30. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз ек циклу. Основні теорії ек циклу.

Ек циклом назив період, протягом якого ек проходить шлях від одного спаду або піднесення до іншого спаду або піднесення на умовах збереження загальної тенденції до зрост. Окремі ек цикли істотно різняться між собою. Проте всі вони складаються з 4 фаз: пік (вершина), спад (рецесія), дно, піднесення. Відлік цикл коливання поч з точки, яку назив піком циклу і в якій обсяг виробн сягає макс рівня. В цій фазі циклу в ек досягається повне використ наявних рес і тому виробн працює на повну або майже повну потужність, а ціни, як правило, зрост. За піком настає фаза спаду, протягом якого обсяг виробн зменш. Спад (рецесія) фіксується за умов, якщо скорочення обсягу виробн триває не менше двох кварталів. Якщо рецесія в ек набуває глибокого і тривалого характеру, то ця фаза назив депресією. Дно — наступна фаза ек циклу. Вона відображує найнижчу точку спаду. Ця фаза може бути короткостр або тривати досить довго. Все залежить від характеру причин, які викликали спад виробн. Піднесення — фаза ек циклу, протягом якої обсяг виробн спочатку відновлюється до рівня, що передував фазі спаду, а потім продовжує збільш допоки не досягне нового макс значення, тобто допоки не перевищить фазу пік попереднього циклу. В міру ек піднесення зростає рівень викор наявних виробн потужностей та вводяться нові потужності, оптимізується рівень безроб, а зрост цін набуває помірних темпів.

Чотирифазова структура коливань ділової активності — це спільна властивість усіх ек циклів. Головними відмітними ознаками ек циклів є їхня тривалість і рушійні сили (причини виникнення). Аналіз розвитку св ек за два останні століття дав підстави науковцям виявити найбільш важливі ек цикли: — короткостр ( «ц Китчина»). Трив таких ц — 3—5 років. Прич їх виникнення пов’язують зі збуреннями на фін ринках; — середньостр (ц Джаглера і Кузнеця). Трив циклів колив в межах 10—20 років. Їх пов’язують із структурними зрушеннями в ек та суттєвими міжгалузевими переливами кап; — довгостр, або довгохвильові ( «цикли Кондратьєва»). Їх трив становить близько 50 років. Головною руш силою є радикальні зміни в технологічній базі як нац, так і св ек.

Серед усієї палітри теорій ек коливань можна виділити найважливіші. Такими є:1. Інноваційні т — пов’язують ек цикли з великими техн нововведеннями, які з’являються нерегулярно і зумовлюють коливання ділової активності. 2. Монетаристська т — її прихильники вважають, що гол причиною цикліч коливань в ек є нестабільні темпи грошової емісії. На їх думку, надлишок грошової маси може викликати інфляц зрост, а дефіцит — спровокувати спад виробн. 3. Теорія рівноважного ділового циклу — пояснює цикл коливання помилковим сприйняттям ек суб’єктами динаміки цін і заробітної плати, що спонукає найманих працівників до прийняття помилкових рішень щодо пропозиції робочої сили, а підприємців — щодо зміни обсягів виробн.

4. Теорія реального ек циклу — передбачає, що номінальні чинники, такі як пропозиція грошей та ціни, не впливають на реальні зміни в економіці, тобто на обсяг виробн і зайнятість. За цією теорією, циклічні коливання в економіці спричинюються переважно технологічними шоками.

5. Згідно з моделлю мультиплікатора-акселератора, економічні коливання виникають за умов певного співвідношення між мультиплікатором інвестицій та акселератором. Основне р-ня цієї моделі має такий вигляд: де— авт інвестиції;с — гранична схильність до спожив; а — коефіцієнт акселерації; Y — дохід, тобто ВВП.

31. Модель ек кругообігу з урахуванням держави. Доходи і видатки держави. Перерозподільча та стабілізаційна функції держави. Вплив держави на економічну рівновагу. Модель економічної рівноваги за методом “витрати-випуск” для змішаної закритої економіки. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” для змішаної закритої економіки.

Держава в економічному кругообігу

Усі потоки, які відображають ек відносини між домогосп і підпр, залишаються такими, як і в умовах чистого ринку. Предметом цього рисунку є лише ті потоки, в яких бере участь уряд. З іншими суб’єктами ек системи він пов’язаний через такі інструменти: податки трансферти, держі закупівлі і позики.

Податки є основним джерелом доходів держ бюджету і стягуються із суб’єктів прив ек: податок з доходів фіз осіб, податок на прибуток підприємств, продуктові (непрямі) податки тощо. Сума податкових платежів до держ бюджету — це валові податки. Але поряд із цим уряд має справу зі зворотними платежами прив сектору ек, які приймають форму трансфертних платежів. До них належать пенсії, стипендії, виплати безробітним, дотації, субсидії тощо. Валові податки за мінусом трансфертних платежів назвемо чистими податками:Т = АТ – ТR, де Т — чисті податки; АТ — валові податки; ТR — трансфертні платежі.

У наведеній моделі ек кругообігу доходи уряду подано за доп чистих податків, оскільки лише вони характеризують дійсну величину коштів, які надходять у розпорядження уряду від прив сектору ек. чисті податки — це наявний дохід уряду. Держ видатки в моделі ек кругообігу виступають у формі держ закупівель. Вони охоплюють платежі уряду за товари та послуги, які закуповуються у прив підпр на відповідних ринках (вертикальні стрілки) і надаються суб’єктам прив сектору ек (нижні горизонтальні стрілки). До товарів, які закуповує уряд, можна віднести військову техніку, будівлі, офісні меблі, канцелярські товари, комп’ютери. Серед послуг основними є послуги органів держ управління, армії, міліції, освіти, охорони здоров’я тощо.

Роль держ в системі макроек регулювання проявляється через ф-ії, які вона виконує в ек кругообігу. По-перше, вона виконує перерозподільчу ф-ію в ек. Змінюючи рівень податків і трансфертів, держава перерозподіляє доходи між приватним сектором ек і держ сектором, який займається виробн сусп благ. Крім того, стягуючи податки із заможних домогосп, держава за доп трансфертів, що надаються незаможним домогосп, зменшує розрив у їх доходах. По-друге, держава виконує стабілізаційну ф-ію в ек. Так, в умовах надмірного безробіття уряд може збільш свої видатки, що збільш сукупн попит і зменшить безроб. Цього він може досягти і за доп зниження рівня оподаткування. В умовах високої інфляції уряд може вдатися до протилежних заходів.

Ек рівновага за методом «видатки — випуск» визнач за ф-ою: . З появою держави сукупні видатки доповнюються держ закупівлями: . Тому ек рівновага визнач за ф-ою . Одночасно суттєво трансформується ф-ія спожив. В спрощеній моделі . Тому ф-ія спожив визнач так: З урахуванням держави, коли з’являються чисті податки, післяподатковий дохід зменш за формулою: . За цих умов ф-ія споживання змінюється:Чисті податки можна обчислити за ф-ою, деt — граничний коеф податків, який відображає відношення між зміною чистих податків і зміною доходу: Звідси ф-ія спожив модифікується:Отже, поява чистих податків зменшує спожив за будь-якого рівня доходу.

Модель ек рівноваги за методом «вилучення — ін’єкції». В умовах відсутності держави рівновага за цим методом визначається ф-ою: З урахуванням держави вилучення доповнюються чистими податками, а ін’єкції — держ закупівлями. Внаслідок цього формула ек рівноваги прибирає вигляд: Одночасно трансформуються заощадження. У спрощеній моделі заощадж зводяться до приватних за формулою . З урахуванням держави вони зменшуються на величину чистих податків: . Якщо в модель ек рівноваги підставити нове значення прив заощаджень і перенести держ закупівлі в ліву част р-ня, то отримаємо кінцевий вираз моделі ек рівноваги: де () — приватні заощадження, () — держ заощадж. Сума приватних та держ заощадж дорівнює нац заощадж. Отже, ек рівновага за методом «вилучення — ін’єкції» — це рівновага між нац заощадж та інвестиц.

Зазначена модель є лише іншим виразом моделі за методом «видатки — випуск». Щоб у цьому переконатися, розкриємо дужки в нашій моделі: Після скорочень і перенесення в праву част р-няС і G, отримаємо формулу, яка є моделлю ек рівноваги за методом «видатки — випуск»:

32. Дискреційна та автоматична фіскальна політика. Логіка обґрунтування мультиплікаторів видатків та податків. Сутність ефекту гальмування динаміки ВВП внаслідок фіскальних заходів та його кількісне визначення.

Фіскальна пол — це пол у сфері урядових видатків та оподаткування. Відповідно до основних цілей стабілізаційної пол фіскальна політика здійснюється з метою цілеспрямованого впливу на обсяг нац виробн, рівень безроб та інфл Інструментами дискреційної фіскальної пол є держ закупівлі, податки і трансферти. Змінюючи держ закупівлі, держава безпосередньо впливає на сукупний попит і ВВП. Змінюючи компоненти чистих податків, держава впливає на сукупний попит і ВВП опосередковано — через наявний дохід прив ек, від якого безпосередньо залежить споживання. За рівнем керованості фіск інструментами розрізняють дискреційну (свідому) і недискреційну (автоматичну) фіск політику. Дискреційна фіск пол — це пол, в межах якої зміна держ видатків і податків здійснюється на підставі спеціальних рішень уряду і парламенту. Недискреційна фіск пол стосується лише податків і трансфертів, які є ф-єю від доходу. Тому недискреційною є така фіск пол, яка, встановлюючи певну залежність податків і трансфертів від доходу, забезпечує їм можливість змінюватися в авт режимі в разі зміни доходу.

В основі дискреційної пол лежить цілеспрямоване застосування держ закупівель і чистих податків. Зазначені фіскальні засоби впливають на доход мультиплікативно. Але слід брати до уваги, що в умовах змішаної ек закритого типу виникає складний мультиплікатор видатків, який крім заощаджень враховує ще один канал вилучень — податки в формі чистих податків (T). При цьому вилучення в формі податків відбуваються автоматично в разі зміни доходу як податкової бази і вимірюються через граничний коефіцієнт податків (t). При врахуванні заощаджень і автоматичних чистих податків вилучення збільшуються і становлять величину 1 – с · (1 – t). Звідси випливає формула складного мультиплікатора видатків . Мультиплікатор податків завжди менше мультипл видатків пропорційно граничній схильності до спожив. Це дає підстави перейти до мультипл податків (m_t)

Використовуючи наведені мультиплікатори, можна обч автономний вплив на дохід держ закупівель або чистих податків, які можуть змінюватися дискреційно, тобто за рахунок зміни податкових ставок або рівня трансфертів: ; .У наведених ф-ах слід зверн ув на знаки. Вони свідчать про те, що між G і Y існує пряма залежність, а між Т і Y — обернена.

Оскільки m_e > m_t, то це означає, що збільш держ закупівель на грошову одиницю викликає більший приріст доходу, ніж зменш чистих податків на гр одиницю. З іншого боку, для досягнення цільового приросту доходу держ закупівлі потрібно збільш на меншу величину, ніж та, на яку слід зменшити чисті податки. Для держ бюджету ця обставина породжує різні наслідки. В першому варіанті досягнення цільового приросту доходу викличе менший бюджетний дефіцит через збільш бюджетних видатків, у другому — більший бюджетний дефіцит через зменш бюджетних доходів.

Одна частина податків і трансфертів не залежить від доходу (податки на нерухомість, транспортні засоби, землю, а також трансферти в формі пенсій, стипендій). Чисті податки такого роду називають автономними, тобто не залежними від доходу. Переважна частина податків та деякі трансферти змінюються автоматично в разі зміни доходу. Чисті податки, які залежать від доходу, називають автоматичними. Це означає, що величина їх вилучень до бюджету змінюється в автом режимі в разі зміни доходу, тобто без державного втручання. Але не слід вважати, що держава в цьому випадку виглядає як сторонній спостерігач. Роль держави полягає в тому, що вона впроваджує в економіку певну систему податків і трансфертів, якою визначається рівень залежності податкових вилучень від доходу.

Автоматична залежність чистих податків від доходу — важливий чинник стабілізації ек: зменшуючи податкові вилучення в період скорочення виробн, вони збільшують їх у період його зрост. У першому випадку це гальмує скорочення виробн, у другому — стримує його зрост. Завдяки цій властивості автоматичні чисті податки сприяють стабілізації ек без держ втручання. Тому їх назив вмонтованими стабілізаторами. Величина цього гальмування динаміки виробн з боку автоматичних чистих податків залежить від впливу автоматичних чистих податків на мультиплікатор.

Мультиплікатор видатків, що враховує вилучення лише в формі заощаджень, визнач за ф-ою: . Але якщо вилучення доповнити автоматичними чистими податками, то виникає складний мультипл: . Оскільки 1 – с (1 – t) > 1 – c, то це означає, що мультипл з урахуванням автоматичних податкових вилучень нижчий, ніж за їх відсутності. Зазначене адекватно зменшує мультиплікативну зміну доходу.

Узагальнюючи попередній аналіз, ефект гальмування динаміки виробн викликаного автоматичними чистими податками, можна визначити таким чином: .

Звичайно, в умовах інфляції в наведеній формулі слід також врахувати індекс цін.

Оскільки автоматичні чисті податки стримують скорочення або зрост виробн лише частково, то за необхідності досягнення повного відновлення попереднього рівня доходу автоматична фіскальна політика має доповнюватися дискреційною політикою.