31. Політична система в Київській Русі

Політична і адміністративна системи Київської Русі базувалися на князівсько-дружинному устрої при тривалому збереженні органів самоуправління міських і сільських громад. Громади об'єднувалися у волості - адміністративно-територіальні одиниці, у які входили міста та сільські округи навколо них. Групи волостей об'єднувалися в землі.

Київська Русь сформувалась як одноосібна монархія.

В 12-13 ст. форма держави змінилася. Відносини між окремими князівствами розвивалися на засадах федерації або конфедерації. На чолі держави стояв київський князь, який зосереджував в своїх руках всю повноту законодавчої, виконавчої, судової й військової влади. Внутрішнє управління державою здійснювали численні княжі управителі (посадники, тисяцькі, дворецькі, тивуни тощо). Князівська влада спиралася на постійну військову організацію - дружину. Дружинникам-посадникам доручалися в управління окремі волості, міста і землі. Народне ополчення («вої») формувалося за десятковим принципом. На чолі окремих підрозділів стояли десятник, соцький, тисяцький. «Тисяча» становила військово-адміністративну одиницю. Соціальна структура відповідала економічній системі. До панівного стану входили бояри, воєводи, тисяцькі, соцькі, печатники, покладники, тіуни, огнищани, сільські старости, міська верхівка - «мужі градські». Вільна категорія сільських виробників називалася смерди. Феодально-залежним населенням були рядовичі, закупи та ізгої. Холопи і челядь перебували на становищі рабів.

32. Загострення соц. Суперечностей на початку хх ст.

На початку XX століття Росія стала вузловим пунктом усіх соціальних суперечностей, осередком жорстокої експлуатації трудівників і національно-колоніального гніту. Потребу докорінних, змін усвідомлювали майже

всі верстви населення. Поступове наростання революційної кризи обумовило виникнення різних політичних партій.

В Україні, крім організацій загальноросійських партій, виникли національні партії. З-поміж них: Революційна українська партія (РУП), Народна українська партія (НУП), Українська демократична партія.(УДП), Українська радикальна партія (УРП).

Дві останні у 1905 р. об'єдналися в Українську радикально-демократичну партію (УРДП). яка ставила за мсту автономію України в складі буржуазної Росії. Усього напередодні першої російської революції в Україні існувало близько 50 партій. Отже, характерною рисою цього періоду була перевага в українському русі лівих національно-соціалістичних сил. Українські ліберали та консерватори не змогли організаційно згуртувати свої сили на національному ґрунті і тому орієнтувалися на загальноросійські політичні партії консервативного та ліберального напрямків.

33. Голодомор 1946-47 рр.

Причини: наслідки війни;розширення посівних площ і виконання планів хлібозаготівлі будь-якою ціною; посуха 1946; відбудова промисловості за рахунок с/г; продаж хліба за кордон.

Дії влади: репресивні заходи щодо селян; відновлення дії закону «Про 5 колосків»(згідно з ним за крадіжку колгоспного майна передбачався розстріл з конфіскацією всього майна або позбавлення волі терміном не менше 10 років).

Наслідки: голодомором охоплена більша частина сх. і півд. областей Укр.; великі людські втрати (1 млн. осіб).