедирування визначається за домовленістю сторін. Винагорода експедитора визначається, як правило, на підставі встановлених ним тарифів на ті чи інші послуги. Винагороду, щовиплачуєтьсяекспедитору, слідвідрізнятивідкомпенсації витрат, понесених останнім при здійсненні своєї діяльності (з оплати провізної плати, здійснення платежів на зберігання вантажу тощо). Якщо в договорі ціна не встановлена, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні послуги на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦК).

Строк договору транспортного експедирування визначається за домовленістю сторін у договорі. Він може бути нетривалим, необхідним для виконання разового експедиційного доручення. Проте поширена ситуація, коли сторони укладають договір транспортного експедирування на тривалий строк. В останньому випадку договір, як правило, містить загальні умови транспортного експедирування, які конкретизуютьсяузаявкахклієнта, дезазначаютьсянайменуванняванта-

жу, його характеристики, точний перелік послуг експедитора, що по-

429

Розділ ХІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням послуг

трібні для доставки саме цього вантажу, а також окремі умови такої доставки (її строк, адреса вантажоодержувача і т. п.).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» договіртранспортногоекспедируванняукладаєтьсявписьмовій формі. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не маєнаслідкомйогонедійсність, крімвипадків, встановленихзаконом. ОскількизаконодавствоУкраїниневстановлюєтакогонаслідку, недотримання письмової форми договору транспортного експедирування не тягне за собою його недійсність. Заперечення однією зі сторін факту укладення договору або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіовідеозапису та іншимидоказами. Протерішеннясудунеможеґрунтуватисянапоказаннях свідків. Якщо договір транспортного експедирування не було укладено, а послуги фактично були надані, факт надання послуги експедитора може підтверджуватися транспортними документами.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

–авіаційна вантажна накладна;

–міжнародна автомобільна накладна (СМК);

–накладна СМГС (накладна УМВС);

–коносамент;

–накладна ЦІМ (СІМ);

–вантажна відомість;

–інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

Відповіднодоч. 1 ст. 207 ЦКписьмоваформадоговорутранспортного експедирування вважатиметься дотриманою, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

430

Глава 47. Договір транспортного експедирування

§ 3. Права та обов’язки сторін

Змістдоговорутранспортногоекспедируваннястановлятьправата обов’язки його сторін. Зміст ст. 929 ЦК дає підстави для висновку, що законодавець поділяє обов’язки експедитора на основні та додаткові.

Основнимиобов’язкамиекспедитораєорганізаціяперевезенняванта-

жу транспортом і за маршрутом, обраним експедитором або клієнтом; укладення від свого імені або від імені клієнта договору перевезення вантажу; забезпечення відправки і одержання вантажу. Додатковими обов’язками є перевірка кількості та стану вантажу; його завантаження та вивантаження; сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта; зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення; одержаннянеобхіднихдляекспортутаімпортудокументів; виконання митнихформальностейтощо. Договоромтранспортногоекспедируванняможутьбутипередбаченійіншіобов’язкиекспедитора, асаме: передача перевізникові заявок клієнта, перевірка правильності заповнення клієнтом транспортних документів, одержання дозволу на завезення вантажу до відправлення, приймання вантажу від клієнта, доставка та передача його перевізникові, укладення договорів перевезення, страхування вантажу, здійснення контролю за рухом вантажу і т. п.

Обов’язкамиклієнтає: своєчаснонадатиекспедиторуповну, точну ідостовірнуінформаціющодонайменування, кількості, якостітаінших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов’язків за договором транспортного експедирування; документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду; забезпечити безпечні умови перевезення вантажу; сплатити належну плату експедитору; відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедиторомвінтересахклієнта, таіншіобов’язки, щобудутьпередбачені договором.

Сторониудоговорітранспортногоекспедируваннямаютьрядправ. Експедитор має право: обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення; обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючивінтересахклієнта; відступативідвказівокклієнта; навинагородузанаданіпослуги; навідшкодуваннядодатковихвитрат; притримувати вантаж, що перебуває в його володінні, до моменту сплати експедитору і відшкодування витрат (якщо такі матимуть місце і будуть

431

Розділ ХІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням послуг

підтвердженідокументально); неприступатидовиконанняобов’язків до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов’язків, передбачених договором; залучити до виконання своїх обов’язків інших осіб.

У свою чергу, клієнт має право: визначити маршрут прямування вантажу та вид транспорту; вимагати від експедитора надання інформаціїпрохідперевезеннявантажу; давативказівкиекспедитору, якіне суперечать договору та документам, наданим експедитору; змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого вантажоодержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до умов укладеного договору. Договором транспортного експедирування можуть бути передбачені й інші права як експедитора, так і клієнта.

§4. Припинення договору транспортного експедирування.

Цивільно-правова відповідальність сторін

Припинення договору транспортного експедирування можливе на загальних підставах, передбачених ЦК, а саме: шляхом виконання (ст. 599 ЦК), переданням відступного (ст. 600 ЦК), зарахуванням (ст. 601 ЦК), домовленістю сторін (ст. 604 ЦК), прощенням боргу (ст. 605 ЦК) тощо. Особливість даного договору в тому, що його сторони наділені правом односторонньої відмови від договору, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв’язку з розірванням договору (ст. 935 ЦК).

ЦК не дає обґрунтованої відповіді стосовно односторонньої відмови, а саме хто зі сторін має право на односторонню відмову. Деякі вчені зазначають, що одностороння відмова може бути визнана обґрунтованою лише відносно тих договорів транспортного експедирування, по яких експедитор вступає в правовідносини з перевізником та іншими третіми особами від імені клієнта й на основі доручення останнього. У тих же випадках, коли експедитор укладає договори перевезення, здійснює інші правочини й юридичні дії від свого імені впоєднаннізфактичнимидіями— операціямийпослугами(зберігання вантажу, його навантаження й вивантаження й т. п.), договір тран-

432

Глава 47. Договір транспортного експедирування

спортногоекспедируваннявтрачаєпредставницькийхарактерінабуває вигляду звичайного договору з оплатного надання послуг1. З такою думкою важко погодитися, оскільки: 1) договір транспортного експедируванняміститьознакиякфактичного, такіюридичногохарактеру, тому не можна вказувати, що коли дії експедитора мають фактичний характер, то дані дії не врегульовані договором транспортного експедирування, а будуть розглядатися як договір про надання оплатних послуг; 2) навіть якщо погодитися з даною точкою зору й поділити втакийспосібнаданіпослуги, товкожномуразівЦКзакріпленаодностороння відмова від договору, тобто одностороння відмова можлива як у главі транспортного експедирування, так і в загальній главі (до якоївідсилаютьавтори) пронаданняпослуг. Отже, нашезаконодавство надаєправоіекспедитору, щоздійснюєпослугияквідсвогоімені, так і від імені клієнта, і клієнтові в будь-який момент відмовитися від договору і тим самим визнати даний договір розірваним.

Відповідальність сторін за договором транспортного експедирування встановлена ст. 14 Закону України «Про транспортноекспедиторську діяльність» та ЦК. Відповідальність сторін за договором може бути як прямою, так і регресною. Це пов’язано з тією обставиною, що експедитор є посередником між відправником, перевізником і одержувачем, тому порушення ним умов договору, може привестидовідповідальностіякклієнтапередперевізником, такіекспедитора перед перевізником (за умови, що це не одна особа). Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування в присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, відповідність пакування даним товарно-транспортнихдокументів, якізавіреніпідписомпредставника перевізника, якщоіншеневстановленодоговоромтранспортногоекспедирування.

За невиконання чи неналежне виконання обов’язків, що передбачені договором та Законом, експедитор та клієнт несуть відповідальність згідно із законодавством України та договором транспортного експедирування. Залежновідхарактерупорушень, відповідальністьза договоромтранспортногоекспедируванняможематимісцеякуформі сплати неустойки, так і відшкодування збитків. Наприклад, у разі порушення клієнтом обов’язку щодо надання документів та інформації

1 Див.: Брагинский, М. И. Договорноеправо[Текст]. Кн. 4. Договорыоперевозке, буксировке, транспортной экспедиции и иных услугах в сфере транспорта / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский (2-й завод). – М. : Статут, 2004. – С. 733.

433

Розділ ХІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням послуг

провластивостівантажу, умовийогоперевезення, атакожінформації, необхідної для виконання експедитором своїх обов’язків, клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові (ч. 4 ст. 933 ЦК). Також сторона, яказаявилавідмовувіддоговорутранспортногоекспедирування, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв’язку із розірванням договору (ст. 935 ЦК). Відповідно до ст. 934 ЦК за порушення зобов’язань за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до гл. 51.

Задіїтанедоглядтретіхосіб, залученихнимдовиконаннядоговору транспортного експедирування, експедитор несе відповідальність у тому ж порядку, що й за власні дії.

Особливостівідповідальностіекспедиторівтаклієнтівнаокремих видахтранспортутакожвстановлюютьсятранспортнимистатутамита кодексами. Так, п. 105 СтатутузалізницьУкраїни, зокрема, вказується, що експедиторські організації несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Питання для самоконтролю

1.Поняття та загальна характеристика договору транспортного експедирування.

2.Права та обов’язки сторін за договором транспортного експедирування.

3.Особливості договору транспортного експедирування.

4.Співвідношеннядоговорутранспортногоекспедируваннята договору перевезення вантажу.

5.Відповідальність сторін за договором транспортного експедирування.

434