21. Велика Вітчизняна війна на Україні

22 червня 1941 р. Німеччина напала на СРСР і бомбардувала авіацією укр. міста (Рівне, Львів, Житомир, Київ, Севастополь та ін.). Це і стало початком Великої Вітчизняної війни. 23-29 червня відбулася найбільша танкова битва в районі Луцьк-Рівне-Броди. 11 липня-22 вересня 1941 р. – Київська оборонна операція , яка в результаті некомпетентного керівництва Й.Сталіна та його оточення закінчилася катастрофою для Південно-Західного фронту. Він не дозволив вчасно відвести війська з київського виступу й зайняти більш вигідну позицію і командуючий фронтом М.Кирпонос загинув. 19 вересня 1941 р. гітлерівці зайняли Київ. Оборона Києва тривала 72 дні. 5 серпня-16 жовтня 1941 р.– оборона Одеси, яка тривала 73 дні. 25 жовтня 1941 р. гітлерівці зайняли Харків. 30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р. – героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів. 22 липня 1942 р. – остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення міста Свердловська Ворошиловградської області.

22. Соціально-економічний розвиток к/р

економічну основу держави становили вільні селяни – общинники

Велику роль продовжувала відігравати місцева родоплемінна знать.

Феодальні повинності існували в основному у формі данини

Збереглися залишки первісного ладу: - віче, - народне ополчення, - звичай кровної помсти за вбитих родичів.

Основними верствами суспільства Київської Русі були:— "мужі"— знать, бояри на чолі з Великим князем (княжі воїни, старші Й молодші дружинники, племінна (місцева) знать);— "люди"— міська знать (купці, пов'язані з міжнародною торгівлею);— "молодші люди" - мешканці міст (дрібні торгівці, крамарі, ремісники);— "чернь" — найбідніші прошарки міста (грущики, підмайстер'я та ін.);— селяни (смерди) — основна маса населення.Селяни поділялись на групи в залежності від ступеня залежності від знаті.На найціннішій ступені соціальної драбини знаходились раби (холопи). Раби були одним з основних товарів, що продавали київські купці. У рабство потрапляли полонені, злочинці, боржники.З прийняттям християнства з'являється ще один значний прошарок суспільства — духовенство, яке замінило собою волхвів та інших служителів язичницьких богів, культів.У Київській Русі 13—15% населення мешкало у містах і селищах, яких нараховувалось близько 240. Але тільки 74 міста мали населення близько 4—5 тис. чол. Серед міст вирізнявся Київ, у якому мешкало 35—40 тис. чол. На той час це було одне з найбільших міст Європи. Міста в Київській Русі були як центрами ремесла і торгівлі, так і адміністративно-воєнними.Торгівля в Київській Русі розвивалась завдяки наявності таких важливих торговельних шляхів, як із "варягів у греки" (з Балтійського у Чорне море), по Волзі до узбережжя Каспійського моря.Незважаючи на значну роль торгівлі і ремесла, переважна частина населення займалась землеробством і різними промислами. У землеробстві використовувався плуг із залізним ралом і дво-, трипільна система сівозміни. Значне місце посідало скотарство. Розводилась велика рогата худоба, коні, свині та ін.