10

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Геолого-географічний факультет

Кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства

Звіт навчальної професійно-орієнтованої практики

Виконали:

студенти групи ГЦ-22 Білько А. В.

Бойко А. Г.

Боровик К. О.

Буханець І. В.

Вередин О. Я.

Горбунова Ю. О.

Гордієнко Д. Г.

Заховаєва К. Ю.

Кафтанова П. О.

Квасова А. С.

Кіндякова О. І.

Кравченко К. О.

Курцева І. М.

Лимар О. С.

Лозицька В. О.

Макогон І. М.

Омельченко В. І.

Помніков В. С.

Слюта Б.Ю.

Чуєв О. С.

Шпак Є. В.

Перевірив: Вірченко П. А.

доц., канд. геогр. наук

Харків-2012

ЗМІСТ

ВСТУП (Чуєв О. С.)………………………………………………………….	3
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ………………………………………..	6
1.1. Суспільно-географічне положення (Білько А. В.)………………	6
1.2. Природно-ресурсний потенціал (Бойко А. Г.)…………………. 1.3. Населення і трудові ресурси (Боровик К. О.)………………….. 1.4. Економіка регіону (Буханець І. В.)……………………………... 1.5. Туризм і рекреація (Вередин О. Я.)…………………………….. 1.6. Зовнішньоекономічні зв’язки (Горбунова Ю. О.) …………….. РОЗДІЛ 2. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ……………………………………....	11 23 33 49 59 73
2.1. Суспільно-географічне положення (Гордієнко Д. Г.)…………. 2.2. Природно-ресурсний потенціал (Заховаєва К. Ю.)………….. 2.3. Населення і трудові ресурси (Кафтанова П. О.)………………. 2.4. Економіка регіону (Квасова А. С.)…………………………….. 2.5. Туризм і рекреація (Кіндякова О. І.)…………………………… 2.6. Зовнішньоекономічні зв’язки (Курцева І. М.)………………… РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ……………………………………… 3.1. Суспільно-географічне положення (Лимар О. С.)…………..... 3.2. Природно-ресурсний потенціал (Лозицька В. О.)…………….. 3.3. Населення і трудові ресурси (Макогон І. М.)…………………. 3.4. Економіка регіону (Омельченко В. І.)…………………………. 3.5. Туризм і рекреація (Помніков В. С.)…………………………... 3.6. Зовнішньоекономічні зв’язки (Слюта Б.Ю.)………………….	73 76 96 110 125 137 146 146 149 161 176 190 201 215 221 229
ВИСНОВКИ (Шпак Є. В.) ………………………………………………....
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………...................
ДОДАТКИ……………………………………………………………………

ВСТУП

Важливість навчальної професійно-орієнтовної практики саме для студентів нашої спеціальності важко переоцінити, бо її зміст та завдання прямо пов’язані з діяльністю кафедри. Крім того, ця практика була унікальною можливістю познайомитись з мальовничими куточками нашої країни, оцінити красу й унікальність її міст, познайомитись з багатьма цікавими людьми і в цілому отримати багато цікавої й виключно корисної інформації.

Навчальна професійно-орієнтована практика на другому курсі проводилась на базі підприємств, установ і закладів, які відвідували студенти у Донецькій, Черкаській, Запорізькій областях. Вивчення рекреаційного потенціалу, економічних особливостей діяльності промислових та сільськогосподарських підприємств цих областей є досить актуальною темою.

Метою навчальної професійно-орієнтованої практики є ознайомлення студентів з особливостями природи та окремих природних компонентів, заповідними територіями, окремими пам'ятниками природи, техніко-економічними основами промислового та сільськогосподарського виробництва, особливостями функціонування транспортної системи, територіальної організації соціальної сфери.

Мета також передбачає закріплення й поглиблення знань, одержаних під час аудиторних занять у процесі вивчення теоретичних і практичних засад загальногеографічних дисциплін, формування навичок збору польових матеріалів, умінь з їх камеральної обробки та складання звіту про проведені дослідження. Це здійснюється шляхом спостереження і вивчення природних, геологічних, промислових, соціальних та інших об'єктів, процесів та явищ, їх опису.

Завдання практики:

• дати економіко-географічну характеристику Донецької, Черкаської, Запорізької областей, промислових підприємств цих областей, сільськогосподарських підприємств, оцінити рекреаційний потенціал тощо.

• охарактеризувати географічні відмінності природних умов, господарського комплексу, типів заселення, а також взаємодію природного середовища та господарської діяльності Донецької, Черкаської, Запорізької областей;

• ознайомитись з особливостями природи та окремих природних компонентів, результатами дії сучасних і минулих фізико-географічних процесів, забрудненням довкілля, географічними пам'ятками та унікальними природними об'єктами;

• оволодіти методами суспільно-географічних досліджень, збору, обробки, аналізу фондових матеріалів.

Об’єктами дослідження під час практики є природно-географічні об’єкти, населення, промислові підприємства, підприємства АПК, туристсько-рекреаційний об’єкти, галузі інфраструктури Донецької, Черкаської, Запорізької областей.

Предметом – є галузева та територіальна структура Донецької, Черкаської, Запорізької областей, соціально-економічні особливості природно-географічних об’єктів, населення, промислових підприємств, підприємств АПК, туристсько-рекреаційних об’єктів.

Практика включає 3 етапи – підготовчий, польовий і камеральний.

Під час установчих зборів студентам проводиться організаційно-методичний інструктаж, інструктаж з техніки безпеки і безпеки життєдіяльності.

На підготовчому етапі студенти отримують індивідуальні завдання, починають опрацьовувати фактичний матеріал, який міститься в літературних і картографічних джерелах, статистичних довідниках.

Польовий етап практики (тривалістю 2 тижні) проходить у формі міжзональних маршрутних виїздів автомобільним транспортом.

Виїзди проводились за таким маршрутом: Харків – Запоріжжя – Харків – Артемівськ – Святогірськ – Харків – Умань – Субботів – Чигирин – Харків.

Завершується практика камеральним етапом на якому проводиться аналіз отриманої інформації.

При написанні звіту біли використані джерела та інформація, які були здобуті на польовому етапі практики, літературні джерела і данні з інтернету. Були використані методи спостереження, синтетичний, опису, аналізу, порівняння літературних джерел та статистичних даних. На підготовчому етапі були використані синтетичний метод та порівняння інформації. Польовий етап передбачає використання методів спостереження і опису. На камеральному етапі використовують в першу чергу синтетичний метод та метод аналізу отриманої інформації. Звіт складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.