- •1 Поняття культури, теорії її походження та розвитку
- •2 Теорії циклічного та стадіального розвитку культури
- •3 Теорія культури г. Сковороди
- •4 Теорія «осевого часу» к. Ясперса
- •5 Розвиток української культури в загальносвітовому і європейскому контексті
- •6 Загальні характеристики архаїчної культури
- •7 Архаїчна культура на території України
- •8 Трипільська і дніпро-донецька культура
- •9 Східні слов’яни у дохристиянську епоху
- •10 Релігійні вірування слов’ян
- •11 Християнство і язичництво в Київській Русі
- •12 Культура Київської Русі серед інших європейских культур
- •13 Християнство та його значення в розвитку слов’ян
- •14 Українська культура князівського періоду (XI-XIII ст.)
- •15 Українська культура гетманського періоду (XVI-XVII ст.)
- •16 Українська культура в Великому князівстві Литовському і Польщі (XIV-XVI ст.)
- •17 Походження та роль козацтва в Україні
- •18 Джерела культурно-етнічної ідентичності українського народу
- •19 Народні українські промисли
- •20 Друкарство в Україні, взаємодія книжної і народної культури
- •21 Українська середньовічна література та філософія
- •22 Український народний театр
- •23 Історія українського вертепу
- •24 Братства та їх роль в українському Просвітництві
- •25 Музична культура в Україні XVII-XIX ст.
- •26 «Український вплив» на культуру і освіту Росії
- •27 Бароко та його значення в українській культурі
- •28 Філософські погляди г. Сковороди та його просвітницька діяльність
- •29 Становлення і розвиток української літератури XVIII-XIX ст.
- •30 Культура Слобідської України
- •31 Слобідська Україна і роль Харкова як культурного осередку
- •32 Українська література XIX ст.
- •33 Український живопис XVIII-XIX ст.
- •34 Розвиток освіти і науки в Україні XIX ст.
- •35 Історія Харківського університету та його вклад в українську та світову науку
- •36 Український романтизм в контексті європейського романтизму
- •37 Творчість м. Гоголя як україно-російського письменника
- •38 Творчість т. Шевченка та його вплив на українську ідентичність
- •39 Творчість і. Франка та його просвітницька діяльність
- •40 Творчість л. Українки та її просвітницька діяльність
- •41 Жіночий рух в Україні XIX-поч. XX ст.
- •42 Творчість о. Потебні та його вклад в українську та світову науку
- •43 Художня культура України в хх ст.
- •44 Український модернізм
- •45 Український футуризм
- •46 Українське кіно
- •47 Український театр в хх ст.
- •48 Сталінізм та тоталітаризм в Україні: трагедія «розстріляного відродження»
- •49 Голокост і трагедія українських євреїв у період Другої світової війни
- •50 Друга світова війна в Україні та її культурні наслідки
- •51 Образи Голокосту та Другої світової війни в українському мистецтві
- •52 Українська радянська культура другої половини хх ст.
- •53 Українська література в діаспорі
- •54 Сучасна українська література
- •55 Українська наука в хх ст.
- •56 Український живопис в хх ст.
- •57 Жіночий рух та представники українського фемінізму в хх ст.
- •58 Полікультурність і полірелігійність в сучасній Україні
- •59 Постмодернізм в українській культурі
- •60 Масова культура в сучасній Україні
12 Культура Київської Русі серед інших європейских культур
Культура Київської Русі – яскраве явище європейської середньовічної культури. Київська Русь залишила помітний слід у світовій історії. Вона проіснувала зIXдо серединиXIIІ ст. То була одна з найбільших монархій раннього Середньовіччя, яку можна порівняти хіба що з імперією Карла Великого. У часи свого найвищого розквіту вона простягалася від Чорного до Балтійського моря і Льодовитого океану, від Закарпаття до Північного Передуралля та Волго-Окського межиріччя.
Відмінною характеристикою культури Київської Русі є наявність впливу візантійської культури, взаємодії з західноєвропейською та азійською культурами, великого впливу християнства на духовну і матеріальну культуру держави за умов збереження язичницьких традицій. Основою культури Київської Русі була багатовікова самобутня культурна традиція східнослов'янських племен. Здобутками культури Київської Русі ми доволі часто користуємося й досі: було запроваджено писемність (азбуки – глаголиця і кирилиця). Було відкрито школи при церквах і монастирях, у тому числі для дівчат. При Софійському соборі було створено бібліотеку. З’явилися відомі перші лікарі – Агапіт, Даміан, що були ченцями Печерського монастиря. Почали з’являтися початкові географічні знання. Розвивалася художня література: до нас дійшли «Ізборник», «Слово про закон і благодать» Іларіона, «Повчання дітям» Володимира Мономаха, «Слово о полку Ігоревім». Поширювалися переклади, зокрема переклади візантійських хронік та античної літератури, літератури Індії та Близького Сходу. Започаткувалося і розвилося літописання, найвідомішими літописами є «Повість временних літ» і Київський літопис. Розвивалася усна народна творчість (казки, легенди, билини, думи, пісні, прислів’я тощо). Розвивалися містобудування, дерев’яна та кам’яна архітектура: Десятинна церква, Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий собор у Києві, Спаський собор у Чернігові, Михайлівський собор у Переяславі; руський літопис ХІ ст. нараховує 700 церков на Русі. Наявний був розвиток монументального живопису (фрески, мозаїка), іконопису, книжкової мініатюри. Можна відзначити також розвиток ремесел: ювелірної справи, ковальства, зброярства, гончарства тощо.
Таким чином, об’єднавши східнослов’янські племена в єдиній державі, Київська Русь прискорила не тільки економічний і політичний, а і культурний розвиток східних слов’ян, була бар’єром між Західною Європою і Степом – як в політичному, так і в культурному сенсі. Київська Русь зі своєю культурою підняла й укріпила міжнародний авторитет східних слов’ян. Вона була відкритою до світу, активно запозичувала і використовувала набутки інших народів, що виражалося у вживанні грецької та латинської мов, широкій перекладацькій діяльності освітніх центрів. Чітко простежується європейська орієнтація, прив'язка до християнських цінностей. Можна зробити висновок, у розвитку культури Київської Русі проявлялися як загальні закономірності, так і національні особливості. Її основа - самобутня культура східнослов'янських племен. Принциповим рубежем у розвитку культури стало прийняття християнства. Значним був вплив візантійської культури. На відміну від Західної Європи, на Русі держава не підпала під владу церкви, і, відповідно, в культурі світські елементи були сильнішими. Намітилася прогресивна тенденція диференціації духовної культури. У відносно короткі терміни Київська Русь зробила величезний крок, вийшовши на загальноєвропейський культурний рівень, а в деяких її сферах перевершивши його. Нові віяння в культурі, більша регіональна своєрідність з'явилися у зв'язку з феодальною роздробленістю. Однак для закріплення і розвитку культурної динаміки Русь потребувала відновлення політичної єдності.