Література

1. Абрамов В.Г., Трифонов Н.П. Введение в язык Паскаль. – М.: Наука, 1988. – 320 с.

2. Аладьев В.З., Тупало В. Г. Компьютерная хрестоматия. Программное обеспечение персональных компьютеров. – К.: Украинская энциклопедия, 1993. – 447 с.

3. Довгаль С.И., Сбитнев А.И. Персональные ЭВМ: ТурбоПаскаль V 6.0, Объектное программирование, Локальные сети. – К.: Информсистема сервис, 1993. – 440 c.

Лабораторна робота №4

Тема: „Оператори циклу”

Мета роботи: Навчитись використовувати оператори циклу.

Теоретичні відомості

При рішенні багатьох задач деяку послідовність дій доводиться виконувати декілька разів. Такі дії, що повторюються, називаються циклами і реалізуються в програмі з використанням конструкцій циклів. У мові Pascal циклічні обчислення реалізуються за допомогою інструкцій while, repeat і for.

Оператор while

Оператор while використовується в програмі, якщо треба провести деякі повторні обчислення (цикл), проте число повторів заздалегідь невідомо і визначається самим ходом обчислення.

У загальному виді оператор виглядає так:

while умова do

послідовність_операторів

end;

де умова – вираз логічного типу.

Оператори, що знаходяться між begin і end, виконуються доти, поки умова істинна (значення виразу умова дорівнює True). Послідовність операторів може не виконатися жодного разу, оскільки перевірка умови відбувається перед їх виконанням.

Оператор repeat

Оператор repeat, як і оператор while, використовується в програмі, якщо треба провести деякі повторювані обчислення (цикл), проте число повторів заздалегідь не відомо і визначається самим ходом обчислення. Оператори, що містяться між ключовими словами repeat та until будуть виконуватися послідовно до тих пір, доки результат умови не набуде значення True. Послідовність операторів виконається хоча б один раз, оскільки перевірка умови відбувається після виконання послідовності операторів.

У загальному виді оператор виглядає так :

repeat

послідовність_операторів

until умова

де умова - вираз логічного типу.

Приклад.

Як відомо, число називається простим, якщо воно ділиться тільки на одиницю і на себе. Перевірити, чи є число n простим, можна діленням числа на два, на три і т.д. до n і перевіркою залишку після кожного ділення. Якщо залишок дорівнює нулю, то знайдене число, на яке n ділиться без залишку. Порівняв n і отримане таким способом число, можна визначити, чи є n простим. Нижче приведена програма, що перевіряє, чи є введене з клавіатури число простим.

var

n, d, r :integer;

begin

write (‘Введіть ціле число -> ‘);

readln (n);

d := 2; {спочатку будемо ділити на два}

repeat

r :=n mod d;

if r <>0 { n не розділилося без залишку на d}

then d :=d+1;

until r=0; {поки не знайшли число, на яке ділиться n}

if d=n

then writeln ( n, ‘ - просте число. ‘)

else writeln (n, ‘ - не просте число. ‘);

end.

Оператор for

Оператор for використовується, якщо треба виконати деяку послідовність дій декілька разів, причому число повторень заздалегідь відомо.

У загальному виді інструкція виглядає так :

for лічильник_циклу := поч_знач to кінц_знач do

{ послідовність операторів }

де

• лічильник_циклу - ім'я змінної - лічильника циклів,

• поч_зна - вираз, що визначає початкове значення змінної - лічильника циклів,

• кінц_знач - вираз, що визначає кінцеве значення змінної - лічильника циклів.

Наступна програма обчислює суму перших 5 елементів ряду : 1+1/2+1/3+… (значення і-го елемента ряду зв'язане з його номером формулою 1/і). Після обчислення чергового елемента ряду виводиться номер елемента і його значення.

var