- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •1. Пояснювальна записка
- •2. Зміст державного екзамену Розділ 2.1. Психологія особистості
- •Розділ 2.2 девіантологія
- •2.2.5. Психологія самогубства.
- •Розділ 2.3. Конфліктологія
- •Розділ 2.4. Етнічна психологія
- •Розділ 2.5. Психологія сім’ї
- •2.5.1. Сім'я як соціально-психологічний феномен
- •2.5.2. Проблеми стабільності шлюбу і сім'ї
- •2.5.3. Спілкування в родині. Сімейні конфлікти.
- •2.5.4. Сім'я та її вплив на формування особистості дитини
- •2.5.6. Психолого-педагогічна допомога родині.
- •Розділ 2.6. Психологія життєвих криз особистості
- •3. Питання до державного екзамену до курсу „Психологія особистості”
- •До курсу „Девіантологія”
- •До курсу „ Конфліктологія”
- •До курсу “Психологія сім’ї”
- •До курсу „Етнічна психологія”
- •До курсу „Психологія життєвих криз особистості”
- •4. Зміст практичних завдань «Батьківська жертва»
- •«Неприйняття»
- •«Не від миру цього»
- •«Не такі, як усі»
- •«Не такі, як усі»
- •«Делікатна тема»
- •«Дівочі тривоги»
- •«Навчися дружити»
- •«Готуючись до школи»
- •«Відстаючі»
- •«Прогульщик»
- •«Підставні оцінки»
- •«Ляпас»
- •«Пастка»
- •«Дитячі ревнощі»
- •«Уразливість»
- •«Труднощі контакту»
- •«Труднощі контакту»
- •«Сімейні стереотипи»
- •«Непосиди»
- •«Смертельний віраж»
- •«Травма»
- •5. Критерії оцінювання
- •6. Список рекомендованої літератури до курсу „Психологія особистості” Основна література
- •Додаткова література
- •До курсу „Девіантологія” Основна література
- •Додаткова література
- •До курсу „Конфліктологія” Основна література
- •До курсу „Психологія життєвих криз особистості” Основна література
- •Додаткова література
- •До курсу „Психологія сім’ї” Основна література
- •Додаткова література
- •До курсу „Етнічна психологія” Основна література
- •Додаткова література
«Пастка»
З розповіді класного керівника:
«У моєму 8-му класі є група гарних дівчат, що активно беруть участь у суспільному житті школи й класу. Нещодавно ці дівчата підійшли до мене й відпросились на репетицію, що повинна була проходити в Палаці дозвілля й творчості школярів. Я їх відпустила з уроків. Але, керуючись якимось «шостим почуттям», вирішила через деякий час передзвонити їм і виявила, що вони вдома. Я наполягла на тому, щоб дівчата відразу прийшли у школу й дали пояснення своїм прогулам. Незабаром вони прийшли й принесли записку від керівника гуртка про те, що були на репетиції. Як бути?»
1. Які психологічні акценти поставили б ви в розмові із класним керівником?
2. Запропонуйте вихід із ситуації, що виникла?
«Дитячі ревнощі»
З розповіді матері:
«Моя семирічна донька ревнує мене до свого молодшого братика. Коли він був зовсім маленьким, це не дуже проявлялося, а зараз наші стосунки дуже загострилися. Варто зробити їй якесь зауваження, як вона ниє: «Ти мене не любиш, любиш тільки свого Сашка». Я починаю себе ловити на тому, що лише візьму молодшого на руки, так й опускаю, а раптом дочка знову приревнує. При ній намагаюся звертати менше уваги на сина. Але часто чую: «Мама, чому ти йому поклала більший шматок торта!», «Ти знову з ним граєшся, а хто буде гратися із мною...» і т.д. Як позбутися дитячих ревнощів?»
1, Проаналізуйте психологічний клімат родини. Що, на вашу думку, може провокувати виникнення й загострення дитячих ревнощів у родині?
2. Які виховні установки необхідно допомогти сформувати матері?
3. Змоделюйте можливий діалог.
«Уразливість»
З розповіді батька:
«Свою п'ятнадцятирічну доньку я жартома називаю «царівною Несміяною». Дуже вже часто вона ображається на всіх і вся. Вона так і говорить: «Я на тебе образилася»,- надуває губки, як маленька, насуплює брови й відвертається або жалібно плаче. Дуже важко вгадати через що вона образиться наступного разу й коли це відбудеться. Яка-небудь логіка в її образах зовсім відсутня.
Дружина жаліє її з будь-якого приводу, та й сама частенько, образившись, може замкнутися, замовкнути на кілька годин. От і не вір, що «яблучко від яблуньки...». Однак, як допомогти доньці? З таким характером жити їй буде дуже важко».
1. Яку помилку допускають батьки в описаній ситуації?
2. Як протидіяти підвищеній уразливості?
«Труднощі контакту»
«Прийшла з роботи, вдома як завжди все розкидано, постіль не прибрана. Зробила доньці зауваження - вона почала «огризатися». Я спалахнула, та скільки ж можна! Щодня та ж сама картина, роками нічого не міняється. Конфлікт підсилювався. Зрештою дочка, гримнувши дверима, вискочила з будинку. Я знесилено впала на крісло. Ну, дійсно, скільки ж можна!»
1. Чи потребує такий злободенний конфлікт психологічного розбору, якщо про нього згадує клієнт?
2. Яка психологічна допомога можлива в подібних ситуаціях? З ким би ви попрацювали в першу чергу?
3.Змоделюйте можливі діалоги.
«Труднощі контакту»
Мама простягнула психологові «Малюнок родини», виконаний її 15-річним сином. Малюнок показував: мама й син - спиною один до одного. Однак незвичайним було ще й те, що аркуш паперу склеєний зі шматочків. Мама, вибачаючись, пояснила: «Після того, як син закінчив малювати, я його запитала, коли він востаннє тримав пилосос (на малюнку він з пилососом). Він відповів: «Що, не подобається?!» і розірвав малюнок. Довелося клеїти»...
Додаткова інформація: Родина розпалася незабаром після народження сина. Довгий час жили з бабусею й дідусем, які, в основному, й виконували батьківські ролі. Не дуже давно одержали квартиру - відселилися. Спілкуватися матері із сином надзвичайно важко. Скаржиться, що він її не слухає, грубить.
1. Дайте психологічну інтерпретацію сімейних проблем.
2. Охарактеризуйте психологічний контакт матері із сином? Як їм допомогти налагодити нормальні стосунки?