
- •1. Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •2. Сутність, принципи та основні категорії снр. Відмінності снр від балансу народного господарства.
- •3. Економічна сутність валового випуску та валового внутрішнього продукту. Методи їх розрахунку. Сутність дефлятора ввп та індексу споживчих цін, їх порівняння.
- •4. Показники ринку праці. Види безробіття. Втрати ввп від безробіття: закон Оукена, його математична формалізація, методи вимірювання «природного» безробіття.
- •5. Неокласична та кейнсіанська модель ринку праці.
- •6. Економічна сутність сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.
- •7. Економічна сутність сукупної пропозиції. Характеристика окремих відрізків сукупної пропозиції. Нецінові фактори впливу на сукупну пропозицію.
- •8. Модель «аd-as» як базова модель макроекономічної рівноваги: коротко- і довгострокова рівновага.
- •9. Механізм функціонування грошового ринку: грошові агрегати, пропозиція, попит, рівновага на грошовому ринку. Навести необхідні формули визначення попиту на гроші.
- •10. Експансія банківських депозитів. Депозитний та грошовий мультиплікатори. Сутність, цілі та методи монетарної політики.
- •11. Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •12. Сутність, показники та види інфляції. Економічні чинники та наслідки інфляції, графічна інтерпретація. Основні антиінфляційні заходи. Інфл: сутність, види, методи вимірювання.
- •13. Очікувана інфл в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •14. Інфл та безробіття. Економічна, графічна та математична інтерпретація кривої Філіпcа у короткостроковому періоді. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.
- •16. Економічна нерівність. Крива Лоренца – графічна та економічна інтерпретація. Коефіцієнт Джинні та децільний коефіцієнт.
- •17. Кейнсіанська функція споживання в закритій приватній економіці: графічна та математична інтерпретація; сутність ефекту заощаджень. Недоходні фактори споживання та заощаджень.
- •18. Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •19. Кейнсіанська та неокласична функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
- •20. Роль інвестицій в економіці. Фактори попиту на інвестиції, проста інвестиційна функція. Мультиплікативний вплив інвестицій на ввп.
- •21. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
- •22. Класичний та кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •23. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •24. Моделі макроекономічної рівноваги товарного ринку – “Витрати-випуск”, “Вилучення - ін’єкції”. Графічна інтерпретація та економічні пояснення.
- •25. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •26. Сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення рецесійного та інфляційного розривів в економіці.
- •27. Сутність ек зрост та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зрост економіки. Ек зрост та економічний розвиток.
- •28. Основні положення кейнсіанської та неокласичної теорій ек зрост. Модель Харрода-Домара та виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •30. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз ек циклу. Основні теорії ек циклу.
- •33. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.
- •35. Монетарна політика у моделі ad-as та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •36. Платіжний баланс: структура, характеристика його основних розділів; рівняння платіжного балансу.
- •37. Сутність валютного курсу, способи котирування валюти. Номінальний та реальний курс валюти. Чинники попиту і пропозиції на валютному ринку. Етапи розвитку міжнародної валютної системи.
- •38. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп: функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; фактори впливу на чистий експорт та зв'язок з валютним курсом.
- •Вплив чистого експорту на ввп
25. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
Мультиплікатор
витрат
— це число, на яке потрібно помножити
зміну автономних витрат, щоб визначити
зміну рівноважного ВВП. Мультиплікатор
витрат відображує відношення між зміною
рівноважного ВВП і зміною автономних
витрат.
Позначимо
мультиплікатор витрат символом me
і запишемо його формулу:
Звідси
приріст рівноважного ВВП можна визначити
за спрощеною формулою:
Мультип витрат перебуває в прямій залежності від граничної схильності до спожив (с) і в оберненій від граничної схильності до заощаджень (1 – с).
Гранична схильність до спожив, як правило, менша за 1. Тому мультип витрат, як правило, більший за 1. Це означає, що приріст автономних витрат на 1 грн спричинює приріст рівнов ВВП більше, ніж на 1 грн.
Між запланованими автономними витратами і рівноважним ВВП існує не проста, а помножена залежність, яка вимірюється мультип витрат. Він показує, на скільки одиниць змінюється ВВП у разі зміни авт витрат на одиницю. Щоб розкрити залежність між ВВП та авт витратами, слід врахувати відмінність між авт та індуційованими витратами у складі заплан сукупних витрат. До авт належать витрати, які не залежать від доходу; до індуційованих — витрати, що змін внаслідок зміни доходу.
У моделі рівноважного ВВП спрощеної ек індуційованими є витрати на спожив. Звідси випливає такий алгоритм: приріст авт витрат на адекватну вел збільш дохід, що породжує індуційовані витрати на спожив, які, у свою чергу, збільш дохід. Завдяки цьому дохід збільш на вел, що перевищує приріст авт витрат. Величина цього перевищення є ефектом мультиплікатора.
26. Сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення рецесійного та інфляційного розривів в економіці.
Якщо заплановані сукупні витрати менші за потенц необхідну вел, то фактично рівноважний ВВП менший за потенційно рівнов ВВП. Таке явище назив рецесійним розривом. рецесійний розрив є таким явищем, яке викликає в економіці відставання фактичного ВВП від потенц ВВП, тобто рецесію.
Графічно
рец розрив — це відрізок, рівний відстані
по вертикалі між лінією потенційно
необхідних сукупних витрат (Е2)
і лінією запланованих сукупних витрат
(Е1).
Як відомо, цей відрізок відображує
різницю в автономних витратах, які
входять до складу різних за величиною
запланованих сукупних витрат. Звідси
випливає кількісне визначення рецесійного
розриву. Він являє собою таку величину,
на яку заплановані автономні витрати
є меншими порівняно з потенційно
необхідними автономними витратами,
тобто
Рецес
розрив спричинює помножене, тобто
мультиплікат відставання факт ВВП від
потенційного ВВП. Це означає, що потенц
ВВП перевищує фактичний ВВП на величину
рецесійного розриву, помножену на
мультипл витрат:
Із
р-ня випливає інше визначення рец
розриву: це така вел приросту запланованих
авт витрат, яка на мультиплікативній
основі здатна забезпечити зрост
фактичного ВВП до потенційного
рівня.Розв’язавши р-ня відносно
,
можна визначити величину рец розриву:
.
Якщо заплановані сукупні витрати є надмірними порівняно з потенційно необхідними сукупними витратами, то фактично рівноваж ВВП номінально перевищує потенційно рівноваж ВВП за рахунок інфляції. Таке явище назив інфляц розривом. Такий розрив назив інфляц тому, що в умовах повної зайнятості він повністю трансформ у зрост цін і не збільшує обсяг виробн.
Графічно
інфл розрив — це відрізок, рівний
відстані по вертикалі між лініями
потенційно необхідних сукупних витрат
і запланованих сукупних витрат
.
Він являє собою таку величину, на яку
заплановані автономні витрати перевищують
потенційно необхідні автономні витрати,
тобто
.
Цей розрив назив інфляц, оскільки в
умовах повної зайнятості він викликає
надмірне зрост запланованих сукупн
витрат, яке повністю трансформ у приріст
цін і не збільш обсяг виробн.
Інфляц розрив викликає інфляц збільш фактичного ВВП порівняно з потенц ВВП на мультиплікативній основі. Інфляційний розрив є такою величиною скорочення запланованих авт витрат, яка на мультипл основі здатна забезпечити номінальне зменш фактичного ВВП до потенц рівня лише за рахунок зниження цін.
Щоб
визначити інфл розрив в умовах повної
зайнятості
Інфл розрив виникає в умовах повної зайнятості, коли сукупний попит перевищує потенційно можливу сукупну проп, тобто потен ВВП. Це не збільшує обсяг виробн, а викликає лише зрост цін, тобто інфляцію. Але інколи зрост сукупного попиту в умовах повної зайнятості може викликати не лише інфл зрост, а й надмірну зайнятість, тобто тимчасовий вихід обсягів виробн за межі потенц ВВП. Це дає підстави стверджувати, що в ек з надмірною зайнятістю може виникати інфляційно-експансійний розрив. У такому разі фактичний ВВП перевищує потенц ВВП як номінально, так і реально.