13 Становлення державності в Київській Русі за князювання Олега і Ольги

Олег (882—912) Внутрішньополітичні заходи: • Створив опорні пункти центральної влади в племінних князівствах • Установив порядок стягнення дани­ни з підвладних Києву земель • Залучив війська підкорених племен до спільних походів • Вів оборонне будівництво залог на кордонах • Відновив культ язичницьких богів на Русі, за що волхви прозвали його Віщим Зовнішньополітичні заходи: • Підпорядкував Києву племена древлян, сіверян, радимичів, в'ятичів, східних хорватів, дулібів, тиверців, кривічів• Підкорив північні неслов'янські племена — чудь і мерю • Здійснив вдалий похід на уличів (885 р.)• Узяв в облогу Константинополь (907 р,), уклав вигідний торговий договір з Візантією (911 р.), за умовами якого руським купцям дозволялося жити в передмісті Конста­нтинополя протягом шести місяців і виходити до міста без зброї групами не більше 50 осіб, що задовольнило їхні торгові інтереси• Організував і здійснив кілька походів проти Арабського халіфату на узбережжя Каспійського моря• Домовився з варягами про припинення їхніх набігів на Русь за умови сплати русичами щорічно данини в розмі­рі 300 гривень Ольга (945—964) Внутрішньополітичні заходи: • Придушила повстання деревлян,спалила їхню столицю Іскоростень • Запровадила фіксовані норми податків з феодально залежного населення (устави, уроки, оброки, дані) з метою упорядкувати збирання данини • Заснувала нові села й міста, орга­нізувала розбудову Києва і захист столиці від печенігів • Розділила територію держави на по­ гости (області) для збору данини• Сприяла поширенню християнства на Русі.Зовнішньополітичні заходи: • Намагалася забезпечувати інтереси своєї держави шля­хом мирної дипломатії• Відвідала Константинополь у складі мирного посольства (946 p.), яке урочисто зустрів візантійський імператор Константин Багрянородний. Було укладено союзницьку угоду, обговорювалося питання про христи­янізацію Русі • Активізувала відносини із західноєвропейськими державами, обмінялася посольствами з Німеччиною (імпе­ратором Оттоном І)

14.Військові походи укр. Козацтва

Свої перші великі морські виправи запорожці здійснили під проводом гетьмана С. Кішки близько 1568 року. Від того часу вони ходили на море майже щороку, а інколи й кілька разів на рік. Над осінь 1606 року запорозькі козаки напали на 10 турецьких каторг поблизу турецького міста Варни, захопили їх, а по тому взяли приступом і саму Варну.1614 року на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним вони, перепливши Чорне море впоперек, зруйнували турецьке місто Трапезонд. Далі козаки попливли понад турецьким берегом на захід і руйнували всі поспіль турецькі міста та замки. Навесні 1616 року турецький султан завчасно послав під Очаків свій флот, аби не пустити козаків у море. Запорожці ж на півторастах чайках напали на турок, ущент їх погромили, захопили 15 каторг і близько сотні допоміжних суден. Утекти звідти вдалося лише кільком турецьким каторгам. 1624 запорозькі козаки вийшли в море під проводом Грицька Чорного. На лимані виник великий бій, який тривав три доби. Козаки втратили чимало чайок і товариства, але перемогли. Далі вони спалили всі турецькі міста від Дунаю до околиць Стамбула,.1632 року гетьман І.Сулима зробив те, що не вдалося здійснити свого часу Дмитрові Виш- невецькому (Байді). Він здобув турецьку фортецю Азов на Дону. Всі свої великі звитяги запорожці здобули перебуваючи у складі держави Речі Посполитої, або воюючи проти поляків за вихід із цієї держави.