- •1. Історичний розвиток екологічного законодавства і права.
- •4. Принципи екологічного права.
- •10. Загальна характеристика екологічних прав і обов’язків громадян України.
- •43. Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
- •11. Поняття та види екологічних прав і об громадян.
- •17. Охорона права власності на природні ресурси.
- •21. Право загального і спеціального природокористування та їх ознаки.
- •22. Використання природних ресурсів на умовах оренди.
- •25. Права і обов'язки суб'єктів права природокористування.
- •27. Поняття, види і форми управління в галузі екології.
- •28.Система і компетенція органів державного управління в галузі екології.
- •31. Правові форми екологічного контролю.
- •32. Правове регулювання ведення Червоної книги України.
- •33. Поняття, види і підстави юридичної відповідальності в екологічної сфері.
- •36. Поняття і види права водокористування.
- •37. Права і обов'язки водокористувачів.
- •38. Підстави виникнення, зміни і припинення права водокористування.
- •39. Користування землями водного фонду.
- •40. Водоохоронні зони.
- •41. Прибережні захисні смуги.
- •42. Управління в галузі використання і охорони вод.
- •44. Правова охорона водних об'єктів.
- •45 .Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
- •46. Юридична відповідальність за порушення законодавства про води.
- •47. Поняття та види лісів.
- •48.Суб'єкти, об'єкти лісових правовідносин.
- •49. Право власності на ліси.
- •50. Право лісокористування та його види.
- •51. Державне регулювання і управління в галузі використання, відтворення та охорони лісів.
- •52.Державний лісовий кадастр та облік лісів.
- •53. Права і обов'язки лісокористувачів.
- •54.Заходи щодо відтворення, підвищення продуктивності, охорони та захисту лісів.
- •55.Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.
- •56.Відшкодування шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення лісового законодавства.
- •57.Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •58.Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання охорони і використання.
- •59. Управління в галузі охорони і використання атмосферного повітря.
- •60. Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.
- •61. Заходи щодо охорони атмосферного повітря у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •62. Контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
- •63. Відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
- •64. Надра як об'єкт правового регулювання.
- •65. Право користування надрами.
- •67. Управління в галузі використання та охорони надр.
- •69. Правова охорона надр.
- •70. Порядок розгляду спорів з питань користування надрами.
- •71. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •72.Тваринний світ як об'єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони.
- •73.Законодавство про рослинний і тваринний світ.
- •74.Суб'єкти, об'єкти права власності на тваринний світ.
- •75. Поняття та форми права власності на тваринний світ.
- •76. Право використання тваринного світу.
- •77. Правове регулювання мисливства і рибальства.
- •78.Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •79.Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •80. Правове забезпечення охорони тваринного світу.
- •81. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •82. Правове регулювання використання і охорони рослинного світу.
- •83. Органи, що здійснюють державне управління у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу.
- •84. Форми використання природних рослинних ресурсів.
- •85.Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення
- •86. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.
- •87. Поняття, суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи.
- •88. Правові форми екологічної експертизи.
- •89. Державне регулювання і управління в галузі екологічної експертизи.
- •90. Права та обов’язки експерта державної екологічної експертизи.
- •91. Права та обов’язки замовників екологічної експертизи.
- •93. Процедура проведення екологічної експертизи.
- •94. Умови і підстави проведення державної екологічної експертизи.
- •95. Висновок екологічної експертизи.
- •97. Оскарження рішень, прийнятих на підставі висновків державної екологічної експертизи.
- •98. Правопорушення в галузі екологічної експертизи.
- •100. Соціально-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки.
- •110. Проблеми правового режиму інших зон надзвичайних екологічних ситуацій.
- •111. Стан правового і законодавчого забезпечення зони Чорнобильської катастрофи.
- •112. Класифікація правових режимів територій, що зазнала радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •113. Правові основи постійного проживання населення та праці персоналу у зоні відчуження.
- •115. Особливості управління в зонах надзвичайних екологічних ситуацій.
- •130. Адаптація екологічного законодавства України до Європейського права навколишнього середовища.
- •1. Історичний розвиток екологічного законодавства і права.
1. Історичний розвиток екологічного законодавства і права.
Еколого-правова наука України та система екологічного права ще зовсім молоді. Еколого-правові погляди в українській науці мають вікову історію, яка бере свій початок ще з давніх часів. Переважна більшість території сучасної України на початок 1 тисячоліття нашої ери була вкрита лісом. Невелика густота населення при розвинутому на той час містобудуванні та підземних комунікаціях не зумовлювали якоїсь суттєвої небезпеки для природи з боку людської діяльності. В господарській діяльності переважало хліборобство, рибальство, мисливство, скотарство, бджільництво. (Першими книгами про природу були «шести днів» Василя Великого, в якій давалося тлумачення шести дням, протягом яких Бог створив світ, а також десяти природним явищам. Ще в одній праці — «Фізіолог» містилися популярна праці із зоології. Наукові погляди завжди діставали своє відображення у чинному законодавстві. Спочатку це — правові засади використання природних ресурсів для господарських потреб і захисту права власності на природні об'єкти. Наукове обгрунтування проблема захисту довкілля з'являється тільки у XX ст. Законодавче закріплення вона дістає лише в його другій половині. Система екологічного законодавства, що склалася в Україні протягом 1960—1991 рр., значною мірою була або компіляцією союзного законодавства колишнього СРСР, або наслідком конкретизації його з врахуванням деяких місцевих умов. Зрозуміло, що при великій інваріантності природно-географічних умов потрібні були б екологічні нормативи і стандарти для окремих регіонів України паралельно з більш загальними для всієї держави. Законодавчі акти в минулому часто відсилали до нормативних актів різної юридичної сили. Фактично ж регулятором суспільних відносин у галузі охорони довкілля раніше (та й тепер) виступали саме останні. Таке явище небезпечне як дискретизацією законів, так і можливістю обмеження їх дієвості в процесі нормотворчості. Не викликає сумніву, що побудова демократичної, правової держави вимагає розроблення законодавчих актів прямої дії як однієї з умов реалізації права, додержання законності та ефективності права. (У зв'язку з відсутністю концепції розвитку права незалежної Української держави, яка була б сприйнята парламентом, лягла в основу його правотворчої діяльності та визначала загальні підходи, структуру, порядок (черговість) розроблення і прийняття законів, зростає потреба, з одного боку, в створенні Закону про правотворчу діяльність, а з іншого, — вимагає розроблення теоретичних засад розвитку окремих галузей права. На даний момент така доктрина створена тільки щодо розвитку екологічного права України, яку висунув Костицький В.( 1992 р. і назвав концепцією «екологічного дерева». Ця доктрина визначає приблизний перелік необхідних правових актів у галузі охорони навколишнього природного середовища, їх взаємодію, загальні принципи їх підготовки та цілі системи екологічного права. Стовбуром «екологічного дерева» є чинний Закон про охорону навколишнього природного середовища України. Це свого роду Екологічна Конституція України, комплексний закон, який визначає загальні засади охорони довкілля і буде як основа «утримувати» на собі всю систему екологічного права. Кореневу систему «екологічного дерева» повинні становити акти природоресурсового права. Це — земельний, лісовий, водний кодекси, кодекс законів про надра, закони про охорону і раціональне використання рослинного і тваринного світу, природно-заповідний фонд, про охорону атмосферного повітря, а також прийняті на їх розвиток підзаконні й нормативні акти. Сьогодні можна говорити, що в Україні вже виросло «екологічне дерево», що у нашій державі склалася національна система екологічного права як комплексна галузь права, що об'єднує правові форми і правові відносини, які виникають у процесі взаємодії суспільства і природи, але наскільки вона діюча. Обгрунтовано постає питання подальшого розвитку системи екологічного права, аналізу і врахування сучасної еколого-правової думки у цій галузі. Екологічне право сьогодні — це узагальнений інтерес, узаконена суспільна потреба в збереженні, раціональному використанні та відтворенні природних ресурсів, охороні ландшафтів, екосистеми та навколишнього природного середовища в цілому як умови подальшого існування людської цивілізації.