23. Буржуазні реформи 60-80х рр. Та їх значення на Україні

Логічним продовженням реформи 1861 р. були перетворення адміністративно-політичного управління, які мали на меті пристосувати країну до нових умов соціально-економічного розвитку після скасування кріпацтва.

Судова реформа (1864 р.) :вводився єдиний для всіх безстановий суд, що складався із коронного суду (кримінального) і мирового суду (цивільні справи);суд був незалежним від влади; суддів призначав уряд, а звільнити їх можна було тільки за рішенням суду; рішення суду вважалося остаточним, але його можна було оскаржити при порядку порушення судочинства; вводилися гласність суду; вводився суд присяжних і змагальних сторін.

Земська реформа (1864 р.): створювалися виборні органи влади в губерніях і повітах – земства, до них обирали всіх представників станів, земства не займались політичною діяльністю, а тільки економічними та культурними питаннями, земствам заборонялося збирати податки із промислових під-в, щоб мати якісь фінанси вони повинні були отримати дозвіл у губернатора.

Міська реформа (1870) : створювалися виборні органи влади – міські думи, міські думи створювали виконавчі органи – міську управу на чолі якої був голова, міські думи вирішували питання благоустрою, охорони здоровя, освіти, розвитку промисловості і торгівлі.

Реформа освіти (1864) : вводилася єдина система початкової освіти (керівництво ними здійснювали шкільні ради), створювалися системи чоловічих та жіночих класичних і реальних гімназій, право на освіту одержали всі стани, що могли заплатити за неї, відбулось удосконалення навчальних програм, створювались недільні школи для дорослих.

Військова реформа (1863-83) : територія Росії поділялася на 10 військових округів. На Україні це були: Київський, Одеський, Харківський, вводилась загальна військова повинність чоловікам з 21 р., термін служби у піхоті – 6 років і 9 років у запасі, на флоті –7 р. і 3 р. у запасі, для осіб із освітою термін служби був менший, скасовувались тілесні покарання в армії, поліпшувалось навчання і підготовка офіцерських кадрів, були відкриті військові, юнкерські училища та гімназії, армія забезпечувалась новими видами зброї, створювався паровий військовий флот, дворянство і духівництво звільнялось від військової служби.

Реформа цензури (1865) : цензурні установи виводились з під керівництва міністерства освіти, у складі міністерства створювалися управління друку, в релігійній сфері вводилась окремо своя цензура.

Фінансова реформа (1860-64): встановлювалось централізоване управління грошовим господарством, яке було під контролем міністерства фінансів, було створено державний банк (1860), створювались єдині державні каси, що зосереджували у своїх руках всі прибутки і видатки, засновано єдиний державний ревізійний центр, вводився акцизний збір спиртних напоїв, зростають податки на товари масового вжитку, у губерніях створювалися незалежні від адміністрації контрольні палати, зростає кількість приватних банків.

Здобутки цих реформ відкрили шлях до капіталістичного розвитку суспільства, вони заклали його основи.