- •2.1. Жіноча консультація
- •2.2. Стаціонар пологового будинку
- •3.1. Анатомія жіночих статевих органів
- •3.1.1. Зовнішні статеві органи жінки
- •3.1.2. Внутрішні статеві органи жінки
- •3.1.3. Зв’язковий апарат матки. Тазове дно.
- •3.1.4. Кровопостачання та інервація статевих органів жінки
- •3.2. Фізіологічні особливості жіночого організму
- •3.3. Менструальний цикл
- •3.4. Методи функціональної діагностики
- •1. Запліднення
- •2. Розвиток плідного яйця
- •2.1. Плацента
- •2.2. Навколоплідні води
- •2.3. Критичні періоди розвитку плода
- •2.4. Динаміка розвитку плода
- •2.5. Будова та розміри доношеного плода
- •2.6. Ознаки життя і смерті новонародженої дитини
- •5.1. Зміни в ендокринній системі жінки під час вагітності
- •5.2. Зміни в центральній нервовій системі
- •5.3. Особливості метаболізму, властиві вагітності
- •5.4. Водно-солевий обмін
- •5.5. Серцево-судинна система під час вагітності
- •5.6. Гематологічні зміни під час вагітності
- •5.7. Функція дихання під час вагітності
- •5.8. Зміни в органах травлення вагітної жінки
- •5.9. Сечовидільна система
- •5.10. Зміна в статевих органах і молочних залозах
- •5.11. Зміни в опорно-руховій системі жінки при вагітності
- •5.12. Покриви тіла та вага жінки при вагітності
- •6.1. Ознаки вагітності
- •6.1.1. Сумнівні ознаки вагітності
- •6.1.2. Вірогідні ознаки вагітності
- •6.1.3. Достовірні ознаки вагітності
- •6.2. Біологічні методи діагностики вагітності
- •6.3. Акушерська термінологія
- •6.4. Методика обстеження вагітної
- •6.4.1. Опитування жінок
- •6.4.2. Об’єктивне дослідження
- •6.5. Діагностика терміну вагітності
- •6.6. Ведення вагітної у жіночій консультації
- •1. Ультразвукове дослідження
- •2. Біофізичний профіль плода
- •3. Оцінка стану серцевої діяльності плоду
- •4. Визначення ступеня зрілості легень плода
- •5. Інвазивні методи діагностики стану плода
- •11.1. Причини початку пологів
- •11.2. Регуляція пологової діяльності
- •11.3. Пологові сили
- •11.4. Біомеханізм пологів при згинальних передлежаннях
- •11.4.1. Передній вид потиличного передлежання
- •11.4.2. Задній вид потиличного передлежання
- •11.4.3. Теорії біомеханізму пологів
- •11.5. Клінічний перебіг пологів
- •11.6. Ведення пологів
- •12.1. Метод психопрофілактичної підготовки вагітних до пологів
- •12.2. Медикаментозне знеболювання пологів
- •12.3. Немедикаметозні методи анестезії в пологах
- •14.1. Перебіг післяпологового періоду
- •14.1.1. Загальний стан породіллі і зміни у внутрішніх органах
- •14.1.2. Зміни в статевих органах в післяпологовому періоді
- •14.1.3. Функція молочних залоз
- •14.2. Ведення післяпологового періоду
- •14.2.1. Загальні вимоги до ведення післяпологового періоду
- •14.2.2. Лікувальна гімнастика
- •14.2.3. Туалет породіллі
- •14.2.4. Догляд за молочними залозами
- •15.1.Класифікація тазових передлежань
- •15.2. Діагностика сідничних передлежань
- •15.3. Перебіг і ведення вагітності при тазових передлежаннях
- •1. Нахил тулубу вагітної в сторону спинки плода.
- •1. Якщо тазова частина не опустилася у вхід малого тазу.
- •2. При нормальному об’ємі амніотичної рідини.
- •3. Передньому виді плода.
- •4. Відсутність ожиріння у пацієнтки.
- •1. Шляхом пологів per vias naturalis.
- •2. Шляхом операції кесарського розтину.
- •15.4. Біомеханізм родів при сідничних передлежаннях
- •15.5. Особливості перебігу і ведення пологів
- •500Мл фізіологічного розчину, починаючи з 8 крапель за 1хв., збільшуючи кожні 5-10хв. До 12-16 крапель, але
- •15.5.1.Ведення пологів при чистому сідничному передлежанні
- •15.5.2. Ведення пологів при ніжних передлежаннях
- •15.5.3. Класична ручна допомога при
- •1. Що таке сідничні передлежання.?
- •16.2. Діагностика багатоплідної вагітності
- •16.3. Перебіг та ведення багатоплідної вагітності
- •1.Узд проводиться в динаміці через 4 тижні для визначення характеру розвитку плодів, типу
- •8. Госпіталізація хворих при виявленні початкових ознак ускладнень багатоплідної вагітності
- •16.4. Перебіг пологів
- •16.5. Ведення пологів
- •1. Яка вагітність називається багатоплідною?
- •13 До 28 тижнів); передчасних пологів (від 29 до 37 тижнів). Викиднем, що не стався, називають вагітність у
- •29 Тижня вагітності. Наявність двох і більше випадків невиношування вагітності в анамнезі є підставою для
- •17.1.1. Діагностика передчасного переривання вагітності
- •370С і нижче є об’єктивним симптомом загрожуючого викидня. Важливе значення в проблемі самовільного
- •17.1.2. Лікування при загрозі переривання вагітності
- •1. Постільний режим.
- •0,125Мг. Після нормалізації рівня екскреції 17-кс у вагітних з гіперандрогенією, діагностованою під час
- •1. В анамнезі самовільні викидні в іі триместрі вагітності та передчасні пологи.
- •17.1.3. Акушерська тактика при передчасних пологах
- •1. Режим іі-ііі.
- •40Мг (при виявленній тахікардії разова доза 2,5мг,
- •0,075Мкг/хв, якщо скорочення матки відсутні протягом
- •48 Год., можна призначити препарат у таблетках
- •17.1.4. Профілактика респіраторного дистрес-синдрому новонароджених
- •17.2. Переношування вагітності
- •17.2.1. Визначення поняття
- •17.2.2. Клініка і діагностика переношування вагітності
- •IV тип (“безсумнівний термін пологів”) – переважають поверхневі клітини (40-80%), еозинофільний
- •0,01Од окситоцину) із швидкістю 1мл за хвилину. Якщо тонус матки підвищується після введення 0,01-0,03 од
- •17.2.3. Методи підготовки вагітних до родів
- •17.2.3.1. Медикаментозні методи підготовки вагітних до родів
- •17.2.3.2. Немедикаментозні методи
- •17.2.4. Розродження при переношуванні вагітності
- •1. Дайте визначення поняттям невиношування вагітності та звичне невиношування.
- •18.2. Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого
- •18.2.1. Гіпоксія плода
- •1. Функціональну гіпоксію – найлегшу форму кисневої недостатності, що супроводжується лише
- •2. Метаболічну гіпоксію – більш сильніша киснева недостатність, при якій зменшене постачання
- •3. Деструктивну гіпоксію, що є проявом важкої недостатності кисню і викликає зміни у клітинах
- •1. Зміна характеру серцебиття плоду:
- •18.2.2. Асфіксія новонародженого
- •0,1Мг/кг або бемегриду 0,1мг/кг.
- •1Мг/кг). Сумарна кількість введеної рідини не повинна перевищувати 50мл/кг. Призначають препарати, що
- •1. Дайте визначення терміну “плацентарна недостатність”.
- •1. Вплив на функції центральної нервової системи, як на основний патогенетичний чинник з метою
- •10,0Мл щоденно і підшкірно 10% розчин кофеїну по 1,0мл двічі на день).
- •19.2. Токсикози вагітних, що рідко зустрічаються
- •19.3. Пізні гестози
- •19.3.1. Етіологія пізніх гестозів
- •19.3.2. Патогенез
- •19.3.3. Класифікація пізнього гестозу
- •1. Щотижневе зважування жінки для визначення переросту маси тіла. В нормі вага жінки повинна
- •2. Виявлення прихованих набряків шляхом застосування проб:
- •3. Вимірювання артеріального тиску для виявлення вагітних з нестійким судинним тонусом, схильних
- •4. Дослідження сечі. Про розвиток претоксикозу свідчить зменшення добового діурезу до 900мл,
- •5. Оцінка аналізу крові. Рівень гематокриту у вагітних в стані претоксикозу може дещо підвищуватися,
- •6. Виявлення порушень периферичного кровообігу за допомогою капіляроскопії або шляхом
- •7. Розрахункове визначення об’ємів циркулюючої крові і інтерстиціальної рідини для виявлення
- •1. Седативні препарати (таблетки валеріани по 0,2г тричі на день або настоянка пустирника по 20
- •1. Седативна, десенсибілізуюча терапія, покращання реологічних властивостей крові та стану судинної
- •2. Спазмолітики: еуфілін по 1мл 24% розчину внутрішньом’язово, но-шпа по 2мл 2% розчину
- •3. Препарати, що інтенсифікують метаболізм міокарду (рибоксин 10% –10мл внутрішньовенно,
- •4. Заходи, що забезпечують:
- •5. Сечогінні засоби (фуросемід, гіпотіазид) під контролем діурезу з одночасним призначенням
- •6. Засоби, що покращують матково-плацентарний кровообіг і дозволяють попередити гіпоксію плоду.
- •19.3.6. Гіпертензія вагітних (Hypertensia gravidarum)
- •19.3.7. Протеїнурія вагітних (Proteinuria gravidarum)
- •19.3.8. Прееклампсія
- •19.3.9. Лікування прееклампсії
- •1. Седативна терапія з комбінованим використанням транквілізаторів (триоксазин по 0,6г 3-4 рази на
- •2. Гіпотензивна терапія.
- •40Мл, а при зростанні показника сат вище 130мм рт.Ст. – і до 50мл 25% розчину. Не допустиме різке
- •0,01% Розчину 2-3 рази на день; – поєднане використання -адреноблокаторів (анаприлін, обзидан) та
- •11. Антиоксидантна терапія, профілактика гіпоксії плоду, як при лікуванні прееклампсії легкого
- •19.3.10. Еклампсія (eclampsia).
- •IV фаза (розрішення) – хвора починає з шумом дихати, з рота з’являється пінна слина з домішками
- •1. Серцеві:
- •1. Хвору вкладають на рівну поверхню, уникаючи пошкоджень і повертають її голову у бік.
- •2. При відновленні спонтанного дихання після нападу, подається кисень. При тривалому апноє негайно
- •3. При припиненні серцевої діяльності паралельно з швл виконують закритий масаж серця і усі
- •4. Для припинення судом, препаратом вибору є сульфат магнію (20мл 25% розчину внутрішньовенно),
- •19.3.12. Акушерська тактика при пізніх гестозах
- •19.3.13. Профілактика пізнього гестозу
- •1. Виділяти в процесі диспансеризації вагітних групи високого ризику по розвитку пізнього гестозу,
- •2. Ведення вагітності з екстрагенітальною патологією повинне проводитись разом з лікарями
- •20.1. Класифікація аномалій пологової діяльності
- •20.1.2. Слабкість пологової діяльності
- •40 За одну хвилину, застосовується бинт Вербова. По показанням проводиться перінеотомія або епізіотомія.
- •20.1.3. Надмірно сильна пологова діяльність
- •50Мм рт.Ст.), швидким чергуванням перейм (більше 5 перейм за 10 хвилин) та підвищеним тонусом матки
- •20.1.4. Дискоординована пологова діяльність
- •20.1.5. Передчасний розрив плідного міхура
- •1. Класифікація аномалій скоротливої діяльності матки.
- •21.1.1. Класифікація вузьких тазів
- •21.1.2. Характеристика вузьких тазів
- •1. Інфантильний таз. Спостерігаються у жінок при морфологічних та функціональних ознаках
- •2. Таз чоловічого типу. Зустрічається у жінок високого зросту з ознаками інтерсексуальності:
- •3. Карликовий таз. Зустрічається у жінок маленького зросту (120-145см), але пропорційної будови тіла.
- •1. Простий плоский таз характеризується зменшенням усіх прямих розмірів, за рахунок приближення
- •2. Плоскорахітичний таз характеризується зменшенням прямого розміру площини входу в малий таз
- •3См), зменшена зовнішня кон’югата. При піхвовому дослідженні мис досягається, куприкова кістка сплощена,
- •3. Таз із зменшенням прямого розміру широкої частини порожнини малого тазу характеризується
- •21.1.3. Діагностика
- •85См (при величині близькій до 75см більше даних за значне звуження тазу);
- •2См в залежності від товщини кісток жінки.
- •21.2. Перебіг вагітності і пологів при звуженому тазі
- •1. Внаслідок високого стояння голівки плода при звуженому тазі не відбувається поділу
- •2. Процес вставлення голівки плода не тільки уповільнюється, а і порушується, що призводить до
- •3. На голівці утворюється велика родова пухлина, іноді виникає защемлення передньої губи шийки
- •4. Може з’явитися первинна або вторинна слабкість родової діяльності, особливо у інфантильних жінок
- •5. Якщо невідповідність між тазом матері і голівкою плоду велика (ознака Вастена позитивна),
- •6. У послідовому і в ранньому післяродовому періодах нерідко виникають кровотечі. Причина їх
- •7. Іноді можливе ушкодження лобкового симфізу, крижово-клубових і крижово-куприкових суглобів,
- •8. Пологи при вузьких тазах можуть ускладнюватись виникненням гіпоксії плоду і крововиливів в
- •21.2.1. Особливості біомеханізму родів при поперечнозвуженому тазі
- •21.2.2. Особливості біомеханізму пологів при
- •21.2.3. Особливості біомеханізму пологів при плоскорахітичному тазі
- •21.2.4. Особливості біомеханізму пологів при простому плоскому тазі
- •1) Особливості вставлення голівки і механізм пологів, властиві для даної
- •1) Особливості вставлення голівки, властиві даній формі звуження тазу, однак часто виникає механізм вставлення
- •1. Прогноз перебігу пологів у залежності від ступеня звуження тазу.
- •22.2. Розриви піхви
- •22.3. Розриви промежини і вульви
- •22.4. Розрив матки
- •1. Розрив під час вагітності.
- •1. Припинити родову діяльність.
- •2. Негайно закінчити пологи оперативним шляхом.
- •22.5. Післяродові нориці
- •22.6. Післяродовий виворіт матки
- •1. Які пошкодження відбуваються під час пологів ?
- •23.1. Передлежання плаценти
- •1. Повне (placenta praevia centralis), або центральне, при якому плацента повністю перекриває
- •2. Неповне (часткове) (placenta praevia parcialis) – плацента розміщена або біля краю внутрішнього
- •23. 2. Передчасне відшарування нормально
- •23. 3. Кровотечі в послідовому та ранньому
- •23.3.2. Аномалії відшарування плаценти і виділення посліду
- •23.3.3. Кровотечі в ранньому післяродовому періоді внаслідок
- •1. Випорожнення сечового міхура;
- •1000-1500Мл відновлюється розчинами колоїдів та кров’ю у співвідношенні 1:1, крововтрата 1500-3000мл –
- •IV ступінь тяжкості спостерігається при дефіциті оцк більше ніж 40%. Стан дуже тяжкий,
- •23.3.4. Кровотечі, обумовлені порушенням системи згортання крові
- •IV фаза – тромбо-емболічні ускладнення (від 1 до 3 тижнів).
- •23.3.5. Емболія навколоплідними водами (енв)
- •1. Яка етіологія, патогенез, класифікація, частота передлежання плаценти?
- •1) Постійна зміна видів бактеріальних збудників і їх біологічних властивостей під впливом
- •2) Нераціональні програми прийому антибіотиків, як його вибору так і його дозування;
- •3) Зниження імунної реактивності організму в умовах погіршення екологічного стану, несприятливих
- •24.1. Перший етап
- •24.2. Другий етап
- •24.3. Третій етап
- •10 Днів з урахуванням антибіотикограми. В комбінацію антибіотиків входять: напівсентетичні пеніциліни
- •1. Наявність септичниго осередку в організмі.
- •30Мг/кг маси тіла на поліглюкіні. Дофамін – від 1 до 5 мг/кг/хв – покращує нирковий кровоток.
- •24.4. Четвертий етап
- •1.Інфільтративна гнійна:
- •2. Абсцедуюча:
- •3. Флегмонозна:
- •4. Гангренозна.
- •24.5. Сучасні методи лікування післяпологових
- •2. Уфок проводиться за допомогою апарату “Ізольда”. Вже через 3-5хв. Від початку процедури у
- •3. Екстракорпоральне очищення організму.
- •0,35. У разі дефіциту оцк проводять його адекватну корекцію. Потім забезпечують доступ до двох великих
- •500 Од/кг і призначають премедикацію.
- •4. Плазмаферез.
- •5. Промивання порожнини матки.
- •1. Частота гнійно-септичних захворювань в післяродовому періоді.
- •25.1.1. Родова травма м’яких тканин
- •25.1.2. Родова травма кісток
- •25.1.3. Родова травма внутрішніх органів
- •25.1.4. Родові ураження центральної нервової системи
- •1) Травматичні пошкодження головного мозку без внутрішньочерепних виливів;
- •2) Внутрішньочерепні виливи: епідуральні, субдуральні, субарахноїдальні, внутрішньомозкові (в тому
- •0,5Мл/кг, свіжезаморожену плазму 10мг/кг. Із седативних препаратів, крім магнію сульфату, призначають
- •25.2. Токсико-септичні захворювання новонароджених
- •25.2.1. Піодермія
- •25.2.2. Омфоліт
- •25.2.3. Кон’юнктивіт
- •25.2.4. Дакріоцистит
- •25.2.5. Пухирчатка
- •25.2.6. Флегмона
- •25.2.7. Остеомієліт
- •25.2.8. Сепсис
- •1. Дія на збудника (мікроорганізми).
- •2. Дія на макроорганізм (підвищення захисних сил дитини, корекція обмінних зрушень, симптоматична
- •3. Санація первинного і метастатичного вогнищ.
- •4. Організація оптимальних умов середовища.
- •10Мл/кг маси, антистафілококковий -глобулін 0,2мл/кг – тричі через 2-3 доби, лаферон 100000 од/кг за добу,
- •1. Які причини виникнення родових травм новонароджених?
- •26.2. Операції, що готують родові шляхи
- •26.2.2. Розширення шийки матки
- •26.2.3. Розтин промежини
- •1. Назвіть операції, що готують родові шляхи.
- •1. Вагітність 34-36 тижнів, живий плід.
- •26.3.2. Класичний комбінований зовнішньо-внутрішній поворот
- •3 Момент – власне поворот. Акушер діє обома руками. Зовнішня рука, захопивши голівку, відсуває її
- •1. Що називається акушерським поворотом?
- •60Мл з кожної сторони). Вибір знеболювання залежить від можливостей акушерського стаціонару, а також від
- •1. Введення ложок
- •2. Замикання щипців
- •3. Пробна тракція
- •4. Витягання голівки щипцями
- •5. Зняття щипців
- •1. Introitus vaginae іноді може бути дуже вузьким, що не дозволяє ввести пальці контрольної руки. В
- •1. З чого складається вакуум екстрактор?
- •1. З боку плода:
- •2. З боку матері:
- •180, Таким же чином змінюють іншу ручку. Після цього виводять голівку прийомом Морісо-Левре.
- •1. Дати визначення операції екстракції плода за тазовий кінець?
- •1. Кесарський розтин в нижньому сегменті:
- •2. Кесарський розтин класичний (корпоральний) із розрізом тіла матки.
- •3. Кесарський розтин із послідуючою ампутацією матки (операція Рейно-Порро).
- •1) М’язово-м’язові шви кількістю 10-12 на дистанції 0,5-0,6см один від одного;
- •1. Яка операція називається операцією кесарського розтину?
- •26.5.2. Декапітація
- •1. Захват ручки, що випала, помічником і відведення її в сторону, протилежну тій, де знаходиться голівка; якщо
- •2. Введення у піхву руки і захват шийки плода.
- •3. Введення і розміщення декапітаційного гачка.
- •26.5.3. Клейдотомія
- •26.5.4. Спонділотомія
- •26.5.5. Евісцерація (евентерація)
- •1. Операції, що призначені для зменшення об’єму плода.
- •26.6.2. Ручне обстеження порожнини матки
- •26.3.3. Інструментальна ревізія порожнини матки
- •26.6.4. Зшивання розривів промежини і шийки матки
- •26.6.5. Надпіхвова ампутація матки
- •26.6.6. Екстирпація матки
- •1. Які операції виконують у третьому періоді пологів і у ранньому післяпологовому періоді?
- •1Мл) і достатня лише для зволоження стінок піхви. В здоровому стані жінка не відчуває піхвових виділень. В
- •27.2. Методи обстеження гінекологічних хворих
- •27.2.1. Опитування хворої
- •1) На що скаржиться хвора (необхідно точно з’ясувати характер скарг);
- •2) Коли почалося захворювання, скільки часу визнає себе хворою.
- •27.2.2. Об’єктивне обстеження
- •27.2.3. Додаткові методи обстеження
- •27.2.3.1. Бактеріоскопічне дослідження
- •27.2.3.2.Кольпоцитологічне дослідження
- •6Мкм). Кі відображає естрогенну насиченість організму без урахування інших гормонів, оскільки вони не
- •27.2.3.3. Функціональні методи дослідження
- •27.2.3.4. Інструментальні методи дослідження
- •27.2.3.5. Визначення рівня статевих гормонів
- •1500-5000Од внутрішньом’язово на протязі 5 днів. Результати оцінюють по підвищенню рівня прогестерону в
- •1) Базальна температура монофазна, але менструальноподібна реакція наступила – цикл
- •2) Базальна температура зі скороченою другою фазою (менше 10 днів), менструальноподібна реакція
- •3) Базальна температура двофазна, менструальноподібна реакція своєчасна – овуляторний цикл.
- •1. Назвіть найважливіші симптоми гінекологічних захворювань.
- •28.1. Неспецифічні запальні захворювання
- •1. Запалення зовнішніх статевих органів (вульвіт, бартолініт).
- •2. Запалення внутрішніх статевих органів (кольпіт, ендоцервіцит, ендометрит, сальпінгіт, оофорит,
- •500Мг через 8-10 годин). Рекомендується використання не менш ніж двох антибіотиків, при чому один з них
- •1. Антибактеріальна терапія з урахуванням чутливості збудника та його групової належності – так при
- •1) Уретрит, особливо у поєднанні з двостороннім бартолінітом чи каналікулітом;
- •2) Ендоцервіцити у жінок з первинним безпліддям, які не мали діагностичних чи інших втручань, що
- •3) Двосторонній аднексит у жінок, що не мали пологів, абортів, внутрішньоматкових маніпуляцій,
- •1) Хімічний – змащування слизової оболонки уретри 1-2% розчином нітрату срібла, а каналу шийки
- •1) Проводити одночасне лікування жінки і її статевого партнера;
- •2) Заборонити на період лікування статеві зносини;
- •3) Застосування протитрихомонадних препаратів на фоні загальних і місцевих гігієнічних процедур. З
- •4) Підвищувати захисні сили організму шляхом призначення вітамінотерапії, адаптогенів.
- •1. Класифікація запальних захворювань жіночих статевих органів за локалізацією.
- •29.1. “Гострий живіт”, пов’язаний з кровотечею
- •29.1.1. Позаматкова вагітність
- •29.1.2. Апоплексія яєчника
- •29.2. Порушення живлення пухлин внутрішніх статевих
- •29.2.1. Перекрут ніжки пухлини яєчника
- •29.2.2. Порушення живлення міоматозних вузлів матки
- •29.3. “Гострий живіт” при гнійних запальних
- •29.4. Пельвіоперитоніт та перитоніт
- •29.4.1 Пельвіоперитоніт
- •29.4.2 Перитоніт
- •1. Що являє собою поняття “гострий живіт”?
- •30.1. Класифікація порушень менструального циклу
- •30.2. Форми порушень менструального циклу
- •30.2.1. Аменорея
- •0,1% Розчин фолікуліна по 1мл, потім розчин фолікуліну 0,1% по 1мл і розчин прогестерону 1% по 0,5мл
- •30.2.2. Альгодисменорея
- •250Мг 3 рази, бутадіон, ацетилсаліцилова кислота по 200мг 4 рази на добу (препарати переліченні за ступенем
- •30.2.3. Нейроендокринні синдроми
- •1 Вазомоторні Приливи жару, підвищена пітливість, головний біль, гіпо- або
- •2 Урогенітальні Сухість слизової оболонки піхви, біль при статевих зносинах,
- •30.2.4. Дисфункціональні маткові кровотечі (дмк)
- •1. Скорочення фолікулінової фази циклу.
- •2. Скорочення лютеїнової фази циклу.
- •3. Подовження лютеїнової фази циклу.
- •30.2.4.1. Діагностика дмк
- •40Нмоль/добу), а прегнадіолу знижена.
- •30.2.4.2. Лікування дмк
- •1. Зупинити кровотечу.
- •2. Відвернути її рецидив.
- •2,5% Розчину прогестерону, або однарозово 1мл 12,5% розчину 17-опк. Можливе використання норколута по
- •10Мг на добу або туріналу.
- •2Мл кожного дня протягом 10 днів;
- •1% Розчином сірчанокислого цинку або із 10% розчином сірчанокислої міді, 10% розчином хлориду кальцію,
- •60Мг на добу або прогестерон по 10мг на добу) або естрогенний гемостаз (спочатку призначають 5 мг
- •1. Введення в порожнину матки 5% розчин йоду за допомогою шприця Брауна. Починають з 0,2мл і
- •2. Тампонада матки тампоном, добре змоченим 5-10% розчином йоду. Експозиція 20-30 хвилин. Курс
- •1. Абсолютні:
- •1. Ендоцервікоз:
- •31.1.2. Поліпи шийки матки
- •31.1.3. Лейкоплакія
- •31.1.4. Папіломи
- •31.1.5. Субепітеліальний ендометріоз
- •31.1.6. Справжня ерозія
- •31.1.7. Ендоцервіцит
- •31.1.8. Посттравматичні зміни в шийці матки
- •31.2. Передракові захворювання шийки матки
- •31.2.1. Дисплазія
- •1/3 Багатошарового епітелію. При цьому клітини зберігають нормальну будову і полярність розташування.
- •31.2.2. Лейкоплакія з явищами атипії
- •31.2.3. Аденоматоз
- •31.2.4. Еритроплакія
- •31.3. Діагностика фонових та передракових захворювань
- •31.3.1. Загальноклінічні методи обстеження
- •31.3.2. Цитологічне дослідження
- •31.3.3. Бактеріологічне дослідження
- •1) Призматичний і метоплазований із нього епітелій;
- •2) Клітини осередків дисплазії;
- •3) Елементи раку.
- •31.3.5. Цервікоскопія
- •31.3.6. Кольпомікроскопія
- •31.3.7. Біопсія шийки матки
- •31.3.8. Діагнгостичне вишкрібання цервікального каналу
- •31.4. Лікування фонових та передракових станів
- •36% Розчину по 50 г. Ваготил визиває поверхневу коагуляцію тканин, тому застосовується при недовгому
- •1) Методи локальної деструкції патологічного осередку (діатермокоагуляція, кріодеструкція, лазерна
- •2) Методи суто радикальної терапії (діатермоелектроексизія і хірургічне лікування).
- •1) Повне обстеження жінки (кольпоскопія, цитологічне дослідження);
- •2) Розповсюдження патологічного процесу не більше 2,5-3см;
- •3) Відсутність запальних захворювань.
- •1. При ектопії циліндричного епітелію (стаціонарний ендоцервікоз) і і-іі ступеню чистоти піхвових
- •1) Прагнути до найбільш повного охвату дорослого жіночого населення цитологічним скринінгом, а на
- •31.5.2. Класифікація
- •31.5.4. Діагностика
- •5% Розчин глюкози, дистильована вода), яка дозволяє виконати ряд внутрішньоматкових операцій, використати
- •31.5.5. Лікування
- •1% Розчин по 2мл внутрішньом’язово, дицинон по 2 мл внутрішньом’язово.
- •12,5% Розчин 17-оксипрогестерону капронату по 250мг внутрішньом’язово, депостат 200мг внутрішньом’язово,
- •6 Місяців. Ці препарати мають виражений антигонадотропний ефект, сприяють подавленню функції яєчників і,
- •31.5.6. Диспансеризація
- •1. Які ви знаєте фактори ризику і причини розвитку фонових та передракових захворювань жіночих
- •1. Доброякісні:
- •1) Інвертуючу форму (сосочки знаходяться в середині кістоми);
- •2) Евертуючу форму (сосочки знаходяться тільки зовні капсули кістоми);
- •3) Змішану (сосочки розміщуються і всередині і на зовнішній поверхні кістоми).
- •32.1.2. Пухлини строми статевого тяжа
- •10См в діаметрі. В залежності від будови пухлини можуть бути щільними, щільно-еластичної та м’якуватої
- •32.1.3. Ліпідно-клітинні пухлини яєчників
- •32.1.4. Герміногенні пухлини
- •32.1.6. Кісти яєчників
- •1) Через передню черевну стінку (лапароскопія);
- •2) Через заднє склепіння піхви (кульдоскопія).
- •1. Перекрут ніжки пухлини, крововилив в капсулу. Некроз.
- •1. Інтерстиціальну (інтрамуральну).
- •1) Вік хворої – фіброміома матки в 60-80% випадків розвивається після 35-40 років;
- •2. Некроз фіброматозного вузла
- •3. Нагноєння вузла
- •14 Та 21 дні циклу, або 1раз на тиждень; курсова доза 2,4-4,8г, тривалість лікування 6 місяців. Препарат провера
- •1. Етіологія і патогенез пухлиноутворення.
- •IV стадія – пухлина розповсюджена на суміжні органи або метастази у віддалені органи.
- •33.2. Рак шийки матки
- •0 Стадія – преінвазивний (внутрішньоепітеліальний) рак.
- •IVа стадія – рак проростає в сечовий міхур і (або) в пряму кишку.
- •IVб стадія – присутні віддалені метастази за межами малого тазу.
- •33.3. Рак тіла матки
- •IVа стадія – інфільтрація переходить на сечовий міхур та пряму кишку;
- •IVб стадія – присутні віддалені метастази.
- •33.4. Саркома матки
- •IV стадія – відмічається проростання пухлини в суміжні органи, черевну порожнину, є віддалені
- •33.5. Рак яєчників
- •IV стадія – пухлина одного або обох яєчників з віддаленими метастазами.
- •IV стадії – 10%.
- •33.6. Рак маткових труб
- •33.7. Трофобластичні захворювання
- •33.7.1. Міхуровий занесок
- •33.7.2. Хоріонепітеліома
- •1. Аборт, зроблений за медичними або соціальними показаннями.
- •2. Аборт медичний за власним бажанням жінки.
- •3. Аборт кримінальний (заборонений, карний).
- •34.1. Штучне переривання вагітності до 12 тижнів
- •1. Інфекційні та паразитарні захворювання (туберкульоз, сифіліс, снід, віл-інфікованість,
- •1. Гострі та підгострі запальні захворювання статевих органів.
- •34.1.1. Вишкрібання порожнини вагітної матки
- •34.1.2. Вакуум-екскохлеація
- •34.1.3. Медикаментозні методи переривання вагітності
- •34.2. Переривання вагітності після 12 тижнів
- •1Мл та вводиться внутрішньовенно зі швидкістю 2,5мкг/хв протягом 30хв, потім швидкість введення може бути
- •34.2.2. Хірургічні методи
- •34.3. Ускладнення штучного аборту
- •1. Безпосередні ускладнення:
- •2. Ранні ускладнення:
- •3. Віддалені ускладнення:
- •1. Традиційні методи контрацепції: бар’єрні (або механічні), сперміциди (або хімічні), природні (або
- •2. Сучасні методи контрацепції: внутрішньоматкова, гормональна.
- •35.1. Традиційні методи контрацепції
- •35.1.1. Бар’єрні методи контрацепції
- •1Г ноноксінола-9. Контрацептивна губка має вид подушки округлої форми із заглибленнями з боку шийки
- •45Млн чоловіків користувалися презервативом як засобом регулювання народжуваності.
- •35.1.2. Сперміциди
- •35.1.3. Природні методи контрацепції
- •1. Календарний метод (метод Ogino-Knaus), заснований на визначенні фертильного періоду на підставі
- •100 Жінок/років), необхідністю довготривалого утримання від статевих контактів. Складності використання
- •2. Метод базальної температури. У 1876 році Марією Путнам була встановлена зміна базальної
- •100 Жінок/років), необхідність щоденних вимірювань базальної температури, можливість виникнення
- •3. Метод цервікального слизу (метод Беллінга) заснований на змінах якостей цервікального слизу під
- •39,7 На 100 жінок/років). Ця обмеженість обумовлена неможливістю інтерпретувати характер виділень з піхви
- •4. Симптотермальний метод базується на поєднанні контролю базальної температури тіла,
- •5. Метод лактаційної амінореї базується на фізіологічному ефекті пригнічення овуляції під час
- •6. Метод перерваного статевого акту – це традиційний метод контрацепції, який полягає в тому, що
- •35.2. Сучасні методи контрацепції
- •35.2.1. Внутрішньоматкові засоби (вмз)
- •35.2.2. Гормональна контрацепція
- •0,03 Мг етиніл-естрадіолу
- •0,5 Мг етинодіол діацетат
- •35.3. Добровільна хірургічна стерилізація (дхс)
- •50 Мг норетиндрон енантату
- •35.4. Невідкладна (посткоітальна) контрацепція
- •35.5. Контрацепція в різні періоди життя жінки
- •1. Що являє собою програма по плануванню сім’ї, її завдання?
- •1. Медико-генетичному консультуванні сімей щодо прогнозування потомства.
- •2.1. Причини та механізми виникнення вроджених вад
- •2.2. Тератогенні ввр
- •2.3. Генетичні ввр
- •40%). А каудальна дисплазія у плодів матерів з цукровим діабетом виникає у 227 разів частіше, ніж у популяції.
- •1/185 (До 30 років – 1/510), від 40 до 44 років така можливість 1 на 63 випадки, після 45 років – 1 на 24 випадки,
- •3. Методи медико-генетичної діагностики
- •1. Неінвазивні:
- •2. Інвазивні:
- •4. Профілактика ввр плода
- •1. Назвіть основні етапи надання медико-генетичної допомоги та їх завдання.
АКУШЕРСТВО
ТА
ГІНЕКОЛОГІЯ
а редакцією
доктора медичних наук, професора А.М. Громової,
доктора медичних наук В.К. Ліхачова
Допущено Головним управлінням навчальних закладів Міністерства охорони здоров’я
України як підручник для студентів стоматологічних факультетів медичних
навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації
ПОЛТАВА-2000
ББК 57.1+57.16 ] я 73
УДК 618.2/.7+618.1(075.8)
Автори: А.М.Громова, В.К.Ліхачов, Л.М.Добровольська, А.П.Голубєв, Г.М.Алтуєв,
Н.І.Мітюніна, Т.Ю.Ляховська, М.С.Чопорова, Н.О. Удовицька, В.Б.Мартиненко,
О.Г.Макаров, А.А. Дудченко.
Акушерство та гінекологія / За ред. А.М. Громової, В.К. Ліхачова.– Полтава:
Полтава”, 2000. – 600с., іл.
В підручнику, підготовленому колективом кафедри акушерства і гінекології
Української медичної стоматологічної академії, наведені вичерпні дані про фізіологічне та
патологічне акушерство, гінекологічні захворювання, які передбачені програмою для
стоматологічних факультетів, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України.
Висвітлено сучасні уявлення про фізіологію вагітності та пологів. Описано етіологію,
патогенез, клініку, діагностику, лікування основних видів акушерської та гінекологічної
патології, зокрема пізні гестози, невиношування та переношування вагітності,
фетоплацентарну недостатність, аномалії скоротливої діяльності матки, акушерські
кровотечі, запальні захворювання жіночих статевих органів, порушення менструальної
функції. Викладені основи оперативного акушерства, сучасні методи планування сім ї.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Основні етапи розвитку акушерства (А.М.Громова, Л.М. Добровольська)
Розділ 2. Структура і організація акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні (Л.М. Добровольська)
*0 Жіноча консультація
*1 Стаціонар пологового будинку
Розділ 3. Анатомо-фізіологічні особливості жіночого організму (А.М.Громова)
*2 Анатомія жіночих статевих органів
*3 Фізіологічні особливості жіночого організму
*4 Менструальний цикл
*5 Методи функціональної діагностики
Розділ 4. Запліднення та розвиток плода (А.П.Голубєв, О.Г.Макаров)
*6 Запліднення
*7 Розвиток плідного яйця
Розділ 5. Зміни в організмі жінки під час вагітності (В.К.Ліхачов)
*8 Ендокринна система
*9 Центральна нервова система
*10 Особливості метаболізму, властиві вагітності
*11 Водно-сольовий обмін
*12 Серцево-судинна система
*13 Гематологічні зміни під час вагітності
*14 Функція системи дихання
*15 Органи травлення
*16 Зміни в статевих органах і молочних залозах
*17 Опорно-рухова система
*18 Покриви тіла та вага жінки при вагітності
Розділ 6. Діагностика вагітності. Спостереження за її перебігом (А.П.Голубєв, В.Б.Мартиненко)
*19 Ознаки вагітності
*20 Біологічні методи діагностики вагітності
*21 Акушерська термінологія
*22 Методи обстеження вагітної
*23 Діагностика терміну вагітності
*24 Ведення вагітної в жіночій консультації. Видача дородової відпустки
Розділ 7. Сучасні методи діагностики стану плода (В.Б.Мартиненко, Л.М.Добровольська)
*25 Ультразвукове дослідження
*26 Біофізичний профіль плода
*27 Оцінка стану серцевої діяльності плода
*28 Визначення ступеня зрілості легень плода
*29 Інвазивні методи діагностики стану плода та навколоплідних вод
Розділ 8. Гігієна та дієтетика вагітних (М.С.Чопорова)
Розділ 9. Асептика та антисептика в акушерстві (М.С.Чопорова, Г.М.Алтуєв)
Розділ 10. Жіночий таз. Таз з акушерської точки зору (В.Б.Мартиненко, О.Г.Макаров)
Розділ 11. Фізіологія пологів (А.М.Громова, Н.І.Мітюніна, Г.М.Алтуєв)
*30 Причини початку пологів
*31 Регуляція пологової діяльності
*32 Пологові сили
*33 Біомеханізм пологів при згинальних передлежаннях
*34 Клінічний перебіг пологів
*35 Ведення пологів
Розділ 12. Знеболювання пологів (Н.І.Мітюніна)
*36 Метод психопрофілактичної підготовки вагітних до пологів
*37 Медикаментозне знеболювання пологів
*38 Немедикаментозні методи анестезії в пологах
Розділ 13. Фізіологія новонародженого, надання допомоги та догляд за ним (А.М.Громова)
Розділ 14. Клінічний перебіг та ведення післяпологового періоду (В.К.Ліхачов)
*39 Перебіг післяпологового періоду
*40 Ведення післяпологового періоду
Розділ 15. Тазові передлежання плода. Перебіг вагітності та пологів (А.М.Громова, Н.І.Мітюніна)
*41 Діагностика тазових передлежань
*42 Перебіг і ведення вагітності
*43 Біомеханізм родів при тазових передлежаннях
*44 Особливості перебігу і ведення пологів при тазових передлежаннях
Розділ 16. Багатоплідна вагітність (Н.І.Мітюніна, М.С.Чопорова)
*45 Загальні положення
*46 Діагностика багатоплідної вагітності
*47 Перебіг та ведення багатоплідної вагітності
*48 Перебіг пологів
*49 Ведення пологів
Розділ 17. Невиношування та переношування вагітності (Л.М.Добровольська)
*50 Невиношування вагітності
*51 Переношування вагітності
Розділ 18. Фетоплацентарна недостатність. Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого
(Л.М.Добровольська)
*52 Фетоплацентарна недостатність
*53 Гіпоксія плода та асфіксія новонародженого
Розділ 19. Ранні токсикози вагітних. Пізні гестози (В.К.Ліхачов)
*54 Ранні токсикози вагітних
*55 Токсикози вагітних, що рідко зустрічаються
*56 Пізні гестози
Розділ 20. Аномалії скоротливої діяльності матки (А.М.Громова)
*57 Патологічний прелімінарний період
*58 Слабкість родової діяльності
*59 Надмірно сильна родова діяльність
*60 Дискоординована родова діяльність
Розділ 21. Аномалії кісткового тазу (В.К.Ліхачов)
*61 Анатомічно звужений таз
*62 Перебіг вагітності і пологів при звуженому тазі
*63 Ведення пологів при звужених тазах
Розділ 22. Родові травми (А.П.Голубєв, Т.Ю.Ляховська)
*64 Розриви шийки матки
*65 Розриви піхви
*66 Розриви промежини і вульви
*67 Розрив матки
*68 Післяродові нориці
*69 Післяродовий виворіт матки
*70 Розходження і розриви лонного сполучення
Розділ 23. Акушерські кровотечі (А.М.Громова, Т.Ю.Ляховська)
*71 Передлежання плаценти
*72 Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти
*73 Кровотечі в послідовому та ранньому післяродовому періодах
Розділ 24. Післяпологові септичні захворювання (А.М.Громова, В.К.Ліхачов)
*74 Перший етап
*75 Другий етап
*76 Третій етап
*77 Четвертий етап
*78 Загальні принципи лікування післяпологових септичних захворювань
Розділ 25. Захворювання новонароджених (А.М.Громова)
*79 Родові травми новонародженого
*80 Токсико-септичні захворювання новонароджених
Розділ 26. Оперативне акушерство (В.К.Ліхачов)
*81 Операції, що зберігають вагітність
*82 Операції, які готують родові шляхи
*83 Акушерський поворот
*84 Розроджуючі операції
– акушерські щипці (Н.О.Удовицька)
– вакуум-екстракція плода
– екстракція плода за тазовий кінець
– кесарський розтин (Н.І.Мітюніна)
Плодоруйнівні операції
Операції, що виконуються в третьому періоді пологів і в ранньому післяпологовому
періоді
Розділ 27. Загальна _____симптоматологія гінекологічних захворювань та методи обстеження гінекологічних
хворих (В.К.Ліхачов, Т.Ю.Ляховська)
*85 Симптоми гінекологічних захворювань
*86 Методи обстеження гінекологічних хворих
Розділ 28. Запальні захворювання жіночих статевих органів (В.К.Ліхачов, Т.Ю.Ляховська)
*87 Неспецифічні запальні захворювання жіночих статевих органів
*88 Запальні захворювання жіночих статевих органів, які передаються статевим шляхом
Розділ 29. “Гострий живіт” в гінекології (В.К.Ліхачов)
*89 “Гострий живіт”, пов’язаний з кровотечею в черевну порожнину
*90 Порушення живлення пухлин внутрішніх статевих органів
*91 “Гострий живіт” при гнійних запальних захворюваннях жіночих статевих органів
*92 Пельвіоперитоніт та перитоніт
Розділ 30. Порушення менструальної функції (А.М.Громова, В.К.Ліхачов)
*93 Класифікація порушень менструального циклу
*94 Форми порушень менструального циклу
Розділ 31. Фонові та передракові захворювання жіночих статевих органів (А.М.Громова,
Т.Ю.Ляховська, Н.О.Удовицька)
*95 Фонові процеси жіночих статевих органів
*96 Передракові захворювання шийки матки
*97 Діагностика фонових та передракових захворювань жіночих статевих органів
*98 Лікування фонових та передракових станів жіночих статевих органів
*99 Гіперпластичні процеси ендометрію
Розділ 32. Доброякісні пухлини жіночих статевих органів (А.М.Громова, Т.Ю.Ляховська,
Н.О.Удовицька, Г.М.Алтуєв)
*100 Доброякісні пухлини яєчників
*101 Фіброміома матки
Розділ 33. Злоякісні новоутворення жіночих статевих органів (Л.М.Добровольська, В.К.Ліхачов)
*102 Рак вульви
*103 Рак шийки матки
*104 Рак тіла матки
*105 Саркома матки
*106 Рак яєчників
*107 Рак маткових труб
*108 Трофобластичні захворювання
Розділ 34. Штучний аборт (Г.М.Алтуєв, О.Г.Макаров)
*109 Штучне переривання вагітності до 12 тижнів
*110 Переривання вагітності після 12 тижнів
*111 Ускладнення штучного аборту
Розділ 35. Сучасні методи планування сім’ї (Л.М.Добровольська)
*112 Традиційні методи контрацепції
*113 0Сучасні методи контрацепції
*114 Добровільна хірургічна стерилізація
*115 Невідкладна (посткоітальна) контрацепція
*116 Контрацепція в різні періоди життя жінки
Розділ 36. Медико-генетичне консультування в акушерстві (А.М.Громова, А.А.Дудченко)
*117Організація і структура медико-генетичної служби
*118 Спадкові захворювання та вроджені вади розвитку
*119 Методи медико-генетичної діагностики
*120 Профілактика вроджених вад розвитку плода.
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
АКТГ – адренокортикотропний гормон
АЛТ – аланінамінотрансфераза
АСТ – аспартатамінотрансфераза
АТ – артеріальний тиск
АТФ – аденозинтрифосфат
БМ – бар’єрний метод (контрацепції)
ВВР – вроджені вади розвитку
ВМК – внутрішньоматковий контрацептив
ВСДМ – висота стояння дна матки
ГБО – гіперборична оксигенація
ГГВК – глюкозо-гормонально-вітаміно-кальцієвий фон
ДВЗ-синдром – синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання (крові)
ДНК – дезоксирибонуклеінова кислота
ДХС – добровільна хірургічна стерилізація
ЕКГ – електрокардіографія
ЗПОС – загальний периферичний опір судин
ІЦН – істміко-цервікальна недостатність
КІК – комбіновані ін’єкційні контрацептиви
КОК – комбіновані оральні контрацептиви
17-КС – 17-кетостероїди
КТГ – кардіотокографія
ЛГ – лютеінізуючий гормон
НСТ – нестресовий тест
НУГ – натрійуретичний гормон
ОІР – об’єм інтерстиціальної рідини
ОЦК – об’єм циркулюючої крові
ПМ – природні методи (контрацепції)
ПН – плацентарна недостатність
ПРПО – передчасний розрив плодових оболонок
ПСЗ – післяпологові септичні захворювання
РДС – респіраторний дистрес синдром
РНК – рибонуклеїнова кислота
СА – самовільні аборти
САТ – середньодинамічний артеріальний тиск
СДР – синдром дихальних розладів
СТ – стресовий тест
СТГ – соматотропний гормон
ТТГ – тіреотропний гормон
УЗД – ультразвукове дослідження
УФОАК – ультрафіолетове опромінення аутокрові
УФОК – ультрафіолетове опромінення крові
ФАП – фельдшерсько-акушерський пункт
ФКГ – фонокардіографія
ФСГ – фолікулостимулюючий гормон
ХГ – хоріонічний гонадотропін
ЦРЛ – центральна районна лікарня
ЧСС – частота серцевих скорочень
ШВЛ – штучна вентиляція легень
ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів
ВСТУП
Акушерство і гінекологія – це дві спеціальності, які в практиці тісно пов’язані між собою.
Акушерство (від франц. accoucher – народжувати) – медична дисципліна, що об’єднує відомості про
дітородну функцію жінки і визначає раціональну допомогу під час нормального і патологічного перебігу
вагітності, пологів і післяпологового періоду. Важливим розділом акушерства є профілактичні заходи,
направлені на попередження патологічних процесів, які виникають на підставі вагітності.
Гінекологія (наука про жінку, від грец. gyne – жінка та logos – наука) – медична дисципліна, що
займається вивченням фізіологічної діяльності статевих органів жінки та патологічних процесів, що виникають
в них, а також профілактикою та лікуванням захворювань статевих органів.
Акушерство – це найдавніша галузь медицини, а гінекологія сформувалась як окрема медична
дисципліна в середині ХІХ сторіччя. Зараз в Україні створена широка мережа лікувально-профілактичних
установ по наданню допомоги матерям і дітям. Це консультації для жінок і дітей, акушерсько-гінекологічні
стаціонари, ясла, дитячі садки, дитячі поліклініки і лікарні.
Вивчення акушерства є невідкладною складовою частиною сучасної підготовки медичних кадрів, в
тому числі і стоматологів.
Одним з перших російських лікарів, який побачив зв’язок акушерства із стоматологією, був засновник
вітчизняного акушерства Н.М.Максимович-Амбодик (1744-1812), уродженець с. Веприк Полтавської губернії.
В своєму творі “Мистецтво повивання, або наука про баб’ячу справу” (1784-1786) Н.М.Максимович-Амбодик
звертає увагу також на деякі питання стоматології, дає багато корисних порад про гігієну порожнини рота
дитини, описує захворювання зубів та слизової оболонки рота.
Сьогодні існує науково обґрунтована антенатальна профілактика стоматологічних захворювань.
Відомо, що кожному терміну антенатального періоду відповідає ступінь формування та мінералізації різних
груп тимчасових зубів. Рентгенологічні дослідження показали, що при терміні вагітності 18-19 тижнів
починається мінералізація ріжучого краю ікла і медіально-щічних горбів перших молярів. У 24-25 тижнів
вагітності продовжується мінералізація різців, майже повністю кальцифікується ріжучий край ікла, триває
мінералізація щічних горбів першого моляра, з’являються ділянки кальцифікації язиково-медіальних горбів,
виникають ознаки початку мінералізації щічно-медіального бугра другого моляра, починає вимальовуватись
фолікул першого постійного моляра. У 26 тижнів вагітності продовжується мінералізація різців та ікол; щічні
горби перших молярів майже зливаються, візуалізуються перші ознаки мінералізації верхівки дистально-
щічного горба другого моляра, збільшується фолікул шостого зуба. У 32 тижні вагітності продовжується
мінералізація різців та ікол. Зливаються щочні горби перших молярів, з’являється верхівка медіально-язичного
горба другого моляра. У 36 тижнів вагітності кальцифіковані всі поверхні різців (крім пришиїчної ділянки),
повністю злилися щічні горби перших молярів, більш чітко вимальовуються язичні горби перших тимчасових
молярів, процес мінералізації розповсюджується на проксимальну поверхню першого тимчасового моляра.
Інтенсивніше йде мінералізація дистально-язикового горба другого моляра. Пришиїчна ділянка різців,
вестибулярна, пришиїчна та проксимальна поверхня ікол, язична поверхня першого тимчасового моляра,
основна частина коронки першого постійного, а також фісури усіх тимчасових зубів формуються після
народження дитини.
Патологія тимчасових різців ізольована від патології молярів. Вона виникає у випадку патологічного
впливу на зачаток, що формується в терміні до 17 тижнів вагітності. Патологічні умови, які впливають на
формування тимчасових зубів у період після 17 тижнів вагітності, викликають вади розвитку тільки в
тимчасових молярах.
Патологічний перебіг вагітності (гестози вагітних, ізоантигенна несумісність між організмом матері і
плода, загроза переривання вагітності) та екстрагенітальні захворювання у вагітних негативно впливають на
формування органів порожнини рота і зубів плода. У здорових вагітних при оптимальних умовах розвитку
плода формування зубів проходить швидше, краще йде кальцифікація зубних тканин тимчасових різців, а у
жінок з токсикозом і екстрагенітальними захворюваннями розвиток тимчасових зубів у плода затримується,
мінералізація тканин цих зубів значно уповільнюється.
Порушення процесу ембріогенезу в зачатках зубів проявляється різними формами гіпоплазії твердих
тканин зубів. При цьому має місце дегенерація або деструкція адамантобластів. Їх недостатня, сповільнена, а
часом й спотворена функція викликає порушення процесу формування білкових структур і мінералізації
тимчасових зубів. Багаточисельними дослідженнями підтверджено, що на стійкість тимчасових зубів до карієсу
впливає порушення вуглеводного обміну, що спостерігається у жінок з цукровим діабетом або виникає
внаслідок захворюваня щитовидної залози, психічних травм, вірусних захворювань, хронічної гіпоксії. Ступінь
мінералізації емалі тимчасових зубів і насичення її мінеральними компонентами у недоношених дітей набагато
нижче, ніж у дітей, які народились своєчасно.
Відомо, що аномалії розвитку обличчя та щелеп у вигляді розщілин з’являються, головним чином, в
перші три місяці вагітності. Протягом перших двох місяців внутрішньоутробного розвитку можуть
утворюватись кісти та нориці білявушної ділянки та шиї. Захворювання вагітної в ці періоди можуть привести
до подібних ембріопатій. Вади, що виникають пізніше, головним чином є наслідком пошкоджуючої дії як
ендогенних (підвищена кількість білірубіну та креатиніну в сироватці крові, наявність ацетону), так і
екзогенних факторів (прийом медикаментів, вплив іонізуючої радіації та електромагнітних полів). Сюди
відносять: неправильну будову черепа, недорозвиток хрящів носу і вуха.
Профілактика зубо-щелепної патології повинна розпочинатись в антенатальному періоді в жіночій
консультації шляхом охорони здоров’я вагітної жінки. Мета профілактики цього періоду – усунення
професійних шкідливостей, встановлення правильного режиму дня і харчування жінки, лікування інфекційних
захворювань, профілактика та лікування гестозів вагітних. За направленням жіночої консультації стоматолог
повинен взяти на облік жінок із проявами вродженої патології (розщілини губи та щелеп, вроджені синдроми та
ін.), забезпечити всім вагітним санацію порожнини рота. Важливим є з’ясування наявності патології зубо-
щелепної системи у батьків, так як такі аномалії, як адентія зубів, діастема, глибокий прикус, прогнатичний
прикус спадкуються. Так виникає потреба тісної сумісної роботи стоматолога із акушером-гінекологом і,
бажано, із клінічним генетиком.
РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ АКУШЕРСЬКО-ГІНЕКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ
Охорона здоров’я жінки, матері і дитини є першочерговим державним завданням. Правильна
організація акушерсько-гінекологічної допомоги в значній мірі визначає її ефективність.
Особливе значення має співпраця акушерської та гінекологічної служби з терапевтичною службою,
диспансеризація та оздоровлення населення в підлітковому віці, перед вступом до шлюбу і створенням сім’ї.
Важливим завданням акушерства є перинатальна охорона плода, покращання діяльності центрів і кабінетів
пренатальної діагностики, загальної медичної і спеціалізованої допомоги вагітним жінкам.
Лікувально-профілактична допомога жінкам надається в амбулаторно-поліклінічних, лікарняних і
санаторно-курортних закладах, а також в закладах швидкої медичної допомоги.
Основними закладами охорони здоров’я, які надають акушерсько-гінекологічну допомогу є:
1. Об’єднаний пологовий будинок (загального профілю і спеціалізований по одному із видів патології
вагітних: серцево-судинні, ендокринні захворювання, туберкульоз, серологічна несумісность крові матері та
плоду, невиношування вагітності та ін.). В неспеціалізованих пологових будинках є відділення або палати для
вагітних, роділь і породіль з вказаними захворюваннями.
2. Жіноча консультація, яка може бути структурним підрозділом пологового будинку, поліклініки або
амбулаторії.
3. Акушерські та гінекологічні відділення міських, обласних, районних, відділкових та інших лікарень.
Згідно розпорядження Міністерства охорони здоров’я можуть створюватись і інші заклади, не
передбачені номенклатурою (санаторії для вагітних, матері і дитини, медико-генетичні консультації). Крім
того, акушерсько-гінекологічна допомога жінкам може надаватись закладами, які не входять в систему охорони
материнства і дитини (будинки відпочинку для вагітних, акушерсько-гінекологічні відділення і жіночі
консультації відомчих лікарень і т д ).
У великих містах створюються консультації з питань шлюбу та сім’ї, де надається консультативна і
лікувально-профілактична допомога при захворюваннях, які приводять до порушення сімейно-шлюбних
відносин. В цих консультаціях є кабінети сексопатологічної допомоги, дитячої гінекології, жіночого та
чоловічого безпліддя, по невиношуванню вагітності, лікуванню патологічного клімаксу, плануванню сім’ї та
інші. Також у великих містах організуються медико-генетичні консультації або кабінети. Їх діяльність
направлена на профілактику, своєчасне виявлення і лікування складних хвороб, невиношування вагітності та
пов’язаних з цим ускладнень для матері і дитини.
Акушерсько-гінекологічна допомога в сільській місцевості проводиться поетапно:
I етап – сільський лікарський відділок. Він включає: фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП),
колгоспний пологовий будинок та пологові і гінекологічні ліжка, кабінети акушерства та гінекології в
відділкових лікарнях або в самостійній лікарняній амбулаторії.
II етап – районні заклади. Головними з них є: районний пологовий будинок та центральна районна
лікарня (ЦРЛ), яка, в свою чергу, об’єднує жіночу консультацію та акушерсько-гінекологічні відділення.
III етап – обласні заклади. Сюди входять: обласний пологовий будинок, акушерсько-гінекологічні
відділення обласної лікарні, міський пологовий будинок обласного центру (виконує функції обласного
пологового будинку), кабінети лікарів акушер-гінекологів обласної поліклініки. Вищий рівень цього етапу –
республіканські (державні) консультативні центри, науково-дослідні інститути охорони матері і дитини,
кафедри акушерства і гінекології медичних вузів.
На етапі сільського лікарняного відділку за надання лікувально-профілактичної допомоги жінкам
відповідає головний лікар відділкової лікарні. В районі загальне керівництво виконує головний лікар ЦРЛ, а
безпосередньо – при населенні району 70 тисяч чоловік і більше – заступник головного лікаря ЦРЛ по
дитинству і пологовій допомозі; при населенні менше ніж 70 тисяч – позаштатний районний акушер-гінеколог.
В обласних закладах відповідає – головний акушер-гінеколог – штатний спеціаліст управління охорони
здоров’я обласного виконавчого комітету.
2.1. Жіноча консультація
Жіноча консультація – це амбулаторно-поліклінічне відділення диспансерного типу, в роботі якого
найбільш достатньо відображається основний принцип сучасної охорони здоров’я – єдність профілактики та
лікування.Метою діяльності жіночої консультації є надання лікувально-профілактичної допомоги, яка
спрямована на оздоровлення жінок; профілактики материнської та перинатальної захворюваності та смертності.
Для досягнення цієї мети у жіночій консультації вирішуються такі завдання:
1. Здійснення лікувально-профілактичних заходів, що спрямовані на попередження ускладнень
вагітності, пологів, післяпологових та гінекологічних захворювань; проведення перинатальної охорони плоду.
2. Надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги.
3. Проведення роботи по контрацепції та попередженню абортів.
4. Впровадження у практику сучасних методів діагностики, профілактики та лікування патології
вагітності, захворювань роділь та гінекологічних хворих.
5. Проведення санітарно-просвітницької роботи.
6. Забезпечення жінок соціально-правовим захистом у відповідності з законодавством про охорону
материнства та дитинства.
7. Забезпечення послідовності в обстеженні та лікуванні вагітних жінок, породіль та гінекологічних
хворих.
8. Здійснення систематичного зв’язку з пологовим будинком (відділенням) поліклінік, відділень
швидкої та невідкладної допомоги, інших лікувально-профілактичних установ (протитуберкульозного, шкірно-
венерологічного, онкологічного диспансерами та ін.);
9. Проведення роботи по плануванню сім’ї.
Жіночі консультації працюють в поєднанні з акушерськими стаціонарами, поліклініками, а також як
самостійні лікувально-профілактичні заклади.
Не дивлячись на численність завдань, які виконуються лікарями під час нагляду за вагітними, головним
залишається виявлення серед них груп високого ризику перинатальної та материнської смертності. Жінкам цієї
групи необхідно проводити цілеспрямовані профілактичні заходи і забезпечити розродження в стаціонарі, що
відповідає ступеню виявленого ризику.
До I (низького) ступеню відносять пологи у жінок, що народжують вдруге або втретє і мають
неускладнений перебіг вагітності; жінок з першою вагітністю без акушерських ускладнень та екстрагенітальних
захворювань з нормальними даними акушерської антропометрії; жінок, що народжують вперше, які мають не
більше одного неускладненого аборту в анамнезі.
До II (середнього) ступеню ризику відносять пологи у вагітних з екстрагенітальними захворюваннями,
анатомічно вузьким тазом, великим плодом, неправильним положенням плоду, передлежанням плаценти, а
також у вагітних старших вікових груп (понад 30 років). До цієї групи відносяться жінки з гестозами,
інфекційними ускладненнями, мертвим плодом, кількома абортами, перинатальною загибеллю плоду в
анамнезі, із звичним невиношуванням та загрозою невиношування, жінки з пологами, що ускладнені
кровотечею, а також жінки з операціями на матці.
До III (високого) ступеню ризику відносять пологи у вагітних з важкими екстрагенітальними
захворюваннями: ревматичний або септичний ендокардит, серцева недостатність, гіпертонічна хвороба II-III ст,
загострення системних захворювань сполучної тканини, гепатоз, відшарування та передлежання плаценти,
бактеріальний та больовий шок, емболія навколоплідними водами.
Направлення вагітних у стаціонар із врахуванням ступеню ризику дозволяє виконати принцип
етапності розродження та сприяє зниженню перинатальної та материнської смертності.