2.2. Природно-ресурсний потенціал

Природно-ресурсний потенціал території – сукупність природних ресурсів території, які можуть бути використані в господарстві з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу.

Він є найважливішим господарським чинником, однією з якостей, за яким оцінюється економіко-географічне положення.

У процесі господарського освоєння території відбувається кількісна і якісна зміна природно-ресурсного потенціалу території. Збереження, раціональне і комплексне використання цього потенціалу – одне з основних завдань раціонального природокористування [26].

Природні ресурси – природні ресурси, частина всієї сукупності природних умов існування людства і найважливіші компоненти навколишнього його природного середовища, використовувані в процесі суспільного виробництва для цілей задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Природні умови – сукупність об'єктів і систем живої і неживої природи, компоненти навколишнього людини природного середовища, використовувані в процесі товарного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Запорізька область входить до складу Донецько-Придніпровського (Південно-Східного) природо-ресурсного району, на ряду з Донецькою, Дніпропетровською, Луганською областями [69].

1. Мінерально-сировинні ресурси. Мінерально-сировинні ресурси – не відновлювані природні ресурси, корисні копалини, добуті з надр Землі. Використовуються для отримання енергії, сировини та матеріалів. Підрозділяються на паливно-енергетичні ресурси (нафта, природний газ, вугілля, уран), метали (чорні, кольорові, благородні та ін) і неметалевої мінеральна сировина: хімічне та агрономічне сировина (калійні солі, фосфорити та ін), технічна сировина (алмази, азбест тощо), флюси і вогнетриви, цементна сировина, будівельні матеріали. Всього використовується більше 250 видів мінеральної сировини [10].

Запорізька область сформована на Українському щиті, і на його схилах у південно-західній частині області, що зумовило належність області до одного з провідних місць в Україні за різноманітністю і багатством мінерально-сировинних ресурсів.

Згідно державного балансу запасів в області налічується 25 видів корисних копалин, розвідано 131 родовище, 114 родовищ враховано Державним балансом України, з яких 36 знаходиться в експлуатації. У регіоні знаходяться значні запаси залізних і марганцевих руд, гранітів [82].

Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає: пегматіти – 88%, апатити – понад 63%, марганцеві руди – 69%, каоліни – 22,9%, залізні руди –10%, вогнетривкі глини – 8,6% [59].

Рис. 2.3. Компонентна структура ПРП Запорізької області

(побудовано автором за даними [69])

На території Василівського та Токмацького районів знаходиться одне з найбільших у світі Більше-Токмацьке родовище марганцевих руд. За геологічними даними запаси руди становлять 70% від запасів України. Середній вміст марганцю в руди – 25,8% (у порівнянні з Нікопольським родовищем –23%).

Регіон має перспективні газові родовища, основним з яких є Приазовське газове родовище.

2. Земельні ресурси. Земельні ресурси – землі, які використовуються або можуть бути використані в різних галузях господарства. Розуміються як: 1) територіальні ресурси, тобто просторова основа для розміщення господарських об'єктів і розселення людей; 2) ресурси всіх з.-х. угідь (полів, пасовищ, садів та ін); 3) ресурси орних земель. Головна продуктивна властивість земельних ресурсів – родючість ґрунтів, від якої залежить продуктивність полів, пасовищ, лісів [10].

В області зосереджено 4,4% земельно­го фонду України (площа суші) та 5,4% — сільськогосподарських угідь. Загальна земельна площа за станом на 01.01.2001 складає 2544,2 тис. га, у тому числі сільськогосподарські угіддя — 2246, рілля — 1896,6, природні кормові угіддя — 310,1 тис. га. Рівень землезабезпеченості в області на душу населення значно перевищує середнє значення в Україні: сільськогосподарських угідь — 1,14 (Україна — 0,85), ріллі — 0,96 га (0,66). Сільськогосподарсь­ка освоєність суші складає 88,3%, а рівень розораності сільгос­пугідь — 84,4%.

Ґрунтовий покрив відноситься до групи високого класу, але в ґрунтах відбувається щорічно скорочення вмісту гумусу. В області переважають чорноземи (75%), на півночі — чорноземи звичайні, на півдні — південні та південні солонуваті. Природна родючість ґрунтів одна з найвищих у державі. 70 балів — сільго­спугіддя і 74 бали — рілля (відповідно в Україні 62 і 63).

Загалом ґрунтово-ресурсний і агрохімічний потенціал земель у регіоні має значні резерви.

Високі темпи індустріалізації області супроводжувались вилученням земель із сільськогосподарського обігу і скорочен­ням земельної площі з високим бонітетом родючості, що вплину­ло на рівень землезабезпеченості сільськогосподарських підприємств та показники якості земельних ресурсів [27].

Для покращення стану ґрунту використовують ЕМ-технології, що виробляються на основі ґрунтових мікроорганізмів, які останнім часом вплинули на значне покращення результатів. Застосування ЕМ-технології дозволяє уже за один рік підвищити зміст гумусу у ґрунті на 0,5% і досягти врожайності 32 ц/га там, де раніше максимально збирали 15-17 ц. За умови використання точного виконання всіх технологічних приписів збільшується можливість вирощувати міцної пшениці без будь-яких хворобливих уражень, крім того за відсутності бур'янів.

Меліорація земель є головним чинником інтенсифікації сільського господарства, важливою складовою забезпечення сталого виробництва сільськогосподарської продукції, особливо в роки з несприятливими погодними умовами. Меліоровані землі фактично є страховим фондом держави. Від ефективності їх використання та збереження залежить економічна та соціальна стабільність в регіоні. Альтернативи зрошенню в світі поки що не існує [71].

Меліоративний фонд в області станом на 01.01.2012р. складає 240,7 тис. га зрошуваних земель, у тому числі державних зрошувальних систем — 226,8 тис. га.

Основними джерелами зрошення в області є Каховське, Дніпровське водосховища та Білозерський лиман.

До меліоративного фонду області входить мережа зрошувальних магістральних, розподільчих каналів довжиною 673 км, 213 зрошувальних насосних станцій (з них 18 головних); 20 насосних станцій для відкачки дренажних вод; 51 свердловина вертикального дренажу; 435,4 км колекторно-дренажної мережі; 206,13 км водозбірно-скидної мережі.

Підвідомчими організаціями експлуатуються 17 зрошувальних систем, які розташовані в 15 районах області. Підвідомчими організаціями оформляються дозволи на спеціальне водокористування, щорічно, до початку поливного сезону, складаються плани водокористування та по заявкам водокористувачів подається вода на поля.

Крім того, підвідомчими організаціями експлуатуються об'єкти по захисту від підтоплення сільських населених пунктів та сільгоспугідь. На балансі організацій облводресурсів знаходяться і експлуатуються 68,1 тис. га горизонтального і 5,2 тис. га вертикального дренажу, що захищають 82 сільських населених пунктів.

3. Водні ресурси. Водні ресурси – придатні для використання в народному господарстві запаси поверхневих (річок, озер, каналів, водосховищ, морів, океанів) і підземних вод. До водних ресурсів відносять також ґрунтову вологу, воду льодовиків, водяні пари атмосфери. У планетарному масштабі водні ресурси невичерпні, однак при їх нераціональному використанні (забруднення, виснаження, перекидання стоку і т. д.) легко можуть перейти в категорію вичерпних, невідновних ресурсів [91].

До водного фонду Запорізької області відносяться річки, озера, ставки, водосховища, землі водного фонду, підземні води. Водні об'єкти розподіляються на об'єкти загальнодержавного і місцевого значення.

На території області протікає 109 річок, у тому числі Дніпро – третя за величиною річка в Європі, яка є важливою транспортною артерією України. Промисловість області забезпечують води Дніпра, де побудовано ряд водосховищ [59].

Азовське море, Дніпро, та його притоки усіх порядків, а також річки Берда і Зелена відносяться до водних об'єктів загальнодержавного значення. Усі інші групи річок відносяться до водних об'єктів місцевого значення.

По території Запорізької області протікає 65 річок, з яких 3 середні та 62 малих річок. Загальна довжина річок складає 2877,6 км, в т.ч. в межах області — 2648,7 км. Крім того є 3151,5 км притоків та яруг. Загальна довжина всіх 978 водотоків в межах області — 5789,9 км.

Таблиця 2.1

Приплив		Місцевий стік		Загальні ресурси			Питомі середні місцеві ресурси тис. м3
Середній рік	Дуже маловодний рік	Середній рік	Дуже маловодний рік	Середній рік	Дуже маловодний рік	Середній рік		Дуже маловодний рік
52,4	32,7	0,67	0,13	53	33,1	22,8		0,3

Ресурси річкового стоку Запорізької області, м³

Відповідно з вимогами ст.79 Водного кодексу України всі річки області класифіковані на:

середні річки (площа водозбору 2000 км2) — Гайчур, Конка і Молочна, загальною довжиною 459,0 км;

малі річки (площа водозбору менше 2000 км2) — це 62 річки загальною довжиною 2396,2 км, в т.ч. в межах області — 2189,7 км.

Живлення річок, в основному, сніго-дощове. Річки, які протікають по території Запорізької області, як по густоті гідрографічної мережі, так і по водності, розподілені нерівномірно.

На крайньому північно-заході протікає могутнє джерело води — р. Дніпро. В межах двох надзаплавних терас Дніпра забезпеченість водою всіх галузей народного господарства достатня. Але вже у кілометрі від заплави Дніпра починається безводний степ і вся решта частина області — біля 90% її території — дуже бідна водними ресурсами. Середня густота річної мережі тут біля 0,12 км/км2, тобто ще нижча ніж в такому малозабезпеченому водою районі, як степовий Крим.

До північної групи водотоків рік Придніпров'я відносяться притоки р.Вовчої (р.Гайчур, р.В.Терса), р.Конка, р.Янчекрак, р.Карачекрак, р.Білозерка та інші — всього 25 річок.

До південної групи річок Приазов'я відносяться річки Великий та Малий Утлюк, Молочна, Берда, Обіточна, Лозоватка, Джекельня, Домузла, Корсак та інші — всього 40 річок.

На півдні Запорізька область омивається водами Азовського моря, берегова лінія якого у межах області більше 300 км.

Площа водного дзеркала моря без оз. Сиваш — 37800 км². Об'єм води при середньому рівні моря — 320 км².

Площа водозбору Азовського моря складає 586 тис. км2. На території Запорізької області є також 4 лимани: Білозерський, Утлюкський, Тубальський та Молочний. Загальна площа водного дзеркала становить 655,5 км².

Серед лиманів статус комплексного призначення має Білозерський лиман. Він є водним об'єктом комплексного призначення.

На річках значне місце посідають штучні водойми — ставки та водосховища, які використовуються для водопостачання, зрошення, рибного господарства та інших народногосподарських потреб.

Усього по області налічується 28 водосховищ та 1186 ставків. Загальний об`єм водосховищ — 74,78 млн. м3, площа водного дзеркала — 2474,2 га. Серед них є такі великі водосховища, як Бердянське на р.Берда, Білозерське, Калинівське та Чапаївське на р. В.Білозерка. Вони утворені для утримання весняної повені і для запобігання наслідків шкідливої дії вод на нижче розташовані населені пункти, промислові об'єкти; під час літньої межені — підтримання необхідних позначок для риборозведення.

На балансі облводресурсів знаходиться 2 водосховища: Козаче та Кайінкулакське. Козаче водосховище використовується, як ставок-накопичувач. У 2011 році зрошення з Кайінкулакського та Козачого водосховищ не проводилось.

На балансі Запорізького облводресурсів знаходиться 3360,58 га земель водного фонду.

Також на балансі підвідомчих організацій знаходяться:

Центральний скидний колектор протяжністю 17,6 км та перекачуюча насосна станція, яка призначена для відводу паводкових та ливневих вод з Тимошівського та Михайлівського подів з територією 204,9 тис. га і дренажних вод з загальної площі 6519 га;

Східний скидний канал — відводе поверхневі і ґрунтові води, починаючи з північно-східної окраїни с.Дніпровка до затоки Каховського водосховища, протяжність каналу 15,7 км, глибина 2,5 — 4 м. Канал протрасований по подовій частині масиву Кам'янський Під. На ПК 11 каналу знаходиться аванкамера та насосна станція для перекачки води у Каховське водосховище. Дренажна вода надходить до каналу на протязі року. В 2,5 км від скиду знаходиться водозабір Благовіщенської зрошувальної системи;

Західний скидний канал — відводе поверхневі і дренажні води. Канал починається на північно-західній частині окраїни с.Дніпровка та тягнеться до болота Блоква. Скид води відбувається самопливом. Протяжність каналу 15,45 км, глибина досягає 6 м. Канал протрасований в західнім напрямку Кам'янського Поду і виконує роль дренувального колектора для відведення підземних вод в р.Дніпро.

У Запорізькій області налічується 118 малих річок. Вони виконують важливу екологічну роль, однак перебувають у незадовільному стані за більшістю стандартних показників. Основною причиною є вплив людини на річкові екосистеми. Цей вплив включає:

• неефективне оброблення каналізаційних стоків, особливо з побутових джерел;

• міські зливові стоки;

• сільськогосподарські стоки, які стають особливо загрозливими в разі затоплення;

• недостатня площа лісів, що призводить до посиленої ерозії берегів;

• повна відсутність захисту берегів річок у міських та сільських районах;

• великий потік води через водосховища та ставки. Більшість були створені з порушенням норм, внаслідок чого греблі й дамби часто зазнають ерозії, що в свою чергу призводить до відкладання осадів у каналах/водотоках;

• обсяги викачування підземних вод перевищують встановлені законом межі, що спричиняє дефіцит води і відповідне погіршення її якості.

Серйозною екологічною проблемою в регіоні є забруднення поверхневих вод. Особливо гостро ця проблема стоїть у місті Запоріжжя, адже це єдине місто в Україні, яке не має альтернативних джерел питної води. Через особливості місцевого рельєфу та внаслідок діяльності великих металургійних і хімічних підприємств артезіанська вода непридатна для вживання. Інші водойми, з яких можна було б забезпечувати місто, у регіоні відсутні. За статистикою, 14% забруднених стоків від загальноукраїнського обсягу припадає на підприємства Запоріжжя. До того ж, саме сюди, у нижнє річище Дніпра, потрапляють води з інших територій України, Білорусі та Росії. А з ними – важкі метали та органічні забруднювачі. У запорізькому басейні вміст фосфатів перевищує норму в 7 разів, амонію - в 12, є й інші отрутохімікати, з якими не можуть впоратися наявні очисні споруди.

У містах Запоріжжя, Мелітополь та Бердянськ після багаторічної експлуатації (при відсутності належних капітальних інвестицій) системи каналізації та водопостачання перебувають у незадовільному технічному стані. Системи водопостачання мають низьку пропускну спроможність і застаріли. В дуже поганому стані перебувають системи зливової та побутової каналізації, а додаткове навантаження на них внаслідок нового будівництва може призвести до катастрофічних наслідків. Промислові аварії-виливи, а також аварії каналізаційних насосних станцій призводять до регулярного порушення стандартів якості води і ставлять під загрозу здоров'я населення.

На екологічний стан водних об'єктів найбільше впливають аварійні ситуації на міських каналізаційних мережах. На теперішній час з 63 об'єктів, які мають випуски стічних вод у водойми, 13 з них скидають стічні господарсько-побутові та промислові води без будь-якої очистки. В Азовське море мають випуски 2 об'єкта (очисні споруди каналізації м. Бердянська, база відпочинку "Азовський маяк" Приазовського району).

З метою поліпшення санітарного стану та зменшення обсягу стічних вод, які скидаються у р. Дніпро та р. Мокру Московку в межах м. Запоріжжя, на промислових підприємствах міста виконаний певний обсяг робіт:

• комбінат "Запоріжсталь" - закінчено будівництво споруд по відводу дренажних вод з-під шлакових відвалів комбінату "Запоріжсталь" і ВАТ "Запоріжферосплав" в балці Маркусовій. Здійснений ремонт та заміна ділянок шламопроводу загальною довжиною 4 км від балки Капустяної до балки Городиської.

• ВАТ "Запорізький алюмінієвий комбінат" - збудована і введена в експлуатацію станція технічного обслуговування автомобільно-транспортного цеху з системою очистки стічних вод.

• ДКП "Іскра" - введені в дію локальні очисні споруди нафтоуловлювачів, проведені пусконалагоджувальні роботи на іонообмінних установках по очистці гальваностоків. На загальнозаводських очисних спорудах розпочата експлуатації нової установки по доочистці зворотних від нафтопродуктів.

• КП "ЗТМК" - продовжується реконструкція центральних очисних споруд доочистки промислових стічних вод (виконаний капремонт двох відстійників і випуску, що розсіюється). Закінчена реконструкція зворотного циклу.

• ЗАТ "Запорізький автомобільний завод" - проведені ремонтні роботи на загальнозаводських очисних спорудах промислових і промислово-зливових стічних вод.

• Проведені водоохоронні заходи по зменшенню скидів стічних вод у водні об'єкти на ДП "Радіоприлад", ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ВАТ "ВІТ", ВАТ "Мотор Січ", ТОВ "Завод кольорових сплавів" та інших промислових підприємствах.

Згідно із розрахунками, проблеми скидання промислових стоків у притоки Дніпра неможливо вирішити раніше 2010 року. Водночас якість дніпровської води дедалі погіршується.

Проблема забруднення води гостро стоїть у рекреаційних зонах Приазов'я, що створює ризик повної втрати природної привабливості цього регіону.

Серед еколого-гідрогеологічних наслідків техногенного походження основними факторами прояву екологічної небезпеки на регіональному рівні є:

1. Вплив видобутку підземних вод для водопостачання та при шахтному відливу на гідрогеологічний режим Бучакського водоносного горизонту. В результаті інтенсивної експлуатації та дренажно-осушувальних робіт площа депресійної вирви склала майже 8 тис. кв. км.

2. Розвиток та активізація екзогенних геологічних процесів.

3. Активізація небезпечних геологічних процесів в результаті підтоплення території.

Щорічно виконуються обстеження зсувонебезпечних територій на узбережжі Азовського моря, Каховського та Дніпровського водосховищ, на території м. Запоріжжя, продовжується будівництво берегоукріплювальних споруд для захисту від руйнування берегів:

• Дніпровського водосховища в районі Павло-Кічкас в м. Запоріжжі;

• узбережжя Каховського водосховища на ділянці Балабино - Кушугум - Малокатеринівка - Василівка;

• узбережжя Азовського моря на небезпечній ділянці в районі житлового масиву "Азмол" м. Бердянська.

4. Лісові ресурси і фауністичні ресурси. Лісові ресурси – запаси деревини, а також хутра, дичини, грибів, ягід, лікарських рослин і т. п. в лісах. Відновлювані і при правильному веденні лісового господарства невичерпні природні ресурси [6].

Лісистість Запорізької області не досягає оптимального рівня, при якому ліси позитивно впливають на клімат, ґрунти, водні ресурси, пом'якшують наслідки ерозійних процесів, а також забезпечують отримання великих врожаїв сільськогосподарських культур. На сьогодні лісистість області разом з полезахисними лісовими смугами досягає 3,9 відсотка при оптимальних для регіону 5 відсотках.

Для досягнення оптимальної лісистості була розпочата регіональна Програма розвитку лісового господарства області «Ліси Запоріжжя» на 2009-2015 роки, яка передбачає подальший розвиток степового лісорозведення, ведення лісового господарства, підвищення його ролі і значення в соціально-економічному розвитку Запорізької області. Для підвищення лісистості краю лісівники області з кожним роком нарощують обсяги лісокультурних робіт: якщо в 2007 році було створено 1260 га нових лісових насаджень, то в 2010 році - 2004 га, а в 2011 році заплановано створити 2200 га нових лісів.

Рис. 2.4. Лісистість території України по областям, %

(побудовано автором за даними [69])

Для забезпечення лісокультурних робіт власним посадковим матеріалом в системі лісового господарства вже створено 29 лісових розсадників загальною площею 162 га, що дозволяє лісогосподарським підприємствам щорічно збільшувати кількість сіянців і саджанців і забезпечити себе стандартним посадковим матеріалом. Для збільшення виходу садивного матеріалу на лісових розсадниках впроваджується краплинне зрошення, внесення мінеральних і органічних добрив, стимуляторів росту, що дало непогані результати, і якщо в 2010 році було вирощено 8300000 шт. сіянців, то в 2011 планується виростити 9300000 шт. стандартних сіянців деревних і чагарникових порід, які будуть використані для створення нових лісових насаджень.

Рис. 2. 5. Динаміка площі сільськогосподарських угідь та ріллі Запорізької області у розрахунку на одного мешканця області у 1996, 1999, 2000рр. (побудовано автором за даними [19])

Для області характерний рівнинний ландшафт. У її північно-східній частині розташована Придніпровська низовина, на півдні – Придніпровська низовина, що переходить в Причорноморську. Південно-східну частину займає Приазовська височина, а вздовж узбережжя тягнуться довгі вузькі піщані коси, намиті морем. Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалин, зокрема залізних і марганцевих [28].

На території Запорізької області зафіксовано 39 із 67 занесених до Червоної книги України видів птахів: чапля жовта, коровайка, огар, чернь білоока, крохаль довгоносий, скопа, шуліка рудий, яструб-тювик, лунь польовий, орлан-білохвіст, журавель степовий, лежень, зуйок морський, ходуличник, дерихвіст лучний, вівсянка чорноголова, шпак рожевий.

На території Запорізької області мешкають такі види ссавців, що занесені до Червоної книги України: нетопир середземноморський, вечірниця велетенська (комахоїдні), мишівка степова, тушканчик великий (гризуни), азовка (китоподібна), горностай, тхір степовий, перегузня звичайна, борсук звичайний, видра річкова (хижі). Основними видами спеціального використання тваринного світу є ведення мисливського та рибного господарства.

Основними об'єктами полювання в області є заєць-русак, качки, голуби, сіра куріпка, лиска, фазан, перепілка, гуси, лисиця, кабан, сарна, єнот, вовк, ондатра.

З метою відтворення рибних популяцій в районі Кам'янських та Іванівських кучугур, Василівській та Новопавловській затоках Каховського водосховища та в затоках Безіменна й Лишня Запорізького водосховища були виставлені штучні нерестові гнізда. На Запорізькому водосховищі штучними гніздами користувалася лише плітка, в середній частині Каховського водосховища — лящ, плітка, у Василівській та Новопавлівській затоках нересту риб не відмічено.

В Азовському морі представником морських ссавців є дельфіни. Згідно з чинними правилами рибальства лов їх заборонений.

4. Кліматичні ресурси. Кліматичні ресурси – невичерпні природні ресурси, що включають сонячну енергію, вологу та енергію вітру. Мають зональний характер. Відіграють важливу роль у суспільно-географічному виробництві, містобудуванні, при освоєнні необжитих районів, рекреаційному використанні територій [10].

Клімат Запорізької області помірно континентальний, з малосніжною помірно холодною зимою і жарким посушливим літом.

Середня температура січня в області становить -4,9°, липня – +22,8°, а середньорічна температура досягає +8,5°. Мінімальна кількість опадів припадає на 11-3 місяці і становить 286 мм, максимальна кількість опадів спостерігається у 4-10 місяці і складає 157 мм. Середня кількість опадів за рік – 443 мм. [51].

4. Рекреаційні ресурси. Рекреаційні ресурси – природні ресурси, що забезпечують відпочинок і відновлення здоров'я та працездатності людини. Выделяют природно-рекреационные (зеленые зоны вокруг городов, заповедники, заказники, национальные парки, резерваты) и природно-исторические (памятники истории, археологии, архитектуры, искусства: Московский Кремль, Версаль под Парижем, Колизей в Риме, пирамиды египетских фараонов под Каиром и т. д.). [91].

Курортними ресурсами Запорізької області є м'який, континентальний клімат, мінеральні води та лікувальні грязі. Зокрема запаси лікувальної грязі мула зосереджені в південній частині регіону – на солоних озерах (Червоне та Велике біля Бердянська), приморських лиманах, і затоках Азовського моря. Саме на базі цієї грязі мула побудовані курорти Кирилівка і Бердянськ.

Також на півдні області існують джерела з мінеральною водою. Вони знайдені і розроблені в Бердянському, Приморському, Приазовському та Якимівському районах. В основному це вода з низьким рівнем мінералізації, має складний хімічний склад, в більшості випадків це хлоридно-натрієві води, значна їх частина знаходиться поблизу селищ Приморський Посад, Ботіево, Бабановка (Приазовський район). В Якимівському та Приазовському районах розроблені гідрокарбонатно-хлоридні і слабосульфідна хлоридні води, їх використовують на курорті Кирилівка, для цілющих ванн.

Область має великий природно-заповідний фонд, так тут розташовано 7 заказників та 6 пам'яток природи, всі вони мають статус об'єктів державного значення. Особливою гордістю регіону є Національний заповідник «Хортиця» на острові Хортиця, а також заповідник «Кам'яні Могили», місце, де серед степу виступають із землі кристалічні породи. На території заповідника існує 87 печер і гротів, тут збереглося кілька тисяч стародавніх петрогліфів (зображення, висічені на камені).

З архітектурно-історичних пам'яток Запорізької області слід зазначити: театр імені Магара, будівлю Краєзнавчого музею в Запоріжжі, музей-заповідник «Садиба Попова» в місті Василькові, а також знаменитий Дніпрогес.

Заповідники Запорізької області. Національний заповідник "Хортиця" - єдина комплексна історико-культурна та природна пам'ятка, що охоплює період історії людства з часів далекого палеоліту (35 тис. років тому) до XX століття. Острів Хортиця оголосили заповідником ще при СРСР. 31 серпня 1965 ЦК КПУ прийняв постанову "Про увічнення пам'ятних місць, пов'язаних з історією запорізького козацтва". 18 вересня того ж року аналогічний документ приймає і уряд республіки. Цими документами територія острова Хортиця оголошувалася Державним заповідником. Вже в незалежній Україні заповідник "Хортиця" занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятка національного значення. На його території згідно "Реєстру пам'яток історії та археології, розташованих на території Національного заповідника" Хортиця "нараховується 63 пам'ятки археології та історії Деякі об'єкти національного заповідника досі залишаються повністю недослідженими. Історики припускають, що на Хортиці в свій час побували князь Олег, Ігор , княгиня Ольга, Володимир Мономах. За легендою, на чорній скелі навесні 972 року загинув у битві з печенігами князь київський Святослав.

Кам'яна могила (укр. Кам'яна могила) - ізольований масив піщаника, мабуть, вцілілий від руйнування мілини Сарматського моря, розташований в долині річки Молочної в Запорізькій області України. Кам'яна могила тривалий час використовувалася як святилище, вона містить стародавні петрогліфи і, можливо, найдавніші письмена, - єдиний у своєму роді пам'ятник у світі. Кам'яна могила розташована в 2 км від села Терпіння Мелітопольського району Запорізької області та являє собою нагромадження каміння площею близько 3000 кв. метрів, висотою до 12 метрів. Нагромадження за формою нагадує курган (по-українськи могила), звідси й походить її назва. Кам'яна могила спочатку, ймовірно, являла собою пісчаникових мілина Сарматського моря, єдиний вихід піщанику у всій азовсько-чорноморської западині, що робить її унікальним геологічним утворенням. Після відходу води Сарматського моря колишня мілина залишилася піщаним масивом, вершина якого перетворилася на твердий піщаник. Цей масив піщаника розміром 240 на 160 метрів поверх дрібнозернистого піску опинився на шляху старого русла річки Молочної та тривалий час (до обміління річки і зміщення русла на захід) залишався островом в руслі річки. В результаті водної та повітряної ерозії, масив піщаника сильно осів і поступово розколовся на безліч шматків. Серед нагромадження каміння безліч природних порожнин - гротів, проходів і тому подібного.

Кам'яні Могили - як заповідник місцевого значення відомий з 1927 р. і до 1951 р. був підпорядкований Жданівська (нині Маріупольському) краєзнавчому музею, потім - переданий Академії наук УРСР. Нині заповідник має площу 404 га. Більша його частина (304 га) розташована у Володарському районі Донецької області, меншу ділянку - в Куйбишевському районі Запорізької області.

Кам'яні Могили являють собою гірську країну в мініатюрі; це острівний вихід на рівнинну поверхню степу Українського кристалічного щита, так зване Маріупольський-Бердянське піднесення, де над поверхнею степу піднімаються окремі виступи кристалічних порід. Здавна їх називають Могилами - Токмак-Могила, Бельмак-Могила, Корсак-Могила, Савур-Могила та ін Кам'яні Могили називали колись Бесташ-Гора (слово "бесташ" тюркське і в перекладі означає п'ять каменів, відповідно п'яти головним гранітним горбам Кам'яних Могил).

"Всередині у. Зустрічаються глибокі долини і скелясті пагорби (по-місцевому -" кам'яні могили "); із таких більш високих і мальовничих місць у. Відомі: Бесташ, правий берег р.. Кальміусу і припливу його Кальчика (стародавньої Калки); тут попадаються брили граніту, що нагадують своїм виглядом ерратіческіе камені (столи) ".

Заказники Запорізької області. Алтагірскій, зоол., 1100 га, 1974, Якимівський р-н, с. Радивонівка, Богатирське л-во, кв. 3-75, 113-118. Лісовий масив закладений в 80-х роках XIX ст. Близько 50 видів деревно-чагарникових порід, висаджених для затримання пісків. Місце розмноження козуль і зайців.

Великі та Малі Кучугури, орн., 400 га, 1974, Василевський р-н, Каховське водосховище. Острови зі складною береговою лінією, зарості очерету, рогозу. Місце гніздування водно-болотних птахів, мілководдя - цінні нерестовища риб.

За деякими даними на Остраві знаходиться затоплений мертве місто часів Золотої Орди.

Дніпровські пороги, геол., 1383 га, 1974, м. Запоріжжя, o. Хортиця, o. Байда і скельні утвори на Дніпрі. Порожистої частини Дніпра з виходами докембрійських кристалічних порід, рідкісними видами наскального рослинності. Багато історичних пам'яток, збережена ділянка "Великого луки запорожців". На дніпровських островах є останки двох запорізьких січей, кургани та святилища з часів бронзового століття і до середніх віків.

Коса Обіточна, ланд., 8863 га, 1980, Приморський р-н. Півострів, який витягнувся на 32 км в Азовське море. Створений намивні піском і черепашнику. Між косою і острівцями - нерестовища цінних видів морських риб. Місце гніздування водно-болотних птахів.

Молочний Лиман, гідр., 19000 га, 1974, Якимівський і Приазовський р-ни. Місце нересту та нагулу багатьох цінних видів риб. Місце гніздування водно-болотних птахів.

Родіонівська, ліс., 400 га, 1974, Якимівський р-н, Богатирське л-во, кв. 76 - 108. Лісовий масив, закладений в 1903 р. Виростає близько 40 деревно-чагарникових порід.

Старобердянскій, ланд., 1000 га, 1974, Мелітопольський р-н, Старобердянское л-во, кв. 1-79, 81. Лісовий масив, закладений в 1846 р. з листяних і хвойних порід (близько 130). Зразок лісових насаджень у Степу.

Пам'ятки природи Запорізької області. Балка Балчанская, бот., 28 га, 1975, Вільнянський р-н, околиця с. Орловське. Глибока балка на лівому березі Дніпра з відгалуженнями. На схилах і дні - густий рослинний покрив, де виростають лікарські та рідкісні види рослин.

Балка Росоховата, бот., 27 га, 1975, Вільнянський р-н, с. Ясинуватої. Глибока балка з пологими схилами і відгалуженнями, густо вкритими степовою рослинністю з наявністю рідкісних видів.

Балка Скотовата, компл., 30 га, 1975, Гуляйпільський р-н, с. Новогригорівка. Обширна балка з каскадом штучних ставків, де виростає багато видів лікарських рослин. У верхів'ї - штучний ліс.

Гранітні скелі, геол., 15 га, 1975, Бердянський р-н, біля с. Миколаївки. Скелі на правому березі р.. Берди з різними формами вивітрювання. В глибоких западинах течуть маленькі і великі струмки.

Ур. Пристая, бот., 17 га, 1975, Запорізький р-н, с. Григорівка, Запорізьке л-во, кв. 37. Ділянка правого берега р.. Конки, пересічений ярами, де виростає змішаний ліс і 250 видів трав'янистих рослин.

Місце битви Запорізьких козаків з татарською ордою в 1775 р.

Парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва Запорізької області

Парк ім. Горького, 31 га, 1972, м. Мелітополь. Парковий ансамбль закладений в 1927 р. в центрі міста. Декоративні насадження, переважають листяні породи дерев [29].

Дослідження проводилося за допомогою узагальнюючого, логічного, картографічного методів, а також використовувалися методи аналізу і синтезу, комп’ютерного картографування. За допомогою цих методів ми визначили, що в цілому Запорізька область забезпечена природними ресурсами достатньо і має перспективний природно-ресурсний потенціал.

Запорізька область поставляє на внутрішній і зовнішній ринки залізну руду, каоліни, вогнетривку глину, формувальні піски, будівельні та облицювальні камені. Визначено перспективи розробки нових видів корисних копалин: газу, графіту, золота і алмазів.

Проте Запорізька область мало забезпечена лісовими ресурсами, що ми можемо побачити на картосхемі. Забезпеченість корисними копалинами, вигідне географічне положення території області, сприятливі кліматичні ресурси зумовили розвиток промислового комплексу регіону, який у свою чергу, негативно впливає на стан навколишнього середовища. У зв’язку з цим необхідно проводити заходи щодо збереження і розвитку природно-ресурного потенціалу Запорізької області.