- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •1. Пояснювальна записка
- •2. Зміст державного екзамену Розділ 2.1. Психологія особистості
- •Розділ 2.2 девіантологія
- •2.2.5. Психологія самогубства.
- •Розділ 2.3. Конфліктологія
- •Розділ 2.4. Етнічна психологія
- •Розділ 2.5. Психологія сім’ї
- •2.5.1. Сім'я як соціально-психологічний феномен
- •2.5.2. Проблеми стабільності шлюбу і сім'ї
- •2.5.3. Спілкування в родині. Сімейні конфлікти.
- •2.5.4. Сім'я та її вплив на формування особистості дитини
- •2.5.6. Психолого-педагогічна допомога родині.
- •Розділ 2.6. Психологія життєвих криз особистості
- •3. Питання до державного екзамену до курсу „Психологія особистості”
- •До курсу „Девіантологія”
- •До курсу „ Конфліктологія”
- •До курсу “Психологія сім’ї”
- •До курсу „Етнічна психологія”
- •До курсу „Психологія життєвих криз особистості”
- •4. Зміст практичних завдань «Батьківська жертва»
- •«Неприйняття»
- •«Не від миру цього»
- •«Не такі, як усі»
- •«Не такі, як усі»
- •«Делікатна тема»
- •«Дівочі тривоги»
- •«Навчися дружити»
- •«Готуючись до школи»
- •«Відстаючі»
- •«Прогульщик»
- •«Підставні оцінки»
- •«Ляпас»
- •«Пастка»
- •«Дитячі ревнощі»
- •«Уразливість»
- •«Труднощі контакту»
- •«Труднощі контакту»
- •«Сімейні стереотипи»
- •«Непосиди»
- •«Смертельний віраж»
- •«Травма»
- •5. Критерії оцінювання
- •6. Список рекомендованої літератури до курсу „Психологія особистості” Основна література
- •Додаткова література
- •До курсу „Девіантологія” Основна література
- •Додаткова література
- •До курсу „Конфліктологія” Основна література
- •До курсу „Психологія життєвих криз особистості” Основна література
- •Додаткова література
- •До курсу „Психологія сім’ї” Основна література
- •Додаткова література
- •До курсу „Етнічна психологія” Основна література
- •Додаткова література
«Дівочі тривоги»
Після літніх канікул дев’ятикласницю Олену начебто підмінили. До того весела, товариська, вона стала замкнутою, тихою й знервованою. У клас приходила із дзвінком і відразу ж після занять бігла додому. Від участі у класних заходах уміло відмовлялася. Дивне поводження дівчини десь через місяць стали помічати не тільки однокласники, але й учителі, хоча вона намагалася продемонструвати, що нічого не трапилося. Батьки на ситуацію ніяк не реагували, тому що нічого не помічали.
Кілька розмов з дівчинкою закінчилися безрезультатно, хоча видно було, що її щось турбує. Зізнання далося їй не легко. Червоніючи й час від часу надовго замовкаючи, дівчина розповіла про історію, що сталася з нею в літньому таборі, про те, що тепер, як їй здається, вона хвора «якоюсь венеричною хворобою».
1. Визначите проблеми, які встали перед дівчиною. Побудуйте їхню ієрархію по психологічній значимості, продумайте послідовність вирішення.
2. Змоделюйте майбутню бесіду.
«Навчися дружити»
Старшокласниця повідомила, що дружить із однокласником, але їй не подобається, що він курить. Щоб змусити його змінити цю шкідливу звичку, вона поставила йому «ультиматум»: або він кидає курити, або вона перестане з ним дружити. Курити він не кинув, і вони перестали зустрічатися, причому склалося враження, що юнак легко підкорився такому її рішенню. Дівчина хоче відновити дружбу, але не знає, як це зробити, боїться виглядати нав'язливою, не хоче, щоб її не вважали «ганчіркою», що легко зраджує своїм словам. За порадою вона звернулася до психолога.
1. Дайте психологічний аналіз ситуації.
2. Як допомогти дівчині вирішити свої проблеми?
«Готуючись до школи»
У консультацію звернулася мати шестирічного хлопчика за порадою: чи віддавати сина в школу за виниклих обставин. Вона розповіла, що торік син, упавши з велосипеда, сильно вдарився лівою скронею (розкішний шрам прикрашав ліве надбров’я хлопчика). Після тієї фатальної події він майже не розмовляв. Мама водила його до цілителів й екстрасенсів, віддала в садок з логопедичним нахилом. За рік мовна функція відновилася, але дитина почала заїкатися. Саме це дуже турбує маму. Видно, як їй не по собі через погану вимову хлопчика. Вона холеричного складу й у бесіді увесь час перебиває сина, мотивуючи це тим, що логопед не радив йому багато говорити.
Хлопчик помітно заїкається, з видимою напругою (гримасою) вимовляє деякі звуки, але по-дитячому зовсім не звертає уваги на свій недолік. Любить бігати, говорити про те, що побачив або почув. Пробує розповідати навіть анекдоти.
1. Змоделюйте діалог з матір'ю.
2. Що можна запропонувати при сформованих обставинах?
3. Які додаткові дані вам необхідні?
«Відстаючі»
В одному із класів психолог звернув увагу на 11-річну дівчинку Віру, що при досить непоганих здібностях відрізнялася відсутністю інтересу до шкільних занять, причому особливо вираженою була її нелюбов до предметів фізико-математичного циклу. Причини, зв'язані зі шкільним життям можна було відкинути, тому що дівчинка мала гарні відносини і з дітьми, і з учителями, про усіх без винятку добре відзивалася, та й вони до неї ставилися з розумінням. Звинувачувала дівчинка тільки себе, говорила, що не хочеться їй учити ці предмети та й навіщо ці знання потрібні в тім обсязі, у якому їх викладають, у повсякденному житті.
1. Які ще припущення можна зробити щодо відсутності мотивації до навчання в дівчинки? Як їх перевірити?
2. Як можна виправити становище?