3.2. Природно-ресурсний потенціал

Природно-ресурсний потенціал – важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови.

Під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, що їх на даному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можна використати для задоволення потреб людського сус­пільства у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності.

 Природні умови – це тіла й сили природи, які мають істотне зна­чення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій дія­льності людей. Такий поділ є до певної міри умовним, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ре­сурси, і як умови. До основних характеристик природ­но-ресурсного потенціалу відносять: географічне поло­ження, кліматичні умови, особливості рельєфу та роз­міщення ресурсного потенціалу

За своєю матеріальною сутністю природні ресурси – частина географічного середовища, сукупність природних умов існування та діяльності людини. Їхній генезис, природні властивості, належність до тих чи інших компонентів природи, розподіл на поверхні Землі та концентрація в надрах зумов­лені природними закономірностями [11].

Територія Черкаської області в цілому рівнинна і умовно поділяється на дві частини – правобережну і лівобережну. Правобережна її частина розташована в межах Придніпровської височини, подекуди горбиста, порізана річками, ярами і балками зі значним розвитком ерозійних форм рельєфу. В прилягаючій до Дніпрачастині правобережжя знаходиться заболоченаІрдино-Тясминська низовина. Вздовж долини Дніпра тягнетьсяКанівсько-Мошногірський кряж. Значні підвищення рельєфу надають території гірського характеру. Цей район називаютьКанівськими горамиіМошногорами. Лівобережна частина розташована в межах Придніпровської

низовини яка представляє собою плоску, дещо хвилясту рівнину, містами заболочену (рис. 3.3.).

Рис. 3.3. Фізична карта Черкаської області

(побудовано автором за даними [7])

Такі природні особливості і стали передумовами розвитку відповідних ресурсів у даній області. В загальному територія багата земельними ресурсами, що пов’язані знову ж таки з природними умови та особливостями розташування, дещо менше, але відносно достатньо водних та рекреаційних, подекуди є лісові ресурси (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Структура природно-ресурсного потенціалу Черкаської області (побудовано автором за даними [86])

Спробуємо докладніше охарактеризувати природні ресурси Черкаської області, зважаючи на їх належність до того чи іншого класу або явища природи.

Щодо мінеральних ресурсів, то надра області багаті нерудними корисними копалинами, перш за все будівельними матеріалами . У наявності є понад 100 родовищ цегельно-черепичної сировини, значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини, облицювального та будівельного каменю. В Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах зустрічаються різні типи гранітів. Відомо близько 400 родовищ різноманітних глин. Серед них важливе значення мають бентонітові та палегорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини - каоліни. Майже повсюдно поширені кварцеві піски.

Серед паливних ресурсів виділяють буре вугілля (частина Дніпровського буровугільного басейну, у тому числі Новосілківське, Тарнавське, Рижанівське, Козацьке, Мокрокалигірське та інші родовища) і торф (основні поклади у Драбівському, Черкаському, Городищенському, Смілянському та Чигиринському районах).

Рудні корисні копалини у вигляді осадових залізних руд зустрічаються у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових - у Смілянському районі.

Багатством краю є також джерела мінеральних вод, які представлені переважно гідрокарбонатними водами з підвищеним вмістом натрію та хлору (лівобережжя Дніпра). На правобережжі Дніпра є мінеральні води з підвищеним вмістом радону (рис.3.5) [48].

Рис. 3.5. Стан запасів корисних копалин Черкаської області

(побудовано автором за даними [57])

Ґрунтові ресурси області представлені чорноземами. На правобережжі області їхній склад строкатий: опідзолені чорноземи і темно-сірі лесові (опідзолені) ґрунти, сірі та ясно-сірі лесові (опідзолені), на лівобережжі - глибоко гумусні та лучні чорноземи.

Земельний фонд Черкащини за своїм родючим потенціалом є одним з найвищих в державі і характеризується високою розораністю - 61%. Площа сільськогосподарських угідь - 1454,8 тис. га або 3,5% угідь України. За обсягами валової продукції сільського господарства Черкащина займає 8 місце серед регіонів України і виробляє близько 5% загальнодержавного обсягу.

Таблиця 3.1

Динаміка структури земельного фонду Черкаської області

(побудовано автором за даними [48])

Основні види угідь	2006		2008		2009		2010
	Всього, тис.га	% до загальної площі території	Всього, тис.га	% до загальної площі території	Всього, тис.га	% до загальної площі території	Всього, тис.га	% до загальної площі території
Загальна територія	2091,6	100	2091,6	100	2091,6	100	2091,6	100
у тому числі:
1. Сільськогосподарські угіддя	1454,7	69,5	1451,8	69,4	1451,4	69,39	1451,3	69,4
2. Ліси	337,6	16,1	338,2	16,2	338,4	16,18	338,5	16,18
3. Забудовані землі	82,1	3,9	82,9	4,0	83,3	3,98	83,7	4,00
4. Відкриті заболочені землі	29,3	1,4	30,8	1,5	30,6	1,46	30,4	1,45
5. Відкриті землі без рослинного покриву (піски, яри, землі, зайняті зсувами)	16	0,8	15,9	0,8	15,8	0,76	15,6	0,75
6. Інші землі	37,0	1,77	36,4	1,74	36,2	1,73	36,2	1,73
Усього земель (суша)	1956,7	93,5	1956,0	93,5	1955,7	93,5	1955,7	93,51
Території, що покриті поверхневими водами	134,9	6,4	135,6	6,5	135,9	6,5	135,9	6,49

Продовж. табл. 3.1

Загалом можна сказати, що сучасний стан використання земельних ресурсів області не відповідає вимогам раціонального природокористування. Сільськогосподарське освоєння земель перевищує екологічно допустиму, і протягом років залишилась майже незмінною (табл. 3.1) [48].

Водні ресурси. Внутрішні води області представлені річками, озерами, болотами, підземними водами і штучними водоймами. Водна поверхня займає 4 % загальної території.

По території області протікає 1037 річок, найбільша з них: Дніпро - головна водна артерія України (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки, понад 650 заплавних озер і ставків. Річки і водойми використовують для рибництва, судноплавства та зрошування, вони є джерелом гідроенергії.

Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори.

За даними статистичної звітності за формою 2 ТП (водгосп) загальний водозабір в 2011р. становить 288,6 млн.м³. У порівнянні з 2010р. (286,1 млн.м³) забір свіжої води збільшився на 2,5 млн.м³ (0,87 %).

Динаміка забору свіжої води показана на рис. 3.6. [48].

Рис. 3.6. Забір свіжої води за період 2005 - 2011 р.

(побудовано автором за даними [48]).

Збільшення загального водозабору в 2011 році відбулося за рахунок збільшення водозабору з підземних джерел на 2,5 млн.м³.

Лісові ресурси. Черкаська область, маючи площу 20,9 тис. км², від­носиться до малолісних регіонів України: загальна площа лісового фонду області – 338,6 тис. га, в тому числі вкритих лісом - 322,5 тис. га, що складає 15,4% її території. Загалом ліси на території області розташовані нерівномірно. Найбільше розповсюдження вони отримали в Черкаському і Канівському адміністративних районах. Найменший відсоток лісистості в Жашківському, Драбівському, Христинівському і Чорнобаївському районах (рис. 3.7) [60].

Рис. 3.7. Лісистість Черкаської області за 2011 р.

(побудовано автором за даними [86])

Тому ліси Черкащини мають обме­жене експлуатаційне значення і за своїм народногосподар­ським значенням та місцезнаходженням виконують переважно захисні, кліматорегулюючі, водоохоронні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Та навіть при невеликих запасах ліси відомі своєю естетичністю та цінними породами, перш за все високопродуктивними дубовими і сосновими насадженнями, а також є дерева – пам’ятки природи, серед яких: дуб Шевченка, сосна Гоголя, дуб Максима Залізняка, 300-літня сосна «Мати лісу» та ряд інших [3].

Оскільки Черкаська область розташована в лісостеповій зоні це зумовлює різноманітний видовий склад флори та фауни.

Деревні породи ростуть здебільшого на узбережжях річок, серед них переважають дуб, ясен, сосна, граб, вільха, липа, клен, береза, тополя; степова рослинність поширена на вододілах і представлена багаторічними травами; серед кущів поширена ліщина, калина, шипшина, терен, черемха.

Тваринний світ Черкаської області також досить різноманітний. Налічується 66 видів ссавців, 280 видів птахів, 9 видів плазунів, 11 видів земноводних, 44 види риб. У лісах області водяться: лось, олень, сарна, дикий кабан, вивірка, вовк, лисиця, заєць, куниця, по берегах річок, озер і ставків – бобер, видра, дика качка, кулики. У водоймищах – лящ, окунь, щука, судак, короп, товстолоб, сом, карась [17].

Характеристику природно – рекреаційних ресурсів Черкащини доцільно розпочати з кліматичних, оскільки саме вони визначають просторову організацію відпочинку. Кліматичні ресурси оцінюються за такими показниками: 1) середня температура липня; 2) тривалість періоду з температурою понад +10⁰С; 3) річна кількість опадів. Оскільки Середня температура  липнястановить + 19,5 °C, період з температурою +10 °C становить 160-170 днів, опадів 450-520 мм. врік. То порівнюючи з деякими іншими областями України в результаті виходить не надто високий бал, проте ці умови дають можливість розвитку туризму на даній території.

Черкащина славиться унікальними кліматичними курортами Соснівка та Прохорівка. Соснівка — рівнинний кліматичний курорт лісостепової зони, розташований на великому масиві хвойних лісів правого берега Дніпра. Прохорівка – санаторій на колишній інтелігентській дачі, поблизу Дніпра, також славиться своєю природою.

Природні особливості Черкаської області сприяють чудовому відпочинку та оздоровленню, адже тут багато водних ресурсів, лісів, чудові краєвиди, лікувальний клімат. Територією Черкащини протікає 1037 річок, узбережжя яких майже повсюдно використовуються для відпочинку. Самі ж водні артерії застосовуються для рибальства, судноплавства, водного туризму. Велика кількість водосховищ і ставків (понад 2 тисячі) має не лише господарське, а й рекреаційне значення [44].

Як уже зазначалося, область має значні запаси мінеральних вод з лікувальними властивостями. Зокрема, Звенигородська мінеральна вода (відкрита в 1962 р.) багата на радон, залізо, сірковуглець і використовується для лікування захворювань опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи. Радон містять також мінеральні води в Кам'янському районі. Мінеральні води «Мошногірська», «Славутич» (Мошногір'я) використовуються для лікування органів травлення. Мінеральні води, що залягають біля Безбородьок Драбівського району, за дією подібні до «Миргородської», тобто застосовуються для лікування органів травлення, а води поблизу Коробівки мають гастроентерологічну дію. Добре відомі гідрокарбонатні натрієво-магнієво-кальцієві води Тальнівського району.

Природно-заповідний фонд Черкаської області нараховує 503 природних комплексів та об'єктів (станом на 11.01.2011 р.), котрі виділені з метою збереження природного різноманіття ландшафтів,генофондутваринногоірослинногосвіту, підтримання загального екологічного балансу регіону.

Площа заповідних об'єктів становить 61054,1 га, що становить 2,9% від загальної площі територіїобласті(показник заповідності). Серед найцінніших природних комплексів Черкаської області - один з найдавніших в Україні Канівський природний заповідник (площа - 2028 га.), всесвітньо відомий Уманський дендропарк "Софіївка" - перлина садово-паркового мистецтва.

Розподіл об'єктів та територій природно-заповідного фонду в межах адміністративних районів області є вкрай нерівномірним. Дана ситуація зумовлена в першу чергу значним розоренням земель (рис.3.8) [37].

Рис. 3.8. Природно-заповідний фонд України за період 2008-2011 рр. (побудовано автором за даними [86])

З усього вище сказаного про природні рекреаційні ресурси даної території зрозуміло, що вини представлені у достатній кількості, проте, область займає низький ресурсно-рекреаційний рейтинг і відноситься до Полісько-столичного ресурсно-рекреаційного району з середніми ресурсами, це пов’язано з низькою технічною забезпеченістю області, відсутністю вагомих інвестицій та капіталовкладень [4].

Аналіз відомостей показав, що Черкаська область забезпечена природними ресурсами на достатньому рівні. Багаті природні ресурси Черкащини, створюють можливості для всебічного задоволення пізнавальних, лікувальних, рекреаційних та багато інших потреб не лише вітчизняних, а й іноземних туристів.

Отож, можна відзначити деякі позитивні та негативні аспекти природно-ресурсного потенціалу області.

До позитивних тенденцій та фактів належать: збільшення використання мінерально-сировинних ресурсів, наявність значної кількості родовищ природно-будівельних матеріалів, розміщення на території області унікального за розмірами, якістю та спектрами застосування родовища бентонітових та палегорскітових глин, можливість видобутку бурого вугілля відкритим способом, значні запаси титанових руд (Носачівське родовище), мінеральних вод та лікувальних радонових вод, 53,6% земельного фонду області – чорноземи.

Негативним є: висока розораність с/г угідь, інтенсивні процеси водної ерозії на орних землях, забруднення водних ресурсів стічними водами, недостатнє використання сприятливих умов з виробництва електроенергії на малих річках області та розвитку інших нетрадиційних видів енергії, припинення видобутку вугілля.

Природно-рекреаційний потенціал області багатий проте потребує технологічної реконструкцій та розширення матеріальної бази. Природно-заповідний фонд постійно розширюється і на території Черкаської області багато пам’яток садово-паркового мистецтва та багато іншого.

На даній території використовуються не лише тіла й сили природи, які є безпосередніми ресурсами, але й природні умови які хоча й не беруть участі у виробничій та обслуговуючій діяльності людей, виступають у деяких випадках ресурсами, наприклад такі як клімат та рельєф. Вони сприяють розвитку рекреації, тобто є рекреаційними ресурсами.

Отже, можна сказати про те, що Черкаська область найкраще забезпечена земельними, водними та рекреаційними ресурсами, про це говорять її досягнення у галузі виробництва сільськогосподарської продукції, та розвитку туризму, зокрема на берегах річок. Площа лісів недостатня і доволі не рівномірна, мінеральні ресурси майже вичерпані, але якість і унікальність їх зберігається. І попри те, що область розташована в центрі України багато важливих питань пов’язаних з ресурсним потенціалом віднесені на другорядний план.

При вивчені природно-ресурсного потенціалу Черкаської області використовувались наступні методи дослідження об’єкту:

• Методи аналізу – при характеристиці сучасного стану природних ресурсів, динаміці їх залучення в господарську діяльність людини.

• Порівняльний метод – при вивченні особливостей розподілу природних ресурсів по районах області.

• Геоінформаційний метод –при побудові цифрової моделі рельєфу.

• Картографічний метод – при розробці картографічних творів.