Добавил:
Sekretar
kiopkiopkiop18@yandex.ru
t.me/Prokururor I Вовсе не секретарь, но почту проверяю
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Предмет:
Файл:Ординатура / Хирургия / Библиотека им академика М.И. Перельмана / Книга_61_библиотеки_им_акад_М_И_Перельмана
.pdf
12. В популяції з 10000 риб, 115 виявилися, з рецесивним фенотипом.
Визначте концентрацію рецесивного та домінантного алелів цієї
популяції.
Відповідь: p= 0,892, q=0,107
13. Серед 84000 тварин з’явилося 210 альбіносів. Альбінізм –
рецесивна ознака. Визначте відсоток гетерозиготних особин.
Відповідь: 9,5%
14. Зміна частоти алелів в результаті тимчасового скорочення
чисельності популяції – це:
1. Ефект "шийки пляшки".
2. Ефект засновника
3. Балансова модель популяції
4. Класична модель популяції
Відповідь: 1
15. Чисельність особин в популяції, що дають потомство, тобто
роблять внесок до генофонду наступного покоління – це:
1. Дрейф генів
2. Ефект засновника
3. Ефективний розмір популяції.
4. Ефект "шийки пляшки".
Відповідь: 3
16. Наука про поліпшення людських рас за допомогою відбору
подружніх пар з кращими генотипами називається…
1. Геноміка
2. Генетика популяцій
3. Негативна євгеніка
4. Позитивна євгеніка
Відповідь: 4
17. Наука про поліпшення людських рас за допомогою запобігання
шлюбам між особами з небажаними ознаками називається...
1. Геноміка
2. Генетика популяцій
3. Негативна євгеніка
4. Позитивна євгеніка
Відповідь: 3
18. Випадкові зміни генетичної структури популяцій, не пов'язані з
дією добору, мутагенезу або міграції називаються…
1. Дрейф генів
2. Ефект засновника
331
https://t.me/medicina_free
3. Ефективний розмір популяції.
4. Ефект "шийки пляшки".
Відповідь: 1
19. Вкажіть характеристики ідеальної популяції…
1. Висока швидкість еволюції
2. Приховане назрівання ефолюційних процесів
3. Еволюція завершується в її межах
4. Еволюція відсутня
Відповідь: 1
20. Вкажіть умови застосування закону Харді-Вайнберга для аналізу
генетичної структури популяцій людини…
1. За будь-яких умов
2. Лише для аналізу малих ізольованих популяцій
3. Лише для аналізу популяцій протягом нетривалого часу
4. Лише для аналізу популяцій у яких частоти прямих і зворотних
мутацій співпадають
Відповідь: 3
332
https://t.me/medicina_free
Усяка школа славна не кількістю, а славою своїх учнів
М. Пирогов
14. СПЕЦІАЛЬНА ГЕНЕТИКА
14.1. Генетика великої рогатої худоби
14.2. Генетика коней
14.3. Генетика свиней
14.4. Генетика овець
14.5. Генетика кіз
14.6. Генетика птиці
14.7. Генетика кролів
14.8. Генетика хутрових звірів
14.9. Генетика риби, бджіл, шовкопрядів
Вичерпним анотованим каталогом спадкових ознак та спадкових
розладів тварин, в тому числі сільськогосподарських є електронний ресурс
"Онлайн-менделівське успадкування у тварин (OMIA)". Структурований
як ресурс порівняльної біології, OMIA є всеосяжним ресурсом
фенотипічної інформації про спадкові ознаки та гени тварин у чіткому
порівняльному контексті, за можливості, пов’язуючи ознаки з генами.
OMIA створено за моделлю онлайн-менделі
вського успадкування у
людини (OMIM). Проте OMIA було поміщено до бази даних MySQL та
доповнено.
Австралійську національну службу геномної інформації (ANGIS), доступ
до якої можливий за адресою http://omia.angis.org.au
. також інтегровано в
інтерфейс пошуку Entrez у Національному центрі біотехнологічної
інформації (http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/query.fcgi?db=omia
).
333
https://t.me/medicina_free
14.1. Генетика великої рогатої худоби
Скотарство представляє в нашій країні головну галузь тваринництва.
Подальший його розвиток пов'язаний зі збільшенням генетичного
потенціалу, можливості якого ще далеко не вичерпані.
До селекційних ознак в скотарстві відносять: величину надою за
лактацію, вміст жиру і білка в молоці, живу маса, морфо-функціональні
особливості вимені, стійкість до захворювань та інші.
Цитогенетична характеристика великої рогатої худоби. Нормальна
диплоїдна кількість хромосом в соматичних клітинах великої рогатої
худоби – 2n = 60. З них 58 відносяться до аутосом і 2 до статевих
хромосом. Всі аутосоми є акроцентриками, а статеві хромосоми –
субметаценриками. За розміром X- хромосома значно більша Y. Каріотипи
близьких до великої рогатої худоби видів наступні: азіатский буйвол 50,
бантенг 60, гаял 58, як 58, зебу 60, зубр 60, бізон 60.
Каріотипи тварин різних видів роду Bos розрізняються не лише за
кількістю, але і за типами хромосом. Відмінності в хромосомних наборах
видів ускладнюють міжвидову гібридизацію.
При дослідженні хромосомних наборів великої рогатої худоби у 7,6%
тварин виявлені хромосомні перебудови. Найбільш часто зустрічаються
транслокації, при яких дві акроцентричні хромосоми зливаються в області
центромер.
У великої рогатої худоби описано 17 різних транслокацій хромосом
робертсонівського типу: 1/25, 1/27, 1/29, 2/4, 14/28, 25/27 та ін. Найчастіше
відбувається об'єднання 1-ї і 29-ї хромосом. Ця транслокація зареєстрована
у 30 порід великої рогатої худоби з частотою від 0,1 до 32%. Встановлено,
що хромосомні аномалії порушують відтворювальну функцію і погір-
шують продуктивність тварин, тому необхідно проводити цитогенетичну
перевірку бугаїв-плідників, особливо тих, яких передбачається
використовувати для штучного осіменіння корів.
Успадкування якісних і кількісних ознак. До якісних ознак у
великої худоби відносяться: масть, тип конституції, форму вимені, стать,
рогатість чи комолість та інші. Найбільш доступними і генетично
вивченими є такі ознаки, як масть і розподіл пігментації по тілу. Зазначені
ознаки виявляють чітке успадкування за законами Менделя.
334
https://t.me/medicina_free
Встановлено, що чорна масть (SS) домінує над червоною (ss). Біла
масть домінує над чорною і червоною. У тварин шортгорнської породи
відзначено проміжне успадкування масті: червона (RR), чала (Rr) і біла (rr).
Суцільне забарвлення (AA) домінує над рябістю (aa). Рогатість (hh) є
рецесивною ознакою, комолість (HH) – домінантною.
Більш важливе значення для селекції мають кількісні ознаки. До них
відносять: величину надою, живу масу, вміст в молоці жиру і білка,
швидкість молоковіддачі та інші. Як вже зазначалося вище, ці ознаки
успадковуються за типом полімерії, тобто величина ознаки визначається
результатом взаємодії кількох генів. Основним показником, за яким судять
про успадкування кількісних ознак, є коефіцієнт успадкованості (h
2
). Чим
вище величина коефіцієнта успадкованості, тим більшою мірою на вели-
чину ознаки впливає генотип тварини. Середні коефіцієнти успадкованості
основних ознак великої рогатої худоби є наступними: величина надою
0,25; жива маса 0,4; жирність молока 0,6; вміст білка в молоці 0,6;
швидкість молоковіддачі 0,25; тип тілобудови 0,25; двійневість 0,1.
Коефіцієнт успадкованості використовується в селекційній роботі для
визначення селекційного ефекту і інших прогнозів.
Кореляційні зв'язки між ознаками. У селекційній роботі викорис-
товуються кореляційні зв'язки між ознаками. При позитивній кореляції
відбір кращих тварин за одними ознаками (надій) веде одночасно до
збільшення значення інших (молочний жир), при негативній – навпаки. У
великої рогатої худоби виявлено позитивний кореляційний зв'язок між
живою масою і надоєм (r = +0,4), живою масою і масою туші (r = +0,85),
надоєм і кількістю молочного жиру (r = +0,8), надоєм і обхватом вимені (r
= +0,3), вмістом жиру і білка в молоці (r = +0,5) та іншими ознаками.
У той же час між величиною надою і жирномолочністю корів
спостерігається слабкий негативний зв'язок (r = – 0,05 – 0,1). Отже, відбір
тварин з метою підвищення надою буде супроводжуватися зниженням
вмісту жиру в молоці. Такий тип відбору економічно невигідний, тому
потрібно вести селекцію на руйнування зворотного зв'язку між цими
ознаками. Негативна корелятивна залежність спостерігається також між
продуктивними якостями тварин і їх резистентністю.
Повторюваність ознак. Під повторюваністю ознаки розуміють
ступінь відповідності оцінок тварин за нею, зроблених в різний час,
наприклад, між надоєм корів за першу і наступні лактації, живою масою
тварини в ранньому віці і живою масою в дорослому стані. Ступінь
повторюваності ознаки має важливе значення для відбору: чим вона
більше, тим надійніше відбір за першими оцінками, тим раніше можна
визначити племінну цінність тварини, прогнозувати ефект селекції.
Встановлено, що вища повторюваність спостерігається за
морфологічними і деякими якісними ознаками, нижча характерна для
кількісних ознак.
Ступінь повторюваності ознаки зазвичай вимірюють коефіцієнтом
кореляції між відповідними величинами, взятими в різні періоди або
335
https://t.me/medicina_free
сезони. Наприклад, повторюваність величини надою корів за 3 місяці
першої лактації та всю лактацію дорівнює rw = 0,7, за першу і третю
лактації rw = 0,5.
Спадкові аномалії. У великої рогатої худоби описано понад 100
спадкових патологій та аномалій. Частота спадкових аномалій неоднакова
в різних породах і стадах і становить близько 1%. Серед аномалій часто
реєструються пупкові і пахові грижі, параліч тазових кінцівок,
бульдогоподібна карликовість, водянка головного мозку, мозкова грижа,
вкорочення нижньої щелепи, альбінізм та інші. Для усунення спадкових
аномалій потрібно проводити суворий облік, виявляти їх гетерозиготних
носіїв і вести селекційну роботу з урахуванням цих відомостей.
Основні генетичні аномалії молочної та м'ясної худоби
Ахондроплазія 1. Уражені телята мають вкорочений хребетний стовп,
пахову грижу, закруглений і випуклий лоб, розщеплене піднебіння і
закороткі кінцівки. Прикладом прояву гомозиготної домінантності є
бульдогоподібність телят; ті, які нагадують декстер – гетерозиготні, а
гомозиготні – звичайні керрі. Близько однієї четвертої з усіх бульдо-
гоподібних телят абортовані після їх внутрішньоутробн
ої загибелі на 6-8-
му місяцях тільності. Аборти супроводжуються значним накопиченням
амніотичної рідини. Патологічні алелі успадковуються за принципом
неповного домінування, виявлені у джерсейської, герефордської і
англофризької порід великої рогатої худоби. Летальний ефект
проявляється при наявності обох рецесивних алелів.
Ахондроплазія 2. Це захворювання бул
о описано у худоби в Норвегії.
Телята з обома рецесивними алелями народжуються вчасно, але гинуть
протягом декількох днів після народження через респіраторні
захворювання. Подібна патологія спостерігають серед тварин джерсейської
і айширської порід.
Ахондроплазія 3. Ця патологія виначається рецесивним алелем і
спостерігається у великої рогатої худоби джерсейської породи. Вражається
як осьовий, так і периферичний ск
елет. Голова деформована, коротка і
широка, кінцівки дещо вкорочені. Телята народжуються мертвими або
гинуть після народження.
Бульдожа голова (прогнатизм). Спостерігають у стадах поліпшеної
джерсейської худоби. Череп широкий, очні западини великі, носові кістки
короткі та широкі, а лоб ширше ніж зазвичай. Патологія пов'язана з
пригніченням зору при частковому або повному денному освітленні,
рецесивн
а.
Герефорд компрест. Форма надмірної компактності будови тіла,
обумовлена частково домінантним геном. Один ген дає особин типу
компрест, а два гени обумовлюють карликовість, причому організм типу
компрест – гетерозиготний, більш-менш проміжний за фенотипом між
карликом і нормальним фенотипом. Гомозиготні особини зазвичай гинуть,
оскільки тварини мають вр
оджені летальні спазми. Уражені телята мають
336
https://t.me/medicina_free
безперервні періодичні спазматичні рухи голови та шиї зазвичай у
вертикальній площині. Патологія є летальною і рецесивною.
Вроджені судоми. Уражені телята страждають від сильних м'язових
спазм, конвульсій, мають розширені зіниці. Дихальні рухи некоординовані
і ускладнені. Патологія обумовлюється рецесивним летальним алелем.
Епілепсія. Ознаками є опущена голова, жування язика, піна з рота і,
нарешті, впадання в коматозний стан. Нап
ади повторюються з нерегу-
лярними інтервалами і зазвичай викликаються надмірним збудженням.
Домінантна ознака.
Незакріпленість кісток путового суглоба. Напівлетальна патологія
зустрічається у джерсейської худоби. При цьому копитця грудних кінцівок
в ряді випадків повністю загнуті донизу. Копитця тазових кінцівок
залишаються без змін. Уражені телята мають таку ж, життєздатніст
ь, що і
здорові сибси, але сильно уражені не здатні до поїдання корму без
сторонньої допомоги. Аномалія спостерігається при народженні і
зберігається протягом декількох днів або тижнів, потім поступово зникає.
Рецесивна ознака.
Безшерстість. Ця аномалія зустрічається у декількох порід великої
рогатої худоби, але невідомо, чи визначається вона лише одним
рецесивним геном. Патологі
я проявляється від часткової безшерстості і до
повної.
Гіпоплазія яєчників. Недорозвинення статевих залоз зустрічається у
представників обох статей. При ураженні обох статевих залоз тварина є
стерильною. При ураженні лише одного яєчника – особина має погіршену
відтворну здатність. Причиною аномалії є рецесивний алель із зниженою
пенентрантністю.
Довгоголові карлики. Пропорції тіла такі ж, як і у звичайних
карликів, телят-хрипунів, але з віко
м голова подовжується і звужується.
Рецесивна ознака.
М’язева гіпертрофія. Вперше спостерігалася в м’ясному скотарстві
схрещування порід африкандер з абердин-ангуською, але зустрічається і у
інших порід. Область стегон надмірно потовщена, з глибоким жолобом
між латеральними і напівсухожильними м'язами. Уражені тварини часто
приймають незвичайну позу – передні і задні кінцівки у них витягнуті.
Патологія обумовлена рецесивним алелем з не
повною експресивністю.
Гетерозиготні особини мають, ймовірно, через такий розвиток м'язів
селективну перевагу у деяких сучасних порід великої рогатої худоби. Ця
ознака пов'язана також із зниженою плодючістю і ускладненими
отеленнями.
Подовжений терм
ін тільності. Вважається, що ця патологія визна-
чається рецесивним алелем. Період тільності іноді триває до 310-315 днів,
а жива маса телят при народженні коливається від 50 до 76 кг.
Зональна безшерстість. Волосся відсутнє по краям вух і вздовж лінії
від підгруддя до вимені, на внутрішній поверхні ніг, з боків шиї, уздовж
плечової вени, з боків тулуба і області стегон. Рецесивна ознака.
337
https://t.me/medicina_free
Викривлення хвоста. Аномалія зумовлена нелетальним рецесивним
геном. Проявляється зсувом однієї або більше пар сплюснутих хребців
хвоста. У деяких телят є два викривлення хвоста, в інших – один.
Вкорочення хребетного стовпа. Патологія визначається рецесивним
геном. Хребетний стовп укорочений майже наполовину порівняно з
нормальною довжиною. Телята народжуються мертвими або гинуть після
народження.
Карликовість (народжуваність тел
ят-хрипунів). Телята з патоло-
гією, яка визначається напівлетальним рецесивним алелем, зазвичай
народжуються товщими і компактнішими. З віком відмінності між
карликами і нормальними особинами стають помітнішими. Потвори часто
мають утруднене дихання, звідси їх назва – "хрипуни". Як у ангуської, так і
в герефордської, а можливо і у шортгорнської порід, один і той самий ге
н,
обумовлює це каліцтво. Цей ген зустрічається з низькою частою і в інших
породах великої рогатої худоби
Перебирання ногами (телята-топтуни). Патологія визначається
рецесивним алелем. Уражені особини мають кучерявий волосяний покрив,
китиця хвоста менша, ніж у нормальному стані за довжиною і обсягом.
Ахондропластичне порушення більш виражено на передніх кінцівк
ах, ніж
на задніх. Особини мають на кінцівках частіше одне копитце, а не два.
Патологія має рецесивний тип успадкування.
Хвороба телиць світлої масті. Спостерігається у телиць молочної
шортгорнської породи світло-білої масті. Передня частина піхви і шийка
матки відсутні, а тіло матки рудиментарне. Патологія визначається
рецесивним, зчепленим зі статтю геном.
Агнатія. Ця летальна патол
огія спостерігається у ангуської та
джерсейської худоби. При цьому у тварин нижня щелепа на декілька
сантиметрів коротша, ніж верхня. Патологія успадковується зчеплено з Х-
хромосомою, визначається рецесивним алелем, тому спостерігається
тільки у бугаїв. У них спостерігається вроджена відсутність кінцівок.
Передні кінцівки недорозвинуті та не мають плечових кісток, а задні –
інколи відсутні, а інколи недорозвин
уті (не мають кісток від скакального
суглоба та нижче). Спостерігається також розщеплення піднебіння та
гідроцефалія. Телята народжуються мертвими або гинуть відразу після
народження. Патологія спостерігається у фризької худоби, має рецесивний
принцип успадкування.
Вроджена катаракта. Кришталик уражених очей має мутне тіло під
рогівкою. У міру того як тварина стає дорослою, рогівка зазвичай
збільшуєт
ься і деформується, а зір погіршується. Патологія має не
летальний та рецесивний принцип успадкування.
Викривлення кінцівок. Летальна ознака. Задні кінцівки сильно
деформовані, скакальні суглоби утримуються близько до тулуба та здегка
увігнуті вперед. Патологія має рецесивний тип успадкування.
Гідроцефалія. Уражені телята мають опуклу голову та збільшен
ня
краніальної дуги склепіння черепа. У ряді випадків змінені кінцівки та інші
338
https://t.me/medicina_free
кістки. Аномалія спостерігається у декількох порід великої рогатої худоби.
Нещодавно виявлена у тварин герефордської породи. Ця патологія в
більшості випадків є летальною та рецесивною.
Контрактура м'язів. Кінцівки зігнуті, суглоби жорсткі і вражені
анкілозом. Голова відкинута назад, шия не згинається. Рецесивна летальна
ознака.
Пупкова грижа. Зустрічається у голштино-фризької худоби. Грижа
з'являється у віці 8-20 днів і зберігаєт
ься до 7-місячного віку. До цього
часу грижовий мішок, скорочується, що призводить до скорочення і
грижового кільця. Патологія частіше уражає бугайців і є домінантною
ознакою.
Полідактилія. У деяких порід спостерігається поява особин із
зайвими ратичками на одній або всіх кінцівках. Аномалія іноді
супроводжується кульгаві
стю. Принцип успадкування остаточно не
вивчено, є свідчення про його домінантність.
Недорозвинутість корінних зубів. Патологія є рецесивною.
Спостерігається у молочних шортгорнів. Характерно щільне прилягання
один до одного премолярних зубів всередині щелепи, яка сильно зменшена
в ширину і довжину і нагадує дзьоб папуги. Телята гинуть в перший
тиждень після народження.
Заяча губа. Спостерігається у шортгорнської худоби. Уражені те
лята
мають односторонню заячу губу, тому зазнають труднощів при
випоюванні. В прояві патології можуть брати участь гени епістатичної дії.
Мозкова грижа. Спостерігається у голштино-фризьких телят.
Уражені телята мають отвір в черепі внаслідок порушення остифікації
лобних кісток. Тканини мозку випинаються назовні і їх легко можна
побачити. Телята народжуються мертвими або гинут
ь відразу після
народження, рецесивна ознака.
Кривохвостість. Патологія успадковується за рецесивним принципом
і характеризується зміщенням основи хвоста. Зустрічається у тварин
декількох порід.
14.2. Генетика коней
Цитогенетична характеристика коней. До каріотипу соматичних
клітин домашнього коня входить 64 хромосоми та дві статеві хромосоми.
36 аутосом та У-хромосама є акроцентричними, 20 аутосом та Х-
хромосома – субметацентричні, та шість хромосом є метецентричними.
Нестача аутосом зумовлює загибель ембріонів, а їх надлишок –
спотвореність, безпліддя. Втрата хромосом частіше зустрічається серед
аутосом і рідко – серед статевих хромосом.
У коней доволі часто зустрічаються хромосомні мутації. Транслокації
відмічені між 4-ю та 13-ю і 13-ю та 4-ю хромосомами. Зустрічаються
випадки транслокацій між статевими Х-хромосомами. У коней виявлені
інтерсекси, у яких встановлені ознаки обох статей у вигляді наявності
339
https://t.me/medicina_free
вульви та тестикулів. Каріотип інтерсексів порушений, в клітинах тести-
кулів знаходяться такі поєднання статевих хромосом: ХО, ХХ, ХХУ, ХУ.
Успадкування якісних і кількісних ознак коней
Успадкування масті коней. Масть – якісна ознака тварини. В США
була виведена порода коней "аппалуза", стандарт якої передбачає чубару
масть з плямами, цяточоками різної форми, розмірів і відтінків. У США
ведеться племінна книга коней "паломіно", породоспецифічною
ознакою якої є солова масть. У Німеччині розводять маленьку гірську
ваговозну породу "гафлінг", породоспецифічною для якої є ігренева масть.
Типова масть служить надійною ознакою породи. З питання
успадкування мастей опубліковано дві теорії.
Відповідно до першої теорії, розробленої дослідниками Н.А.
Юрасовим, В.О. Віттом, Д.А. Кисловським, всі масті коней можуть бути
зведені в так званий епістатичний (підпорядкований) ряд. Це означає, що
дія однієї алельної пари генів мастей пригнічується геном неалельної їм
пари. Але й епістатичний (пригнічуючий) ген не може проявитися у
відсутності певного комплексу гіпостатичних пригнічуваних задатків.
Таким чином, у даному випадку спостерігається не проста домінантність
або рецесивність ознаки, а особлива взаємодія неалельних спадкових
задатків. Згідно цієї теорії, перша стадія окислення хромогену дає буро-
руді пігментні зерна, що зумовлюють забарвлення рудої масті. Друга масть
в епістатичному ряду ворона. Вона не може утворюватися без пігменту і
тому епістатічна (підпорядкована) по відношенню до рудої масті.
Генетична формула вороної масті РРВВ, РРВв, або просто ВВ і Bв,
вважаючи, що у всіх коней є алель рудого забарвлення. За вороною в
епістатичному ряду стоїть гніда масть (Г). У гнідого коня корпус
забарвлений у різні відтінки коричнево-вишневого кольору, а грива, хвіст і
низ ніг – у чорний. У даному випадку діє алель, який пригальмовує повне
(до чорного кольору) окислення пігменту покривного волосся на голові і
корпусі коні. Дія алеля гнідої масті може проявитися лише у присутності
алеля вороної масті.
Формула гнідої масті може бути ВВГГ, ВвГг, ВВГг, ВвГГ. Від гнідих
коней генетичної формули ВВГГ можна отримувати тільки гнідих коней.
Коні з формулою гнідої масті ВВГг, тобто гетерозиготні за гнідим
алелем, можуть давати гнідих і вороних нащадків і не здатні давати рудих.
При генетичній формулі ВвГГ гніді коні дають гнідих і рудих і не
здатні давати вороних. Гніді, гетерозиготні за алелелями гнідих і вороних,
здатні давати гнідих, вороних і рудих нащадків.
Булані коні (Б) мають кілька генетичних формул; 1) ВВГГББ –
гомозиготна булана, дає тільки буланих; 2) ВВГГБб – гетерозиготна за
буланим забарвленням, здатна давати буланих і гнідих; 3) ВВГгББ –
гетерозиготна за алелем гнідої масті, здатна давати буланих і вороних; 4)
ВВГгБб – гетерозиготна за гнідою і буланою мастю, здатна давати
буланих, гнідих і вороних; 5) ВвГГББ гетерозиготна за вороним
340
https://t.me/medicina_free
Соседние файлы в папке Библиотека им академика М.И. Перельмана