- •Розділ III Орфографія
- •Розділ IV Морфологія і правопис
- •Розділ V Графіка
- •Розділ VI Усне ділове мовлення
- •Роль і значення мови в суспільному'житті
- •Українська мова серед інших мов світу
- •Функції мови
- •Мовна норма
- •Офіційно-діловий стиль
- •1 Євангеліє від Матвія 7. 18.
- •2 Євангеліє від Марка 14.
- •1 Див. Розділ «Особливості використання дієслівних форм у ділових паперах». 1 Див. «Російсько-український словничок типових мовних зворотів» — Додаток 3.
- •1 Дивергенція (від латин, йіьегдеге — відхилятися, розходитися) — тут утворення самостійних стилів.
- •1 Конвергенція (від латин, сопьегдепііо на грунті сагшегдо — сходжусь, наближаюсь) — тут розвиток подібних рис у різних стилях унаслідок тісних і тривалих контактів.
- •Загальні вимоги до укладання та оформлення
- •1 Реквізит (від латин, гедиізііит — необхідне, потрібне) — тут обов'язкові (вихідні) дані як елемент правильного оформлення офіційних документів.
- •2 Формуляр (нім. Рогтиіаг, від фр. (огтиіаіге, на грунті латин, (огтиіа) — форма.
- •Вимоги до укладання та оформлення документів
- •1 Документ (від латин, боситепіит) — доказ, свідоцтво, взірець, повчальний приклад.
- •Оформлення сторінки
- •Текст і його оформлення
- •1 Виняток становлять документи, текст яких складається з одного речення (напр., заява на відпустку тощо).
- •Скорочування слів і словосполучень
- •Стандартизація ділового тексту
- •Реквізити ділових паперів
- •61049, Харків-491
- •Професійна лексика
- •Організаційні документи
- •Розпорядчі документи
- •2. У наказах про переведення на іншу роботу зазначають:
- •Довідково-інформаційні документи
- •30.11.2002 (Підпис)
- •1 Кореспонденція (від латин, саггехропсіео — відправляю, повідомляю) —
- •1 Автобіографія (відгрец. Аиіоз — сам, Ьіоз — життя, дгарНо — пишу) — опис свого життя.
- •Зміни приголосних при їх збігу
- •2. Прикметникові
- •Після шиплячих, м'яких або й з наголосом на закінченні
- •Твердої групи
- •М'якої та мішаної груп
- •Суфікс -ір-(-ир-) уживається й у дієсловах
- •Складні випадки правопису слів іншомовного походження
- •Іменник
- •2„ Рахівниця — прилад для лічби (не фах).
- •13. Іменники з дієсловами відмовлятися, ухилятися слід уживати в р. Відмінку з приймеником, наприклад:
- •1 Про вживання присвійних прикметників у діловій мові див. Тему «Особливості використання прикметників у ділових паперах».
- •Числівник
- •Займенник
- •Дієслово
- •Дієприслівник
- •2. Уникати умовного способу:
- •Неправильно правильно
- •Прислівники (складні)
- •Прийменники (складні)
- •1. Разом пишуться
- •1. З уживається:
- •2. Окремо пишуться
- •Основи культури мовлення
- •Культура усного ділового мовлення
- •1 Лекція (від латин. Іесііо — читання) — публічний виступ на яку-небудь тему.
- •Ділова бесіда
- •Ділове спілкування
- •Синтаксис1 усного й писемного ділового мовлення
- •1. Сформулюйте поняття «термін» і «професіоналізм».
- •1. Які іменники чоловічого роду однини II відміни у Кл. Відмінку мають закінчення:
- •1. Що таке доручення? Які бувають доручення за походженням?
- •- Внутрішніх справ ввс
- •Уленшпіґель Тіль
2. Прикметникові
та дієприкметникові суфікси
тверда група | |
-н (ий) |
у якісних і відносних прикметниках дружний (клас), заможний, зворотний, полонений, потужний, потбмствений, природний, тотожний |
м'яка група | |
-н (їй) |
переважно у відносних безкрайній,безодній, братній, верхній, вечірній, всесвітній, городній, давній, досвітній, достатній, житній, задній, крайній, кутній, літній, майбутній, могутній, незабутній, новітній, обідній, освітній, осінній, останній, передній, пізній, порожній, присутній, путній, ранній, самобутній, середній, синій, сторонній, суботній, хатній (менш уживані зимній, злигодній, іногородній) |
|
в усіх прикметниках прислівникового та іменникового походження після ж, ш ближній, внутрішній, вчорашній, горішній, давнішній, долішній, домашній, дорожній, дружній (привіт), завтрашній, заміжній, зовнішній, колишній, мужній, поздовжній, порожній, прийдешній, навколишній, нижній, нинішній ранішній, сінешній, справжній, сьогоднішній, теперішній, торішній, тутешній, художній |
Примітка. У прикметниках, твірна основа яких закінчується на н, приєднання суфіксів -н(ий), -н(ій) викликає подвоєння н: знаменний, законний, плинний, ранній та ін.
Прикметники з наголосом на суфіксі
вживаються для підкреслення найвищої міри ознаки й пишуться з двома н | |
•анн (ий) -енн (ий) -янн (ий) |
невблаганний, нездоланний, несказанний нескінченний, страшенний, неоціненний, незліченний незрівнянний |
пишуться 3 одним н | |
-ан (ий) -ян (ий) -єн (ий) |
жданий, жаданий, коханий, буланий морквяний, полум'яний, бавовняний шалений, навіжений, скажений, печений |
У прикметниках, утворених від слів іншомовного походження | |
-йчн (ий) |
після кінцевого приголосного основи Д, Т, 3, С, Ц, Ч, Ш, Ж, р вживається суфікс артистичний, історичний, класичний, музичний |
-ічн (ий) |
після решти приголосних академічний, анархічний, геологічний, ідилічний, органічний |
-ічн (ий) |
після голосних архаїчний, героїчний, прозаїчний |
У присвійних прикметниках, утворених від іменників І відміни, після приголосних (окрім Й)
у прізвищах Марусин від Маруся, Дукин від дука
У прикметниках зі значенням присвійності, утворених від назв тварин | |||
-ин (ий) |
після приголосних (окрім Й) бджолиний, голубиний, горобиний, качиний | ||
-їн (ий) |
після голосних та апострофа зміїний, солов'їний | ||
Прикметники (у тому числі якісні), утворені переважно від іменників, мають суфікси |
| ||
-ист- -їст- (після голосних) |
багнистий, гонористий, пористий, плечистий, качанистий, перистий двоїстий, троїстий |
|
Після м'якого та шиплячого у прикметниках із наголосом переважно на основу слова | |
-ев (ий) -єв (ий) |
березневий, вишневий, ситцевий, крицевий, овочевий, грушевий, спаржевий, борщевий і борщовий після м'яких н, т або й основи значеннєвий, алюмінієвий, життєвий і життьовий, миттєвий, суттєвий, взуттєвий і взуттьовйй, дієвий і дійовий |
Незалежно від наголосу у прикметниках, які мають перед суфіксом твердий приголосний