11. Норманський чинник у виникнення та існуванні Київської Русі.

Нормани — це загальна назва населення Скандинавії — шведів, норвежців, данців, у слов'янських літописах ототожнюються зварягами. У VII—IX ст. вони почали широкі завойовницькі походи в Європу. Зокрема, у VIII ст. нормани з'явилися у верхів'яхВолги, підкорили фінські племена мерю, мурому, мещеру і встановили своє панування над Волзьким шляхом. У Західній Європі вони грабують, руйнують Німеччину, Францію, Англію, Італію та ін. Нормани відіграли ключову роль у формуванні і становленні давньоруської держави.

Схожий на ці західноєвропейські події є процес становлення держави в землі словенів. Літопис оповідає, що варяги у 859 роціприйшли із-за моря, брали данину з «чуді, із словен і з мері, і з весі, кривичів». У 862 році ці племена вигнали варягів «в морс», але не змогли організувати свою владу і закликали інших варягів, щоб її організувати. Прибули три брати: Рюрик, Синеус іТрувор. Рюрик став князювати у Словенському князівстві (Новгороді), Синеус — у Білоозері, Трувор — в Ізборську. Після смерті братів Рюрик став єдиновладним князем, об'єднавши під своєю владою північні слов'янські племена словенів, кривичів та фінські — мері, весь, мурому. Літописи повідомляють, що перед своєю смертю Рюрик передав правління своєму родичу Олегуі доручив йому малолітнього сина Ігоря. Поряд з цим є відомості, що Ігор був сином Олега.[17]

У 882 році Олег з великим військом рушив на південь, завоював Смоленськ, Любеч та інші землі, нарешті, підступно вбившиАскольда та Діра, захопив Київ.

12. Візантія і Київська Русь: імперський зразок і «варварське» наслідування.

За політичним устроєм Візантія була самодержавної монархією. Владу імператора (василевса) не обмежували жодні умови або громадські договори. Він був вищим суддею, направляв зовнішню політику і командував армією; його влада вважалася божественною. Теоретично безмежну владу візантійського імператора певною мірою повинні були стримувати сенат, державна рада (консисторій) і організація вільних громадян (демос). Влада василевса не успадковувалася, що робило престол хитким. Часто самодержавные імператори фактично були ляльками в руках соціальних угрупувань в їх боротьбі між собою.

Константинопольський патріарх тільки за допомогою імператорської влади завоював панівне становище в правосл. світі. Православні канони у Візантії формулювалися церковними соборами, але собори у свою чергу підпрядковувалися світській владі. У певному сенсі там всі були рівні в безправ'ї перед державною машиною, перед бюрократичним чудовиськом. Хабар стала нормальною формою ділових відносин.

Спадкоємницею віз ант. традицій є Росія, ці традиції вона нав’язує всім підкореним країнам, у тому числі й Україні.

Політичне життя України, незважаючи на тривалі періоди бездержавності й тоталітарного пригнічення, зберегло глибокі демократичні традиції. Починаючи з народного віча Київської Русі і до виборчих методів формування державної влади в козацько-гетьманській республіці, а потім і в УНР, спостерігаємо незмінну прихильністьукраїнського суспільства до принципів демократії, що обумовлюють формування тих чи інших елементів політичного ринку та певних політичних технологій.

Європеїзація Укр. вже відбувалася в Галичині. Саме в цьому регіоні на відміну від, наприклад, Луганської, Донецької і Запорізької областей, українська національна ідентичність у сфері мови, культури, звичаїв та традицій, національної самосвідомості зберіглася найкраще.