- •ЗАГАЛЬНА ГІДРОЛОГІЯ
- •Харків – 2008
- •Предмет вивчення гідрології, її поділ на розділи та значення
- •Контрольні запитання
- •2.1. Розподіл води на земній кулі
- •Таблиця 3.3
- •Аномальні фізичні властивості води
- •4.2. Типи річок
- •4.3.2. Морфометричні характеристики басейну
- •4.3.3. Фізико-географічні й геологічні характеристики басейну річки
- •Основні морфометричні характеристики річкового русла:
- •Рис. 4. Водний переріз потоку
- •4.4. Живлення річок
- •Класифікація О. І. Воєйкова
- •Класифікація М. І. Львовича
- •4.6.2. Фази водного режиму
- •4.6.3. Розчленування гідрографа за видами живлення
- •Рис. 7. Гідрографи річок із весняним водопіллям
- •Рис. 8. Гідрографи річок із водопіллям у теплу пору року: а – далекосхідний; б – тянь-шанський
- •Рис. 9. Гідрографи річок із паводковим режимом :а – причорноморський; б – кримський ; в – північнокавказький
- •4.7. Рівневий режим річок
- •4.8.2. Основні характеристики стоку
- •Література
- •Європа
- •Африка
- •Північна Америка
- •Південна Америка
- •Австралія
- •Лимани
- •Натрій
- •Сульфат
- •Бікарбонат
- •Бромід
- •Термічний режим озер в умовах помірного клімату
- •Рис. 14. Заболочування суші
- •МОДУЛЬ 3. ГІДРОЛОГІЯ ОКЕАНІВ І МОРІВ
- •Основні морфометричні характеристики морів
- •ЗАГАЛЬНА ГІДРОЛОГІЯ
- •Харків – 2008
.
Література
1.Авакян А. Б., Широков В. М. Комплексное использование и охрана водных ресурсов. – Минск, 1990.
2.Быков В. Д., Васильев А. В. Гидрометрия. – Л.: Гидрометеоиздат, 1977.
–448 с.
3.Важнов А. Н. Гидрология рек. – М., 1976. – 339 с.
4.Вендров С. Л. Жизнь наших рек. – Л.: Гидрометеоиздат, 1986. – 112 с.
5.Загальна гідрологія. Підручник / Левківський С. С., Хільчевський В. К., Ободовський О. Г. та ін. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 264 с.
6.Маккавеев Н. И., Чалов Р. С. Русловые процессы. – М., 1986. – 264 с.
7.Михайлов В. Н., Добровольский А. Д. Общая гидрология: Учеб. для геогр. спец. вузов. – М.: Высш. школа, 1991. – 368 с.
8.Чеботарев А. И. Общая гидрология. – Л.: Гидрометеорология, 1975.–
544 с.
9.Яцык А. В., Шмаков В. М. Гидроэкология. – К.: Урожай, 1992. – 192 с.
МОДУЛЬ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДОЙМ (ОЗЕР, ВОДОСХОВИЩ, БОЛІТ) ТА ОСОБЛИВИХ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ
(ПІДЗЕМНИХ ВОД, ЛЬОДОВИКІВ)
Блок 5 . ГІДРОЛОГІЯ ОЗЕР
Гідрологія озер (лімнологія, озерознавст во) є складовою частиною гід-
рології суші: вивчає гідрологічний режим і біологічні особливості озер та водосховищ.
Озеро – природна западина на земній поверхні різної величини і форми, заповнена прісними або солоними водами з уповільненим водообміном. Озера належать до водойм з уповільненим водообміном і відрізняються від річок неоднорідністю водної маси. Озера не мають прямого зв’язку з океаном. До водойм з уповільненим водообміном належать також штучні водойми – водосховища.
Загальна площа, на якій розташовані озера оцінюється приблизно 2 млн км2 із сумарним об’ємом понад 1.76 .1014 м3 прісної води. Близько поло-
вини озерних вод є солоними, причому переважна частина озерних солоних вод скупчена в найбільшому безстічному озері – Каспійське море.
З прісноводних озер найбільшими за об’ємом є Байкал (23 .1012 м3), Танганьїка (18.9 .1012 м3), Верхнє (16.6 .1012 м3). На земній поверхні найбільше озеро за площею – це солонувате Каспійське море (374000 км2), із прісних озер – Верхнє (82680 км2) (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Найбільші озера земної кулі
73
.
Озера |
|
Площа, км2 |
Найбільша глиби- |
|
|
|
на, м |
|
|
Європа |
|
Каспійське море |
|
374000 |
1025 |
Ладозьке |
|
17700 |
230 |
Онезьке |
|
9630 |
127 |
|
|
Азія |
|
Аральське море |
|
64100 |
68 |
Байкал |
|
31500 |
1741 |
Балхаш |
|
18200 |
26 |
Тонлесап |
|
10000 |
12 |
|
|
Африка |
|
Вікторія |
|
69000 |
92 |
Танганьїка |
|
32900 |
1435 |
Ньяса |
|
30900 |
706 |
Чад |
|
16600 |
12 |
|
Північна Америка |
|
|
Верхнє |
|
82680 |
406 |
Гурон |
|
59800 |
229 |
Мічиган |
|
58100 |
281 |
Велике Ведмеже |
|
30200 |
137 |
Велике Невільниче |
|
27200 |
156 |
Ері |
|
25700 |
64 |
Вінніпег |
|
24600 |
19 |
Онтаріо |
|
19000 |
236 |
|
Південна Америка |
|
|
Маракайбо |
|
13300 |
35 |
|
|
Австралія |
|
Ейр |
|
15000 |
20 |
Відмінність озера від річки полягає в тому, що головною рушійною силою річки є градієнт сили тяги, а в озерах – вітер.
Від моря озера відрізняються відсутністю постійного водообміну з океанами; у режимі озера істотний вплив мають форма і розміри улоговини, а для моря цей фактор менш відчутний, крім того, режим озера тісно пов’язаний з географічними особливостями навколишнього середовища.
На Україні нараховується біля 20 тис. озер та лиманів із площею дзеркала 4021.5 км2, найбільше за площею дзеркала прісне озеро Ялпуг (149 км2), солоне – озера Сасик – 210 км2 і Молочний – 170 км2. На Україні більша кількість озер (7 тис.) з площею дзеркала 0.1 км2 (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Найбільші озера та лимани України
74