1. Респіраторна підтримка.

Традиційна вентиляція легень. Спочатку застосовується традиційна,обмежена за тиском, синхронізована примусова вентиляція (SIMV) з найменшим дихальним об’ємом, що забезпечує оптимальну оксигенацію, скорочений час вдиху. Підтримувати сатурацію рекомендовано останнім часом на більш низьких рівнях ніж раніше з метою попередження розвитку ретинопатії. Алярм пульсоксиметра доцільно встановити на рівні 85 % та 93%.

Високочастотна осциляторна вентиляція (HFOV) призначається дітям, стан яких не покращується після введення сурфактанту та потребує високого тиску на вдосі. Перевагу їй слід надавати при синдромах витоку повітря, особливо при інтерстиційній емфіземі легень. Механізм дії: молекулярна дифузія газів на тлі збільшення частоти дихання і зниження дихального об’єму (менше мертвого анатомічного простору).Параметри: співвідношення вдих/видих – постійне 1:2, видих активний, частота дихань 300-1800 за хвилину.

ВЧО ШВЛ дозволяє швидко відмовитись від токсичних концентрацій кисню, скоротити термін перебування на ШВЛ, зменшує ризик розвитку синдрому витоку повітря, хронічних захворювань легень.

Неінвазивна вентиляція легень.

Стратегія неінвазивної вентиляції із застосуванням постійного позитивного тиску в дихальних шляхах (nCPAP) и переміжна назальна вентиляція з позитивним тиском – Nasal Intermittent Positive Pressure Ventilation (NIPPV) суттєво знижує частоту ускладнень респіраторної терапії у дітей з НММТ. Синхронізована переміжна назальна вентиляція (Synchronized Nasal Intermittent Positive Pressure Ventilation, SNIPPV) це методика неінвазивної дихальної підтримки, при який комбінуються nCPAP с періодичними тригерними апаратними циклами. Застосування SNIPPV скорочує кількість реінтубацій в порівнянні з високопотоковою назальною респіраторною підтримкою с позитивним тиском в дихальних шляхах (Hi-Flow CPAP).

2. Сурфактантна терапія. Екзогенний сурфактант призначається дітям з РДС, яким проводиться ШВЛ з середнім тиском в дихальних шляхах не менше 7 см водн.ст., концентрацією кисню (FiO₂) 30% і більше протягом перших 2-х годин життя. Першу дозу бажано ввести протягом першої години життя.

3. Призначення вітаміну А. Всім новонародженим з НММТ у перші 4 тижні необхідно вводити 5000 МО вітаміну А внутрішньом’язово 3 рази у тиждень, що сприяє зменшенню частоти хронічної патології легень.

4. Кофеїну цитрат призначається протягом перших 10 днів життя, що може знизити ризик розвитку бронхо-легеневої дисплазії (БЛД).

5. Інфузія рідини та електролитів

При гестаційному віці <28 тижнів значно зростає потреба дитини в рідині внаслідок великого співвідношення між поверхнею тіла і масою дитини, а також незрілості шкіри. Морфо-функціональна незрілість нирок може призвести до значних втрат рідини та електролітів.

1).Шлях введення. Після народження необхідно катетеризувати пупкову вену. Венозний пупковий катетер можна використовувати до 7-14 днів, після цього видалення іммобілізують периферійну вену.

2).Швидкість інфузії. Параметри швидкості введення корегуються з метою запобігання дегідратації і гіпернатріємії. Рівні електролітів визначаються до 12-ї години життя (6-ї години для дітей з масою <800 г) з повторним моніторингом кожні 6 годин до стабілізації рівнів. На 2-3ю добу життя у більшості дітей наступає фаза поліурії із втратою натрію, що потребує подальшого частого оцінювання та корекції кількості рідини та електролітів.

3.Склад інфузійних розчинів. Початкова терапія включає розчин глюкози в концентрації, достатньої для утримання рівня глюкози крови >2,5-2,7 ммоль/л. У дітей з НММТ внаслідок високого ступеню морфо-функціональної незрілості знижена толерантність до концентрації глюкози >10%, тому рекомендовано призначення розчинів з концентрацією 7,5% і 5%. Швидкість утилізації глюкози повинна знаходитись в межах 4-10 мг/кг/хв. При розвитку гіперглікемії концентрація розчину глюкози знижується, однак не можлива інфузія гіпоосмолярних розчинів (<5%). Гіперглікемія з рівнем >10 ммоль/л, а також зумовлена цим глюкозурія, є показанням до призначення інфузії інсуліну в доз 0,05-0,1 ЕД/кг/год.

6.Корекція гемодинамічних розладів

У дітей з НММТ при рівнях середнього артеріального тиску менше 30 мм рт.ст. можуть виникати порушення мозкової перфузії. Вважається допустимим рівень середнього тиску 26-28 мм рт.ст. у дітей з ГВ 24-26 тижнів (при нормальному кольорі шкіри, що свідчить за адекватну перфузію, і стабільній частоті серцевих скорочень). Рання гіпотензія частіше зумовлена порушенням регуляції тонусу судин ніж гіповолемією, тому терапія болюсом рідини обмежується об’ємом 10-20 мл/кг, після чого починається підтримка пресорними амінами (допаміном).