- •Тема 7. Агроторгові доми і сільськогосподарські маркетингові (збутові) кооперативи
- •Поняття і завдання агроторгового дому
- •Створення і діяльність агроторгових домів в Україні
- •Чисельність зареєстрованих агроторгових домів в Україні
- •Класифікація торгових домів.
- •Сільськогосподарські маркетингові (збутові) кооперативи
- •Основні функції агроторгового дому і маркетингового кооперативу
- •Контрактне ведення сільського господарства
- •Тема 8. Аукціони, ярмарки і виставки як елементи інфраструктури аграрного ринку
- •Поняття і особливості аукціону як способу продажу
- •Порядок проведення аукціону.
- •Історія розвитку виставкової і ярмаркової діяльності.
- •Ярмарки.
- •Виставки та організація їх проведення.
- •Тема 9. Інфраструктура транспортування і зберігання сільськогосподарської продукції.
- •Значення системи зберігання і транспортування аграрної продукції.
- •Взаємозв’язок між транспортуванням і торгівлею.
- •Види транспорту в системі інфраструктури аграрного ринку.
- •Співвідношення вартості окремих видів транспорту і оцінка транспортних витрат
- •Тема 10. Інформаційне забезпечення і консультаційна діяльність в інфраструктурі аграрного ринку
- •Використання ринкової (маркетингової) інформації
- •Ціновий моніторинг аграрного ринку
- •Поняття консультування і види консультаційних послуг.
- •Суб’єкти консультування і порядок їх роботи
- •Моделі аграрних інформаційно-консультаційних систем
- •Відстеження інформації про рух продукції по маркетинговому ланцюгу
Взаємозв’язок між транспортуванням і торгівлею.
З часів Адама Сміта визнано, що торгівля між спеціалізованими суб’єктами формує основу економічного розвитку. Щоб узагалі спеціалізація в агарному секторі була можливою, має існувати торгівля. В той же час, торгівля цілком залежить від транспортування, тому, що товари мають доставлятися в необхідне місце і в необхідний час. Тобто, транспортування забезпечує можливість продавати продукцію (здійснювати обмін), з іншого боку, - потреба в доставці продукції вимагає надання транспортних послуг. Таким чином, транспортування і торгівля є взаємозалежними, і виникають і розвиваються одночасно. Наявний взаємозв’язок торгівлі і транспорту є життєво необхідним для існування аграрного ринку та економічного зростання.
З точки зору торгівлі транспортування є необхідною умовою, щоб реалізувати вигоди, пов’язані з покращенням торгової політики, маркетингових зусиль, і просування продукції.
Удосконалення транспортування впливає на попит та на пропозицію продукції. Вплив на попит полягає в тому, що більш ефективна транспортна система і система зберігання зменшує витрати споживачів і зробить продукцію більш привабливою для придбання більших обсягів споживачами. Ринкова ціна залежить від співвідношення попиту і пропозиції на ринку і визначає вартість товару. Зміщення кривої попиту залежить від ціни, доходів споживачів, зміни чисельності населення, смаків споживачів, доступності товарів – замінників.
Якщо потужності транспортної системи і її доступність можуть забезпечити нові торгівельні можливості, то також зросте чисельність потенційних покупців продукції. Також, якщо транспортування може забезпечити доступними у торгівлі товари вищої якості або товари з новими смаками, то попит у торгівельній мережі зростає.
В результаті цього зростають обсяги продажу продукції. Для окремого виробника вигода полягає у вищих цінах і збільшенні обсягу продаж. Такі наслідки в торгівлі спричинені змінами у транспортуванні.
Вплив транспортування на пропозицію полягає в тому, що розглянутий вище вплив транспорту на створення умов для розміщення і спеціалізації, призводить до збільшення обсягів пропозиції аграрної продукції.
Вплив торгівлі є досить прямим (безпосереднім) але багатоплановим. Вона збільшує ціну виробника і обсяги продажу товарів, забезпечує більш масштабне і більш ефективне виробництво, стимулює інвестиції у виробництво, у нові виробничі технології.
Однак вплив на цьому не зупиняється. Дані вигоди підвищують можливості інвестувати у нові технології торгівлі і транспортування, у техніку, що можуть дозволити отримувати прийнятні доходи при нижчих цінах. Це знижує ціновий ризик і стимулює збутову діяльність аграрних виробників.
У довгостроковому періоді при збільшенні обсягів виробництва окремим виробником або регіоном у відповідь на нові торгівельні можливості, знижується середня вартість виробництва (собівартість), що збільшує прибутки виробника і зміщує криву пропозиції або попиту і пропозиції. Знову, залежно від відносної еластичності, виграти в даній ситуації зростання торгівельних можливостей можуть як виробники, так і споживачі.
