
- •1.1. Поняття права природокористування та його види.
- •1.2. Права і обов'язки водокористувачів.
- •1.3. Правопорушення в галузі екологічної експертизи.
- •1.4. Органи загальної компетенції, їх спеціалізовані структури та повноваження у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •2.1.Відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
- •2.2.Функції державного управління в галузі використання і охорони земель.
- •2.3. Міжнародне екологічне судочинство.
- •2.4. Поняття та види екологічної безпеки.
- •3.1. Заходи щодо охорони атмосферного повітря у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •3.2. Ядерна та радіаційна (радіологічна) безпека в системі екологічної безпеки.
- •3.3. Державне управління у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу.
- •3.4. Права та обов'язки експерта державної екологічної експертизи.
- •4.1. Право користування природними ресурсами загальнодержавного і місцевого значення.
- •4.2. Управління в галузі використання і охорони вод.
- •4.3.Поняття та види екологічно-правових норм.
- •4.4.Поняття та структура екологічно-правових відносин.
- •5.1. Склад екологічного правопорушення.
- •5.2. Поняття та види надзвичайних ситуацій.
- •5.3.Юридична відповідальність за порушення водного законодавства.
- •5.4. Поняття і класифікація юридичних гарантій реалізації та захисту екологічних прав громадян.
- •6.1.Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”: загальна характеристика.
- •6.2.Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр.
- •6.3.Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісових ресурсів.
- •6.4.Поняття, особливості, структурні елементи екологічної мережі України.
- •7.1.Поняття, зміст та форми права власності на природні ресурси.
- •7.2.Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
- •7.3.Забезпечення і захист екологічних прав громадян.
- •7.4.Співвідношення екологічного права і екологічного законодавства.
- •8.1.Підстави виникнення, зміни і припинення права власності на природні ресурси.
- •8.2.Право громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля (загальна хар-ка).
- •8.3.Спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для лікувальних, курортних та оздоровчих цілей (загальна хар-ка).
- •8.4.Поняття міжнародного права навколишнього природного середовища .
- •9.1.Джерела міжнародного права навколишнього природного середовища.
- •9.2.Права та обов’язки користувачів надр.
- •9.3.Правові форми громадського управління в галузі екології.
- •9.4.Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.
- •10.1.Контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
- •10.2.Правові аспекти біологічної безпеки при поводженні з генетично-модифікованими продуктами.
- •10.3.Поняття екологічного права як галузі права, навчальної дисципліни та галузі науки.
- •10.4.Форми використання природних рослинних ресурсів.
- •11.1.Водні об’єкти природо-заповідного фонду (поняття, загальна характеристика).
- •11.2.Загальна характеристика екологічних прав і обов’язків громадян України.
- •11.3.Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •11.4.Повноваження Кабінету Міністрів в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •12.1. Право загального і спеціального природокористування та їх ознаки.
- •12.2.Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.
- •12.3.Повноваження Міністерства охорони навколишнього природного середовища в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •12.4.Поняття і місце європейського права навколишнього природного середовища в системі європейського права.
- •13.1.Використання природних ресурсів на умовах оренди: поняття та загальна характеристика.
- •13.2.Особливості управління в зонах надзвичайних екологічних ситуацій.
- •13.3.Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
- •13.4.Міжнародний організаційний механізм охорони навколишнього природного середовища.
- •14.1.Принципи екологічного права.
- •14.2.Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •14.3.Міжнародно-правове регулювання охорони та використання природних ресурсів і об’єктів навколишнього середовища.
- •14.4.Екологічний ризик в системі правовідносин екологічної безпеки.
- •15.1.Суб’єкти і об’єкти права природокористування.
- •15.2.Міжнародні договори єс у сфері охорони навколишнього природного середовища (загальна характеристика).
- •15.3.Правове регулювання мисливства і рибальства в Україні.
- •15.4.Особливість правового режиму зон, встановлених на радіоактивно забруднених територіях.
- •16.1.Цивільно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •16.2.Міжнародні конференції з навколишнього середовища. Всесвітня Хартія охорони природи (загальна характеристика).
- •16.3.Конституція України в системі джерел екологічного права.
- •16.4.Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення рослинного світу.
- •20.4.Суб’єкти, об’єкти права власності на тваринний світ.
- •17.1.Система і компетенція органів державного управління в галузі екології.
- •17.2.Законодавство про рослинний і тваринний світ: поняття та загальна характеристика.
- •17.3.Правове регулювання ведення Червоної книги України.
- •17.4.Користування землями водного фонду.
- •18.1.Особливість правового режиму зон, встановлених на радіоактивно забруднених теріторіях.
- •18.2.Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми у галузі використання і охорони вод та відтворення природних ресурсів.
- •18.3.Особливості охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
- •18.4.Завдання єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
- •19.1.Поняття екологічного ризику та його місце в системі правовідносин екологічної безпеки.
- •19.2.Захист екологічних прав громадян.
- •19.3.Історія розвитку екології та екологічного права (загальна характеристика).
- •19.4.Державний лісовий кадастр та облік лісів.
- •20.1.Функції екологічного права та їх види.
- •20.2.Правове регулювання транснаціональної екологічної безпеки.
- •20.3.Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення.
- •21.1.Державне регулювання і управління в галузі використання, відтворення та охорони лісів.
- •21.2.Джерела європейського права навколишнього середовища (поняття, види, загальна характеристика).
- •21.3.Органи державного управління спеціальної компетенції та їх повноваження (загальна характеристика).
- •21.4.Геологічне вивчення надр (поняття та загальна характеристика).
- •22.1.Поняття надзвичайної екологічної ситуації.
- •22.2.Процедура проведення екологічної експертизи (загальна характеристика).
- •22.3.Юридична відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.
- •22.4.Принципи права природокористування.
- •23.1.Державний лісовий кадастр та облік лісів: поняття та загальна характеристика.
- •23.2.Проблеми правового режиму інших зон надзвичайних екологічних ситуацій.
- •23.3.Міжнародні екологічні організації (загальна характеристика).
- •23.4.Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •24.1.Правові заходи забезпечення екологічної безпеки.
- •24.2.Поняття, особливості, структурні елементи екологічної мережі.
- •24.3.Адаптація екологічного законодавства України до Європейського права навколишнього середовища.
- •24.4.Порядок вирішення спорів з питань користування надрами.
- •25.1.Класифікація правових режимів територій, що зазнала радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •25.2.Компетенція державних органів у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
- •25.3.Поняття і види екологічної безпеки.
- •25.4.Форми, суб’єкти, об’єкти права власності на природні ресурси.
- •26.1.Управління в галузі охорони і використання атмосферного повітря.
- •26.2.Державне управління в галузі екологічної експертизи.
- •26.3.Особливість користування надрами для розробки родовищ корисних копалин для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.
- •26.4.Поняття, мета, завдання та принципи екологічної експертизи.
- •27.1.Компетенція державних органів у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
- •27.2.Управління і контроль в галузі охорони атмосферного повітря.
- •27.3.Поняття, суб’єкти, об’єкти екологічної експертизи.
- •27.4.Законодавство України, щодо правового режиму зон екологічного лиха та територій забруднених, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •28.1.Права і обов’язки власників природних ресурсів, захист і гарантії їх прав.
- •28.2.Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною.
- •28.3.Види і порядок водокористування.
- •28.4.Правові форми громадського управління в галузі екології.
- •29.1.Предмет, метод, система та принципи екологічного права.
- •29.2.Поняття та види екологічних прав і обов’язків громадян.
- •29.3.Органи спеціальної компетенції, їх спеціалізовані структури та повноваження у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •29.4.Поняття і види права водокористування.
- •30.1.Поняття та форми права власності на тваринний світ.
- •30.2.Принципи права природокористування.
- •30.3.Органи загальної компетенції, їх спеціалізовані структури та повноваження у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •30.4.Поняття та система європейського права навколишнього середовища.
- •1.1. Поняття права природокористування та його види.
13.1.Використання природних ресурсів на умовах оренди: поняття та загальна характеристика.
Екологічне законодавство передбачає можливість використання деяких природних ресурсів на умовах оренди. Правовою основою орендного природокористування є: Земельний, Лісовий, Водний кодекси, а також ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», «Про оренду землі» та підзаконними н-п актами. В оренду можуть надаватися: земельні ділянки, ділянки лісового фонду, водні об’єкти, а також мисливські угіддя. За договором оренди сторонами виступають орендодавці і орендарі. Орендодавці – громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендарями можуть бути громадяни і юридичні особи У, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні обєднання та організації, а також іноземні держави. Згідно з договором оренди природних ресурсів орендодавець надає орендарю природні ресурси в тимчасове користування на умовах оренди для задоволення потреб орендаря, а останній зобов’язується використовувати їх за цільовим призначенням з додержанням екологічних нормативів, своєчасно вносити орендну плату та виконувати інші умови договору. Мета договору оренди залежить від конкретного виду природного ресурсу, що орендується та строку. Основні права орендаря: право користуватися природними ресурсами за умовами договору; вимагати своєчасне повернення природного ресурсу; самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності. Права орендодавця: вимагати своєчасне внесення орендної плати; перевіряти додержання умов договору; вимагати відшкодування збитків. Обов’язки орендаря: цільове використання; своєчасна плата; заходи з відтворення та охорони природних ресурсів; відшкодування збитків. Обов’язки орендодавця: надання природного ресурсу в оренду; умови для раціонального використання;відшкодування збитків. (суборенда, відповідальність).
13.2.Особливості управління в зонах надзвичайних екологічних ситуацій.
ЗУ «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»
Зона надзвичайної екологічної ситуації - окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація.
Законодавство про зону надзвичайної екологічної ситуації базується на Конституції України і складається із законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" , "Про аварійно-рятувальні служби", "Про правовий режим надзвичайного стану", цього Закону та інших законів, а також прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Положенняпро управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення
Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (далі - управління) є структурним підрозділом виконкому міської ради без права юридичної особи і підпорядковується міському голові та управлінню з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи обласної державної адміністрації.
Управління є органом управління місцевої територіальної підсистеми єдиної державної системи з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі - територіальна підсистема єдиної державної системи), який утворено з метою забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання виникненню цих ситуацій, реагування на них, а також забезпечення реалізації державної політики щодо громадян міста, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, розпорядженнями голови облдержадміністрації, рішеннями міської ради і виконкому, розпорядженнями міського голови, а також цим Положенням.
Основними завданнями управління є:
реалізація державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання цим ситуаціям та реагування на них, ліквідації їх наслідків, а також соціального захисту населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи;
керівництво діяльністю органів міської підсистеми єдиної державної системи;
розроблення і реалізація заходів щодо підтримання готовності органів управління і сил цивільної оборони до дій за призначенням у мирний час та на особливий період;
забезпечення сталого функціонування міської підсистеми єдиної державної системи;
здійснення інформаційного забезпечення у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та їх наслідків, створення і впровадження сучасних інформаційних технологій та банків даних з питань соціального захисту населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи;
підготовка і перепідготовка особового складу органів управління і сил цивільної оборони, організація навчання населення діям в умовах надзвичайних ситуацій.