Міністерство освіти і науки україни двнз „київський національний економічний університет імені вадима гетьмана” кафедра української мови та літератури

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Проректор з науково-

педагогічної роботи

__________ Колот А. М.

“__” ______ 2010 р.

Методичні матеріали щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного й підсумкового контролю їхніх знань

з дисципліни “Українська словесність”

Декан факультету міжнародної економіки і менеджменту

_________________________ Д.Г.Лук′яненко

Завідувач кафедри

_________________________ Л.С. Козловська

Київ 2010

І. Вступ

Досвід підготовки фахівців вищої школи підтверджує той факт, що одним із основних навиків, здобутих під час навчання, є вміння професійно сприймати словесну інформацію, самостійно її осмислювати, оцінювати можливі наслідки, виокремлювати найбільш доцільні шляхи досягнення комунікативної мети. Університетська освіта має на меті виховання не просто фахівця, а перш за все людини з науковим мисленням. Тому завданням курсу „Українська словесність” є формування високої мовної компетенції в науковому та професійному спілкуванні. Спираючись на знання про особливості функціонування стилів літературної мови, усвідомлення взаємозв’язків у мовній системі, студент повинен практично реалізовувати у стильовому плані думку відповідно до комунікативної ситуації, особливо у сфері професійної, наукової комунікації. Програма має на меті: удосконалити гуманітарні знання студентів економічного вищого навчального закладу, підвищити загальнокультурний, інтелектуальний та естетичний рівень майбутніх економістів на основі засвоєння визначних здобутків української літератури, сформувати високий рівень мовної компетенції майбутнього фахівця у професійній і науковій сферах комунікації, розширити межі суто професійної комунікації, сформувати стійкий інтерес до української художньої літератури та літературної мови як основ націоцентричного світогляду. Формування мовної майстерності передбачає альтернативний підхід до вибору завдань як аудиторних, так й індивідуальних. На заняттях активізують увагу студентів до функційного аспекту вияву особливостей, пов’язаних із закономірностями взаємодії в текстах художнього, наукового, офіційно-ділового стилів лексичних, морфологічних, синтаксичних засобів мови. Культурологічний аспект викладання нової дисципліни так само важливий, розширює межі суто професійної комунікації, мова якої є багатокомпонентним утворенням.

З метою підвищення рівня знань студентів з курсу “Українська словесність” та систематизації засвоєного матеріалу передбачено читання лекцій, проведення семінарських та практичних занять, виконання завдань для самостійного опрацювання, індивідуальних завдань, різні види контролю.

2. Перелік питань до іспиту

1. Мова й література в системі культурних цінностей українського суспільства.

2. Мова – суспільне явище. Функції мови.

3. Українська літературна мова й мова професійного спрямування.

4. Специфіка мови професійного спілкування.

5. Комунікативні якості професійної мови.

6. Складники системи національної мови.

7. Мовне законодавство в Україні.

8. Статус української мови як державної.

9. Основні характеристики сучасної української літературної мови. Види мовних норм.

10. Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.

11. Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови.

12. Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.

13. Функціональні різновиди літературної мови. Їхні основні ознаки.

14. Давня література й початки формування літературної мови.

15. Усна й писемна форми української літературної мови.

16. Функціональні різновиди української літературної мови. Їхні основні ознаки.

17. Стильові різновиди сучасної літературної мови й фахова мова.

18. Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху.

19. Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.

20. Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.

21. І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.

22. Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози й нової мови прозового твору.

23. Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.

24. Новаторство мовно-поетичної творчості Т.Шевченка.

25. Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.

26. Принципи українського правопису.

27. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Історія становлення мови економічної науки в Україні.

28. Мовні й жанрові особливості наукового стилю.

29. Основні жанри наукового стилю.

30. Писемні форми репрезентації наукової інформації (рецензія, тези, наукова стаття, резюме).

31. Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.

32. Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика.

33. Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.

34. Мовні засоби вираження наукових категорій, понять.

35. Поняття “термін”, „термінологія”, “терміносистема”. Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.

36. Терміни іншомовного походження в мові економічної науки.

37. Класифікація термінів за сферою використання.

38. Лексика наукового стилю. Вияви полісемії в наукових текстах. Пряме й переносне значення слова.

39. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у наукових текстах.

40. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в наукових текстах.

41. Мовна надмірність і мовна недостатність у наукових та ділових текстах.

42. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах.

43. Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові та в економічній термінології.

44. Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особистості.

45. Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів. Їхня роль в усній і писемній науковій та офіційно-діловій мові.

46. Основні способи творення термінів у сучасній українській літературній мові.

47. Поняття „граматична норма”. Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.

48. Синтаксичні конструкції в різностильових текстах.

49. Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування.

50. Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях наукового й ділового стилів.

51. Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового й ділового стилів.

52. Складне речення в текстах наукового й ділового стилів.

53. Науковий текст і його ознаки.

54. Види та жанри наукових текстів.

55. Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.

56.Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.

57.Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови.

58.Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.

59.Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум).

60.Специфіка публічної монологічної мови.

61.Специфіка публічної діалогічної мови.

62.Змістова організація основної частини публічного виступу (виклад матеріалу, доказ, спростування).

63.Етикет наукової мови.

64.Етикет ділової мови.

65.Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.

66.Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.

67.Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.

68.Типи економічних словників, їхня характеристика.