2.2. Формувальний експеримент

На другому етапі був проведений формувальний експеримент, який базувався на музично-педагогічних принципах послідовності та систематичності, доступності та свідомості навчального процесу. Школярі були залучені до різних видів музичної діяльності через виконання різноманітних творчих завдань. З метою покращання рівня музично-творчого розвитку молодших школярів були використані творчі ігри, завдання, які підвищують рівень творчості на уроках музики (Додаток Г урок №1, Додаток Д).

2.3. Контрольний експеримент

Діагностика рівня музично-творчого розвитку дітей різного шкільного віку після проведеної роботи виявила покращення:

• емоційного відгуку на музику та розвиток навичок інструментальної імпровізації і асоціативності музичного мислення молодших школярів, передачі чіткості ритмічного малюнку та складання мелодії тощо (принцип послідовності та активності) (завдання 1);

• здатності творчо мислити та за допомогою кольору зображувати музику, яка звучить, покращився рівень розвитку творчої уяви (завдання 2);

• інтересу до точної та чіткої передачі ритмічного малюнку, створення власного ритмічного малюнку та його презентації у вигляді певного казкового образу (завдання 3);

• здатності самостійно створювати мелодію пісню на даний ритм та слова до власної пісні, інтересу до музично-творчої діяльності (завдання 4).

Завдання 1 давало можливість оцінити рівень навичок інструментальної імпровізації, складати мелодію, ритмічний малюнок. Завдання називалося «Зоряне небо». За основу було взято вступ Другого концерту для фортепіано з оркестром С. Рахманінова. Діти за допомогою музичних інструментів (бубон, металофон, трикутник, дзвіночки, маракаси тощо) зображували «зоряне небо». Далі на фоні звучання музики концерту Рахманінова хлопці «запалюють» великі і малі зірки («мерехтливе світло» зображується на трикутниках, «падаючі зірки» - гліссандо на металофоні). Гра носить імпровізаційний характер, після гри школярі малюють «зоряне небо» на тонованому папері фарбою.

Завдання 2 дало можливість відтворити за допомогою фарб музичний образ метелика. Було запропоновано послухати твір С. Майкапара «Метелик». Перед прослуховуванням була проведена вступна бесіда, в ході якої учні згадали конкретний образ і характерні особливості поведінки метелика. Було запропоновано кожному представити «свого» метелика. Який у нього настрій? І з чим пов'язана зміна настрою? Яким би кольором ви його зобразили? Таким чином, діти були поставлені в умови пошуку, що дозволяло створити на уроці проблемну ситуацію. Перед повторним прослуховуванням увагу дітей зверталася на музичне оформлення закінчення п'єси. Що незвичайного вони чули в кінці твору? Що відбувалося з метеликом? У ході бесіди з'ясувалося, що діти тонко відчули зміну музичних настроїв і побачили свого метелика в різнихситуаціях: заснув, намок під дощем,хлопчикзловив в сачок. Уточнимо, що останняпропозиціякомпозитор «розриває» паузою в цілий такт, у силу чого наступнийхарактернийзліт шістнадцятих і стаккатное рух восьмих у високому регістрі сприймається як зліт-звільнення, або стрімкий переліт на іншу невидиму оку квітку. З причини своїх початкових уявлень хлопціприпустили, щометеликблагополучно вирвався з сачка, або відлетів від пташки, або намоклі крильця висохли на сонечку і т.д.

Завдання 3 мало за мету виявити наявність у дітей творчих навичок, уміння складати мелодію та ритмічний малюнок по певному образу. Необхідно було вигадати ритмічний малюнок для казкового образу звірів – ведмедя, зайчика, пташки… Гра називається «Музична загадка». З набору карток, на яких зображена якась дія чи казковий персонаж, вчитель вибирає одну і пропонує комусь із учнів створити музичний образ або музичнщ-ритмічну розповідь. Після виконання школярем цього завдання інші учасники процесу висувають власні версії стосовно того, що саме було змістом малюнку. По закінченні обговорення вчитель надає можливість проявити себе у створенні ритму кожному бажаючому. Слід зазначити, що на початку експерименту деякі діти відмовлялися приймати участь у музичній творчості, пояснюючи це тим, що вони не знають, як це робиться. Таким учням ми пропонували спочатку створити музику в уяві, а вже потім озвучити ритмічно музичні образи, так би мовити, в реальному житті. В уявній ігровій ситуації школярі почувалися більш невимушено, вільно, позбувалися страху, що щось не вийде, набували впевненості в собі. В процесі створення музики ми підбадьорювали дітей вигуками: «Ой! Як в тебе добре виходить! А ну спробуй ще! От бачиш – ти багато чого вмієш і зараз маєш можливість в цьому переконатись сам і переконати інших!». Самостійно справившись із завданням, школярі починали допомагати іншим. Звичайно, на цьому етапі ми не могли чекати створення високохудожньої музики, адже життєвий та естетичний досвід молодших школярів ще надто малий. Але те, що діти повірили у свої сили, стало переломним моментом у їх творчому зростанні, сприяло подальшим творчим пошукам.

Завдання 4 мало за мету виявити уміння скласти мелодію та ритмічний малюнок на заданий текст. Було запропоновано прийняти участь у «Конкурсі юних музикантів-виконавців», який може складатися з «конкурсу співаків» і «конкурсу інструменталістів». З класу обирають «журі» на чолі з «головою», що оцінює виконання, коментує. Присутні наго­роджують виконавців оплесками. Переможцям вручають призи. Одним із завдань для юних музикантів було створення мелодій мелодій контрастного характеру - зобразити на металофоні падіння окремих краплин та рясного дощу, зобразити на металофоні спів пташенят та птахів, зобразити на бубні удари грому та шерхіт листя, створити на металофоні колискову і танцювальну для ляльки на дані слова.

Після проведення формувального експерименту ми отримали результати, які представлені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.