.
У більшості випадків площа басейна річки і площа водозбору співпадають, але інколи водозбірна площа буває меншою від площі басейну. Це спостерігається в тих випадках, коли в басейні є площі внутрішнього стоку або площі, із яких стоку взагалі не буває. Наприклад, площа басейну р. Об більша за пл о- щу водозбору, тому що має області внутрішнього стоку між річками Об та Іртиш, між Іртишем та Ішимом і між Ішимом та Тоболом.
4.3.2. Морфометричні характеристики басейну
Основні морфометричні характеристики річкового басейну:
1. Площа басейну (F, км2) – площа, яка обмежена вододільною лінією. 2.Довжина басейну (L, км) – це відстань по прямій (по ламаній або меді-
ані) від гирла річки до найвіддаленішої точки басейну (рис. 2).
3. Ширина басейну (Bсер, Вmax ,км):
Середня ширина басейну (Bсеp ,км) – це відношення площі басейну (F) до його довжини (L, км):
Всер = F/L
Максимальна ширина басейну (Вmax, км) визначається як довжина пря-
мої, перпендикулярної до довжини басейну в його найширшому місці |
( |
рис. 2 ). |
|
Рис. 2. Довжина басейну річки:
а – по прямій лінії; б – по медіані; в – по ламаній лінії Важливою характеристикою басейну є розподіл площі басейну по висо-
тах місцевості – гіпсографічна крива, що показує, яка частина площі басейну ( у км2 або %) розташована вище любої заданої позначки місцевості.
За допомогою гіпсографічної кривої можна визначити середню висоту басейна. Для цього площу фігури F´ на рис. 3, обмежену гіпсографічною кривою і осями координат, поділяють на площу басейну F.
4. Коефіцієнт асиметрії басейну (а) характеризує нерівномірність розподілу лівобережної та правобережної площ:
а = Fлів - Fпр/ Fлів + Fпр/2
44