- •2. Сутність схеми історії України м. С. Грушевського та його періодизація українського історичного процесу.
- •3. Археологічні стоянки первісних людей на території України: типовість чи специфічність?
- •4. Трипільська культура: сукупність племінних союзів чи цивілізація?
- •5. Кімерійський, скіфський та сарматський світи: господарсько-культурний тип, історія та уявлення про світобудову.
- •7. Східні слов'яни V-VII ст. У геополітичному контексті: природне середовище і політичне оточення.
- •8. Які археологічні культури залишені східними слов’янами?
- •9. Виникнення Київської Русі у геополітичному контексті: давньоруська держава у с-мі міжнародних відносин iх-х ст.
- •10. Арабські письменники про три основні центри державності східних слов'ян у IX ст.: проблема локалізації.
- •11. Норманський чинник у виникнення та існуванні Київської Русі.
- •12. Візантія і Київська Русь: імперський зразок і «варварське» наслідування.
- •13. Київська Русь та Хазарський каганат: непримиренні друзі чи нерозлучні вороги?
- •14. Київська Русь і кочові народи степу у хі-хїї ст.: між війною та співпрацею.
- •15. Феодальна роздробленість Київської Русі: фатальна випадковість чи історична закономірність?
- •16. Давньоруська народність: проблема існування в історії та історіографії крізь призму основних визначень поняття етнічності
- •17. Соціально-економічний розвиток Київської Русі у європейському та світовому контекстах: унікальність чи типовість
- •18. Значення і наслідки прийняття Київською Руссю ортодоксального християнства візантійського зразка. Основні етапи християнізації Русі.
- •19. Тисячоліття Софії Київської: новітні гіпотези та старі переконання
- •20. Основні напрямки політичної діяльності Ярослава Мудрого: творення імперії чи вдала реалізація особистих амбіцій?
- •21. Галицько-Волинське князівство: єдиний прямий спадкоємець Київської Русі чи один з багатьох уламків величної державності?
- •22. Особливості станової структури Галицько-волинського князівства.
- •23) Монголо- татарська навала: причина вікового відставання східних слов’ян від Заходу чи зустріч Заходу і Сходу?
- •23. Монголо-татарська навала: причина споконвічного відставання східних слов'ян від Європи чи зустріч Сходу і Заходу?
- •24. Галицько-Волинське князівство у геополітичному контексті: сусіди як друзі і вороги.
- •25. Данило Галицький як історична постать: видатний політик чи безпринципний кон'юнктурник?
- •26. Західна політика Галицько-Волинської держави
- •27. Унія між православною та католицькою церквою в середині XIII ст.: легенда та дійсність.
- •28. Змагання руських князівств за політичне лідерство у хіі-хііі ст.: причини і наслідки.
- •29. Загибель Галицько-Волинського князівства: смерть української незалежної державності чи трансформація середньовічних політичних об'єднань?
- •30. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського: старе вино у нових міхах?
- •31. Кревська унія у геополітичному контексті Центрально-Східної Європи кінця XIV ст.: позитив чи негатив?
- •32. Основні риси та особливості економічного розвитку українських земель у складі Великого Кн. Литовського.
- •33. Українські міські православні братства: консервативні відсталі нетерпимі об'єднання чи прообраз громадянського суспільства?
- •34. Польсько-литовська боротьба за українські землі у XV ст.
- •35. Полемічна література кінця XVI - початку XVII ст. Як пам'ятник політичної думки в Україні.
- •36. Люблінська унія між українськими магнатами і українською шляхтою: що обумовило позицію різних соціальних груп щодо договору?
- •37. Причини і наслідки Люблінської унії у геополітичному контексті, її значення в історії України.
- •38. Фільваркове господарство між феодалізмом і капіталізмом: тупиковий хід чи перспективний проект. Становище українського селянства у хуі-хуіі ст.
- •39. Цеховий устрій в українських містах: ремісники між вибором вільної ринкової економіки і кайданковими обмеженнями перевиробництва.
- •40. Роль Дикого Поля в історії України: значення виникнення та існування, шляхи і наслідки освоєння геоісторичного регіону
- •41. Роль і значення козацтва у формуванні українського народу: між історичним фактом та історичним мітом.
- •43. Чому Запорізька Січ не спромоглася стати повноцінною державою: основні ознаки державності та їхня наявність у козацькій «Християнській Республіці».
- •44. Козацько-селякські постання кінця XVI - першої третини XVII ст.: стихійні бунти без чітко визначеної мети чи прообрази національно-визвольної війни?
- •45. Брестська унія 1596 р.: зрада православ'я чи втрачений шанс єднання християнських церков?
- •46. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького: проблема визначення хронологічних меж і періодизації.
- •47. Проблема вибору геополітичного союзника під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
- •48. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького: етапи творення козацької державності. Чи постала гетьманська держава внаслідок Визвольної війни?
- •49. Переяславська рада і Березневі статті: проблема визначення характеру угоди і трактування її умов.
- •50. Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького і Слобожанщина: наслідки миттєві та відтерміновані.
27. Унія між православною та католицькою церквою в середині XIII ст.: легенда та дійсність.
Територій, на яких православні християни проживали під владою латинян, ставало все менше, і це знову і знову спонукало Католицьку Церкву шукати нові шляхи сполучення східних християн з Римом. В нових політичних умовах Рим починає формувати нову стратегію залучення православних в лоно Католицької Церкви. Поступово оформляються контури нової моделі - власне уніатської, яка передбачає підпорядкування влади Римського папи окремих Помісних Церков in corpore на чолі з власної ієрархією, яка безпосередньо визнавала б над собою юрисдикцію понтифіка, вже не стикаючись з латинської ієрархією. При цьому для всіх спроб укладення унії Риму з тієї або іншої помісною Церквою в XIII характерна одна і та ж закономірність: основою для кожної з цих уній всякий раз виявляються політичні інтереси монарха, з яким (а не з церковної ієрархії) Святий престол домовляється про підпорядкування Риму.
Одним з ранніх епізодів, пов'язаних з прагненням Риму застосувати до православно-католицьким відносин нову уніатську схему, стала спроба підпорядкувати влади Римського папи Православну Церкву на території Галицько-Волинського князівства в правління князя Данила Романовича. Орієнтуючись на Захід у своєму прагненні протистояти Орді і переслідуючи виключно політичні цілі, князь Данило відгукнувся на заклик папи Римського Інокентія IV почати переговори про церковну унію в обмін на обіцянку організувати Хрестовий похід проти монголо-татар .
Розпочаті в 1245 р. переговори привели в 1246 р. до формального поширення папської влади на ту частину Руської Церкви, яка була розташована на території Галицько-Волинського князівства. Новостворена унія ґрунтувалася на ініціативі самого князя Данила, немає ніяких відомостей про те, що духовенство Західної Русі прийняло будь-яка участь в обговоренні питання про визнання папської влади. Папські булли, спрямовані в Галицько-Волинську Русь 1247 р., задовольняли ряд політичних побажань князя Данила. Зокрема, Папа взяв володіння Галицько-Волинських князів (як ті, якими вони володіли, так і ті, які змогли б придбати в майбутньому) під свій захист. Він також схвалив намір Галицько-Волинського князя повернути собі володіння, які зайняли інші князі, що не підкорялися Риму. Нарешті, Інокентій IV заборонив лицарям-хрестоносцям Тевтонського ордена будь-яким способом набувати землі у володіннях Галл.-Волинських князів. Таким чином, зближення з Римом Даниїлові вдалося використати для того, щоб зміцнити своє становище по відношенню до західних сусідів, особливо - Тевтонського ордену.
Але головної мети свого звернення до Папи Данило Галицький так і не досяг: ніякої відчутної допомоги проти монголо-татар Інокентій IV князю не надав.
Тим не менш, князь Данило Романович не без вагань повірив понтифіку і в знак союзу з Римом восени 1253 р. коронувався в р. Дорогичине королівським вінцем, привезеним папським легатом. Надалі, однак, Данило Галицький, так і не отримавши від Папи реальної допомоги в боротьбі з монголо-татарами, пориває з Римом.