- •Самостійні роботи
- •Матеріал для опрацювання
- •Тема 2: Психологія як наука в Україні
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання
- •Тема 3: Етапи розвитку психіки
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання
- •8.2 Завдання до другого залікового модуля.
- •Література.
- •Теорії особистості.
- •Нестабільний
- •Інтроверт екстраверт
- •Стабільний
- •Література.
- •Розвиток уявлень про сутність діяльності
- •Л і т е р а т у р а :
- •Тема 4 : Почуття та емоції. План:
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання поняття про емоції і почуття
- •Фізіологічне підґрунтя емоцій і почуттів
- •Прояв емоцій і почуттів
- •Форми переживання емоцій і почуттів
- •Види почуттів
- •Тема 5. Воля.
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання поняття про волю
- •Фізіологічні основи волі
- •Довільні дії та їх особливості
- •Аналіз складної вольової дії
- •Основні якості волі
- •Безвілля, його причини і переборення
- •Тема 6. Темперамент.
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання поняття про темперамент
- •Типи темпераментів
- •Тип вищої нервової діяльності та темперамент
- •Характеристика темпераментів
- •Основні властивості темпераменту
- •Тема 7. Здібності.
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання поняття про здібності
- •Структура здібностей
- •Різновиди здібностей
- •Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх природні передумови
- •Тема 8. Характер.
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання
- •1. Поняття про характер
- •2. Природа характеру
- •3. Структура характеру
- •4. Основні риси типового характеру
- •Тема 9. Міжособистісні стосунки.
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання
- •Тема 10: Етапи виникнення і розвиткупсихіки
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання
- •Тема 11: Виникнення і розвиток вікової психології в Україні
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання
- •Тема 12: Перінатальний розвиток психіки дитини
- •Методичний матеріал для опрацювання
- •1. Початок людського життя
- •Тема 13:Розвиток психіки дорослої людини
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання Психологія дорослості
- •1. Дорослість як етап онтогенезу
- •2. Рання дорослість
- •Тема 14:Психологія зрілого віку
- •Література.
- •Методичний матеріал для опрацювання
- •1.Зрілий дорослий вік
- •Тема 15:Психологія старості
- •Література
- •Методичний матеріал для опрацювання
- •1. Старість як етап онтогенезу
Характеристика темпераментів
Зв’язок темпераменту та типів вищої нервової діяльності | |||
Холерик |
Сильний |
Неврівноважений |
Рухливий |
Сангвінік |
Сильний |
Врівноважений |
Рухливий |
Флегматик |
Сильний |
Врівноважений |
Малорухливий |
Меланхолік |
Слабкий |
Неврівноважений |
Інертний |
За І.П.Павловим, темперамент є найголовнішою характеристикою нервової системи людини, яка так чи інакше позначається на всій діяльності кожного індивіда. І.П.Павлов розумів тип нервової системи як вроджений, відносно слабо схильний до змін під впливом оточення чи виховання. Він називав його генотипом.
На основі кожного типу формуються різні системи умовних нервових зв'язків, але сам процес їх формування залежить від типу нервової системи. Тим самим тип нервової системи надає своєрідності поведінці людини, накладає характерний відбиток на всю сутність людини — визначає рухливість психічних процесів, їх стійкість. Проте він не є вирішальним чинником поведінки, вчинків, переконань, які формуються в процесі індивідуального життя людини та в процесі виховання.
Типологія І.П.Павлова стала джерелом багатьох досліджень темпераменту. Так, наприкінці 50-х років нашого століття були проведені лабораторні дослідження під керівництвом Б.М.Теплова, В.Д.Небиліцина, В.С.Мерліна, які доповнили типологію І.П.Павлова новими елементами. Було розроблено багато прийомів досліджень нервової системи людини, які дали змогу глибше зрозуміти роль індивідуальних особливостей темпераменту в діяльності людини. Б.М.Теплов і В.Д.Небиліцин, досліджуючи силу нервових процесів, дійшли висновку, що між силою нервової системи щодо збудження (працездатністю) та чутливістю існує тісний зв'язок. Вони розкрили такі поняття, як лабільність, динамічність, здатність до концентрації та інші риси темпераменту.
Основні властивості темпераменту
Темперамент як динамічна характеристика психічної діяльності особистості має певні властивості, які позитивно або негативно позначаються на його проявах. Розрізняють такі основні властивості темпераменту, як сензитивність, реактивність, пластичність, ригідність, резистентність, екстравертованість та інтровертованість.
Сензитивність — міра чутливості до явищ дійсності, що стосуються особистості. Незадоволення потреб, конфлікти, соціальні події в одних людей викликають яскраві реакції, страждання, а інші ставляться до них спокійно, байдуже. Відомий радянський психолог Б. Ананьєв вважав, що сензитивність пов'язана з орієнтувальною рефлекторною діяльністю і входить до структури темпераменту. Вважається, що існують не лише окремі різновиди чутливості як потенційні властивості окремих аналізаторів, а й загальний для певної людини спосіб чутливості, що є властивістю сенсорної організації людини загалом. Сензитивність, на думку Б. Ананьєва, — порівняно стійка особливість особистості, в якій виражається тип нервової системи людини і яка відіграє свою роль у здібностях людини до різних видів діяльності.
Реактивність — це особливості реакції особистості на подразники, що виявляються в темпі, силі та формі відповіді, а найяскравіше — в емоційній вразливості, і відображуються на ставленні особистості до навколишньої дійсності та до самої себе. Бурхливі реакції при успіхах або невдачах у будь-якій діяльності позначаються на різних особливостях темпераменту. Реактивність як особливість темпераменту виразно виявляється при психічних травмах — у реактивній депресії (пригніченість, рухова та мовна загальмованість), в афективно—шокових реакціях (реакції на катастрофи, аварії, паніка), для яких характерна або безладна рухова активність, або повна загальмованість, ступор.
Пластичність виявляється у швидкому пристосуванні до обставин, що змінюються. Завдяки пластичності певні сторони психічної діяльності перебудовуються або компенсуються завдяки пластичності вищої нервової діяльності. Слабкість, неврівноваженість або недостатня рухливість типу нервової системи за належних умов життя та виховання набирають позитивних якостей.
Ригідність — особливість, протилежна пластичності, складність або нездатність перебудовуватися при виконанні завдань, якщо цього потребують обставини. У пізнавальній діяльності ригідність виявляється в повільній зміні уявлень при зміні умов життя, діяльності; в емоційному житті — у закляклості, млявості, нерухливості почуттів; у поведінці — у негнучкості, інертності мотивів поведінки та морально-етичних вчинків при цілковитій очевидності їх недоцільності.
Резистентність — міра здатності опиратися негативним або несприятливим обставинам. Досить яскраво ця особливість виявляється у стресових ситуаціях, при значному напруженні в діяльності. Одні люди здатні опиратися найскладнішим умовам діяльності або обставинам, що несподівано склалися (аварії, конфлікти, асоціальна бравада), а інші розгублюються, легко здають позиції, стають нездатними продовжувати роботу, хоча за звичайних умов з ними цього не трапляється, незважаючи на втому, важкі умови праці.
Екстравертованість та інтровертованість — спрямованість реакцій та діяльності особистості назовні, на інших (екстравертованість) або на саму себе, на свої внутрішні стани, переживання, уявлення (інтровертованість). Вважають, що екстраверсія та інтроверсія як властивості темпераменту — це прояви динамічних, а не змістових сторін особистості. Екстравертованим типам властиві сила і рухливість нервових процесів і у зв'язку з ними імпульсивність, гнучкість поведінки, ініціативність. В інтровертованому типі переважають слабкість та інертність нервових процесів, замкнутість, схильність до самоаналізу, а тому йому властиві ускладнення соціальної адаптації.