«Прогульщик»

Тиждень назад родина пережила НП. 11-річний син Іван майже місяць не відвідував школу й ніхто з дорослих не знав про те, що він прогулює уроки. Ранком, як і потрібно, син збирався і йшов у школу. Але замість занять валандався містом, а прийшовши додому, сумлінно виконував домашні завдання з усіх предметів, які йому нібито були задані. Навіть оцінки собі в щоденник ставив. У школі теж не кинулися учня, тому що хлопчик був хворобливим і частенько залишався вдома. Так тривало б невідомо скільки, якщо б один раз мама із хворим молодшим братом не зайшли за Іваном у школу.

Як з'ясувалося, ніякого інтересу прогулювати у хлопчика не було. Навпаки, без шкільних занять було досить нудно. Однак нудно було й у школі. У цю школу дитина почала ходити з нового навчального року, у зв'язку з в'їздом сім’ї у нову квартиру в цьому районі. На колишнім місці навчання таких проблем не було. А тут душа не прийняла ні нового колективу, ні нових учителів.

1. З якими психологічними проблемами хлопчика зв'язані прогули?

2. Намітьте програму психологічної підтримки дитини.

«Підставні оцінки»

У 6-й клас прийшла новенька дівчинка Віка. Вона швидко освоїлася в колективі. Почала організовувати різні конкурси, розваги - життя в класі пішло по-новому. Віка подружилася з відмінницею Зіною. Сама вона теж училася добре, однак у її відношенні до подруги вгадувалася погано приховувана заздрість. Незабаром між ними почалося своєрідне змагання.

Якось у класному журналі проти прізвища Зіни були виявлені підставні оцінки. Вона ніколи не одержувала «3», і тому це відразу впало в око. У класі почався «бунт». Винного знайти не вдалося, але діти, не змовляючись, приписали це Віці. Мов, «до її в нас подібного не траплялося, а вона заздрить Зіні».

Учні почали ігнорувати Віку. Між подругами «пробігла чорна кішка». Дівчинка була дуже засмучена, тому що навіть учителі почали думати так само, як і клас. Віка приходила додому зі слізьми, не хотіла йти до школи. Через кілька днів мама дівчинки не витримала й улаштувала в школі скандал - хотіла перевести дочку в інший клас. Учительці вдалося заспокоїти її й переконати почекати ще трошки. Як розрядити обстановку?

1. Спрогнозуйте подальший хід подій. Як запобігти ескалації небажаних наслідків?

2. Що б порадив психолог у випадку звернення до нього з подібною проблемою?

«Ляпас»

Учителька математики вищої категорії; прекрасний педагог з майже 20-літнім стажем роботи в школі, ніжна жінка із чоловічою волею, зі строгими, але справедливими вимогами до учнів, не простила зухвале поводження однієї з учениць випускного класу. Та неодноразово поводилася негідно на уроках і перервах, про неї ходила недобра слава як серед учителів, так і серед старшокласників, особливо їхньої чоловічої половини. Після чергового цинічного випаду дівчини на своєму уроці, учителька, опинившись разом із нею за воротами школи, наздогнала неї на вулиці й дала дзвінкий ляпас зі словами: «Це в школі я тобі вчителька, а тут я тобі жінка, що має почуття власної гідності!»

1 Проаналізуйте вчинок учительки із психологічної точки зору.

2. Змоделюйте розмову психолога-консультанта із цим учителем?