- •1. Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •2. Сутність, принципи та основні категорії снр. Відмінності снр від балансу народного господарства.
- •3. Економічна сутність валового випуску та валового внутрішнього продукту. Методи їх розрахунку. Сутність дефлятора ввп та індексу споживчих цін, їх порівняння.
- •4. Показники ринку праці. Види безробіття. Втрати ввп від безробіття: закон Оукена, його математична формалізація, методи вимірювання «природного» безробіття.
- •5. Неокласична та кейнсіанська модель ринку праці.
- •6. Економічна сутність сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.
- •7. Економічна сутність сукупної пропозиції. Характеристика окремих відрізків сукупної пропозиції. Нецінові фактори впливу на сукупну пропозицію.
- •8. Модель «аd-as» як базова модель макроекономічної рівноваги: коротко- і довгострокова рівновага.
- •9. Механізм функціонування грошового ринку: грошові агрегати, пропозиція, попит, рівновага на грошовому ринку. Навести необхідні формули визначення попиту на гроші.
- •10. Експансія банківських депозитів. Депозитний та грошовий мультиплікатори. Сутність, цілі та методи монетарної політики.
- •11. Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •12. Сутність, показники та види інфляції. Економічні чинники та наслідки інфляції, графічна інтерпретація. Основні антиінфляційні заходи. Інфл: сутність, види, методи вимірювання.
- •13. Очікувана інфл в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •14. Інфл та безробіття. Економічна, графічна та математична інтерпретація кривої Філіпcа у короткостроковому періоді. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.
- •16. Економічна нерівність. Крива Лоренца – графічна та економічна інтерпретація. Коефіцієнт Джинні та децільний коефіцієнт.
- •17. Кейнсіанська функція споживання в закритій приватній економіці: графічна та математична інтерпретація; сутність ефекту заощаджень. Недоходні фактори споживання та заощаджень.
- •18. Функції споживання з урахуванням фактора часу. Теорія Фішера про міжчасовий вибір споживача. Споживання у довгостроковому періоді: гіпотеза життєвого циклу та постійного доходу.
- •19. Кейнсіанська та неокласична функція інвестицій: графічний та математичний аналіз.
- •20. Роль інвестицій в економіці. Фактори попиту на інвестиції, проста інвестиційна функція. Мультиплікативний вплив інвестицій на ввп.
- •21. Автономні інвестиції. Чинники автономних інвестицій: технічний прогрес, рівень забезпеченості основним капіталом, податки на підприємців, ділові очікування. Модель акселератора.
- •22. Класичний та кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •23. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •24. Моделі макроекономічної рівноваги товарного ринку – “Витрати-випуск”, “Вилучення - ін’єкції”. Графічна інтерпретація та економічні пояснення.
- •25. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •26. Сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення рецесійного та інфляційного розривів в економіці.
- •27. Сутність ек зрост та його показники. Екстенсивне та інтенсивне зрост економіки. Ек зрост та економічний розвиток.
- •28. Основні положення кейнсіанської та неокласичної теорій ек зрост. Модель Харрода-Домара та виробнича функція Кобба-Дугласа.
- •30. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз ек циклу. Основні теорії ек циклу.
- •33. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.
- •35. Монетарна політика у моделі ad-as та наслідки впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •36. Платіжний баланс: структура, характеристика його основних розділів; рівняння платіжного балансу.
- •37. Сутність валютного курсу, способи котирування валюти. Номінальний та реальний курс валюти. Чинники попиту і пропозиції на валютному ринку. Етапи розвитку міжнародної валютної системи.
- •38. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп: функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; фактори впливу на чистий експорт та зв'язок з валютним курсом.
- •Вплив чистого експорту на ввп
25. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
Мультиплікатор
витрат
— це число, на яке потрібно помножити
зміну автономних витрат, щоб визначити
зміну рівноважного ВВП. Мультиплікатор
витрат відображує відношення між зміною
рівноважного ВВП і зміною автономних
витрат.
Позначимо
мультиплікатор витрат символом me
і запишемо його формулу:
Звідси
приріст рівноважного ВВП можна визначити
за спрощеною формулою:![]()
Мультип витрат перебуває в прямій залежності від граничної схильності до спожив (с) і в оберненій від граничної схильності до заощаджень (1 – с).
Гранична схильність до спожив, як правило, менша за 1. Тому мультип витрат, як правило, більший за 1. Це означає, що приріст автономних витрат на 1 грн спричинює приріст рівнов ВВП більше, ніж на 1 грн.
Між запланованими автономними витратами і рівноважним ВВП існує не проста, а помножена залежність, яка вимірюється мультип витрат. Він показує, на скільки одиниць змінюється ВВП у разі зміни авт витрат на одиницю. Щоб розкрити залежність між ВВП та авт витратами, слід врахувати відмінність між авт та індуційованими витратами у складі заплан сукупних витрат. До авт належать витрати, які не залежать від доходу; до індуційованих — витрати, що змін внаслідок зміни доходу.
У моделі рівноважного ВВП спрощеної ек індуційованими є витрати на спожив. Звідси випливає такий алгоритм: приріст авт витрат на адекватну вел збільш дохід, що породжує індуційовані витрати на спожив, які, у свою чергу, збільш дохід. Завдяки цьому дохід збільш на вел, що перевищує приріст авт витрат. Величина цього перевищення є ефектом мультиплікатора.
26. Сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення рецесійного та інфляційного розривів в економіці.
Якщо заплановані сукупні витрати менші за потенц необхідну вел, то фактично рівноважний ВВП менший за потенційно рівнов ВВП. Таке явище назив рецесійним розривом. рецесійний розрив є таким явищем, яке викликає в економіці відставання фактичного ВВП від потенц ВВП, тобто рецесію.

Графічно
рец розрив — це відрізок, рівний відстані
по вертикалі між лінією потенційно
необхідних сукупних витрат (Е2)
і лінією запланованих сукупних витрат
(Е1).
Як відомо, цей відрізок відображує
різницю в автономних витратах, які
входять до складу різних за величиною
запланованих сукупних витрат. Звідси
випливає кількісне визначення рецесійного
розриву. Він являє собою таку величину,
на яку заплановані автономні витрати
є меншими порівняно з потенційно
необхідними автономними витратами,
тобто
![]()
Рецес
розрив спричинює помножене, тобто
мультиплікат відставання факт ВВП від
потенційного ВВП. Це означає, що потенц
ВВП перевищує фактичний ВВП на величину
рецесійного розриву, помножену на
мультипл витрат:
Із
р-ня випливає інше визначення рец
розриву: це така вел приросту запланованих
авт витрат, яка на мультиплікативній
основі здатна забезпечити зрост
фактичного ВВП до потенційного
рівня.Розв’язавши р-ня відносно
,
можна визначити величину рец розриву:
.
Якщо заплановані сукупні витрати є надмірними порівняно з потенційно необхідними сукупними витратами, то фактично рівноваж ВВП номінально перевищує потенційно рівноваж ВВП за рахунок інфляції. Таке явище назив інфляц розривом. Такий розрив назив інфляц тому, що в умовах повної зайнятості він повністю трансформ у зрост цін і не збільшує обсяг виробн.

Графічно
інфл розрив — це відрізок, рівний
відстані по вертикалі між лініями
потенційно необхідних сукупних витрат
і запланованих сукупних витрат
.
Він являє собою таку величину, на яку
заплановані автономні витрати перевищують
потенційно необхідні автономні витрати,
тобто
.
Цей розрив назив інфляц, оскільки в
умовах повної зайнятості він викликає
надмірне зрост запланованих сукупн
витрат, яке повністю трансформ у приріст
цін і не збільш обсяг виробн.
Інфляц розрив викликає інфляц збільш фактичного ВВП порівняно з потенц ВВП на мультиплікативній основі. Інфляційний розрив є такою величиною скорочення запланованих авт витрат, яка на мультипл основі здатна забезпечити номінальне зменш фактичного ВВП до потенц рівня лише за рахунок зниження цін.
Щоб
визначити інфл розрив в умовах повної
зайнятості
![]()
Інфл розрив виникає в умовах повної зайнятості, коли сукупний попит перевищує потенційно можливу сукупну проп, тобто потен ВВП. Це не збільшує обсяг виробн, а викликає лише зрост цін, тобто інфляцію. Але інколи зрост сукупного попиту в умовах повної зайнятості може викликати не лише інфл зрост, а й надмірну зайнятість, тобто тимчасовий вихід обсягів виробн за межі потенц ВВП. Це дає підстави стверджувати, що в ек з надмірною зайнятістю може виникати інфляційно-експансійний розрив. У такому разі фактичний ВВП перевищує потенц ВВП як номінально, так і реально.
