ГЛАВА 54

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР

§1. Поняття та загальна характеристика кредитного договору

Приздійсненнісвоєїдіяльностібільшістьсуб’єктівпідприємництва постійно або періодично відчувають дефіцит грошових коштів, які їм необхідні для різноманітних цілей (наприклад, закупівлі товарів, розширення власного виробництва тощо). Одним із дієвих способів вирішеннявказаноїпроблемиєзалученнясторонніхпозиковихресурсів якугрошовій, таківнатуральнійформі, щонадаєможливістьсуб’єктам значнопідвищитиефективністьсвоєїдіяльності. Потребувзапозиченнівідчуваютьтакожіфізичніособи— споживачі, якізарахуноктаких коштів одержують можливість придбавати в порядку кредитування речіпобутового, сімейногоабоособистогопризначення, немаючипри цьомуможливостінамоментодержаннятакихречейувласністьоплатити їх вартість у повному розмірі.

Кредит як узагальнююча правова категорія поділяється на грошовийтакомерційний. Класичнийгрошовийкредит, якийопосередкований договорами позики та кредиту, являє собою передачу грошей або інших замінних речей у власність боржнику під зобов’язання наступногоповерненняеквівалентноїкількостігрошейаборечей. Комерційнийкредит— цепростовідстроченнявиконаннябудь-якогообов’язку заосновнимдоговором(купівлі-продажу, підрядутощо). Звичайно, на відмінувідгрошовогокредитукомерційнийкредитпохіднийвідосновного зобов’язання і по суті є однією з умов його виконання1.

Найбільшпоширеноюформоюгрошовогокредитуєбанківський кредит, яким згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність2» від 07.12.2000 р. визнається будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо поверненнязаборгованоїсуми, атакожназобов’язаннянасплатупроцентів

1Див.: Медведев, Д. А. Гражданское право [Текст] : учебник : в 3 т. / Д. А. Медведев, Е. Ю. Валявина, И. В. Елисеев [и др.] ; отв. ред. А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : ТК Велби ; Проспект, 2005. – Т. 2. – С. 488.

2Офіц. вісн. України. – 2001. – № 1–2, ч. 1. – Ст. 1.

544

Глава 54. Кредитний договір

таіншихзборівзтакоїсуми. Відповіднодост. 47 ЗаконуУкраїни«Про банкиібанківськудіяльність» розміщеннязалученихкоштіввідсвого імені, на власних умовах та на власний ризик віднесено до кредитних операцій, якіналежатьдовиключнобанківськихоперацій, здійснюватияківсукупностідозволяєтьсятількиюридичнимособам, якімають банківську ліцензію1.

Близьким до банківського є фінансовий кредит — кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент2. Надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, належить до фінансових послуг3. Банківський кредит є різновидом фінансового. Проте останній, на відміну від банківського, може надаватись, крім банків, також і небанківськими фінансовими кредитними установами (наприклад, кредитними спілками4). Удеякихпрямопередбаченихзакономвипадкахнадаватифінансовікредитиможутьтакожінекредитніфінансовіустанови(наприклад, страховики5).

Певні особливості правового регулювання має комерційний кредит, які полягають у тому, що він надається не за окремим цивільноправовим договором (наприклад, кредитним), а в межах іншого договірного зобов’язання з передачі товарів, виконання робіт або надання послуг. Так, згіднозіст. 1057 ЦКдоговором, виконанняякогопов’язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, якщо інше не встановлено за-

1Крім вказаної за змістом ч. 1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до кредитних операцій також належать: організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; здійснення операцій на ринку цінних паперів відсвогоімені(включаючиандеррайтинг); наданнягарантійіпоручительствтаінших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі; придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); лізинг.

2Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг [Текст] : Закон України від 12.07.2001 р. // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 32.

–Ст. 1457.

3Пункт 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

4Організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об’єднань, права та обов’язки членів кредитних спілок та їх об’єднань визначаються Законом України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 р. (Офіц. вісн.

України. – 2002. – № 3. – Ст. 79).

5Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України «Про страхування» страховики, які здійснюють страхування життя, можуть надавати кредитистрахувальникам, які уклали договори страхування життя.

545

Розділ ХІІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням фінансових послуг

коном, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстроченняаборозстроченняоплатитоварів, робітабопослуг (комерційнийкредит). Змістзобов’язання, пов’язаногоізкомерційним кредитуванням, складаютьдіїоднієїсторонищодопередачіувласність другійсторонігрошовихкоштіваборечей, яківизначаютьсяродовими ознаками, взаміннавчиненнядругоюстороноюдійзпередачітоварів, виконання робіт або надання послуг.

Комерційнекредитуванняможематимісцеякзбокупродавця(відстрочення або розстрочення платежу), так і з боку покупця товарів, робіт, послуг (аванс, попередня оплата). Так, відповідно до ст. 693 ЦК договором купівлі-продажу на покупця може покладатися обов’язок здійснення попередньої оплати товару, тобто часткової або повної оплати до його передання продавцем. У даному випадку має місце кредитування продавця. Договором купівлі-продажу також може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ст. 694 ЦК). При цьому здійснюється кредитування покупця1. Суб’єктами відносин з комерційного кредитування можуть бути будь-які фізичні або юридичні особи.

Незважаючи на особливість комерційного кредиту, до нього застосовуються відповідні положення про кредит та позику, якщо інше не встановлено положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов’язання, і не суперечить суті такого зобов’язання. Виходячи з оплатної природи кредитного договору, комерційний кредит має оплатний характер у вигляді сплати процентів. Так, на суму поперед- ньоїоплатизадоговоромкупівлі-продажуч. 3 ст. 693 ЦКпередбачено нарахування процентів. Проте не завжди ЦК передбачає оплатність комерційного кредиту. Договором купівлі-продажу може бути передбачений (а не обов’язково передбачається) обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючивіддняпереданнятоварупродавцем(абз. 2 ч. 5 ст. 694 ЦК). Якщо сторони не обумовили сплату покупцем процентів, то він зобов’язуєтьсясплатитипродавцевілишецінутовару. Уцьомукомерційний кредит відрізняється від кредиту товарного, який завжди є оплатним. Суть товарного кредиту полягає в тому, що одна сторона передаєувласністьдругійсторонітовари(роботи, послуги) наумовах договору, який передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на ви-

1 Правиламиторгівліурозстрочку, затвердженимипостановоюКабінетуМіністрів України від 01.07.1998 р. № 997 (Офіц. вісн. України. – 1998. – № 27. – Ст. 989), вста-

новлено порядок продажу суб’єктами господарської діяльності непродовольчих товарівфізичнимособамурозстрочку, тобтонаумовахрозстроченнякінцевогорозрахунку, на визначений строк та під відсоток.

546

Глава 54. Кредитний договір

значений строк та під процент. Він передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцеві (замовнику)

умомент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником) незалежно від часупогашеннязаборгованості1. Другоювідмінністюміжкомерційним і товарним кредитом є те, що останній має більш вузьку сферу застосування — передача товару на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, тоді як на умовах комерційного кредитування може передбачатися, крім вказаного, також і розстрочення оплати товарів, робіт або послуг, аванс або попередня оплата.

Правовоюформою, щоопосередковуєвідносинисторін, пов’язані з наданням фінансового кредиту2, є відповідний кредитний договір, легальне визначення якого міститься у ст. 1054 ЦК, згідно з ч. 1 якої

закредитнимдоговоромбанкабоіншафінансоваустанова(кредитодавець) зобов’язуєтьсянадатигрошовікошти(кредит) позичальниковіурозмірітанаумовах, встановленихдоговором, апозичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір розглядається як різновид договору позики, атому, якщоіншеневстановленоправиламипрокредитіневипливає із суті кредитного договору, до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики. Ураховуючи наведене, докредитногодоговорусубсидіарноможутьзастосовуватисьправила, передбачені § 1 гл. 54 ЦК, присвячені правовому регулюванню договору позики (ч. 2 ст. 1054 ЦК), зокрема, щодо наслідків порушення позичальником договору позики (ст. 1050 ЦК), забезпечення виконання зобов’язання позичальником (ст. 1052 ЦК) та деякі інші.

Утой же час частина правових норм, що регулюють відносини позики, всилуспецифікикредитногодоговорунеможутьбутизастосовані до нього. Так, по-різному визначаються в кредитному договорі та договоріпозикисуб’єктнийскладтапредметдоговору(ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1054 ЦК). Відрізняються також момент набрання чинності (ч. 2 ст. 1046, ч. 1 ст. 1054 ЦК), форма (ст. 1047, ст. 1055 ЦК), умови надання коштів (ст. 1048, ст. 10561 ЦК), можливість односторонньої відмови

унаданні або одержанні кредиту (ст. 1056 ЦК), заборона збільшення процентної ставки за кредитним договором (ч. 2 ст. 10561 ЦК). До кри-

1Див. п. 14.1.245 ст. 14 Податкового кодексу України від 2.12.2010 р. (Офіц. вісн.

України. – 2010. – № 92. – (частина 1). – Ст. 3248.

2Чинним законодавством, крім наведених, передбачаються також лізинговий, іпотечний, ломбардний, споживчий, консорціумний, інвестиційний, податковий та інші форми кредиту.

547

Розділ ХІІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням фінансових послуг

теріїв, що дозволяють розмежувати вказані договори, зокрема, можна віднести: по-перше, колосуб’єктів. Позикаможенадаватисьбудь-якими особами(уразінаданняїїзарахуноквласнихкоштів); кредитнадається лишебанкамита/абоіншимифінансовимиустановами. По-друге, предметдоговору. Позикаможенадаватисьгрошовимикоштамиабоіншими речами, визначеними родовими ознаками; кредит — лише грошима. По-третє, платність договору. Позика може бути як процентною, так і безпроцентною; кредит завжди передбачає сплату процентів. По-четверте,статуснаданихкоштів. Так, важливоюознакоюкредитної операції є те, що вона здійснюється за рахунок залучених коштів.

Кредитний договір має консенсуальний характер, оскільки на відмінувіддоговорупозикинабираєчинностізмоменту, колисторони вналежнійформідосяглизгодизусіхйогоістотнихумов(ч. 1 ст. 638 ЦК). Ценадаєкредитномудоговорузначнихперевагпорівняноздоговором позики, який у силу своєї реальності не передбачає обов’язку позикодавця передати позичальнику суму позики і відповідно позичальник не вправі вимагати від позикодавця такої передачі, що особливо незручно при здійсненні підприємницької діяльності. Особливістю консенсуальної природи кредитного договору є те, що законом допускаєтьсяодностороннявідмовавіднаданняабоодержаннякредитузавже укладеним договором1.

Виходячи зі своєї консенсуальної природи, кредитний договір є двостороннім, оскільки правами й обов’язками наділені обидві сторони (ч. 3 ст. 626 ЦК). Він, на відміну від договору позики, є завжди оплатним, оскількипозичальникзаодержанийкредитсплачуєкредитодавцю проценти2. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на

1У даному випадку можна говорити про односторонню відмову від виконання зобов’язання, що є винятком із цивільно-правового принципу недопущення односторонньої відмови від зобов’язання (ст. 525 ЦК).

2Процентиузагальномурозуміннієплатоюзавикористаннягрошовихкоштівабо їх еквівалентів. Законодавче визначення процентів міститься у Податковому кодексі України, згіднозп.14.1.206. ст.1 якогопроцентамиєдохід, якийсплачується(нараховується) позичальникомнакористькредитораувиглядіплатизавикористаннязалучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку; платіж за користування майном згідно з договорами фінансового лізингу (оренди) (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об’єкта фінансового лізингу); винагорода (дохід) орендодавця як частина орендного платежу за договором оренди житла з викупом, сплачена фізичною особою платнику податку, на користь якого відступлено право на отримання таких платежів..

548

Глава 54. Кредитний договір

основну суму заборгованості або фіксованих сум з моменту надання кредиту позичальнику (зарахування на його рахунок). Розмір процентівтапорядокїхсплатимаютьбутипередбаченікредитнимдоговором (ч. 1 ст. 10561 ЦК). На формування розміру процентів впливає ціла низкафакторів, як-от: кредитнийризик1, наявністьзабезпечення, попит і пропозиція, які склалися на кредитному ринку, строк користування кредитом, розмір облікової ставки й інші фактори. Крім указаних, на розмір процентної ставки може впливати також і маржа (банківська маржа), тобто винагорода кредитодавця. Розмір (ставка) процентів, за деяким винятком, не може бути нижчим встановленого мінімуму. Безпроцентнікредитиєвиняткомізприродикредитування, атомунадання безпроцентних кредитів дозволяється лише у випадках, прямо передбачених законом.

Уразі встановлення кредитодавцем умов кредитного договору

уформулярах або інших стандартних формах, коли позичальник не вправі запропонувати свої умови договору, а лише може приєднатись дозапропонованогодоговорувцілому, кредитнийдоговірнабуваєрис

договору приєднання (ст. 634 ЦК).

При наданні споживчого кредиту до договорів із споживачами застосовуютьсяположеннязаконодавствапрозахистправспоживачів, зокрема положення про несправедливі умови в договорах2, перелік яких не є вичерпним.

§2. Елементи та умови кредитного договору

Суб’єктний склад кредитного договору визначений законом. Сторонами кредитного договору є кредитодавець — банк або інша фінансоваустановаіпозичальник— фізичнаабоюридичнаособа, щоодержує кошти для підприємницьких або споживчих цілей.

Банком, відповіднодост. 2 ЗаконуУкраїни«Пробанкиібанківську діяльність», є юридична особа, яка має виключне право на підставі

1Як зазначається у Методичних вказівках з інспектування банків «Система оцінки ризиків», схвалених постановою Правління Національного банку України від 15.03.2004 р. № 104, кредитним ризиком є наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов’язання, виконатиумовибудь-якоїфінансовоїугодиізбанкомабовіншийспосіб виконати взяті на себе зобов’язання.

2Про захист прав споживачів [Текст] : Закон України від 12.05.1991 р. (у ред. Закону України від 01.12.2005 р.) // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 1–2. – Ст. 1.

549

Розділ ХІІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням фінансових послуг

ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб, розміщеннязазначенихкоштіввідсвогоімені, навласнихумовах танавласнийризик, відкриттяіведеннябанківськихрахунківфізичних та юридичних осіб.

Фінансовоюустановоюєюридичнаособа, якавідповіднодозакону надаєоднучидекількафінансовихпослуг, атакожіншіпослуги(операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку1. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізинговікомпанії, довірчітовариства, страховікомпанії, установи накопичувальногопенсійногозабезпечення, інвестиційніфондиікомпанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг»2. Надавати фінансовікредитизарахунокзалученихкоштівмаєправонапідставівідповідної ліцензії3 лише кредитна установа4, якою є фінансова установа, щовідповіднодозаконумаєправозарахунокзалученихкоштівнадавати фінансовікредитинавласнийризик5.

Позичальникамиможутьвиступатиучасникицивільнихвідносин, зазначені у ст. 2 ЦК. Цілі, для яких позичальники одержують кредити, можуть бути різноманітними.

1П.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

2Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управліннямайномприбудівництвіжитлатаопераціяхзнерухомістю» від19.06.2003р. (ОфіційнийвісникУкраїни. – 2003. – №30. – Ст. 1525) управителемможебутифінансова установа.

3Див.: Ліцензійні умови провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами [Текст] : затв. розпорядженням Держ. коміс. з регулювання ринків фін. послуг України від 18.10.2005 р. № 4802 //

Офіц. вісн. України. – 2005. – № 49. – Ст. 3101.

4Частина 3 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

5ЯкзазначаєДержавнийкомітетзпитаньрегуляторноїполітикитапідприємництва

улисті від 17.11.2006 р. № 8287 (див., наприклад: Ориентир. – 2006. – 12. – № 47), мож-

ливістьнаданняпроцентноїпозикизарахунокзалученихвідіншихосібгрошовихкоштів юридичнимиособамиобмеженабезпосередньовч. 3 ст. 5 ЗаконуУкраїни«Профінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до якої це може здійснюватися виключно фінансовою установою зі статусом кредитної установи. Щодо надання процентної позики за рахунок власних коштів юридичними особами, то, надумкуДержкомпідприємництваУкраїни, законом, якийвизначаєможливістьздійснення таких операцій, є Цивільний кодекс України, який у параграфі 1 гл. 71 <...> визначає можливістьнаданняпроцентнихпозикбезобмеженняколаосіб-позикодавців.

550

Глава 54. Кредитний договір

Кредитний договір під страхом його нікчемності має укладатися

вписьмовійформінезалежновідсуб’єктногоскладуабосумикредиту (ст. 1055 ЦК). Письмова форма кредитного договору відповідає загальним вимогам, встановленим для письмової форми цивільноправового договору (статті 207, 639 ЦК).

Істотними умовами кредитного договору є предмет, строк повернення та його ціна (розмір процентів).

Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит) у національнійабоіноземнійвалюті, якіможутьнадаватисьпозичальнику

вготівковій або безготівковій формі. Обов’язковою кількісною характеристикою предмета кредитного договору є його розмір, тобто сума грошових коштів, які на умовах укладеного договору кредитодавець зобов’язується надати позичальникові.

Строкповерненнякредиту, абостроккористуванняним, якйого істотна умова визначається за погодженням сторін і зазначається у кредитному договорі. За строками користування банківські кредити поділяютьсяна: короткострокові— доодногороку; середньострокові— дотрьох років; довгострокові— понадтрироки(ч. 2 ст. 347 Господарськогокодексу України1 (далі — ГК)). Безпосередньо зі строком повернення кредиту (користуванняним) пов’язанайогоціна, якавстановлюєтьсяуформіпроцентівзакредит. Крімобов’язковоговстановленняпроцентівукредитному договорі також може бути передбачена (необов’язково) комісійна винагорода за одержання кредиту, яка сплачується, як правило, одноразово привидачікредиту. Встановленнябанкамиплатизакористуваннякредитнимикоштамиувигляділишекомісійнихнедопускається2.

Характерною, протенеобов’язковоюумовоюкредитногодоговору єцільовийхарактервикористаннякредитупозичальником, якадонедавнапорядіззабезпеченістю, поверненням, строковістютаплатністю була однією з основних засад кредитування. На сьогодні банки вправі видавати кредити без зазначення в договорі конкретної мети використання позичальником кредитних коштів. Банк також має право видаватибланкові(незабезпечені) кредитизаумовдодержанняекономічних нормативів. Сторони за взаємним погодженням можуть визначити й інші умови кредитного договору.

Аналізуючиістотніумовикредитногодоговору, слідзвернутиувагу на положення ч. 2 ст. 345 ГК, відповідно до якої у кредитному до-

говоріпередбачаютьсямета, сумаістроккредиту, умовиіпорядокйого

1Офіц. вісн. України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

2Див., наприклад, лист Національного банку України від 26.07.2004 р. № 14- 011/2805-7443 «Про встановлення плати за користування кредитними ресурсами»

(Ориентир. – 2004. – 08. – № 30).

551

Розділ ХІІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням фінансових послуг

видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту, яка надає підставидеякимавторамвіднестивказаніумовидоістотнихумовкредитногодоговору1. Проте, яквбачається, такезначнерозширенняістотних умов кредитного договору не відповідає його правовій природі та суті істотних умов, визначених чинним законодавством. Так, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, щовизначенізакономякістотніабоєнеобхіднимидлядоговорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК; ч. 2 ст. 180 ГК). При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК). Таким чином, істотними умовами кредитного договору як цивільноправового(господарського) договорувідповіднодозаконуєумовипро предмет, ціну, строк його дії, а також усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Такої позиції дотримується і Національний банк України, який, виходячи зі структурно-системного аналізу положень ГК, у листі № 18-111/3249-8378 від 18.08.2004 р. «Про деякі питання застосування Цивільного кодексу України в банківській діяльності»2 зазначив, що «У інших випадках, зокрема щодо умов, що наведені в ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України (зокрема, мета кредиту, умови і порядок його видачітапогашення, видизабезпеченнязобов’язаньпозичальника, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту), то відсутні підстави вважати їх істотними умовами кредитногодоговору…». Цепідтверджуєтьсяісудовоюпрактикою3.

1Див.: Иванчук, В. Б. Хозяйственный кодекс Украины [Текст] : Комментарий / В. Б. Иванчук. – Изд. 2-е. – Харьков : Одиссей, 2005. – С. 710.

2Юрид. вісн. України. – 2008. – 08. – № 33.

3У постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 05.02.2008 р. (справа № 22/268) з посиланням на ст. 638 ЦК та ст. 180 ГК зазначається, щоприукладеннігосподарськогодоговорусторонизобов’язаніубудь-якому випадку узгодити предмет, ціну та термін дії договору.

При вирішенні спору суд апеляційної інстанції встановив факт досягнення згоди між сторонами договору щодо всіх його істотних умов, застосування відповідних заходівщодозабезпеченняосновногозобов’язання, атакожйоговиконаннясторонами, прийшов до обґрунтованого висновку про відповідність спірного договору вимогам закону та безпідставності позовних вимог.

ПосиланняВищогогосподарськогосудуУкраїниякнапідставунедійсностіоспорюваного договору на ту обставину, що сторонами не визначена у договорі відповідальність АБ «К» щодо видачі кредитних коштів, не можна визнати обґрунтованою, оскільки зазначене, відповідно до вимог статей 215, 203 ЦК, не є підставою для визнання такого правочину недійсним.

552

Глава 54. Кредитний договір

§3. Права та обов’язки сторін за кредитним договором

Змістзобов’язання, щовиникаєнапідставіукладеногокредитного договору, складаютьправатаобов’язкийогосторін, обсягякихвизначається з урахуванням заборон та обмежень, встановлених чинним законодавством.

Основним обов’язком кредитодавця є надання грошових коштів позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. При наданнікредитівбанкзобов’язанийдодержуватисяосновнихпринципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників1 танаявністьзабезпеченнякредитів, додержуватисявстановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків. Важливою при наданні кредитів є інформація про кредитну історію позичальника, яка належить до якісних характеристик позичальника. Кредитноюісторієюєсукупністьінформаціїпроюридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов’язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону, яка включає, зокрема, відомості щодо інтенсивності користування банківськими кредитами/гарантіями в минулому та своєчасності їх погашення й сплати відсотків/комісій за ними2.

Банкамзабороняєтьсяпрямочиопосередкованонадаватикредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власноїемісіїдлязабезпеченнякредитівможливездозволуНаціональногобанкуУкраїни. Банкусилупрямогоімперативу(ч. 6 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність») не може надавати кре-

1Кредитоспроможність– наявністьупозичальника/контрагентабанкупередумов дляотриманнякредитутайогоздатністьповернутикредитівідсоткизанимуповному обсязі та в обумовлені договором строки (Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків [Текст] : затв. постановою Правління Нац. банку України від 06.07.2000 р.

№279 : п. 2 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 32. – Ст. 1378).

2Правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб’єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій визначається Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» від 23.06.2005 р., метою якого є врегулюваннясуспільнихвідносин, щовиникаютьусферізбору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов’язань, функціонування інституцій, пов’язаних з обміном інформацією про грошові зобов’язання та забезпеченнямправтаінтересівсуб’єктівкредитноїісторії(Офіц. вісн. України. – 2005.

– № 29. – Ст. 1690).

553

Розділ ХІІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням фінансових послуг

дити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах. Виняток можна робити лише у разі, якщо при здійсненні такої операції банк не матиме збитків. Протягом строку чинностікредитногодоговорубанку, іншійфінансовійустановізаборонено в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів, встановлених при його укладенні (ч. 2 ст. 10561 ЦК). Банкам, за винятком випадків, встановлених законом, також забороняється в односторонньомупорядкузмінюватиіншіумовиукладенихзклієнтамидоговорів (ч. 4 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною1 (ч. 3 ст. 10561 ЦК). Фінансовим установам забороняється вимагати дострокового погашення несплаченої частини боргу за кредитом та розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори у разі незгоди позичальника із пропозицією фінансової установи збільшити процентнуставкуабоіншийплатіж, передбаченийкредитнимдоговором або графіком погашення боргу (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Позичальникзобов’язуєтьсяповернутиодержанийкредиттасплатити проценти на умовах, встановлених кредитним договором. Позичальник, виходячи з консенсуальної природи кредитного договору, вправі вимагати від кредитодавця надання кредиту за укладеним договором.

Кредитодавецьвправівимагативідпозичальникаповерненнясуми кредиту та сплати процентів у розмірі, встановленому у договорі. Виплата процентів за користування кредитом здійснюється у строки, встановлені кредитним договором. Якщо сторони не погодили інше, кредитодавець вправі вимагати сплати процентів щомісяця до дня повернення кредиту (ч. 2 ст. 1048 ЦК).

1 У зв’язку із зазначеною забороною збільшення банком чи іншою фінансовою установою в односторонньому порядку розміру процентів за кредитним договором звертає на себе увагу положення Закону України «Про захист прав споживачів» щодо наданняспоживчогокредиту, якесуперечитьвимогам, встановленимЦКУкраїни. Так, згідно з абз. 4 ч. 4 ст. 11 вказаного Закону у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміниобліковоїставкиНаціональногобанкуУкраїниабовіншихвипадках. Прозміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

554

Глава 54. Кредитний договір

Якужеранішезазначалося, кредитнимдоговоромможебутипередбачено цільове використання позивальником кредиту. Якщо ж позичальник порушує обов’язок щодо цільового використання кредиту, кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Кредитодавець вправі вимагати дострокового повернення кредиту (його частини) та сплати належних йому за договором процентів. Це право обумовлюється порушенням позичальником умов кредитного договору, а саме, у разі: а) прострочення позичальником повернення чергової частини кредиту (якщо договором встановлений обов’язок його повернення частинами (із розстроченням)) (ч. 2 ст. 1050 ЦК); б) невиконання позичальником обов’язків, встановлених кредитним договором, щодозабезпеченняповерненнякредиту, атакожуразівтрати забезпечення виконання зобов’язання або погіршення його умов за обставин, заякікредитодавецьненесевідповідальності(ст. 1052 ЦК).

Сторонам кредитного договору надано право відмовитись від надання або одержання кредиту на підставах, встановлених ЦК. Так, кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченогодоговоромкредитучастковоабовповномуобсязіуразі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений (ч. 1 ст. 1056 ЦК). Відповіднодоч. 1 ст. 11 ЗаконуУкраїни«Провідновленняплатоспроможностіборжникаабовизнанняйогобанкрутом»1 процедуравизнання позичальника банкрутом порушується винесенням суддею ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство. Іншими обставинами, щоявносвідчатьпроте, щонаданийпозичальниковікредит своєчасно не буде повернений, можна вважати, наприклад, велику кредиторськузаборгованістьпозичальникатощо. Слідзвернутиувагу на те, що така відмова кредитодавця стосується лише кредиту, який підлягаєнаданнюпозичальниковіумайбутньому(наприклад, упорядку кредитної лінії) і не передбачає зміни умов повернення уже фактично наданого кредиту.

У свою чергу, позичальник, якщо інше не встановлено договором або законом, має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі незалежно від підстав лише до встановленого

1 Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом [Текст] : Закон України від 14.05.1992 р. (у ред. Закону України від 30.06.1999 р.) //

Офіц. вісн. України. – 1999. – № 33. – Ст. 1699.

555

Розділ ХІІІ. Зобов’язання, що пов’язані з наданням фінансових послуг

договором строку його надання, повідомивши про це кредитодавця

(ч. 2 ст. 1056 ЦК).

За порушення встановлених кредитним договором зобов’язань сторонинесутьвідповідальність, встановленучиннимзаконодавством та договором.

Питання для самоконтролю

1.Поняття та правова природа кредитного договору.

2.Види кредиту.

3.Співвідношення кредитного договору та договору позики.

4.Сторони кредитного договору. Їх права та обов’язки.

5.Зміст кредитного договору.

6.Комерційний кредит.

7.Поняття та правова характеристика кредитних історій.

556