- •1. Історичний розвиток екологічного законодавства і права.
- •4. Принципи екологічного права.
- •10. Загальна характеристика екологічних прав і обов’язків громадян України.
- •43. Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
- •11. Поняття та види екологічних прав і об громадян.
- •17. Охорона права власності на природні ресурси.
- •21. Право загального і спеціального природокористування та їх ознаки.
- •22. Використання природних ресурсів на умовах оренди.
- •25. Права і обов'язки суб'єктів права природокористування.
- •27. Поняття, види і форми управління в галузі екології.
- •28.Система і компетенція органів державного управління в галузі екології.
- •31. Правові форми екологічного контролю.
- •32. Правове регулювання ведення Червоної книги України.
- •33. Поняття, види і підстави юридичної відповідальності в екологічної сфері.
- •36. Поняття і види права водокористування.
- •37. Права і обов'язки водокористувачів.
- •38. Підстави виникнення, зміни і припинення права водокористування.
- •39. Користування землями водного фонду.
- •40. Водоохоронні зони.
- •41. Прибережні захисні смуги.
- •42. Управління в галузі використання і охорони вод.
- •44. Правова охорона водних об'єктів.
- •45 .Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.
- •46. Юридична відповідальність за порушення законодавства про води.
- •47. Поняття та види лісів.
- •48.Суб'єкти, об'єкти лісових правовідносин.
- •49. Право власності на ліси.
- •50. Право лісокористування та його види.
- •51. Державне регулювання і управління в галузі використання, відтворення та охорони лісів.
- •52.Державний лісовий кадастр та облік лісів.
- •53. Права і обов'язки лісокористувачів.
- •54.Заходи щодо відтворення, підвищення продуктивності, охорони та захисту лісів.
- •55.Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.
- •56.Відшкодування шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення лісового законодавства.
- •57.Юридична відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •58.Атмосферне повітря як об'єкт правового регулювання охорони і використання.
- •59. Управління в галузі охорони і використання атмосферного повітря.
- •60. Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.
- •61. Заходи щодо охорони атмосферного повітря у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
- •62. Контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
- •63. Відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.
- •64. Надра як об'єкт правового регулювання.
- •65. Право користування надрами.
- •67. Управління в галузі використання та охорони надр.
- •69. Правова охорона надр.
- •70. Порядок розгляду спорів з питань користування надрами.
- •71. Юридична відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •72.Тваринний світ як об'єкт правового регулювання використання, відтворення та охорони.
- •73.Законодавство про рослинний і тваринний світ.
- •74.Суб'єкти, об'єкти права власності на тваринний світ.
- •75. Поняття та форми права власності на тваринний світ.
- •76. Право використання тваринного світу.
- •77. Правове регулювання мисливства і рибальства.
- •78.Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •79.Державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •80. Правове забезпечення охорони тваринного світу.
- •81. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
- •82. Правове регулювання використання і охорони рослинного світу.
- •83. Органи, що здійснюють державне управління у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу.
- •84. Форми використання природних рослинних ресурсів.
- •85.Державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення
- •86. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ.
- •87. Поняття, суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи.
- •88. Правові форми екологічної експертизи.
- •89. Державне регулювання і управління в галузі екологічної експертизи.
- •90. Права та обов’язки експерта державної екологічної експертизи.
- •91. Права та обов’язки замовників екологічної експертизи.
- •93. Процедура проведення екологічної експертизи.
- •94. Умови і підстави проведення державної екологічної експертизи.
- •95. Висновок екологічної експертизи.
- •97. Оскарження рішень, прийнятих на підставі висновків державної екологічної експертизи.
- •98. Правопорушення в галузі екологічної експертизи.
- •100. Соціально-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки.
- •110. Проблеми правового режиму інших зон надзвичайних екологічних ситуацій.
- •111. Стан правового і законодавчого забезпечення зони Чорнобильської катастрофи.
- •112. Класифікація правових режимів територій, що зазнала радіоактивного забруднення, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- •113. Правові основи постійного проживання населення та праці персоналу у зоні відчуження.
- •115. Особливості управління в зонах надзвичайних екологічних ситуацій.
- •130. Адаптація екологічного законодавства України до Європейського права навколишнього середовища.
- •1. Історичний розвиток екологічного законодавства і права.
93. Процедура проведення екологічної експертизи.
Процедура проведення екологічної експертизи передбачає вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної експертизи, підготовку обгрунтованого об'єктивного еколого-експертного висновку. Процедура проведення екологічної експертизи передбачає: 1) перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об'єкти екологічної експертизи та створення еколого-експертних комісій (груп) відповідно до вимог законодавства (підготовча стадія); 2) аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи, в разі необхідності натурні обстеження і проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок ступеня екологічної безпеки, достатності та ефективності екологічних обґрунтувань діяльності об'єктів екологічної експертизи (основна стадія); 3) узагальнення окремих експертних досліджень одержаної інформації та наслідків діяльності об'єктів експертизи, підготовку висновку екологічної експертизи та подання його заінтересованим органам і особам (заключна стадія).
94. Умови і підстави проведення державної екологічної експертизи.
Державна екологічна експертиза проводиться у разі: 1) наявної або можливої потенційної небезпеки об'єктів екологічної експертизи для навколишнього природного середовища; 2) прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими Радами чи їх виконавчими комітетами, судом та правоохоронними органами відповідно до законодавства; 3) обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами. Державна екологічна експертиза видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності і подання еколого-експертним органам комплекту документів з обгрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище. Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу визначається Кабінетом Міністрів України. Заява про екологічні наслідки діяльності повинна містити відомості про: а) заплановану діяльність, мету і шляхи її здійснення; б) суттєві фактори, що впливають чи можуть впливати на стан навколишнього природного середовища з урахуванням можливості виникнення надзвичайних екологічних ситуацій; в) кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику запланованої діяльності, а також заходи, що гарантують впровадження діяльності відповідно до екологічних стандартів і нормативів; г) інформування громадськості щодо запланованої діяльності, її мету і шляхи її здійснення. У матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне середовище запланованої чи здійснюваної діяльності обгрунтовуються її доцільність та способи реалізації, можливі альтернативні варіанти рішень, характеристика стану навколишнього природного середовища території, види та рівні впливу на нього в нормальних і екстремальних умовах, можливі зміни його якісного стану, еколого-економічні наслідки діяльності, заходи щодо зменшення рівня екологічного ризику і забезпечення вимог екологічної безпеки. Державна екологічна експертиза проводиться шляхом: 1) аналізу і оцінки об'єктів екологічної експертизи – групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів чи спеціалізованих установ і організацій органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів; 2) еколого-експертних досліджень і оцінки об'єктів екологічної експертизи - спеціально створюваними комісіями із залученням фахівців - практиків та науковців інших підприємств, установ і організацій; 3) створення спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів спільно з іншими органами державної виконавчої влади міжгалузевих експертних комісій; 4) залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки відповідних пропозицій. Граничні строки проведення державної екологічної експертизи об'єктів: 1) групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів, установ чи організацій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - до 45 календарних днів з продовженням у разі потреби до 60 днів, а у виняткових випадках, залежно від складності проблеми, - до 120 днів; 2) спеціально створеними міжгалузевими еколого-експертними комісіями чи іншими спеціалізованими організаціями - до 90 календарних днів; 3) за доопрацьованими матеріалами відповідно до висновків попередньої екологічної експертизи - до 30 календарних днів. Початком державної екологічної експертизи вважається день подання еколого-експертному органу комплекту необхідних матеріалів і документів, а у разі необхідності - і додаткової науково-дослідної інформації з тих питань, що виникли під час проведення експертизи.