6. Порядок поточнОго і підсумковОго конролЮ знань

1. Перелік питань, що охоплюють зміст навчальної програми дисципліни

1. Від традиційного поняття професійної кваліфікації до поняття компетенції.

2. Сучасна стратегія управління людським капіталом.

3. Нові орієнтири професійного визнання в контексті глобалізації та євроінтеграції.

4. Типи моделей компетенцій в освіті.

5. Компетентісна основа ефективної взаємодії сфери освітніх послуг та ринку праці.

6. Проведення аналізу змісту професійної діяльності менеджера з персоналу.

7. Фактори формування компетенцій.

8. Вимоги до розробки списку компетенцій.

9. Класифікація компетенцій.

10. Етапи та методи розробки моделі компетенцій.

11. Критерії ефективної діяльності менеджера з персоналу.

12. Визначення поведінкових індикаторів компетенцій.

13. Позитивні та негативні поведінкові індикатори компетенцій.

14. Мінімально прийнятні рівні ефективної діяльності («порогові» компетенції).

15. Методи отримання поведінкових прикладів.

16. Аналіз процесів добору та відбору персоналу.

17. Управління залученням компетенцій:

    1. Джерела залучення компетенцій.

    2. Методи виявлення та вимірювання компетенцій.

    3. Побудова діаграми рівня розвитку компетенцій у працівника.

18. Оцінювання ефективності процедури профвідбору.

19. Розробка профілю компетенцій менеджера з профвідбору або діаграми значущості компетенцій для посади менеджера з профвідбору.

20. Проведення аналізу виконуваних робіт щодо розвитку персоналу.

21. Управління розвитком компетенцій персоналу.

22. Складання індивідуальних планів розвитку за рівнем особистого потенціалу.

23. Стандартизація результатів ефективного навчання.

24. Розробка профілю компетенцій менеджера з розвитку персоналу.

25. Проведення аналізу змісту дій щодо заохочення працівників набувати компетенції.

26. Управління мотиваційними програмами та винагородами за формування компетенцій.

27. Визначення стандартів поведінки у діяльності менеджера щодо заохочення персоналу формувати компетенції.

28. Розробка профілю компетенцій менеджера з винагород за набуття працівниками компетенцій.

29. Методи виявлення компетенцій.

30. Застосування презентацій та кейс-методу у дослідженні поведінкових індикаторів.

31. Побудова радіанної діаграми рівня розвитку компетенцій у працівника.

32. Забезпечення професійного клірингу.

33. Взаємозв’язок понять «компетенція», «компетентність» та «профпридатність».

34. Сценарії імітовані на комп’ютері, у діагностиці профпридатності менеджерів з персоналу.

35. Бізнес-ігри, групові динамічні вправи у дослідженні профпридатності.

36. Переваги ассессмент-центру як інструменту діагностики професійної придатності на компетентнісній основі.

Порядок поточного оцінювання знань

Оцінювання знань студентів з вибіркової дисципліни «Управління компетенціями менеджера з персоналу» здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю.

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал науки різного характеру і рівня складності.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння теоретичного матеріалу, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Об’єктами поточного контролю знань студентів денної та вечірньої форм навчання з науки «Професійна орієнтація» є:

• виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях;

• виконання завдань для самостійного опрацювання;

• виконання модульних контрольних робіт.

Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів.

Виконання завдань та відповіді на семінарських (практичних) заняттях – не менше 60 балів. Оцінюванню підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і виступах на семінарських заняттях; активність в обговоренні питань, що винесені на семінарські (практичні) заняття; результати виконання і захисту контрольних робіт, участь у тренінгах.

Методика визначення максимальної можливої суми на одне практичне заняття:

• максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях протягом семестру – 60 балів;

• максимальна кількість семінарських занять протягом семестру – 16;

Шкала оцінок за кожне практичне заняття: 0; 2; 3; 4 балів

Заняття теоретичної і практичної підготовки	Критерії оцінювання
0	Студент отримує, коли студент дав вичерпну, обґрунтовану відповідь
2	Студент отримує, коли в цілому відповів правильно, але зробив несуттєві помилки при проведенні аналізу відповідних явищ та процесів, не зміг достатньо обґрунтувати пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату
3	Студент отримує, коли в цілому відповів правильно, але не спромігся належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел
4	Студент отримує, коли відповів не правильно, не спромігся належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел, не розв’язав задачу

Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; виконання розрахунків; підготовка рефератів, есе; конспектів навчальних чи наукових текстів, переклад іншомовних текстів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій тощо.

Завдання для самостійної роботи подані у Карті самостійної роботи студента (табл. 1).

Самостійна робота студентів передбачає написання рефератів. Тему для написання рефератів (додаток до Карти самостійної роботи студента щодо виконання обов’язкових завдань, написання рефератів). студент обирає самостійно, але таким чином, щоб студенти однієї академічної групи не писали реферат на одну тему.

Слід звернути увагу на те, що головною метою написання реферату є не просте викладення матеріалу з конкретної теми, а аналіз відповідних явищ чи процесів, розгляд дискусійних чи проблемних питань, викладення особистого ставлення до проблеми, окреслення тих питань, які залишаються нерозкритими на належному рівні, висвітлення нових тенденцій, обґрунтування власних пропозицій з конкретної теми.

Критерії оцінювання реферату:

10 балів – студент отримує, коли виклав матеріал у повному обсязі, показав високі знання понятійного апарату і літературних джерел, вміння аналізувати відповідні явища та процеси, робити логічні висновки та обґрунтовувати пропозиції.

5 балів – студент отримує, коли в цілому виклав матеріал, але не спромігся належним чином провести аналіз відповідних явищ та процесів, зробити висновки, не обґрунтував пропозиції, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел.

0 балів – студент отримує, якщо виклав матеріал не в повному обсязі, у рефераті відсутній аналіз відповідних явищ та процесів, відсутні висновки та пропозиції, показав незадовільні знання понятійного апарату, використав лише одне джерело або взагалі не здав реферат в установлений строк.

Реферат студенти повинні здати не пізніше ніж за два тижні до кінця семестру особисто викладачеві чи на кафедру управління персоналом та економіки праці (корп. 1, кім. 319). Про конкретну дату останнього дня здачі реферату викладач повідомляє на першому практичному занятті.

Під час виконання модульної контрольної роботи яка містить п’ять питань, оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування навчального матеріалу.

Максимальна кількість балів, яку може отримати кожен студент за модульне завдання, складає 10 балів. Кожне питання модульного завдання оцінюється за шкалою: 0; 1; 2 бали.

Критерії оцінювання знань студентів під час виконання модульних завдань:

2 бали – студент отримує, коли дав правильну й вичерпну відповідь на поставлене запитання, показав високі знання понятійного апарату і літературних джерел, вміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій та явищ. Правильно розв’язав задачу і пояснив відповідь.

1 бал – студент отримує, коли в цілому відповів на поставлене питання, розв’язав задачу, але не спромігся аргументувати свою відповідь, не дав чіткого пояснення щодо розв’язання задач, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання літературних джерел.

0 балів – студент отримує, якщо дав неправильну відповідь на поставлене запитання, не розв’язав задачу, ухилився від аргументувань, показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.