Sabadash_V_P__Larkin_M_O_Kriminalistika_2013

23. Об'єктами дослідження експертизи харчових продуктів можуть бути:

24. Об'єктами дослідження ветеринарної експертизи можуть бути:

25. б'єктами дослідження мистецтвознавчої експертизи можуть бути:

27. Строк проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи не повинен перевищувати:

28. Яким вимогам повинні відповідати порівняльні зразки:

29. Залежно від часу та способу отримання зразки поділяються на:

242.Література

243.1. Афанасьева А.В. Судебно-психиатрическая экспертиза больных параноидной шизофренией, употребляющих психоактивные вещеетва / А.В.Афанасьева // Медична психологія.- Харків, 2011. — № 2.

— С. 4547.

2.Ахтирська Н.М. Судово-психологічна експертиза та використання її висновків у кримінальному судочинстві / Н.М. Ахтирська // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — №8 (72). — С.19-23.

3.Галяшина Е.И. Настольная книга судьи: судебная экспертиза / Галяшина Е.И., Российская Е.Р. — М.: Проспект, 2011. — 464 c.

4.Гірник А. Конфліктологічна експертиза: від мистецтва до технології /

A. Гірник // Соціальна психологія. — 2004. — №2 (4). — С. 100-110.

5. Голобородько Е.Н. Судебная психологическая експертиза склонности ко лжи. / Е.Н. Голобородько, Э.В. Кондрашова // Методологія досліджень та сучасні соціальні, економічні і психологічні проблеми розвитку суспільства. Збірник наукових праць. — Серія «Психологія» /Донецкий НИИ судебных экспертиз МЮ Украины. — Донецк, 2011 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mdtss/ Psychology/ 2011/R1%5CR1S2.pdf.

6. Гончаренко В.Г. Організаційні та правові проблеми судової експертизи в Україні [Електронний ресурс] / В.Г. Гончаренко // Часопис Академії адвокатури України, 2011.

— Число 1 (10).- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2011- 1/11gvgseu.pdf.

7.Гончаренко В.Г. Судово-психологічна експертиза в системі засобів захисту / В.Г. Гончаренко // Адвокат. — 2009. — № 4 (103). — С. 4-13.

8.Гончаренко В.Г. Судово-психологічна експертиза в системі засобів захисту / В.Г. Гончаренко // Адвокат. — 2009. — № 4 (103). — С. 4-13.

9.Експертизи у судовій практиці: наук.-практ.посіб./ [авт.кол.: Т.М.Арсенюк, В.І.Бояров, Т. В. Будко та ін.]; за заг.ред.

10.Клименко Н.І. Концептуальні питання судової експертизи / Н.І. Клименко // Криминалистика и судебная експертиза. — 2009. — Вып. № 55. — С. 3- 8.

11.Клименко Н.І. Щодо питань про компетенцію судового експерта / Н.І. Клименко // Криміналістичний вісник. — Київ, 2010. — № 2 (14).-

C. 19 — 23.

12.Коновалова В.О. Юридична психологія: підручник [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закп.] / В.О.Коновалова, В.Ю. Шепітько. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. — 424 с.

13.Криміналістика: підручник / [В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін]; за ред. В.Ю. Шепітька. — [5-е вид., перероб. і доп.]. — X.: Право, 2011. — 464 с.

14.Кузнецова Т.В. Система ознак друкованого почерку: перспективи та можливості вдосконалення. / Т.В. Кузнецова //Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. — 2009.- Вип. 9. — С.250

— 255.

15.Майлис Н.П. Введение в судебную экспертизу: учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / Майлис Н.П. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. — 159 с.

16.Моисеенко И.Я. Назначение судебных экспертиз: учебное пособие / И.Я. Моисеенко, В.И. Моисеенко. — Пермь: Изд-во Перм. унта, 2007. — 151 с.

17.Орлов Ю. Кримінологічна експертиза нормативно — правових актів / Ю. Орлов // Публічне право. — 2011. — № 2. — С. 7884.

18.Пиріг I.В. Класифікація судових експертиз/ I.В. Пиріг // Криміналістичний вісник. — 2010. — № 2 (14). — С. 30 — 35.

19.Практическое руководство по производству судебных экспертиз для экспертов и специалистов: научно-практическое пособие / под ред.: Аверьянова Т.В., Статкус В.Ф.

— М.: Юрайт, 2011. — 720 с.

20.Российская Е.Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском, арбитражном процессе / Е.Р. Российская. — М.: Норма, 1996. — 376 с.

21.Семерей М.М. Судебно-психологическая экспертиза несовершеннолетних обвиняемых [Електронний ресурс] / М.М. Семерей // Методологія досліджень та сучасні соціальні, економічні і психологічні проблеми розвитку суспільства. Збірник наукових праць. — Серія «Психологія». — Донецк, 2011.- Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Mdtss/Psychology/ 2011/R1%5CR1S8.pdf.

22.Судебная медицина. Общая и Особенная части: учебник / [Щадрин С.Ф., Гирько С.И., Николаев В.Н. и др]. — М.: Изд-во Эксмо, 2005. — 656 с.

23.Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: учебно-теоретическое пособие / М.Г. Щербаковский. — Харьков: Эспада, 2005. — 536 с.

244.Ярослав Ю.Ю. Особливості призначення та проведення судових експертиз в судочинстві України. / Ю.Ю. Ярослав // Общие вопросы криминалистики и судебной экспертизы. — Київ., 2011. — С. 3- 10

245. .Модуль IV

246.МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ

ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ

247. Тема № 21. НАУКОВІ ОСНОВИ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ

1.Поняття і задачі методики розслідування окремих

248.видів злочинів.

2.Принципи формування окремих криміналістичних

249.методик.

3.Поняття криміналістичної характеристики злочинів.

4.Елементи криміналістичної характеристики злочинів.

5.Етапи розслідування злочинів.

1. Методика розслідування окремих видів злочинів — це розділ криміналістики, який складається з системи наукових положень та розроблених на їх основі рекомендацій щодо процесу розкриття та розслідування злочинів.

250. Задачі криміналістичної методики:

1) сприяння правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю (загальна задача);

2) вивчення з позицій криміналістики злочину та злочинності;

3) вивчення досвіду щодо розкриття, розслідування та запобігання злочинам;

4) розробка науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо розкриття, розслідування та запобігання злочинам.

2. Принципи формування окремих криміналістичних методик.

— законність (методичні рекомендації повинні відповідати нормам діючого законодавства);

—наукова обґрунтованість;

—відповідність потребам практики.

3. Криміналістична характеристика злочинів — порівняно нова категорія криміналістичної науки. Виникнення й розробку цього поняття як самостійного елемента в структурі окремої методики розслідування злочинів відносять до середини 60-х — початку 70-х років XX ст. Уперше до розробки й обґрунтування необхідності введення в науковий обіг і використання криміналістичної характеристики злочинів у слідчій практиці звернулися Л.О. Сергеев та О.Н. Колесниченко.

251.Криміналістична характеристика злочинів — це той функціонально

значущий елемент, із якого розпочинається формування напрямку розслідування і використання якого має прикладне, пошукове, оціночне значення при розслідуванні злочинів та аналізі його результатів.

252. Отже, криміналістична характеристика злочинів — це типова інформаційна система, яка містить дані про ключові елементи механізму злочинної поведінки і слугує основою для планування розслідування і висування слідчих версій.

4. Структура криміналістичної характеристики та зміст її елементів залежать від різновиду злочинів. Типовими елементами криміналістичної характеристики злочинів є:

253.o спосіб вчинення злочину;

254.o предмет злочинного посягання;

255.o слідова картина;

256.o особа потерпілого;

257.o особа злочинця;