- •2. Сутність схеми історії України м. С. Грушевського та його періодизація українського історичного процесу.
- •3. Археологічні стоянки первісних людей на території України: типовість чи специфічність?
- •4. Трипільська культура: сукупність племінних союзів чи цивілізація?
- •5. Кімерійський, скіфський та сарматський світи: господарсько-культурний тип, історія та уявлення про світобудову.
- •7. Східні слов'яни V-VII ст. У геополітичному контексті: природне середовище і політичне оточення.
- •8. Які археологічні культури залишені східними слов’янами?
- •9. Виникнення Київської Русі у геополітичному контексті: давньоруська держава у с-мі міжнародних відносин iх-х ст.
- •10. Арабські письменники про три основні центри державності східних слов'ян у IX ст.: проблема локалізації.
- •11. Норманський чинник у виникнення та існуванні Київської Русі.
- •12. Візантія і Київська Русь: імперський зразок і «варварське» наслідування.
- •13. Київська Русь та Хазарський каганат: непримиренні друзі чи нерозлучні вороги?
- •14. Київська Русь і кочові народи степу у хі-хїї ст.: між війною та співпрацею.
- •15. Феодальна роздробленість Київської Русі: фатальна випадковість чи історична закономірність?
- •16. Давньоруська народність: проблема існування в історії та історіографії крізь призму основних визначень поняття етнічності
- •17. Соціально-економічний розвиток Київської Русі у європейському та світовому контекстах: унікальність чи типовість
- •18. Значення і наслідки прийняття Київською Руссю ортодоксального християнства візантійського зразка. Основні етапи християнізації Русі.
- •19. Тисячоліття Софії Київської: новітні гіпотези та старі переконання
- •20. Основні напрямки політичної діяльності Ярослава Мудрого: творення імперії чи вдала реалізація особистих амбіцій?
- •21. Галицько-Волинське князівство: єдиний прямий спадкоємець Київської Русі чи один з багатьох уламків величної державності?
- •22. Особливості станової структури Галицько-волинського князівства.
- •23) Монголо- татарська навала: причина вікового відставання східних слов’ян від Заходу чи зустріч Заходу і Сходу?
- •23. Монголо-татарська навала: причина споконвічного відставання східних слов'ян від Європи чи зустріч Сходу і Заходу?
- •24. Галицько-Волинське князівство у геополітичному контексті: сусіди як друзі і вороги.
- •25. Данило Галицький як історична постать: видатний політик чи безпринципний кон'юнктурник?
- •26. Західна політика Галицько-Волинської держави
- •27. Унія між православною та католицькою церквою в середині XIII ст.: легенда та дійсність.
- •28. Змагання руських князівств за політичне лідерство у хіі-хііі ст.: причини і наслідки.
- •29. Загибель Галицько-Волинського князівства: смерть української незалежної державності чи трансформація середньовічних політичних об'єднань?
- •30. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського: старе вино у нових міхах?
- •31. Кревська унія у геополітичному контексті Центрально-Східної Європи кінця XIV ст.: позитив чи негатив?
- •32. Основні риси та особливості економічного розвитку українських земель у складі Великого Кн. Литовського.
- •33. Українські міські православні братства: консервативні відсталі нетерпимі об'єднання чи прообраз громадянського суспільства?
- •34. Польсько-литовська боротьба за українські землі у XV ст.
- •35. Полемічна література кінця XVI - початку XVII ст. Як пам'ятник політичної думки в Україні.
- •36. Люблінська унія між українськими магнатами і українською шляхтою: що обумовило позицію різних соціальних груп щодо договору?
- •37. Причини і наслідки Люблінської унії у геополітичному контексті, її значення в історії України.
- •38. Фільваркове господарство між феодалізмом і капіталізмом: тупиковий хід чи перспективний проект. Становище українського селянства у хуі-хуіі ст.
- •39. Цеховий устрій в українських містах: ремісники між вибором вільної ринкової економіки і кайданковими обмеженнями перевиробництва.
- •40. Роль Дикого Поля в історії України: значення виникнення та існування, шляхи і наслідки освоєння геоісторичного регіону
- •41. Роль і значення козацтва у формуванні українського народу: між історичним фактом та історичним мітом.
- •43. Чому Запорізька Січ не спромоглася стати повноцінною державою: основні ознаки державності та їхня наявність у козацькій «Християнській Республіці».
- •44. Козацько-селякські постання кінця XVI - першої третини XVII ст.: стихійні бунти без чітко визначеної мети чи прообрази національно-визвольної війни?
- •45. Брестська унія 1596 р.: зрада православ'я чи втрачений шанс єднання християнських церков?
- •46. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького: проблема визначення хронологічних меж і періодизації.
- •47. Проблема вибору геополітичного союзника під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •48. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького: етапи творення козацької державності. Чи постала гетьманська держава внаслідок Визвольної війни?
- •49. Переяславська рада і Березневі статті: проблема визначення характеру угоди і трактування її умов.
- •50. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького і Слобожанщина: наслідки миттєві та відтерміновані.
30. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського: старе вино у нових міхах?
Виникнення козацтва відбувається на південних кордонах В. к. Л. з кінця 15 ст. Правлячі кола, магнати В. к. Л. в 1-й пол. 16 ст. в основному прихильно ставились до козацтва, як до вільних служилих людей нижчих прошарків; тут давалися взнаки прагнення зняти соціальну напругу, що виникала під час ревізій, а також необхідність оборони південних кордонів В. к. Л. В умовах турецько-татарської агресії в державі фактично не було створено систему оборони, бо така система вимагала постійної армії, великих податків, що могло посилити владу великого князя і привести до втрати станових привілеїв магнатів і шляхти. Знать В. к. Л., що одночасно виступала й державцями на місцевому рівні, розглядала козаків як союзників та як постійну силу, що вела боротьбу проти татар і турків.
Але вже в 1-й пол. 16 ст. козацтво починає формуватись як самостійна сила у В. к. Л., що діяла всупереч офіційній політиці польсько-литовського уряду стосовно Кримського ханства, Османської імперії, Московської держави. У 1550-х рр. діяльність старости черкаського і канівського Дмитра Вишневецького сприяла виділенню козацтва в автономну, незалежну від В.к. Л. організацію, що вела власну міжнародну політику, утворенню військово-політичного центру козацтва — Запорозької Січі.
У 1560-х рр. козаки брали активну участь у війні В. к. Л. та Московії. Уряд В. к. Л. і гетьман Г.Ходкевич використовували їх як гарнізони фортець, для розвідки, охорони. Козацькі загони підпорядковувались великому князю литовському. В 1568 р. створюється перший реєстр козаків у В. к. Л. — 300 чол., які служили князеві за плату. Як особливі частини литовської армії вони несли службу в гарнізонах у районі Вітебська, Орші. Після Люблінської унії політику щодо козацтва в Україні визначала Польща.
Як частина Речі Посполитої Литва в кінці 16 — 1-й пол. 17 ст. вела війни з Московською державою, Швецією, Туреччиною. Литовські магнати і шляхта були активними учасниками польської інтервенції в Московію на початку 17 ст.
Під час Визвольної війни українського народу середини 17 ст. війська В. к. Л. брали участь у боротьбі проти Української держави Литовський гетьман Януш Радзивілл (1612–1655) керував каральними походами в Україну, розправою над населенням у захопленому 1651 року Києві. 1654 року його війська були розгромлені українськими козаками в Білорусі
Литовські князі переходили у православ'я, приймали мову, культуру, звичаї Русі, охоче укладали шлюби з українськими та білоруськими княжими доньками.
Отже, попервах литовська зверхність не була надто обтяжливою для України. За цих сприятливих для українського народу умов Волинь, Поділля та Наддніпрянщина в межах Великого князівства Литовського зберігали свою самобутність.
Але після смерті Ольгерда в зовнішньополітичному становищі Великого князівства Литовського настав перелом, що обумовив новий напрям усієї подальшої його історії. Цим переломом стала Кревська унія Литви з Польщею (1385 p.), яка поклала початок новому періодові в історії Литовської держави, — поступового витіснення руських впливів польським