Розділ II. Експериментальна частина

З метою вдосконалення навчально-виховного процесу на уроках музики в Богодухівському колегіумі №2 у Розділі II було розроблено організаційно-методичну систему, спрямовану на розкриття та ефективний розвиток творчого потенціалу дітей. Проведення формуючого експерименту базувалося на загальнопедагогічних принципах послідовності та систематичності, доступності та свідомості навчального процесу. Школярі були залучені до різних видів музичної діяльності через виконання різноманітних творчих завдань. Слід зазначити, що в музичній педагогіці вже існує певний досвід застосування творчих завдань. З різною метою їх використовували Б.Асаф’єв, Б.Яворський, К.Головська, Н.Ветлугіна, Н.Аніщенко, Г.Рігіна, Н.Терентьєва, Л.Дмітрієва та інші.

Творчі завдання мали інтегративний характер: в процесі виконання різних видів музичної діяльності діти мали можливість оволодіти як теоретичними знаннями, так і практичними вміннями та навичками. Це дозволило активізувати творчо-пізнавальний процес. В ході дослідно-експериментальної роботи ми керувались такими принципами:

1. Встановлювали тісні, дружні стосунки з учнями, що допомагало творчому процесу;

2. Приймали школярів такими, як вони є;

3. Зберігали атмосферу терпимості, завдяки чому кожна дитина мала можливість почувати себе вільно й не соромилась самовиражатись;

4. Розпізнавали почуття школярів і відображали їх вербальними прийомами, що сприяло усвідомленню ними своїх переживань;

5. Поважали здатність учнів до самостійного вирішення проблем та здійснення свого власного вибору;

6. Уникали впливу на дії та висловлювання дітей, надавали можливість дітям бути «ведучими» у сумісній музично-творчій діяльності;

7. Намагались не квапити творчий процес;

8. Накладали мінімальні обмеження на діяльність школярів, які допомагали їм співставити гру з реальністю та сформувати почуття відповідальності.

2.1. Констатувальний експеримент

Проходячи переддипломну практику в Богодухівському колегіумі №2 було проведено експериментальну роботу по темі курсової роботи. В ході експерименту проводився аналіз знань, умінь та навичок за допомогою спостереження за музичною діяльністю школярів в процесі навчання та виконання творчих завдань, бесід, консультацій, спілкування на заняттях, вивчення думок викладачів, оцінки школярами якості занять. Експериментальна частина складається з трьох етапів. З метою використання загальнодидактичних принципів на уроках музики в загальноосвітній школі проведений констатувальний експеримент, який передбачав вирішення таких завдань:

• виявити індивідуально-психологічні особливості вихованців для планування системи творчих завдань (метод анкетування та тестування);

• виявити рівень використання творчих завдань на уроках музики дітей молодшого шкільного віку;

• діагностувати рівень використання розвитку музичної творчості у дітей експериментального класу.

Першим кроком в констатуючому експерименті було анкетування та тестування дітей, їх батьків та обробка результату даних для подальшого планування творчих завдань на уроках музики (Додаток А – А 2 та Б). Результати анкетування та тестування показали, що основна кількість дітей (більше 70%) невпевнені в собі, з нерозвиненим або нерозкритим потужнім творчим потенціалом.

Другим кроком експерименту було впровадження особистісно-орієнтованого підходу, використання методів психодіагностики за допомогою дослідження індивідуальних здібностей учнів (Додаток В) у вигляді тестів: «Здібності учня», «Творчі схильності учня», «Обдарованість учня». В результаті виявили, що 94% дітей здатні виконувати творчі завдання. На цьому етапі експерименту було проведено урок з використанням прийомів створення «ситуації успіху»:

«Радість класу» — емоційний відгук навколишніх на успіх учня класу, констатація будь-якого, навіть незначного позитивного результату діяльності, навіювання у дитини віри в себе.

«Лінія горизонту» — перший успіх дитини одразу підхоплюється вчителем, пропонується повторити завдання на більш складному рівні, наче «відсуваючи» лінію горизонту.

«Авансування» — вчитель в індивідуальній роботі виконує з учнем завдання, пояснюючи йому складні місця, а потім у класі дає подібне завдання, що самостійно виконується учнем, і він відчуває успіх. (Додаток Г)

Третім кроком експерименту було діагностування рівня музично-творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку. Використані завдання виявляли:

• інтерес до музично-творчої діяльності, наявність музичної уяви, здатність імпровізувати, складати мелодію, ритмічний малюнок (завдання 1);

• емоційний відгук на музику, який відображався у поведінці дітей під час слухання музики, у словесних характеристиках музичних образів та малюнках до творів (завдання 2);

• здатність до точної і чіткої передачі ритмічного малюнку та спроби створити свій власний ритмічний супровід до мелодії (завдання 3);

• активний інтерес до створення пісні на задані слова та ритм (завдання 4).

Діти охоче включалися у виконання творчих завдань, вступали в активний творчу співпрацю вчителя та учня. Дівчатка, більше ніж хлопчики, виявляли цікавість до різних видів творчої музичної діяльності. Результати проведеного констатуючого експерименту показали, що у 9 учнів (45%) високий емоційний відгук на музику, який виражався у активному сприйманні творчих завдань, але відчувалась невпевненість в собі.

Завдання 1 ставило за мету виявити здатність дітей до передачі ритмічного малюнку. За результатами виконання цього завдання 9 учнів (45%) точно відтворили заданий ритмічний малюнок та запропонували своє власне продовження. 10 учнів (45%) відтворювали його з помилками, вагались демонструвати власне продовження ритмічного малюнку. 2 учні (10%) взагалі не змогли виконати цього завдання.

Під час створення малюнку за музичним твором (завдання 2) 7 учнів (35%) слабо виявляли переживання настрою музичного твору, характеризували мелодію лише за допомогою вчителя, малюнки цих дітей мали неосмислений характер. На жаль, констатуємо, що 4 учні (20%) виявляли неадекватну реакцію на музичний твір, зовсім не змогли його охарактеризувати. Їх малюнки мали недовершений хаотичний характер.

Рівень розвитку музичних творчих умінь та навичок виявило завдання 3.

Воно полягало у тому, що дітям необхідно було створити ритмічне та мелодичне закінчення пісні. Оригінальні та цікаві варіанти створили тільки 3 учні (15%), 15 учнів (75%) повторювали мелодію та ритм за вчителем чи однокласниками, а 2 учні (10%) не змогли закінчити мелодії.

Активний інтерес до виконання завдання 4 проявили 3 учні (15%), які чисто інтонують, створюють мелодію, аналізуючи текст та ритмічний малюнок. 9 учнів (45%) інтонують неточно, почувають себе невпевнено щодо вирішення творчого завдання. 8 учнів (40%) відтворюють мелодію на одному звукові.

Таблиця 2.1.