- •1 Трипільська культура
- •2 Ліквідація Запорозької січі
- •3 Визволення України від німецько-фашистських загарбників
- •4 Основні етапи розвитку державності Київської Русі
- •5 Діяльність Малоросійської колегії
- •6 Лютнева революція в Росії
- •7 Основні етапи формування Українського народу
- •8 Конституція Пилипа Орлика
- •9 Масові репресії
- •10 Київська Русь за князювання Ігоря
- •11 Причини національно-визвольної війни б. Хмельницького
- •12 Встановлення радянської влади на Україні
- •13 Становлення державності в Київській Русі за князювання Олега і Ольги
- •14.Військові походи укр. Козацтва
- •15. Причини поразок Червоної Армії в початковий період війни:
- •16. Теорії походження Київської Русі
- •17.Скасування кріпосного права в Російській імперії
- •18. Розгром військ Врангеля. Встановлення радянської влади
- •19.Походження та розселення слов’ян.
- •20. Кирило-Мефодіївське братство
- •21. Велика Вітчизняна війна на Україні
- •22. Соціально-економічний розвиток к/р
- •23. Буржуазні реформи 60-80х рр. Та їх значення на Україні
- •24. Фашистський окупаційний режим на Україні
- •25. Гайдамацький рух. Коліївщина
- •28. Розквіт Київської Русі за часів Ярослава Мудрого
- •29. Створення і розвиток укр. Козацтва
- •30. Україна на завершальному етапі війни (1943 – 1945)
- •31. Політична система в Київській Русі
- •32. Загострення соц. Суперечностей на початку хх ст.
- •33. Голодомор 1946-47 рр.
- •34. Реформи Володимира Великого в Київській Русі
- •35. Початок національного відродження на початку хіх ст.
- •36. Запровадження неПу
- •37. Зовнішня політика Київської Русі
- •38. Революція 1905-1907 рр. Її розвиток на Укр.
- •39. Внутрішня і зовнішня політика директорії
23. Буржуазні реформи 60-80х рр. Та їх значення на Україні
Логічним продовженням реформи 1861 р. були перетворення адміністративно-політичного управління, які мали на меті пристосувати країну до нових умов соціально-економічного розвитку після скасування кріпацтва.
Судова реформа (1864 р.) :вводився єдиний для всіх безстановий суд, що складався із коронного суду (кримінального) і мирового суду (цивільні справи);суд був незалежним від влади; суддів призначав уряд, а звільнити їх можна було тільки за рішенням суду; рішення суду вважалося остаточним, але його можна було оскаржити при порядку порушення судочинства; вводилися гласність суду; вводився суд присяжних і змагальних сторін.
Земська реформа (1864 р.): створювалися виборні органи влади в губерніях і повітах – земства, до них обирали всіх представників станів, земства не займались політичною діяльністю, а тільки економічними та культурними питаннями, земствам заборонялося збирати податки із промислових під-в, щоб мати якісь фінанси вони повинні були отримати дозвіл у губернатора.
Міська реформа (1870) : створювалися виборні органи влади – міські думи, міські думи створювали виконавчі органи – міську управу на чолі якої був голова, міські думи вирішували питання благоустрою, охорони здоровя, освіти, розвитку промисловості і торгівлі.
Реформа освіти (1864) : вводилася єдина система початкової освіти (керівництво ними здійснювали шкільні ради), створювалися системи чоловічих та жіночих класичних і реальних гімназій, право на освіту одержали всі стани, що могли заплатити за неї, відбулось удосконалення навчальних програм, створювались недільні школи для дорослих.
Військова реформа (1863-83) : територія Росії поділялася на 10 військових округів. На Україні це були: Київський, Одеський, Харківський, вводилась загальна військова повинність чоловікам з 21 р., термін служби у піхоті – 6 років і 9 років у запасі, на флоті –7 р. і 3 р. у запасі, для осіб із освітою термін служби був менший, скасовувались тілесні покарання в армії, поліпшувалось навчання і підготовка офіцерських кадрів, були відкриті військові, юнкерські училища та гімназії, армія забезпечувалась новими видами зброї, створювався паровий військовий флот, дворянство і духівництво звільнялось від військової служби.
Реформа цензури (1865) : цензурні установи виводились з під керівництва міністерства освіти, у складі міністерства створювалися управління друку, в релігійній сфері вводилась окремо своя цензура.
Фінансова реформа (1860-64): встановлювалось централізоване управління грошовим господарством, яке було під контролем міністерства фінансів, було створено державний банк (1860), створювались єдині державні каси, що зосереджували у своїх руках всі прибутки і видатки, засновано єдиний державний ревізійний центр, вводився акцизний збір спиртних напоїв, зростають податки на товари масового вжитку, у губерніях створювалися незалежні від адміністрації контрольні палати, зростає кількість приватних банків.
Здобутки цих реформ відкрили шлях до капіталістичного розвитку суспільства, вони заклали його основи.