Тема 8. Характер.

ПЛАН:

1. Поняття про характер.

2. Природа характеру.

3. Структура характеру .

4. Типові риси характеру.

Студент має:

знати: поняття про характер, структуру характеру, домінуючі, звичні і другорядні риси характеру, типи характеру, ак­центуації характеру: застрявання, пе­дантизму, демонстрування, тривожності; структура характеру – моральні, вольові, інтелектуальні, емоційні утворення.

вміти: користуватись теоретичними знаннями про характер, вміти визначати рівень розвитку його структурних утворень.

Література

1. Бодалев А.А. Психология о личности. — М., 1988.

2. Загальна психологія: Підруч. для студентів вищ. навч. закладів / За загальн. ред. акад. С.Д. Максименка. - К: Форум, 2002.

3. Левшпов Н.Д. Психология характера. — М., 1969.

4. Леонгард К. Акцентуированные личности. — К.: Вища школа, 1982.

5. Максименко С.Д. Общая психология. — М.: Рефл-бук, К.: Вак-лер,2001.

6. Немов Р.С. Психология. — М.: Просвещение, 1995.

7. Норакидзе В.Г. Методы исследования характера. —Тбилиси, 1989.

8. Общая психология / Под ред. А.В. Петровского. — М.: Просвещение, 1977.

9. Психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1968.

10. Психология индивидуальных различий: Тексты. — М.: Изд-во МГУ, 1982.

11. Страхов М.В. Психология характера. — Саратов, 1970.

Методичний матеріал для опрацювання

1. Поняття про характер

Кожній людині крім динамічного боку дій, що виявляється в темпераменті, властиві істотні особливості, які позначаються на її діяльності та поведінці. Про одних говорять, що вони працьовиті, дисципліновані, скромні, чесні, сміливі, колективісти, а про інших — лінькуваті, хвалькуваті, неорганізовані, честолюбні, самовпевнені, нечесні, егоїсти, боягузи. Ці й подібні до них риси виявляються настільки виразно й постійно, що становлять собою типовий вид особистості, індивідуальний стиль її соціальної поведінки. Такі психологічні особливості особистості називаються рисами характеру. Ці риси характеризують і цілі, до яких прагне людина, і способи досягнення цілей. Знати це важливо, оскільки особистість характеризується не тільки тим, що вона робить, а й тим, як вона це робить. Сукупність таких стійких рис становить характер особистості.

Отже, характер — це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе.

Термін «характер» (від грецьк. charactйr — «риса», «прикмета», «відбиток»). Введений він для позначення цих властивостей людини другом Арістотеля Теофрастом, який у «Характеристиках» описав з позицій мораліста 31 тип людських характерів — людей хвалькуватих, базік, нещирих, нудних у розмові, улесливих та ін. Пізніше філософи та психологи засадовими стосовно пояснень і класифікації людських характерів робили або особливості будови та функцій тіла, або морально-етичні особливості суспільних стосунків людей, або їхні розумові властивості та досвід.

Характер найбільше пов'язується з темпераментом, який, як відомо, визначає зовнішню, динамічну форму його вираження.

Характер людини можна зрозуміти тільки в її суспільній діяльності, суспільних відносинах.

Про характер людини судять і за тим, як вона мислить і поводить себе в різних обставинах, якої думки вона про інших та про саму себе, які манери їй властиві.

Знати характер людини дуже важливо. Це дає можливість передбачати, як людина поводитиме себе за певних умов, чого від неї можна чекати, як вона виконуватиме дані їй доручення. Художня література дає прекрасні описи поведінки людей з різними характерами. Історія знає багатьох політичних, громадських і військових діячів, які завдяки силі позитивних рис свого характеру сприяли прогресу суспільства, натомість особи з негативними рисами характеру або слабохарактерні спричинили його занепад.